Постанова № 10807233, 09.08.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 серпня 2010 р. справа № 2а-13524/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12.20

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Христофорова А.Б.

при секретаріМалій С.Ю.

за участю:

представників позивача Щербакової Н.В., Романенко А.В.,

представників відповідача - Гаврилюк І.Г., Бєлякова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства „Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча” до Державної податкової інспекції у м. Маріуполі про скасування рішення про застосування фінансових санкцій № 0000142304 від 30.01.2010 на суму 24865,00 гривень, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «ММК ім. Ілліча» звернулось до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Маріуполі про скасування рішення про застосування фінансових санкцій № 0000142304 від 30.01.2010 на суму 24865,00 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 09.01.2010 року ДПІ у м. Ялта Автономної Республіки Крим було проведено планову перевірку за дотриманням субєктом господарювання (Санаторно-курортним оздоровчим комплексом «Ай-Даниль») порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

За результатами перевірки посадовими особами ДПІ у м. Ялта було складено акт № 01552 від 09.01.2010, відповідно до якого перевіряючи ми було зроблено висновок про порушення вимог п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР від 06.07.1995. А саме, порушення виражене в проведенні розрахункових операцій 09.01.2010 на загальну суму 4973,00 грн. без застосування реєстратору розрахункових операцій.

30.01.2010 року ДПІ у м. Маріуполі було прийнято рішення про застосування фінансових санкцій № 0000142304, відповідно до якого позивачу нараховані штрафні санкції в сумі 24865,00 грн.

Позивач не погоджується з такими висновками ДПІ у м. Маріуполі та зазначає, що вони суперечать вимогам податкового законодавства та фактичним обставинам.

Позивач зазначає, що посадові особи ДПІ не мали правових підстав для проведення планової виїзної перевірки, оскільки всупереч вимог ст. 11 ЗУ «Про державну податкову службу в Україні» позивачу за 10 днів до проведення вказаної перевірки не було направлено письмове повідомлення з визначенням дати початку та закінчення її проведення.

Позивач також вказує, що висновки перевіряючих відносно не проведення виручки в сумі 4973,00 грн., що викладені в Акті перевірки, є необґрунтованими та субєктивними догадками, оскільки в Акті зазначено, що перевіряючи ми під час проведення перевірки встановлено проведення розрахункової операції без застосування реєстратора розрахункових операцій при наданні послуг з відвідування басейну 2-ма особами на 2 години на загальну суму 80,00 грн. Актом також вказано, що фактично в момент проведення розрахункової операції в місці проведення розрахунків вже знаходились 4973,00 грн., тому співробітниками ДПІ фактично не було встановлено факт не проведення через реєстратор розрахункових операцій коштів у сумі 4973,00 грн., а відображено лише факт знаходження зазначених коштів в місці проведення розрахунків.

Посилаючись на вимоги п.п. 2.3.4 п. 2.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, позивач вважає необґрунтованими висновки перевіряючи про порушення комбінатом вимог п. 1 ст. 3 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в сумі 4973,00 грн., у звязку із чим, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 30.01.2010 № 0000142304 підлягає скасуванню.

Крім того, позивач посилається на результати розгляду скарги ВАТ «ММК ім. Ілліча» ДПА у Донецькій області, а саме на хибність висновків ДПА про те, що розрахунки проведені в касі «SPA-центру» черговим адміністратором ОСОБА_7. та в якості розрахункового документа надано довіреність від 09.01.2010 № 000024, та саме нею було проведено розрахунок за надані послуги та власноруч перераховано готівкові кошти, що знаходились на місці проведення розрахунків.

