Вирок № 10804216, 10.08.2010, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

Копія

В И Р О К

І М Е НЕ М У К Р А Ї Н И

Справа № 1-9/2010р.

10 серпня 2010 року. м.Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Грещука Р.П.

секретаря - Юрчило Л.М.

за участю прокурора Іроденко О.С.

захисника підсудного ОСОБА_1: адвоката -ОСОБА_2

підсудного ОСОБА_3: адвоката - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Надвірна кримінальну справу, в якій обвинувачується:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, українець, уродженець с.Текуча, Косівського району, Івано-Франківської області, житель АДРЕСА_1 перебуває в фактичних шлюбних відносинах, з повною загальною середньою освітою, працює на тимчасових заробітках, громадянин України, судимий вироком Косівського р-нного суду від 28.02.2001 року за ст.140 ч.2 КК України (в редакції 1960 року) до 1 року 6 місяців позбавлення волі, який змінений ухвалою Івано-Франківського обласного суду від 28.03.2001 року із застосуванням ст.46-1 КК України з відстрочкою виконання покарання на 1 рік та сплатою штрафу в розмірі 700 грн., вироком Коломийського міськрайонного суду від 30.12.2008 року за ст. 199 ч.3 КК України із застосуванням ст.69 КК України до 1 року 6 місяців обмеження волі з конфіскацією майна, у вчиненні злочину, передбаченого ст.ст.185 ч.3,187 ч.3 КК України,-

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, українець, уродженець та зареєстрований в АДРЕСА_2, проживає в АДРЕСА_3, інвалід 3-ї групи, неодружений, з повною загальною середньою освітою, працює на тимчасових заробітках, громадянин України, несудимий, у вчиненні злочину, передбаченого ст.ст.185 ч.3, 186 ч.2, 187 ч.3 КК України,-

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_8, українець, житель с.Микуличин, вул.Великі Погари, неодружений, з повною середньою освітою, працює на тимчасових заробітках, громадянин України, судимий вироком Яремчанського міського суду від 26.08.2008 року за ст.128 КК України до покарання у вигляді 150 год. громадських робіт, вироком Яремчанського міського суду від 23.06.2009 року за ст.389 ч.2 КК України до трьох місяців вісімнадцять днів арешту, у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч.2, КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Підсудний ОСОБА_5 вчинив таємне викрадення чужого майна за попередньою змовою групою осіб, що поєднане з проникненням в приміщення та напад з метою заволодіння чужим майном, що поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя і здоровя особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло.

Підсудний ОСОБА_3 вчинив відкрите викрадення чужого майна за попередньою змовою групою осіб, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоровя потерпілого, також вчинив таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб, що поєднане з проникненням в приміщення. Крім того, ОСОБА_3 здійснив напад з метою заволодіння чужим майном, що поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя і здоровя особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло.

Підсудний ОСОБА_1 вчинив відкрите викрадення чужого майна за попередньою змовою групою осіб, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоровя потерпілого.

Злочини вчинено ними за наступних обставин:

12.03.2008 року приблизно о 20 год.00 хв. неповнолітній ОСОБА_3 за попередньою змовою із неповнолітнім ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, з метою заволодіння індивідуальним майном ОСОБА_6, маючи одягнені на обличчях маски, умисно, тобто усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та свідомо бажаючи настання таких наслідків, зайшли в житловий будинок в АДРЕСА_4 який належить ОСОБА_6 та в якому в той час вона перебувала. ОСОБА_3 з відома та згоди ОСОБА_1 застосував насильство до ОСОБА_6, що не є небезпечним для життя та здоровя потерпілої, випустивши на неї сльозогінний газ та наніс удари рукою в ділянку правого ока, ділянку плечей, що спричинили фізичний біль потерпілій. В цей час ОСОБА_1, діючи єдиним умислом із ОСОБА_3, з метою заволодіння майном потерпілої з відома та згоди ОСОБА_3, умисно, знаючи, що потерпіла ОСОБА_6 зберігає гроші у шухляді столу в іншій кімнаті, пройшов туди і незаконно заволодів грошима в сумі 1000 грн.

Крім того, 13.04.2009 року, приблизно о 20 год. 00 хв. ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, маючи на меті вчинити крадіжку чужого майна, умисно, тобто усвідомлюючи протиправність і суспільну небезпеку своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи настання таких наслідків, за попередньою змовою із ОСОБА_5, таємно проникли в житловий будинок, що належить ОСОБА_8 та розміщений за адресою АДРЕСА_5, звідки викрали бензопилу марки «Мотор Січ» вартістю 1900 грн. та телевізор марки «LG» вартістю 650 грн., чим спричинили потерпілому ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 2550 грн.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, 14.04.2009 року приблизно о 23 год.00 хв. ОСОБА_3 за попередньою змовою із ОСОБА_5, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, з метою заволодіння індивідуальним майном ОСОБА_1, умисно, усвідомлюючи протиправний і суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та свідомо бажаючи настання таких наслідків, проникли в житловий будинок в АДРЕСА_4 який належить ОСОБА_6 та в якому в той час перебували ОСОБА_1, ОСОБА_8 та ОСОБА_6., раптово напали на ОСОБА_6 та ОСОБА_8 з метою заволодіння їхнім майном.

