Рішення № 108075110, 23.12.2022, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/11650/22

Провадження № 2/344/3080/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2022 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої Кіндратишин Л.Р.,

за участю секретаря судового засідання Литвин Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

19.09.2022 представник АТ «Універсал Банк» звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 29.06.2018 у розмірі 89537,97 грн. станом на 12.07.2022. В обґрунтування вимог зазначив, що в рамках проекту monobank, відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю цього проекту є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно, без відділень. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. Умови обслуговування рахунків фізичної особи в Акціонерному Товаристві « Універсал Банк» опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www.monobank.ua/terms.

29.06.2018 відповідач звернулася до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 29.06.2018. На підставі укладеного договору відповідач отримала кредит у розмірі 50 000,00 грн у вигляді встановленого ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3,2 % на суму залишку заборгованості за кредитом, зі сплатою збільшених відсотків в розмірі 6,4 % на місяць на суму простроченої заборгованості за кредитом з можливістю його коригування. Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з умовами, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши анкету-заяву, відповідач підтвердила, що ознайомилася та отримала примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір та зобов`язується виконувати його умови. Позивач АТ "Універсал Банк" свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме: надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту, однак відповідач всупереч чинному законодавству та умовам договору, належним чином покладені на неї обов`язки перед банком не виконала, порушила умови кредитного договору і має прострочену заборгованість станом на 12.07.2022 у розмірі 89537,97 грн., (загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту)). У зв`язку з цим, просить суд стягнути з відповідача на користь акціонерного товариства "Універсал Банк" вказану заборгованість та судові витрати.

23.11.2022 від представника відповідача адвоката Якубовського О.О. надійшов відзив на позов, у позові просив відмовити. В обґрунтування такого зазначено, що відповідач заперечує факт отримання кредиту у заявленому позивачем розмірі. Зокрема переплата перед позивачем становить 35715,78 грн., а не борг у сумі 89537,97 грн. Окрім того, заявлений борг є фактично процентами нарахованими на проценти, а не тілом кредиту як помилково заявляє позивач.

Відповідач заперечує досягнення згоди із позивачем із усіма істотними умовами кредитного договору, зокрема, щодо розміру процентної ставки.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, у розрахунку заборгованості наводить інформацію про нарахування процентів та списання грошових коштів відповідача. Однак, у Анкеті-заяві позичальника від 29.06.2018 процентна ставка не зазначена. Матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Умови з обслуговування рахунків фізичної особи, відповідачу було надано для ознайомлення і саме з ними відповідачу було запропоновано погодитись підписуючи Анкету-заяву 29.06.2018. Як вбачається з матеріалів справи, вказані документи не місять підпису відповідача.

Правові підстави вважати, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитної картки взагалі містили заявлені у позові умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами відсутні. Роздруковані Умови могли змінюватись з часу виникнення правовідносин.

Відповідач не є суб`єктом надання електронних довірчих послуг у розумінні Закону України « Про електронні довірчі послуги», а також замовником відповідних послуг у відповідача засвідчення нею генерації пари з особистим ключем та відповідним їй відкритим ключем накладанням ЕП є нікчемним. Відповідач не отримувала у користуванні будь-який ЕП у позивача та не укладала з позивачем договір про його генерацію.

Загальні умови випуску та обслуговування платіжних карток monobank не містять обов`язкових реквізитів електронних підписів позивача та відповідача, тому є недопустими доказами

Вказані Умови і провила обслуговування не є належними доказами у справі щодо погодження істотних умов договору, таких як його ціна ( у даному випадку розмір процентної ставки). Відповідач не отримувала примірник кредитного договору, а тому запропоновані умови кредитування відповідачу не були відомі.

За період з 02.07.2018 по 12.07.2022 відповідачем здійснювалось обслуговування кредиту, загальна сума нарахувань 307912,77 грн., що підтверджується випискою по рахунку. При цьому, у це такий період позивачем було протиправно нараховано та додано до тіла кредиту проценти на загальну суму 104442, 26 грн., чим позивачем штучно збільшено борг по тілу кредиту і здійснено нарахування проценти на проценти, а не на кредит.

Без згоди відповідача, за рахунок збільшення кредитного ліміту по картці та приховано реструктуризації, позивач здійснював списання грошових коштів в рахунок сплати самому собі нарахованих ним процентів, тим самим штучно без згоди позивальника і без фактичної передачі їй грошей у борг, збільшував її борг по кредиту та нараховував проценти щомісячно на попередньо нараховані відсотки ( як приклад 01.09.2018 на суму 2037,14 грн, 01.03.2022 на суму 2 484,16), а всього 125253,75 грн.