Позивач зазначає, що в день проведення перевірки розрахункові операції з прийому готівкових грошових коштів в Санаторно-курортному оздоровчому комплексі здійснювались адміністратором касиром ОСОБА_6, яка на момент проведення перевірки знаходилась на обідній перерві, тому перевіряючи звернулись з проханням про проведення розрахункової операції до адміністратора ОСОБА_7. Та, оскільки, відповідно до вимог посадової інструкції до обовязків адміністратора входять лише адміністративні функції, ОСОБА_7 не могла здійснити зазначену операцію, але мала довіреність № 000024 від 09.01.2010, відповідно до якої здійснювала представництво підприємства перед третіми особами та було довірено провести оплату за послуги, які надавались комплексом.

Позивач посилається на вимоги п. 1 ст. 9 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», відповідно до яких РРО та розрахункові книги не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, у випадку проведення розрахунків в касах даних підприємств, установ та організацій по оформленню прибуткових та неприбуткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних та засвідчених печаткою у встановленому порядку.

Тому, оскільки в підрозділі, що перевірявся, включаючи день проведення перевірки, розрахунки здійснювались виключно за надання послуг власного виробництва, то у відповідності до вимог ст. 8 Закону всі розрахункові операції проводились в касі підрозділу на повну суму наданих послуг шляхом оформлення касових ордерів, з подальшим відображенням готівки в повній сумі її фактичного надходження в касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Посилаючись на вимоги п.п. 7.8 п. 7 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні та п.п. 3.1 п. 3 Методичних рекомендацій щодо порядку проведення перевірок з питань дотримання суб'єктами господарювання касової дисципліни, повноти оприбуткування виручки від реалізації товарів (послуг), позивач наголошував на тому, що перевіряючими було проігноровано наявність касової книги, прибуткових та неприбуткових касових ордерів, журналу реєстрації касових документів.

Спираючись на наведені доводи позивач просив суд скасувати рішення ДПІ у м. Маріуполі про застосування штрафних (фінансових санкцій) № 0000142304 від 30.01.2010 в сумі 24865,00 грн.

Відповідач заперечував проти позовних вимог посилаючись на наступне:

Фахівцями ДПІ у м. Ялта АР Крим на підставі направлень від 01.01.2010 № 000005 та 000006 здійснено перевірку за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій у «SPA-центрі», що належить ВАТ «ММК ім. Ілліча».

Актом перевірки зазначено про проведення розрахункової операції за надані послуги 09.01.2010 з відвідування басейну двома особами загальною вартістю 80,00 грн. без застосування реєстратора розрахункових операцій. Розрахунки проведено в касі «SPA-центру» черговим адміністратором ОСОБА_7. та замість розрахункового документа надано довіреність від 09.01.2010 № 000024.

Також актом перевірки зазначено, що на місці проведення розрахунків знаходилась готівка у сумі 4973,00 грн., яка власноруч перерахована ОСОБА_7, про що перевіряючими складений опис готівкових коштів від 09.01.2010. Зазначений опис підписано черговим адміністратором ОСОБА_7.

Крім того, в акті перевірки було зроблено висновок про не проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій на загальну суму 4973,00 грн.

Актом перевірки зазначено, що на господарській одиниці РРО відсутній, на момент проведення перевірки касова книга у «SPA-центрі» відсутня.

Відповідач також вказує, що згідно даних державної податкової служби підприємство не реєструвало РРО та КОРО у ДПІ у м. Маріуполі на господарську одиницю «SPA-центр» ВАТ «ММК ім. Ілліча», що розташований за адресою: м. Ялта, смт. Гурзуф, с. Данилівка, вул. Лісова, 4

У звязку із цим, працівниками, що здійснювали перевірку, зроблений висновок про порушення підприємством п.п. 1,2 ст. 3 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Відповідач посилаючись на вимоги ЗУ «Про державну податкову службу в Україні» та ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» наполягає на додержанні вимог діючого законодавства при проведенні планової документальної перевірки «SPA-центру» з питань додержання порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), а саме на підставі відповідного рішення керівника органу державної податкової служби, направлень на проведення перевірки та щомісячного плану органу ДПС. Більш того, відповідач зазначає, що черговий адміністратор ОСОБА_7. отримала копії направлень на перевірку та ознайомилась із актом перевірки від 09.01.2010 року.