ОСОБА_3 з відома та згоди ОСОБА_5 наносив ОСОБА_6 удари руками по голові та вимагав гроші, тобто з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя, яке потерпіла ОСОБА_6 сприймала як реальну загрозу для свого життя та здоровя та при цьому здійснював пошук цінних речей в будинку. ОСОБА_5, з метою вчинення реальних погроз, погрожував ножем ОСОБА_8, вимагаючи гроші, тобто з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя, який потерпілий ОСОБА_8 сприймав, як дійсну загрозу для свого життя та здоровя. Також, в цей час ОСОБА_3 з відома та згоди ОСОБА_5, умисно, незаконно силою заволодів мобільним телефоном марки «SAMSUNG SGH-130» вартістю 540 грн. разом з стартовим пакетом мобільного оператора «Київстар» вартістю 60 грн., на рахунку якого було 8 грн. 30 коп., що належить ОСОБА_6

Внаслідок злочинних дій ОСОБА_3 та ОСОБА_5, потерпілим ОСОБА_6 та ОСОБА_8 спричинена матеріальна шкода на загальну суму 3158 грн.30 коп. Крім того, у ОСОБА_6, згідно висновку експерта №153/138/09-Е, виявлено синець та садно лівої орбітальної ділянки, синець ділянки тіла нижньої щелепи зліва, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину у предявленому йому обвинуваченні визнав повністю, однак заперечує причетність ОСОБА_5 до вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, а також стверджує, що потерпілому ОСОБА_8 ножем погрожував він, а не ОСОБА_5 Суду пояснив, що він уродженець с.Бабче, Богородчанського р-ну. З 12 років навчався в Надвірнянській школі-інтернаті, де познайомився з ОСОБА_1, який запропонував йому поїхати в с.Микуличин та забрати гроші в свого батька - ОСОБА_8

12.03.2008 року він попросив свого дядька - ОСОБА_5, який користувався по довіреності автомобілем «Фод Сієра», підвезти його та ОСОБА_1 в с. Микуличин. У вказаний день ОСОБА_5 повіз їх у с.Микуличин. Він взяв з собою заздалегідь куплений газовий балончик марки «Терен». Крім того, щоб залишитися невпізнаними, вони з ОСОБА_1 виготовили з тканини маски для обличчя.

В центрі с.Микуличин водій ОСОБА_5 залишився їх чекати, а він та ОСОБА_1 пішли до будинку ОСОБА_6 де, за словами ОСОБА_1, зберігалися гроші. За зазделегідь розробленим планом, вони перед будинком одягли маски і він, взявши в руку газовий балончик, забіг в будинок, двері якого не були зачинені. Побачивши в кімнаті ОСОБА_9, він випустив струмінь сльозогінного газу їй в обличчя, а потім штовхнув її обличчям на ліжко та руками тримав, не даючи можливості встати. Одразу після нього в будинок забіг ОСОБА_1 та в іншій кімнаті почав шукати гроші. Приблизно через хвилину ОСОБА_1 вибіг з кімнати та будинку і він, відпустивши ОСОБА_6, побіг за ним.

По дорозі до автомобіля ОСОБА_1 розповів, що забрав з шухляди 1000 грн. після чого ОСОБА_5 повіз їх в м.Надвірна. Там ОСОБА_1 розплатився з ОСОБА_5, після чого останній поїхав в напрямку м.Коломия. Забрані в будинку ОСОБА_6 гроші він та ОСОБА_1 витратили на власні потреби.

13.04.2009 року він разом з ОСОБА_5, на автомобілі-таксі поїхали в м.Івано-Франківськ. Там він запропонував ОСОБА_5 зїздити в с.Микуличин до ОСОБА_1, який заборгував йому гроші. На згаданому автомобілі- таксі вони поїхали в с.Микуличин. Він пішов до будинку, де проживав ОСОБА_1 з батьком, сказавши водію таксі та ОСОБА_5 чекати його повернення. Так як двері будинк були відчинені, він зайшов всередину і, скориставшись відсутністю господаря, став шукати гроші. Оскільки грошей в будинку не було, він забрав телевізор та бензопилу, які виявив в будинку, вирішивши, що це буде частковою компенсацією боргу. Вказані речі він відніс до автомобіля-таксі, після чого всі вони поїхали в м.Коломию. По дорозі вони продали бензопилу невідомим особам за 200 чи 250 грн. Категорично заперечує дані ним на досудовому слідстві покази відносно того, що крадіжку зазначеного майна він здійснював разом з ОСОБА_5

14.04.2009 року він вирішує знову поїхати в с.Микуличин, знайти ОСОБА_1 та поговорити з ним на рахунок боргу. Тому, разом з ОСОБА_5 на автомобілі-таксі приїхали близько 23 год.00 хв. в с. Микуличин до дільниці Великі Погари. Там водій таксі залишився їх чекати, а вони пішли до будинку, де проживав ОСОБА_1 Через віконне скло вони побачили ОСОБА_1, його батька - ОСОБА_8 та співжительку ОСОБА_6 Оскільки двері ОСОБА_6 відкрити не хотіла, він розбив кулаком одне віконне скло, а потім, обійшовши будинок зліва, розбив вікно та заліз в кімнату будинку з протилежного боку. ОСОБА_5, через розбите ним вікно, проник в будинок за ним. Вони зайшли в кімнату, де знаходився батько ОСОБА_1 та його співжителька - ОСОБА_6 ОСОБА_1 в кімнаті вже не було. Він сказав ОСОБА_6 та ОСОБА_8, що ОСОБА_1 вкрав у нього 3000 грн., однак ОСОБА_8 відповів, що він нічого не знає і грошей в нього немає. Тоді він підійшов до ОСОБА_6. яка сиділа на ліжку, та рукою вдарив її в кулаком в око, від чого вона вдарилася головою до деревяної бочки. Стверджує, що побачивши на столі кухонний ніж, він взяв його та кілька разів замахнувся ним в бік ОСОБА_8 для того, щоб налякати його, при цьому кричав, щоб вони повернули йому вкрадені ОСОБА_1 гроші, однак намірів наносити удари ножем він не мав.