Єдиними належним доказом суми боргу відповідача є інформація по оборотах по рахунках № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 за кредитним договором із відповідачем, яка у матеріалах справи відсутня.

Дії відповідача по збільшенню кредитного ліміту та списання з нього коштів собі в погашення процентів, за відсутності на це згоди зі сторони позивача, слід вважати безпідставними та протиправними.

Заявлена сума не є боргом по кредиту, а процентами нарахованими на проценти і тому стягненню не підлягає.

Разом з тим, 01.09.2022 позивачем самостійно без дозволу відповідача та рішення суму було стягнуто з відповідача судовий збір у розмірі 2 481 грн., що підтверджується випискою по картці відповідача за операційний день 01.09.2022. Відтак, вимога щодо розподілу судових витрат призведе до подвійного стягнення з відповідача судового збору( а.с. 86-101).

05.12.2022 надійшла відповідь на відзив від представника позивача, де зазначено, що видача кредитних коштів та користування ними не заперечується. Фактично відповідач не погоджується з розміром заборгованості. Оскільки клієнт припинив вносити кошти на погашення заборгованості, тобто не вистачало власних коштів на рахунку на погашення заборгованості, то банк на суму заборгованості по відсотках надав кредит. Відповідач весь період активно користувалась платіжною карткою, наявними на ній коштами, періодичної здійснювала їх погашення, тим самим визнала факт існування договірних зобов`язань. Прострочення виконання зобов`язань почали виникати лише з листопада 2019, до того часу позичальник вчасно погашала заборгованість.

Разом з тим, всі правила за всі періоди є розміщені на сайті monobank, є публічно доступними. Так само у мобільному додатку на постійній основі містяться тарифи, до яких відповідач з використанням власного пін-коду має постійний доступ ( а.с. 152-158).

16.12.2022 надійшли письмові заперечення від представника відповідача. В обґрунтування такого зазначено, що Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ « Універсал банк», на який посилається позивач у відповіді на відзив відсутні. Відповідач заперечує факт підписання кредитного договору та погодження тих умов ( зокрема формування кредиту за рахунок приєднання процентів, пені), на які посилається позивач. Матеріали справи не містять доказів підписання кредитного договору за допомогою електронного підпису або одноразового ідентифікатору, а також що саме відповідні Умови, на які посилається позивач 29.06.2018 було надано позивачу для ознайомлення та погодження.

Відсутні підстави вважати, що сторони обумовили ціну у формі сплати процентів. Крім того, безпосередньо укладений між сторонами кредитний договір від 29.06.2018 у вигляді анкети-заяви, підписаної сторонами, не містить і строку повернення кредиту.

Представник позивача попередньо подав заяву про розгляд справи без участі, просив позов задоволити.

Представник відповідача адвокат Якубовський О.О. подав заяву, у якій просив про розгляд справи без участі, у позові просив відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з вимог частини п`ятоїстатті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата його складання.

Оскільки сторони в судове засідання, призначене на 19.12.2022 не з`явилися, суд, з дотриманням положень ч. 6 ст. 259 ЦПК України і ч. 5 ст. 268 ЦПК України, відклав складення повного рішення суду на строк не більше п`яти днів та зазначив датою ухвалення рішення дату його складання і на виконання вимог ч. 4 ст. 268 ЦПК України підписав судове рішення без його проголошення.

Вивчивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини, а також відповідні правовідносини.

ОСОБА_1 звернулася до Акціонерного товариства "Універсал Банк" з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг №б/н від 29.06.2018 у проекті monobank.

Частиною шостою Анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг року ОСОБА_2 просить вважати наведений зразок його власноручного підпису або його аналоги (у тому числі електронний /електронний цифровий підпис) обов`язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті ним в Банку ( а.с.17).

До кредитного договору банком долучено Умови обслуговування рахунків фізичної особи, Умов і правил обслуговування фізичних осіб в ПАТ "Універсал Банк" при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів mobobank, які затверджені Правлінням ПАТ « Універсал Банк», протокол №23 від 21.06.2018 ( а.с. 20-34).

Із доданого до позовної заяви розрахунку заборгованості за договором про надання банківських послуг monobank вбачається, що станом на 12.07.2022 у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 89537, 97 грн., як сума загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) ( а.с. 9-16). При цьому, було застосовано процентну ставку 38,% ( поточна), та 76,8%-процентна ставка прострочена, 76,8 %- ставка пені за порушення строків розрахунків. З 01.09.2020 змінено відсоткову ставку на 37,2 %; 29.02.2020- припинено нарахування 76,8%.