Щодо зауважень відносно неможливості проведення адміністратором «SPA-центру» ОСОБА_7 зазначеної у акті перевірки розрахункової операції оскільки це не входить до її службових обовязків, то відповідач зазначає, що саме зазначеною особою здійснені розрахунки за надану послугу та власноруч перераховано грошові кошти, які знаходились на місці проведення розрахунків. Твердження позивача щодо не проведення адміністратором ОСОБА_7. розрахункової операції є безпідставним, оскільки згідно ст.. 2 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» розрахункова операція це приймання від покупця готівкових коштів за місцем реалізації продукції (послуг), таким чином, вважає відповідач, ОСОБА_7, було проведено розрахункову операцію без застосування РРО.

Відповідач також не погоджується із твердженнями позивача про не встановлення джерела походження грошових коштів, які були досліджені під час проведення перевірки, оскільки відповідно до п. 23 Постанови КМУ від 15.06.2006 «Про затвердження Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення» забороняється зберігання на місці проведення розрахунку (в касі, грошовому ящику, сейфі тощо) готівки, що не належить субєкту господарювання, а також особистих речей касира чи інших працівників. Тому, на підставі зазначених вимог Постанови та оскільки адміністратор ОСОБА_7. в процесі перевірки не стверджувала, що готівка, виявлена перевіряючими належить будь-кому із працівників «SPA-центру», то відповідно є всі підстави вважати, що це грошові кошти, що отримані за надані послуги та відповідно не проведені через РРО.

Відповідач зазначає, що при підписанні акту перевірки адміністратор ОСОБА_7, жодним чином не згадувала про використання прибуткових касових ордерів, не надавала їх перевіряючим, також не надавала корінець (квитанцію) прибуткового касового ордеру, що свідчить про ненадання жодного розрахункового документу відвідувачам басейну .

Крім того, вказує відповідач, Акт перевірки було підписано адміністратором ОСОБА_7. без заперечень, що свідчить про те, що представник субєкта господарювання повністю погодився із висновками, які відображені в акті перевірки.

Ухвалою суду від 09 серпня 2010 року було замінено неналежного позивача Відкрите акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» на належного Публічне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча».

В судовому засіданні представники позивача підтримали свої вимоги та наголошували на задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Представники відповідача заперечували проти задоволення позовних вимог та під час надання пояснень дотримувались позиції, викладеній у письмових запереченнях до адміністративного позову ВАТ «ММК ім. Ілліча»

Розгляд справи здійснювався із фіксуванням судового процесу за допомогою звукозаписувального пристрою „Камертон ”.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, свідків, дослідивши матеріали справ та обговоривши доводи адміністративного позову та заперечення проти нього встановив наступне:

Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових касових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Контроль за сплатою платежів відповідно до вказаного Закону та нарахування штрафних (фінансових санкцій) покладено на органи державної податкової служби, але цей закон не є нормативним актом з питань оподаткування.

За порушення вимог цього Закону до СПД, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів ДПС України застосовуються фінансові санкції, визначені ст. 17 - 24 Закону "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", суми фінансових санкцій, які визначені ст. 17 - 24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами ДПС України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

Судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” зареєстроване виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області 30.12.1996, ідентифікаційний номер 00191129, є юридичною особою, та перебуває на обліку як платник податків у ДПІ у м. Маріуполі.

Відповідно до ч. 4 ст. 16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.