Крім того, почувши, що в руках ОСОБА_6 задзвонив мобільний телефон, він підійшов до неї та вдарив кулаком в ділянку ключиці, після чого силою вирвав з рук мобільний телефон, який вона не хотіла віддавати.

Стверджує, що він також шукав гроші у шухляді стола, а ОСОБА_5 в цей час стояв осторонь, тримаючи в руках деревяну палку, яку підібрав на вулиці. Категорично заперечує ту обставину, що ножем потерпілому ОСОБА_8 погрожував ОСОБА_5, а не він.

Забравши у ОСОБА_6 мобільний телефон та ніж, вони вийшли з будинку та на автомобілі-таксі поїхали в напрямку смт. Яблунів. В м.Коломия він продав мобільний телефон, який відібрав у ОСОБА_6 невідомому чоловіку за 50 грн., а гроші витратив на власні потреби.

На наступний день в смт.Яблунів, у помешканні ОСОБА_5 його затримали працівники міліції.

У вчиненому підсудний ОСОБА_3 розкаюється, просить суд суворо його не карати.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_5І визнав себе винним у предявлених йому обвинуваченнях частково.

Суду пояснив, що він проживає в смт.Яблунів, Косівського р-ну, Івано-Франківської області. 12.03.2008 року його племінник ОСОБА_3 попросив підвезти його та товариша ОСОБА_1 в смт. Микуличин, так як батько ОСОБА_1 продав земельну ділянку і повинен був частину грошей віддати йому. Він погодився, оскільки на той час працював таксистом. Близько 18 год. 00 хв. вони приїхали в с. Микуличин та зупинилися біля церкви. Стверджує, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 пішли до будинку, де проживав батько ОСОБА_1, а він залишився їх чекати в автомобілі. Приблизно через годину хлопці повернулися і ОСОБА_1 повідомив, що забрав у батька гроші в сумі 1000 грн., після чого він відвіз їх в м.Надвірна, а сам повернувся в смт. Яблунів. За надані ним послуги по перевезенні ОСОБА_1 та ОСОБА_3 заплатили йому близько 400 грн.

13.04. 2009 року він з ОСОБА_3 на таксі їхав в м.Івано-Франківськ для вирішення особистих справ. В м.Івано-Франківську ОСОБА_3 запропонував йому поїхати в с.Микуличин до ОСОБА_1 та забрати у нього гроші, які той йому заборгував. Близько 20 год.00 хв. вони на цьму ж автомобілі-таксі приїхали в с.Микуличин. Там ОСОБА_3 пішов до ОСОБА_10, а він залишився його чекати неподалік від таксі. Приблизно через годину повернувся ОСОБА_3 несучи в руках бензопилу та кольоровий телевізор. Дані речі він допоміг ОСОБА_3 завантажити в багажник автомобіля.

ОСОБА_3 повідомив, що бензопилу та телевізор йому віддав ОСОБА_1, як часткову компенсацію за неповернутий борг. Після, вони на даному таксі повернулися в смт. Яблунів, продавши по дорозі перед м. Коломия бензопилу невідомим особам. Телевізор вони віддали таксисту, оскільки не мали грошей розплатитися з ним за поїздку. Заперечує дані ним на досудовому слідстві покази про те, що даний злочин вони з ОСОБА_3 вчинили спільно.

14.04.2010 року він та ОСОБА_3 на згаданому автомобілі-таксі знову поїхали в с. Микуличин, оскільки ОСОБА_3 хотів особисто поговорити з ОСОБА_1 про грошовий борг. Залишивши таксиста їх чекати, приблизно о 22 год.00 хв. вони підійшли до будинку, де проживав ОСОБА_1 Через вікно вони побачили ОСОБА_1, його батько ОСОБА_8 та мачуха ОСОБА_6 ОСОБА_3 почав стукати в двері, однак ОСОБА_6 їх не відкрила, мотивуючи тим, що вже пізно. Тоді ОСОБА_3 розбив кулаком одне дверне скло, а потім, обійшовши будинок зліва, розбив вікно та заліз в іншу кімнату будинку, а він поліз в будинок через розбите вікно за ним. Зайшовши в кімнату, вони побачили, що ОСОБА_1 в ній вже не було. ОСОБА_3 почав казати, що ОСОБА_1 вкрав у нього 3000 грн., однак батько відповів, що грошей в нього немає, він нічого не знає і пояснити не може. Тоді ОСОБА_3 підійшов до ОСОБА_6 яка сиділа на ліжку та лівою рукою вдарив її кулаком в обличчя, в ділянку ока, після чого в неї з брови потекла кров. Він сказав ОСОБА_3 не бити жінку та дав їй ганчірку витерти кров з обличчя.

В цей час в руках ОСОБА_6 задзвонив мобільний телефон і ОСОБА_3, почуши дзвінок, підійшов до неї, вдарив її кулаком в ділянку ключиці та силою відібрав мобільний телефон, який вона не хотіла віддавати. Під час даних подій він стояв осторонь, тримаючи в руках деревяну палку, яку підібрав на вулиці.

Забравши у ОСОБА_6 мобільний телефон та зрозумівши, що ОСОБА_1 втік, вони з ОСОБА_3 вийшли з будинку та на автомобілі-таксі поїхали через м.Коломия в смт. Яблунів. В м.Коломия ОСОБА_3 продав даний мобільний телефон невідомому чоловіку за 50 чи 100 грн. Категорично заперечує підсудний ОСОБА_5 ту обставину, що він погрожував кухонним ножем потерпілому ОСОБА_8, а також стверджує, що не бачив, чи погрожував потерпілому зазначеним ножем ОСОБА_3

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 визнав себе винним у предявленому йому обвинуваченні повністю. Суду пояснив, що він проживає в с. Микуличин, дільниця Великі Погари з батьком та його співжителькою.

