Ухвала суду № 108023284, 23.12.2022, Болградський районний суд Одеської області

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

23.12.2022

Справа № 946/8024/22

Провадження № 2/497/721/22

УХвала

про залишення позовної заяви без руху

23.12.22 року м.Болград

Суддя Болградського районного суду Одеської області, Кодінцева С.В. ознайомившись зі змістом позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , треті особи: Одеська обласна прокуратура, Головне управління Національної поліції в Одеській області, Вища рада правосуддя, Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 08.12.2022 року визначити підсудність цивільної справи № 946/8024/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , треті особи: Одеська обласна прокуратура, Головне управління Національної поліції в Одеській області, Вища рада правосуддя, Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області про зобов`язання вчинити певні дії - Болградському районному суду Одеської області (т.2 а.с.30-31).

Матеріали цивільної справи № 946/8024/22 надійшли до Болградського районного суду Одеської області 22.12.2022 року (а.с.36), та згідно протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями передано на розгляд судді Кодінцевій С.В. (т.2 а.с.37).

Вказана заява підлягає залишенню без руху, оскільки вона подана з порушенням вимог ст.175 ЦПК України.

Так положеннями ст.175 ЦПК України чітко визначено обов`язкові вимоги до позовної заяви.

1) Згідно ч.1 цієї статті у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Однак з тексту позовної заяви ОСОБА_1 викладеної на 1-му аркуші відсутні вимоги як щодо предмету спору так і його обґрунтування.

2) Згідно п.3 ч.3 ст.175 КПК України позовна заява повинна містити: - зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

Позивачем не вказано і не визначено який спір порушено: майнового характеру чи не майнового характеру.

3) Відповідно п.4 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

У порушення зазначених вимог, позивачем не викладено зовсім змісту позовних вимог.

З тексту позову слідує, що позивачем вимоги пред`явлені до 8 (восьми) відповідачів, однак не викладено зміст позовних вимог щодо кожного відповідача.

4) У порушення вимог п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України позивачем НЕ викладено обставин, якими вона обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Згідно п.6 ч.3 ст.175 ЦПК України позивачем не зазначено відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору.

5) Позивачем не виконано вимоги п.9 ч.3 ст.175 ЦПК України щодо попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

6) Окрім цього, позивач просить звільнити від сплати судового збору за подання цієї позовної заяви, однак не надає жодних доказів на підтвердження її майнового стану, лише посилається на відсутність засобів до існування.

Відповідно до закону «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права. Практика, у тому числі у справах проти інших держав, має застосовуватись органами державної влади, зокрема судами. Згідно з рекомендацією Комітету міністрів Ради Європи від 14.05.81 №R (81)7 щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя, та сталої практики ЄСПЛ вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя, а попереджає подання необґрунтованих та безпідставних позовів та перенавантаження судів.

Також ЄСПЛ виходить з того, що судовий збір має бути «розумним», тобто таким, що може бути сплачений заявником. Адже невиправдано великий розмір, який не враховує фінансового становища заявників, а обчислюється на основі певного відсотка від суми, що є предметом розгляду справи, може бути розцінений як такий, що непропорційно обмежує право на доступ до правосуддя. Така позиція була викладена у справі «Георгел і Георгета Стоїческу проти Румунії».

При розгляді справ ЄСПЛ установлює, чи був дотриманий баланс між інтересом держави у стягненні судового збору за розгляд справи та правом заявника на доступ до правосуддя, зокрема правом представити свою позицію по суті та захистити інтереси в суді. Для того щоб гарантувати такий справедливий баланс та, власне, зберегти безперебійне функціонування судової системи, суди мають можливість звільнити від сплати судового збору тих заявників, які можуть довести своє погане фінансове становище.

Отже, на переконання ЄСПЛ, при визначенні розміру судового збору слід обов`язково враховувати питання фінансових можливостей заявника, а також обставини конкретної справи та стадію провадження.