Статтею 11-1 Закону України № 509 ХІІ від 14.12.1990 року «Про державну податкову службу в Україні» встановлено підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

У відповідності до вимог вищевказаного Закону начальником Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим було видано направлення № 000005, 000006 від 01 січня 2010 року про проведення планової перевірки ВАТ «ММК ім. Ілліча», ЄДРПОУ 00191129, з якими було ознайомлено під підпис представника за довіреністю ПАТ „ММК ім. Ілліча” чергового адміністратора «SPA-центру», що знаходиться за адресою: м. Ялта, смт. Гурзуф, с. Данилівка, вул. Лісова, 4, - ОСОБА_7 (а.с. 12-13)

Пункт 2 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» № 509 встановлено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та в порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), наявністю свідоцтв про державну реєстрацію субєктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів.

Загальні умови і порядок контролю за додержанням субєктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги) встановлені Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року № 265.

Згідно ст.ст. 15 та 16 зазначеного закону визначено, що контроль за додержанням субєктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги) здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових та позапланових перевірок.

Статтею 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», яка вимагає направлення платнику податків письмового повідомлення про проведення перевірки, визначені підстави та порядок проведення планових та позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів, у звязку з чим ці норми не поширюються на проведення перевірок щодо контролю за дотриманням вимог Закону № 265, який регулює питання порядку проведення розрахунків і не відноситься до законодавства з питань оподаткування.

Штрафні санкції за порушення Закону № 265 та Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм по регулюванню обігу готівки» не є податками та зборами в розумінні Закону України «Про систему оподаткування», тому направлення повідомлень про проведення перевірок додержання вимог Закону України № 265 законодавством не передбачено.

У відповідності до викладеного суд не сприймає доводи позивача щодо неправомірності проведення планової перевірки ПАТ «ММК ім. Ілліча» та необхідності повідомлення щодо проведення перевірки з письмовим повідомленням платника податків за 10 днів.

09.01.2010 року посадовими особами ДПІ у м. Ялта АР Крим було проведено планову виїзну перевірку ПАТ «ММК ім. Ілліча» щодо контролю за дотриманням субєктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

За результатами проведеної перевірки ДПІ у м. Ялта було складено акт № 2122/01/12/23/00191129 від 09.01.2010 року (а.с. 14-17), яким встановлено порушення пунктів 1, ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових касових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995 № 265/95-ВР, а саме: проведення розрахункових операцій за 09.01.2010 на загальну суму 4975,00 грн. без застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО відсутній). Розрахунок здійснюється в касі «SPA-центру». При сплаті за відвідування басейну на 2 особи на 2 години вартість 40 грн. за особу на загальну суму 80,00 грн. касовий чек не роздруковано, не видано. Видана довіреність № 000024 від 09.01.2010 року. Касова книга та прибуткові касові ордери відсутні. Під час перевірки зауваження до акту стосовно допуску перевіряючи до перевірки з боку представника позивача не надходили.

Вказаний акт було зареєстровано також у ДПІ у м. Маріуполі Донецької області 19.01.2010 року за № 0015/05/19/23/00191129.

Суд зазначає, що відповідно до п. 1.25 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, затверджених наказом ДПА України від 27.05.2008 № 335 за результатами планових та позапланових виїзних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства складається акт (довідка) перевірки, який підписується, реєструється та вручається (надсилається) платнику податків (посадовим особам платника податків) з дотриманням вимог порядку оформлення і реалізації матеріалів перевірок, встановленому ДПА України відповідно для платників податків - юридичних та фізичних осіб.

При цьому акт (довідка) планової та позапланової виїзної перевірки складається на бланку органу ДПС, який прийняв рішення (наказ) про проведення перевірки та виписав направлення на таку перевірку.

Відповідно до розділу 3 „Підписання акта документальної перевірки, порядок його реєстрації та зберігання” Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, затвердженого наказом ДПА України 11.06.2004 № 326, зареєстрованого в Мінюсті України 30.06.2004 за № 803/9402 акт документальної перевірки складається у двох примірниках та підписується посадовими особами органу державної податкової служби та інших контролюючих органів, які здійснювали перевірку, платником податків, а також, за їх наявності, відповідальними особами за ведення обліку доходів і витрат суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи.