З підсудним ОСОБА_3 він познайомився в Надвірнянській школі-інтернаті і розповів йому, що батько не дає йому грошей за продану земельну ділянку. У нього виник задум забрати частину грошей, оскільки він вважав, що там є і його частка.

12.03. 2008 року ОСОБА_3 попросив свого дядька - ОСОБА_5 автомобілем підвезти їх в с. Микуличин. У вказаний день ОСОБА_5 повіз їх у с.Микуличин. ОСОБА_3 взяв з собою заздалегідь куплений газовий балончик марки «Терен». Крім того, по дорозі вони з ОСОБА_3 виготовили з тканини маски для обличчя, щоб їх ніхто не впізнав.

Водій ОСОБА_5 висадив їх в центрі с.Микуличин та залишився чекати, а вони з ОСОБА_3 пішли до будинку ОСОБА_6, де його батько зберігав гроші. За зазделегідь розробленим планом, вони одягли маски і ОСОБА_3, взявши в руку газовий балончик, забіг в будинок, двері якого не були зачинені. Побачивши в кімнаті ОСОБА_9, ОСОБА_3 випустив струмінь газу їй в обличчя, а потім штовхнув її на ліжко та руками тримав, не даючи можливості встати. Після в будинок забіг він і в іншій кімнаті, в шухляді столу, знайшов гроші, взяв звідти 1000 грн. та вибіг з будинку. ОСОБА_3, відпустивши ОСОБА_6, побіг за ним.

По дорозі до автомобіля він повідомив ОСОБА_3, що забрав 1000 грн. Після, ОСОБА_5 повіз їх в м.Надвірна. ОСОБА_3 викинув маску та газовий балончик під час руху автомобіля, а свою маску він загубив, біжучи з будинку ОСОБА_6 В м.Надвірна він розплатився з ОСОБА_5 після чого останній поїхав в напрямку м.Коломия. Забрані в будинку ОСОБА_6 гроші, він та ОСОБА_3 витратили на власні потреби.

Крім часткового визнання підсудним ОСОБА_5 своєї вини у предявлених обвинуваченнях і повного визнання підсудними ОСОБА_3, ОСОБА_1 вини у предявлених обвинуваченнях, їх вина у скоєних злочинах повністю доводиться іншими доказами, які зібрані та перевірені в судовому засіданні.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6 суду пояснила, що вона проживає в с. Микуличин, уч. Великі Погарі. В її житловому будинку поживає ще її співжитель - ОСОБА_8 та його син - ОСОБА_1 . 12.03.2008 року близько 20 год.00 хв. вона знаходилась в своєму будинку одна. Раптово відчинилися вхідні двері, і в кімнату забіг чоловік середнього зросту в масці на обличчі. Він направив на неї газовий балончик і випустив в обличчя струмінь газу, від чого вона відчула біль в очах, почала плакати та кричати про допомогу. В цей момент вона відчула удар в праве око, а потім в плече. Одночасно нападник штовхнув її обличчям на ліжко та руками тримав, не даючи можливості підвестися.

Через дві-три хвилини нападник відпустив її і вибіг з будинку. Покликавши своїх родичів, які проживають по-сусідству з нею, вона побачила, що в неї пропало 1000 грн., які зберігалися в шухляді столу. Вона запідозрила, що гроші міг взяти ОСОБА_1 або його товариш ОСОБА_3, який приїжджав до ОСОБА_1 в гості.

14.04.2009 року близько 23 год. 00 хв. вона перебуваючи в будинку разом з ОСОБА_8, та ОСОБА_1 почула стук у вхідні двері. ОСОБА_1 подивився на вулицю та повідомив, що це ОСОБА_3, з яким він навчався разом в школі-інтернаті. Однак, вхідні двері вона не відкривала і ОСОБА_3 стукав у двері сильніше, при цьому вимагав покликати ОСОБА_1 Зрозумівши, що ОСОБА_3 має погані наміри, вона подзвонила до своєї сестри - ОСОБА_11 та повідомила, що хтось ломиться в двері. Дзвонив до ОСОБА_11 і ОСОБА_1, який розумів, що ОСОБА_3 приїхав, щоб розшукати саме його.

Через кілька хвилин, вона почула звук розбитого скла в спальні і з її дверей в кухню, де знаходилась вона та ОСОБА_8, зайшов невідомий чоловік, тримаючи в руках деревяну дошку, а за ним в кухню зайшов ОСОБА_3 ОСОБА_1 в будинку вже не було, так як почувши звук розбитого скла, він втік через бокові двері на вулицю.

Невідомий чоловік повідомив, що ОСОБА_1 заборгував ОСОБА_3 гроші в сумі 3000 грн., тому вони повинні негайно віддати їм дані грошові кошти. Потім він взяв зі столу саморобний кухонний ніж та став погрожувати ним ОСОБА_8, що його заріже. В цей час ОСОБА_3 присів біля неї на ліжку та став їй погрожувати фізичною розправою, а потім вдарив кулаком в ділянку лівого ока. Не зважаючи на її пояснення, що грошей в неї та в ОСОБА_8 немає, ОСОБА_3 ще наніс їй удар зліва в щелепу. В цей час у неї в кишені задзвонив мобільний телефон. Вона спробувала дістати його та відповісти на дзвінок, однак ОСОБА_3 не дав їй це зробити і силоміць вирвав телефон з її руки. Забравши телефон, він ще один раз вдарив її в голову, в ділянку скроні. Від нанесених ударів вона відчувала сильний біль, а з розсіченої брови текла кров. Вона плакала та просила не бити її. В цей час незнайомий чоловік сказав ОСОБА_3 більше її не бити.