Згідно з випискою про рух коштів по картці від 22.11.2022, кредитний ліміт відповідача по зазначеній картці становить 50000 грн., сума витрат за період 397450,74 грн., сума зарахувань за період 307912,77 грн. різницями між таким становить 89537, 97 грн. ( а.с. 108-142).

Між сторонами виник спір з приводу повернення грошових коштів, отриманих в кредит, та відповідальності за неналежне виконання зобов`язань позичальником.

Підставою позову банком зазначено невиконання кредитних зобов`язань відповідачем, що пов`язані із отриманням ним кредитних коштів у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.

Відповідно до ч. 1ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно зі статтями 526,530,610, частиною першою статті 612ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 1049 Цивільного кодексу України(далі -ЦК України) позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтею 526ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно положеньст.1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти; до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини першої статті 1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

30 вересня 2015 року набрав чинності Закон України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У статті 3Закону України«Про електроннукомерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини третьої статті 11цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з частиною шостою статті 11Закону України«Про електроннукомерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилами частини восьмої статті 11Закону України«Про електроннукомерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті205,207 ЦК України).

Електронний договір має включати всі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним, у зв`язку з недодержанням письмової форми в силу прямої вказівки закону.

Відповідно до частини першої статті 12Закону України«Про електроннукомерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З позовної заяви АТ «Універсал Банк» слідує, що особливістю проекту monobank є укладення договорів в електронній формі відповідно до розміщених на сайті банку умов обслуговування рахунків фізичної особи та здійснення банківського обслуговування дистанційно без відділень.

З матеріалів справи вбачається, що згідно анкети-заяви відповідача від 29.07.2018 для нього згенерована ключова з особистим ключем, яка використовувалася для накладення електронного цифрового підпису у мобільному додатку (електронний сервіс банку для надання банківських послуг клієнту), з метою засвідчення його дій згідно з договором про надання банківських послуг.

На підтвердження позовних вимог АТ «Універсал Банк» надав суду також Умови обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при надані банківських послуг щодо карткових рахунків. Загальні умови випуску та обслуговування платіжних карток (monobank), загальні умови випуску та обслуговування платіжних карток, паспорт споживчого кредиту «Картка monobank».

Нормою статті 639ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Матеріали справи не містять доказів щодо неотримання ОСОБА_1 коштів, не проведення ним операцій по спірному картковому рахунку, а також доказів щодо спростування заборгованості.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20); від 12 січня 2021 року по справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243св20). Судова практика у цій категорії справ є незмінною.

Крім того, умови і правила обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» були отримані ОСОБА_1 у мобільному додатку, перебувають в загальному доступі, розміщені на офіційному сайті фінансової установи та, в розумінні статей 641, 644 ЦК України, є публічною пропозицією (офертою) на укладення договору позики із визначенням порядку та умов кредитування, прав і обов`язків сторін, іншу всю інформацію, необхідну для укладення договору.

Всі правила за всі періоди є розміщені на сайті monobank є публічно доступними, викладеними форматі PDF, з зазначенням рішень на підставі яких вони прийняті та часом набуття їх чинності.

У самому мобільному додатку на постійній основі містяться тарифи, до яких відповідач з використанням власного пін-коду має вільний доступ.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті12, частини першої статті81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Дослідивши розрахунок заборгованості, суд не може погодитись із визначеним позивачем розміром заборгованості, оскільки такий суперечить фактично встановленим обставинам справи.

Обґрунтовуючи розмір заборгованості, який банк просить стягнути на його користь з відповідача, позивач до позовної заяви надав анкету-заяву від 29.06.2018, розрахунок заборгованості за договором, в обґрунтування розміру проведених нарахувань тарифи, паспорт споживчого кредиту, а також надав виписку по рахунку відповідача, з якої слідує, що ОСОБА_1 користувалася грошима, придбавала за товари та частково погашала заборгованість за кредитним договором.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Таким чином, виписка по картковому рахунку, що міститься в матеріалах справи, може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, яка повинна досліджуватися судом у сукупності з іншими доказами.

До подібного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18 та від 17 грудня 2020 року у справі №278/2177/15-ц, який був врахований судом першої інстанції.