Після підписання акта перевірки посадовими особами один його примірник (з додатками) передається суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі, про що на останній сторінці всіх примірників акта робиться відповідна відмітка платника податків про його одержання з зазначенням прізвища та ініціалів, а також дати одержання акта.

При відмові суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи від підпису, що підтверджує вручення йому акта перевірки, робиться відповідний запис в акті та один примірник акта перевірки направляється платнику податків з поштовим повідомленням про одержання. До другого примірника акта, що зберігається в органі державної податкової служби, додаються документи, що підтверджують факт поштового відправлення та вручення акта адресату.

Другий примірник акта після реєстрації та прийняття за ним відповідного рішення передається до структурного підрозділу, у якому зберігається справа платника.

Акт документальної перевірки в день його підписання (складання акта відмови від підпису) реєструється структурним підрозділом, який провів перевірку (очолював перевірку), у спеціальному журналі.

Пунктами 1, 2 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: 1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; 2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Пунктом 1 статті 17 за порушення вимог пунктів 1, 2 ст. 3 цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

Пунктом 11 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

На підставі акту перевірки № 0015/05/19/23/00191129 (№ 2122/01/12/23/00191129) від 09.01.2010 року ДПІ у м. Маріуполь було винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000142304 від 30.01.2010 до ПАТ «ММК ім.. Ілліча» на загальну суму 24865,00 грн. (а.с. 22)

18.02.2010 року зазначене рішення було оскаржено позивачем до Державної податкової адміністрації у Донецькій області як незаконне та необґрунтоване.

Згідно з Рішенням про результати розгляду скарги № 5319/10/25-013-5 від 01.04.2010 року рішення ДПІ у м. Маріуполі від 30 січня 2010 року № 0000142304 про застосування штрафних (фінансових) санкцій залишено без змін, а скаргу ПАТ «ММК ім. Ілліча» - без задоволення.

16.04.2010 року ПАТ «ММК ім. Ілліча» звернулось зі скаргою на рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 30.01.2010 № 0000142304 до Державної податкової адміністрації України.

Згідно з Рішенням про результати розгляду скарги № 4/63/6125-0415 від 29.04.2010 року рішення ДПІ у м. Маріуполі від 30 січня 2010 року № 0000142304 про застосування штрафних (фінансових) санкцій та рішення ДПА у Донецькій області від 01 квітня 2010 року № 5319/10/25-013-5 залишені без змін, а скарга без задоволення.

До основи оскарження рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій покладено твердження про те, що РРО не повинен був застосовуватись, оскільки на момент проведення перевірки (09.01.2010) було проведено розрахунки за власні послуги підприємства в касі підприємства.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначено, реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Згідно п. 4.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні кожне підприємство (юридична особа), що має касу, веде одну касову книгу для обліку операцій з готівкою в національній валюті (без урахування кас відокремлених підрозділів). Відокремлені підрозділи підприємств, які проводять операції з приймання готівки за продану продукцію (товари, роботи, послуги) з оформленням її прибутковим касовим ордером, а також з видачі готівки на виплати, пов'язані з оплатою праці, виробничі (господарські) потреби, інші операції з оформленням їх видатковими касовими ордерами і відомостями, ведуть касову книгу.

Судом встановлено, що на час проведення перевірки згідно даних державної податкової служби ПАТ «ММК ім. Ілліча» не реєструвало РРО та КОРО у ДПІ у м. Маріуполі на господарську одиницю «SPA-центр» ПАТ «ММК ім. Ілліча», що розташований за адресою: м. Ялта, смт. Гурзуф, с. Данилівка, вул. Лісова, 4.

Крім того, суд встановив, що фактично проведення розрахункової операції в розумінні ст. 2 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» було здійснено черговим адміністратором «SPA-центру» - ОСОБА_7, а саме було здійснено прийняття готівкових коштів за надані господарською одиницею послуги без застосування РРО.