Після вони, взявши її мобільний телефон, вибили вхідні двері та вийшли на вулицю. Стверджує, що невідомий чоловік, як пізніше їй стало відомо - ОСОБА_5, жодного разу її не вдарив, однак реально погрожував здійснити фізичну розправу за допомогою ножа її співжителю - ОСОБА_8

17.04.2010 року її співжитель ОСОБА_8 повідомив їй, що в його будинок проникли невідомі особи і викрали телевізор марки «LG» та бензопилу марки «Мотор Січ». Крім того, всі речі в будинку були розкидані та перевернуті. На час скоєння даної крадіжки ОСОБА_8 ночував у неї, тому точно не знав, коли вона була вчинена, хоча підозрював хто може бути причетний до неї.

Просить підсудного ОСОБА_1 суворо не карати і претензій матеріального та морального характеру до нього не має. Підсудних ОСОБА_5 та ОСОБА_3 просить карати згідно закону та врахувати, що збитки їй вони не відшкодували .

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_8 пояснив, що він проживає в с.Микуличин, уч. Великі Погари з своєю співжителькою в її будинку. Разом з ним проживає його син від першого шлюбу - ОСОБА_1

На початку березня 2008 року, він, прийшовши до будинку своєї співмешканки ОСОБА_6, побачив на її обличчі сліди побоїв. ОСОБА_6 розповіла, що минулого вечора до неї в будинок ввірвався невідомий чоловік в масці на обличчі, бризнув їй в обличчя сльозогінним газом, а потім наніс два удари в різні частини тіла, після чого притиснув її до ліжка, не даючи можливості звільнитися та покликати на допомогу. Коли незнайомець відпустив її та вибіг з будинку, вона виявила, що пропали гроші в сумі 1000 грн., які вона зберігала в шухляді стола.

14.04. 2009 року близько 23 год.00 хв. він перебував у будинку ОСОБА_6 разом з ОСОБА_1 Під час вечері почув, що хтось постукав у вхідні двері. ОСОБА_1 подивився через скло дверей та повідомив, що це ОСОБА_3, з яким він навчався разом в школі-інтернаті. Однак, ОСОБА_6 вхідні двері не відкрила. ОСОБА_3 стукав сильніше, при цьому вимагав покликати ОСОБА_1 Зрозумівши, що ОСОБА_3 має погані наміри, ОСОБА_6 подзвонила до своєї сестри - ОСОБА_11 та повідомила, що хтось ломиться в двері. Дзвонив до ОСОБА_11 і ОСОБА_1, який зрозумів, що ОСОБА_3 розшукує його.

Через деякий час, він почув звук розбитого скла і з спальні в кухню, де знаходився він та ОСОБА_6, зайшов невідомий чоловік, тримаючи в руках деревяну палку, а за ним в кухню зайшов ОСОБА_3, якого він знав. ОСОБА_1, почувши звук розбитого скла, вибіг з будинку через бокові двері на вулицю.

Невідомий чоловік повідомив, що ОСОБА_1 заборгував ОСОБА_3 гроші в сумі 3000 грн., тому вони повинні негайно віддати їм дані грошові кошти. Потім він взяв зі столу саморобний кухонний ніж, направив його лезом до нього та став погрожувати, що заріже його, якщо вони не віддадуть гроші. В цей час ОСОБА_3 присів на ліжко біля ОСОБА_6 та також погрожував їй фізичною розправою, а потім вдарив кулаком в ділянку лівого ока. Він нічим не міг її допомогти, оскільки невідомий йому чоловік спрямовував лезо ножа все ближче до його обличчя і вимагав гроші. Не зважаючи на його та ОСОБА_6 пояснення, що грошей у них немає, ОСОБА_3 ще наніс ОСОБА_6 удар зліва в щелепу. В цей час у ОСОБА_6 в кишені задзвонив мобільний телефон. Вона спробувала дістати його з кишені та відповісти на дзвінок, однак ОСОБА_3 не дав їй це зробити і силоміць вирвав затиснутий у руку телефон. Забравши телефон, він ще один раз вдарив ОСОБА_6 в голову, в ділянку скроні. Вона плакала та просила не бити її. В цей час незнайомий чоловік сказав ОСОБА_3 більше її не бити.

Після, зловмисники, взявши відібраний у ОСОБА_6 мобільний телефон, ногою вибили замкнені вхідні двері та вийшли на вулицю. Стверджує, що невідомий чоловік, як пізніше йому стало відомо - ОСОБА_5, жодного разу його не вдарив, однак погрожував йому ножем, говорячи, що заріже, якщо він не віддасть гроші. Виходячи з будинку ОСОБА_6, ОСОБА_5 вказаний ніж взяв з собою.

17.04.2009 року приблизно в 14 год.00 хв., він, повертаючись з м.Яремча, вирішив піти подивитися до свого власного будинку, в якому довго не був, оскільки майже постійно проживав в будинку ОСОБА_6 Відкривши вхідні двері він побачив, що в кімнатах був безлад і всі речі перекидані. При більш детальному обстеженні він виявив, що з його будинку пропав телевізор марки «LG» та бензопила марки «Мотор Січ». Що саме шукали невідомі особи в його будинку, йому в той час було невідомо.

Просить підсудного ОСОБА_1 суворо не карати і претензій матеріального та моральгого характеру до нього не має. Підсудних ОСОБА_5 та ОСОБА_3 просить карати згідно закону та врахувати, що збитки йому вони не відшкодували .