Національне законодавство, зокрема ст.136 ЦПК України, передбачає, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Таким документом є закон « Про судовий збір» , яким визначено, що підставою для відстрочки або розстрочки сплати судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення рішення у справі, а також зменшення розміру судового збору або ж звільнення від його сплати є майновий стан сторони. Отже, як убачається з практики ЄСПЛ, підставою для відповідного рішення суду може бути «фінансовий стан». А за національним законом, «майновий стан» особи.

Таким чином, основою визначення фінансового стану сторони, на думку ЄСПЛ, є наявність чи відсутність у сторони «вільних» коштів, які необхідно сплатити. Поняття ж «майновий стан» набагато ширше. Майном уважається окрема річ, сукупність речей, у тому числі гроші, а також майнові права та обов`язки.

У зв`язку із цим слід згадати справу «ФК «Мретебі» проти Грузії», де ЄСПЛ, розглядаючи питання законності відмови Верховного суду Грузії від звільнення від сплати судового збору заявника, відзначив, що ВС цієї країни неналежним чином дослідив аргументи заявника і не вказав, чи достатньо наданих йому доказів на підтвердження фінансової неможливості сплатити судовий збір та не витребував доказів, яких, на його думку, не вистачало. Суд просто зазначив, що ніяких підстав для звільнення від сплати судового збору не існувало.

За таких обставин ЄСПЛ назвав відмову ВС Грузії звільнити заявника від сплати судового збору без відповідного обґрунтування «безпідставним» обмеженням права останнього на доступ до правосуддя та зазначив, що, на його переконання, така відмова була зумовлена виключно бажанням суду поповнити державний бюджет.

Враховуючи вищевикладене, суддя приходить до висновку, що позивач, з метою обґрунтованого вирішення клопотання про звільнення від сплати судового збору, має подати до суду відомості щодо майнового стану та докази на підтвердження фінансової неможливості сплатити судовий збір.

7) Статтею 177 ч.1 ЦПК України встановлено, що позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, однак дані вимоги закону позивачем також не виконано.

8) Відповідно до ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Втім, у порушення вказаних вимог ЦПК України позивачем не наведено, і доказами не підтверджено за захистом якого права, вона звертається до суду.

Позовна заява не містить жодної норми як процесуального права, так і матеріального права.

Наведені недоліки унеможливлюють вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Згідно ст. 185 ЦПК України для усунення недоліків позивачу слід виконати усі вимоги зазначені вище в даній ухвалі.

Суддя, звертає увагу, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури. На відміну від права на справедливий суд, право на доступ до суду не є абсолютним. Воно може бути обмежено, зокрема задля забезпечення нормального функціонування судової системи. Це включає часові обмеження, фінансовий тягар, вимоги щодо форми звернення тощо. Ще у справі Trukhv. Ukraine ((dec.), no. 50966/99, 14 October 2003) Європейський суд дав оцінку застосуванню процесуальних обмежень у вигляді обов`язку сплатити мито, надати копії документів у певній кількості та направити звернення до конкретного суду. Європейський суд не виявив жодних підстав вважати, що застосування згаданих процесуальних обмежень у цій конкретній справі було свавільним чи невиправданим.

Практикою ЄСПЛ визначено, що встановлені державою обмеження повинні відповідати законній меті і тут має бути розумний ступінь пропорційності між засобами, що застосовуються та метою, яку намагаються досягнути, щоб забезпечити дотримання п.1 ст.6 Конвенції. Така позиція ЄСПЛ закріплена і в п.37 рішення «Гуерін проти Франції» від 29.07.1998 року.

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За викладених підстав, слід залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху.

Керуючись ст.ст. 175, 185 ЦПК України, суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , треті особи: Одеська обласна прокуратура, Головне управління Національної поліції в Одеській області, Вища рада правосуддя, Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області про зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Запропонувати позивачу ОСОБА_1 усунути недоліки у строк не пізніше 10 днів з дня отримання копії ухвали, надавши належно оформлену позовну заяву, та усі необхідні документи.

У разі невиконання вказаних вимог позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя _____ С.В.Кодінцева