Як встановлено п. 2.2.13 акту перевірки на місці проведення розрахунків знаходились готівкові кошти на загальну суму 4973, 00 грн.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" місцем проведення розрахунків є місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

В матеріалах справи міститься Акт інвентаризації наявності коштів від 09.01.2010 року, підписаний черговим адміністратором ОСОБА_7. (а.с. 18).

Крім того, згідно п. 23 Порядку провадження торгівельної діяльності та правил торгівельного обслуговування населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів № 833 від 05.06.2006 року, забороняється зберігання на місці проведення розрахункових операцій готівки, що не належить субєкту господарювання, а також особистих речей касира чи інших працівників.

Виходячи з наведеного, суд не приймає до уваги пояснень позивача щодо не встановлення перевіряючими особами джерела надходження коштів, які знаходились на місці розрахунку, та не доведення факту не проведення через реєстратор розрахункових операцій коштів у сумі 4973,00 грн. та приходить до висновку про обґрунтоване застосування до ПАТ «ММК ім. Ілліча» штрафних санкцій у сумі 24865,00 грн. Зазначені твердження також спростовуються тим, що під час складання акту перевірки та здійснення інвентаризації грошових коштів за місцем проведення розрахункової операції представником позивача не було здійснено жодних зауважень щодо походження зазначених коштів та підписано акти без заперечень щодо проведення перевірки та здійснених за її результатами висновків.

Окрім зазначеного, статтею 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначено виключний перелік розрахункових операцій, при здійсненні яких не застосовуються реєстратори розрахункових операцій розрахункові книжки.

Зі змісту вимог ч. 1 ст. 9 зазначеного Закону можна зробити висновок, що не проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій можливе лише у випадках проведення розрахунку: у касах, з оформленням прибуткових та видаткових касових ордерів, видачею відповідної квитанції.

Як вбачається із матеріалів перевірки та наданих сторонами доводів при здійсненні розрахунку за надані послуги за користування басейном «SPA-центру» не було видано, чи виписано, жодного розрахункового документу.

Відповідно до п. 1.2 Положення про проведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 № 637 розрахунковий документ - документ встановлених форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Пунктом 2.6 Положення встановлено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Відповідно до п. 3.3 Положення приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства. Про приймання підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається засвідчена відбитком печатки цього підприємства квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера) за підписами головного бухгалтера або працівника підприємства, який на це уповноважений керівником. Під час роботи з готівкою касири (особи, що виконують їх функції) керуються правилами визначення платіжності банкнот і монет Національного банку України.

Прибуткові та видаткові касові ордери до передавання в касу реєструються бухгалтером у журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових документів, який ведеться окремо за прибутковими та видатковими операціями. Видаткові касові ордери, що оформлені на підставі видаткових відомостей, реєструються в такому журналі після здійснення виплат, зазначених у видатковій відомості.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що позивачем не було дотримано порядку проведення розрахункової операції без застосування РРО, а тому проведення розрахункової операції у «SPA-центру» за надані послуги з відвідування басейну без оформлення розрахункового документа є порушенням вимог ч. 1,2 ст. 3 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

На підставі ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням викладеного та враховуючи принципи частини 2 ст. 71 КАС України, згідно яких в адміністративних справах про протиправність рішень субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, суд дійшов висновку, що відповідач довів правомірність прийняття рішення від 31.01.2010 № 0000142304 про застосування штрафних (фінансових) санкцій до ПАТ «ММК ім. Ілліча» у розмірі 24865,00 грн.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства „Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча” до Державної податкової інспекції у м. Маріуполі про скасування рішення про застосування фінансових санкцій № 0000142304 від 30.01.2010 на суму 24865,00 гривень відмовити.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 09 серпня 2010 року в присутності позивача, представника позивача та представника відповідача. Постанова виготовлена в повному обсязі 14 серпня 2010 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Христофоров А.Б.