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_12 суду пояснив, що потерпіла ОСОБА_6 проживає неподалік та є сестрою його дружини.

12.03.2008 року приблизно о 20 год.00 хв. він з дочкою, яка чула біля хати крик ОСОБА_6, пішли до її будинку. Там від ОСОБА_6 вони дізналися, що її пограбували, а саме, що невідомий чоловік в масці вдерся в її будинок, бризнув в обличчя сльозогінним газом, декілька разів вдарив та забрав гроші в сумі 1000 грн. Після цих подій ОСОБА_6 забрала з хати залишки грошей та цінні речі та пішла ночувати до його житловому будинку.

Ввечері, 14.04.2009 року до нього на мобільний телефон подзвонив ОСОБА_1 і сказав, що хтось вривається до них до хати. Він, забравши по дорозі дружину та дочку, а потім ОСОБА_1, якого зустрів, на власному автомобілі поїхав до будинку ОСОБА_6

В хаті ОСОБА_6 вони побачили, що скло у вхідних дверях було розбите, а на обличчі ОСОБА_6 було видно сліди побоїв. ОСОБА_6 та ОСОБА_8 розповіли їм про події, які відбувалися в будинку, а саме про те, що ОСОБА_5 та ОСОБА_3 вимагали в них гроші, при цьому ОСОБА_3 наносив побої ОСОБА_6. та з застосуванням фізичної сили відібрав у неї мобільний телефон, а ОСОБА_5 погрожував ножем ОСОБА_8, говорячи при цьому, що заріже його, якщо він не віддасть їм гроші.

Аналогічні покази про обставини справи дали допитані в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_13

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_1 суду пояснив, що він проживає разом з своїм батьком ОСОБА_8, та його співмешканкою - ОСОБА_6 в її будинку.

14.04.2009 року він з батьком був в будинку ОСОБА_6 Приблизно в 22 год.45 хв. вони почули стук в двері і по голосу він впізнав ОСОБА_3, який вимагав відкрити вхідні двері. Крізь дверне скло він побачив ще одного чоловіка з деревяною дошкою в руці. Розуміючи, що то напевне ОСОБА_3 приїхав, щоб зустрітися з ним для зясування стосунків, він передзвонив до родичів ОСОБА_6 та повідомив про те, що на її помешкання напали. Після, почувши звук розбитого скла, він зрозумів, що ОСОБА_3 з своїм напарником через вікно залізли в в будинок, тому, щоб уникнути з ними зустрічі, через бокові двері веранди вибіг на вулицю та пішов шукати родичів ОСОБА_6 Знайшовши родичів ОСОБА_6, він розповів про напад на будинок та разом з ними на автомобілі, за кермом якого був ОСОБА_12, поїхав до будинку ОСОБА_6

ОСОБА_6 та батько розповіли, що в кімнату через вибите вікно ввірвався ОСОБА_3 з невідомим чоловіком та вимагали віддати гроші, які він (ОСОБА_1.) їм заборгував. При цьому ОСОБА_3 наносив удари кулаками в ділянку голови ОСОБА_6, а ОСОБА_5 ножем погрожував зарізати батька, якщо вони не віддадуть їм гроші. Після, ОСОБА_3 силою забрав у ОСОБА_6 мобільний телефон і вони разом з ОСОБА_5 покинули будинок.

З оголошених показів допитаного на досудовому слідстві в якості свідка ОСОБА_14, який відсутній в судовому засіданні з поважних причин, встановлено , що 13.04.2009 року ввечері він возив ОСОБА_5 та ОСОБА_3 по справах в м. Івано-Франківськ, а потім в с. Микуличин. Там ОСОБА_5 та ОСОБА_3 попросили його почекати, самі кудись пішли і повернулися приблизно через годину, несучи в руках телевізор та бензопилу. Після він відвіз їх в смт. Яблунів.

14.04.2009 року він знову віз ОСОБА_5 з ОСОБА_3 в с.Микуличин. Там, приблизно о 21 год.30 хв. вони кудись пішли, а він залишився їх чекати. Десь через 20 хв. до його автомобіля підїхав мікроавтобус і його водій повідомив, що хлопці, яких він привіз, вдерлися в чужий будинок та ще й когось побили. Почувши це, він одразу поїхав у напрямку м.Коломия. Проїхавши близько двох кілометрів, йому зателефонував ОСОБА_5 та просив почекати його та ОСОБА_3

Через декілька хвилин ОСОБА_5 та ОСОБА_3 підбігли до автомобіля. З їх розмови він дізнався, що вони проникли в житловий будинок та побили жінку, а також повідомили, що у них немає грошей розплатитися з ним. Він довіз їх до автостанції в смт. Яблунів, а сам повернувся в м. Коломию.

Вина підсудних у вчиненні злочинів також доводиться:

- протоколом -заявою ОСОБА_6 від 15.04.2009 року, якою підтверджується незаконне проникнення ОСОБА_3 в її житловий будинок, що в с.Микуличин, уч.Великі Погари, Яремчанської м/ради та відкрите викрадення ним та іншою незнайомою особою її майна із застосування до неї погроз та насильства, небезпечного для життя і здоровя 14.04.2009 року о 23 год. ( т.1 а.с. 20);