Згідно з частиною четвертою статті 263ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Також суд звертає увагу, що надані позивачем тарифи та паспорт споживчого кредиту містять відомості про те, що указана інформація зберігає чинність та є актуальною до 29.06.2019. Передбачено, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому паспорті споживчого кредиту та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів тощо.

Отже зазначені документи містять узагальнену інформацію про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту та передує укладенню кредитного договору з позичальником, оскільки передбачає проведення оцінки кредитодавцем кредитоспроможності споживача.

Анкета-заява, підписана ОСОБА_1 не містить домовленості сторін про сплату відсотків, а саме по собі підписання відповідачем тарифів та паспорту споживчого кредиту (умов кредитування) без підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу умови та правила банківських послуг не може бути підставою для задоволення позовних вимог в цій частині.

Надання ж позивачем Паспорту споживчого кредиту ( умов кредитування), не має правового значення для вирішення цих позовних вимог.

Також, враховуючи правову позицію Верховного Суду в постанові від 23 травня 2022 року по справі № 393/126/20, суд дійшов висновку, що паспорт споживчого кредиту (умови кредитування), з огляду на його правову природу (це не частина кредитного договору, а спосіб повідомлення позикодавця кредитором про наявні пропозиції кредитування), його зміст (містить інформацію про три різні кредитні продукти), - не є підтвердженням досягнення між Банком та позичальником умов кредитування, в тому числі і щодо процентної ставки.

Враховуючи, що матеріали справи не містять відомостей про те, які саме із зазначених умов були прийняті позичальником надалі, дана інформація не може бути взята судом до уваги як доказ підтвердження конкретних умов кредитування.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості, а також виписки по рахунку вбачається, що за рахунок тіла кредиту з квітня серпня 2018 року стягувалися відсотки за користування кредитом, розмір яких сторонами не узгоджувався, і тим самим збільшувалося тіло кредиту.

Тобто розмір заборгованості відповідача за кредитним договором визначено з урахуванням відсотків, які нараховані згідно з умовами обслуговування рахунків фізичної особи, а тому цей розрахунок не є належним доказом щодо розміру коштів, які фактично отримані позичальником, та його заборгованості.

Крім того, як вбачається з наданого банком розрахунку заборгованості, загальний залишок заборгованості за кредитом (тіло кредиту) становить 89537,97 грн. Проте, фактично ця сума не є заборгованістю лише за тілом кредиту, оскільки банком також нараховувались проценти на заборгованість за кредитом.

ОСОБА_1 неодноразово вносила кошти у рахунок погашення кредитної заборгованості, однак сплачені нею кошти розподілялись банком на погашення процентів, які передбачені умовами обслуговування рахунків фізичної особи, що відповідачем не підписані, тобто не спрямовувались на погашення тіла кредиту, у зв`язку з чим заборгованість зростала.

При цьому, як слідує з виписки щодо руху коштів по картці ОСОБА_1 , банком також здійснювалось автоматичне списання відсотків, щомісячних платежів, списання розстрочки та за прострочення за кредитом, що теж враховано ним як заборгованість за тілом кредиту, однак фактично такою не є.

З наданої позивачем виписки по рахунку вбачається, що за рахунок тіла кредиту з серпня 2018 року стягувалися: відсотки за користування кредитом та штрафи за порушення зобов`язань, розмір яких сторонами не узгоджувався, і тим самим збільшувалося тіло кредиту. За даними розрахунку та виписки по рахунку за рахунок тіла кредиту були погашені відсотки на суму 122344,02 грн.

Так, з руху коштів по картці від 22.11.2022, сума витрат за період 02.07.2018 по 12.07.2022 397450,74 грн., сума зарахувань -307917,77 грн. ( а.с. 108-142). При цьому, враховуючи, що до суми витрат були безпідставно автоматично включені відсотки у сумі 122344,02 грн., то фактична сума витрат становить 275106,72 грн., та є меншою від суми коштів, що була внесена відповідачем ОСОБА_1 307917,77 грн.

На підставі наведеного, позивачем не надано належних доказів на обґрунтування заявлених вимог, таким чином позов не підлягає до задоволення.

Так як у задоволенні позові відмовлено, судові витрати не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 223, 247, 259, 263, 265, 268, 273, 354-355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У позові Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач : Акціонерне товариство «Універсал Банк», ЄДРПОУ 21133352, адреса: вул.Автозаводська, 54/19, м. Київ.

Відповідач : ОСОБА_1 , РНОКПП : НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ;

Повне рішення складено та підписано 23.12.2022.

Суддя Івано-Франківського міського суду

Івано-Франківської області Кіндратишин Л.Р.