- протоколом - заявою ОСОБА_8 від 16.04.2009 року, якою підтверджується, що 14.04.2009року біля 23 години ОСОБА_3 із іншим незнайомим йому чоловіком, незаконно проникли в житловий будинок, що в с. Микуличин на уч. Великі Погари,33. Яремчанської міської ради, та належить ОСОБА_6, в якому він в той час перебував та відкрито викрали майно ОСОБА_6 із застосуванням до нього погроз та насильства, небезпечного для життя і здоров'я, а також погроз застосування до нього ножа (т.1 а.с. 21); - протоколом - заявою ОСОБА_8 від 17.04.2009 року, яка підтверджує факт таємного викрадення його майна із житлового будинку, що в АДРЕСА_5, невідомими особами, внаслідок чого йому було спричинено матеріальну шкоду (т.1 а.с. 23); - явкою з каяттям ОСОБА_3 від 15.04.2009 року, яка доводить його причетність до вчинення розбою 14.04.2009року (т.1 а.с. 22, ); - протоколом-заявою ОСОБА_6 від 18.04.2009 року з якої встановлено, що 12.03.2008 року невідома особа відкрито, із застосуванням насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоровя, викрала її гроші в в сумі 1000 грн. із її житлового будинку в с. Микуличин, уч.Великі Погари, Яремчанської м/ради ( т.1 а.с.26); - протоколом відтворення обстановки та обставин події від 24.04.2009 року, з якого вбачається, що обвинувачений ОСОБА_1 детально розповідає про обставини вчинення ним злочину та показує обстановку (т.1 а.с.178-184); - явкою з каяттям ОСОБА_5 від 23.06.2009 року, яка підтверджує його причетність до вчинення спільно із ОСОБА_3 крадіжки із проникненням у житло в с.Микуличин Яремчанської міської ради. (т.1 а.с.216); - протоколами огляду місця події від 15.04.2009року та від 17.04.2009 року, в яких деталізовано місця вчинення злочинів (т.1 а.с. 25, 27); - протоколами очних ставок між потерпілими ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_1, ОСОБА_14 та ОСОБА_3, ОСОБА_5, свідками ОСОБА_12 та ОСОБА_13 якими доводиться вина підсудних (т. 1 а. с. 97-98, 99-100, 101-102, 187-188, 241-243, 244-246, 249-250 т.2 а.с. 1-2,3-6);

- протоколами відтворення обстановки та обставин події від 20.04.2009 року та 24.04.2009року, в яких обвинувачений ОСОБА_3 детально розповідає та показує обстановку та обставини вчинення ним злочинів (т.1 а.с. 122, 123); - заявою ОСОБА_3 від 18.04.2009 року, в якій він просить долучити до матеріалів кримінальної справи ніж, який застосовувався під час вчинення розбою ним та ОСОБА_5 (т.1 - а. с. 124 ); - протоколами огляду предметів, які визнані речовими доказами по кримінальній справі від 20.04.2009року, 13.05.2009року. (т. 1 а. с. 125, 129, ); - протоколами пред'явлення предметів для впізнання від 24.04.2009року та 12.05.2009року. (т.1 а. с. 126-127 ); - протоколами предявлення фотографій особи для впізнання від 12.05.2009року(т.1 а.с.172-173 );

- висновком судово-медичної експертизи №153/138/09- «Е» від 24.04.2009року, з якого встановлено, що у ОСОБА_6 мали місце: синець та садно лівої орбітальної ділянки, синець ділянки тіла нижньої щелепи зліва, які отримані від дії тупих твердих предметів, можуть відноситься терміну утворення, вказаному в постанові, і відносяться до легких тілесних ушкоджень. Характер, локалізація встановлених тілесних ушкоджень у гр. ОСОБА_6 не виключає можливості їх заподіяння і ударами кінцівки сторонньої особи. (т.1 а.с. 135);

- висновком криміналістичної експертизи 09/15 №211-Б від 27.04.2009року, з якого встановлено, що добровільно виданий ОСОБА_3 предмет, схожий на ніж, не є холодною зброєю. Даний ніж виготовлений саморобним способом з застосуванням універсального слюсарського устаткування та інструменту. Даний ніж належить до господарсько-побутових ножів. (т.1 а.с. 150-152,);

- висновком судово-імунологічної експертизи №164 від 27.04.2009 року, з якого вбачається, що кров потерпілої ОСОБА_6 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти -В. (т.1 а.с. 170);

- висновком судово-імунологічної експертизи №165 від 19.05.2009року, з якого вбачається, що кров потерпілої ОСОБА_6 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти -В. У слідах на відщепах деревини, знайдена кров людини, при імунологічному дослідженні виявлені антиген А та ізогемаглютинін анти - В системи АВО. Таким чином, кров на речових доказах може належати особі (особам) групи А з ізогемаглютиніном анти - В, що не виключає можливості належності крові потерпілій ОСОБА_6 (т.1 а.с. 162-163);

На переконання суду, покази підсудного ОСОБА_5 про його непричетність до вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України - таємного викрадення майна, вчиненого за попередньою змовою групою осіб 13.04.2009 року у будинковолодінні ОСОБА_8 та категоричні заперечення щодо здійснення ним реальних погроз ножем ОСОБА_8 при розбійному нападі 14.04.2009 року не заслуговують на увагу і дані з метою уникнення від кримінальної відповідальності. Вони повністю спростовуються показами потерпілих та свідків, які послідовні та логічні і не викликають сумніву в їх правдивості та підтверджуються письмовими доказами, які містяться в матеріалах справи.

Разом з тим, суд також оцінює критично та не бере до уваги покази підсудного ОСОБА_3 в тій частині, що таємне викрадення майна 13.04.2009 року у господарстві ОСОБА_8 він здійснив самостійно без участі ОСОБА_5, а також його твердження про те, що під час розбійного нападу 14.04.2009 року на будинок ОСОБА_6 потерпілому ОСОБА_8 фізичною розправою та ножем погрожував він, а не підсудний ОСОБА_5

Суд вважає, що такі покази ОСОБА_3 спрямовані на покриття винної особи та дані ним під можливим впливом на його волю з боку підсудного ОСОБА_5

Таким чином, оцінюючи в сукупності здобуті докази, суд приходить до висновку про доведеність вини підсудних ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 у вчиненні злочинів.

Дії підсудного ОСОБА_5 слід кваліфікувати за ст.ст. 185 ч.3, 187 ч.3 КК України, оскільки він вчинив таємне викрадення чужого майна за попередньою змовою групою осіб, що поєднане з проникненням в приміщення та напад з метою заволодіння чужим майном, що поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя і здоровя особи, яка зазнала нападу, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням у житло.

Дії підсудного підсудного ОСОБА_3 слід кваліфікувати за ст.ст.186 ч.2, 185 ч.3, 187 ч.3 КК України, оскільки він вчинив відкрите викрадення чужого майна за попередньою змовою групою осіб, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоровя потерпілого, також вчинив таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб, що поєднане з проникненням в приміщення. Крім того, ОСОБА_3 здійснив напад з метою заволодіння чужим майном, що поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя і здоровя особи, яка зазнала нападу, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням у житло.

Дії підсудного ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ст.ст.186 ч.2 КК Украни, оскільки він вчинив відкрите викрадення чужого майна за попередньою змовою групою осіб, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоровя потерпілого.

При призначенні покарання підсудним ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_1 суд врахував ступінь тяжкості вчиненого ними злочину, особи винних, обставини, що обтяжують покарання та помякшують покарання.

Обставинами, що обтяжують вину підсудним ОСОБА_3 та ОСОБА_1 є вчинення злочину в стані алкогольного спяніння.

Обставинами, що обтяжують вину підсудному ОСОБА_5 є вчинення злочинів у в стані алкогольного спяніння та рецидив злочину.

До обставин, що помякшують покарання підсудним ОСОБА_3 та ОСОБА_1 є їхнє каяття, вчинення ними злочину як неповнолітніми, підсудний ОСОБА_3 є інвалідом ІІІ групи.

По місцю проживання підсудні ОСОБА_5 та ОСОБА_3 характеризуються позитивно.

Підсудній ОСОБА_1 по місцю проживання характеризується негативно.

З врахуванням всіх обставин справи, даних про особи підсудних ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_1 суд вважає, що їх перевиховання неможливе без ізоляції від суспільства і їм слід призначити покарання необхідне і достатнє для їх виправлення та попередження нових злочинів у вигляді позбавлення волі.

З засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_5 підлягають стягненню кошти за експертні послуги в користь НДЕКЦ при УМВС в Івано-Франківській області УДК Івано-Франківської області, код 25574765, МФО 836014, р/р 35224007000209 банк одержувач УДК Івано-Франківської області для НДЕКЦ при УМВС - 300 грн. 48 коп . за проведення експертизи експертизи холодної зброї.

Керуючись ст.ст.323,324, 327 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ :

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст. 185 ч.3, 187 ч.3 КК України і призначити йому покарання:

за ст. 187 ч.3 КК України - 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

за ст.185 ч.3 КК України- 4 роки позбавлення волі;

Згідно п.1 ст.70 КК України остаточне покарання засудженому ОСОБА_5 визначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

На підставі ст. 71 КК України частково приєднати до вказаного покарання невідбуту частину покарання за попереднім вироком Коломийського міськрайонного суду від 30.12.2008 року за ст. 199 ч.3 КК України у вигляді одного року шість місяців обмеження волі - 6 місяців і остаточно визначити покарання ОСОБА_5 - 7 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України, 185 ч.3 КК України, ст.187 ч.3 КК України і призначити йому покарання:

за ст.187 ч.3 КК України - з застосуванням ст.69 КК України - 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

за ст.186 ч.2 КК України 4 роки позбавлення волі.

за ст.185 ч.3 КК України - 3 роки позбавлення волі.

Згідно п.1 ст.70 КК України остаточне покарання засудженому ОСОБА_3 визначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.186 ч.2 КК України і призначити йому покарання - з застосуванням ст.69 КК України 2 роки позбавлення волі.

На підставі п.4 ст.71 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання, визначеного вироком Яремчанського міського суду від 23.06.2009 року у вигляді 3 місяців 18 днів більш суворим, визначеним даним вироком, остаточне покарання ОСОБА_1 визначити - 2 роки позбавлення волі.

Згідно ч.1 п.1 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_1 в строк відбуття покарання 3 місяці 18 днів арешту, відбутих за попереднім вироком з розрахунку що 1 день арешту відповідає одному дню позбавлення волі.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_5 та ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити попередній - тримання під вартою.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу змінити з підписки про невиїзд на тримання під вартою, взявши його під варту з зали суду.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_5 рахувати з часу взяття його під варту, з 31.07.2009 року, зарахувавши йому в строк час перебування під вартою.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_3 рахувати з 23.03.2010 року , тобто з часу його затримання, зарахувавши йому в строк попереднє увязнення.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_1 рахувати з часу взяття його під варту з 10.08.2010р.

Стягнути з засудженого ОСОБА_3, ОСОБА_5 в користь НДЕКЦ при УМВС в Івано-Франківській області УДК Івано-Франківської області код 25574765, МФО 836014, р/р 35224007000209, банк одержувач УДК Івано-Франківської області для НДЕКЦ при УМВС за експертні послуги - 300 грн. 48коп.- по 150 грн. 24 коп. з кожного.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 15 днів з часу його проголошення шляхом подачі апеляції через Надвірнянський районний суд учасниками процесу, а засудженими ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_1 протягом цього ж часу з дня отримання копії вироку.

Суддя підпис Грещук Р.П.

З оригіналом згідно:

Суддя Грещук Р.П.