Рішення № 108005172, 07.12.2022, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/6412/22

Провадження №2-о/524/215/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.12.2022 року Автозаводський районний суд міста Кременчука у складі

головуючого судді Кривич Ж.О.,

секретаря судового засідання Швець Д.С.,

розглянувши в порядку окремого провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кременчуці заяву ОСОБА_1 про встановлення юридичного факту

УСТАНОВИВ:

07.11.2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту перебування на утриманні чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Заяву мотивувала тим, що вона перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 з 19.12.2008 року. ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловік помер. Наразі вона є вдовою ветерана органів внутрішніх справ. Після смерті чоловіка вона звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою про призначення пенсії у разі втрати годувальника у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Розпорядженням Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області за № 1600-0210-09-133 від 19.09.2022 року їй було відмовлено у призначенні пенсії у разі втрати годувальника. Підставою відмови зазначено те, що на момент смерті ОСОБА_2 вона була зареєстрована за колишньою адресою проживання чоловіка лише з 04.06.2010 року, тобто не підтверджується факт реєстрації місця проживання разом із годувальником за однією адресою, та документу, що підтверджує факт перебування на утриманні померлого годувальника.

Ухвалою судді Автозаводського районного суду міста Кременчука від 08.11.2022 року відкрито провадження у справі.

Заявник ОСОБА_1 до суду надала заяву про слухання справи без її участі, заяву про встановлення юридичного факту підтримала у повному обсязі, просила задовольнити.

Представник Головного УПФУ в Полтавській області у судове засідання не прибула про дату розгляду повідомлялася належним чином, на адресу суду направила клопотання про слухання справи без її участі, проти задоволення заяви не заперечувала.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі фактичні обставини справи:

ОСОБА_1 з 19.12.2008 року перебувала у шлюбних відносинах з ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 19.12.2008 року (а.с. 10).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер (а.с. 9, свідоцтво про смерть).

Чоловік заявниці був пенсіонером та ветераном органів внутрішніх справ, що підтверджується довідкою відділу фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку МВС ГУМВС України в Полтавській області за № 4/1779 від 25.06.2010 року (а.с. 23).

Заявниця являється інвалідом ІІІ групи, що підтверджується довідкою МСЕК № 469972 від 12.07.2022 року (а.с. 24).

ОСОБА_1 перебувала на утриманні чоловіка. Пенсія, яку вона отримує на даний час, є значно меншою за пенсію, що отримував чоловік за життя, її недостатньо для лікування та проживання.

ОСОБА_1 звернулася до Головного УПФУ в Полтавській області із заявою про призначення пенсії у разі втрати годувальника у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Розпорядженням Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області за № 1600-0210-09-133 від 19.09.2022 року їй було відмовлено у призначенні пенсії у разі втрати годувальника у зв`язку з тим, що на момент смерті ОСОБА_2 . ОСОБА_1 була зареєстрована за колишньою адресою проживання чоловіка лише з 04.06.2010 року, тобто не підтверджується факт реєстрації місця проживання разом з годувальником за однією адресою, та документу, що підтверджує факт перебування на утриманні померлого годувальника.

Згідно довідки ТОВ «Житлорембудсервіс» № 126 від 05.10.2022 року ОСОБА_1 фактично проживала разом з чоловіком ОСОБА_2 з 2000 року по день його смерті за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 19).

Факт перебування заявниці на утриманні померлого чоловіка підтверджується наступними документами:

- довідкою про доходи пенсіонера ОСОБА_2 (а.с. 12),

- реєстром застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (а.с. 13-15),

- довідкою ТОВ «Житлорембудсервіс» № 126 від 05.10.2022 року про фактичне проживання (а.с. 19),

- підтвердженням ТОВ «Житлорембудсервіс» № 215/А від 07.07.2009 року (а.с. 20),

- посвідченням серії НОМЕР_2 від 21.09.2006 року (а.с. 21),

- посвідченням серії НОМЕР_3 від 21.02.2007 року (а.с. 22),

- довідкою відділу фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку МВС ГУМВС України в Полтавській області за № 4/1779 від 25.06.2010 року (а.с. 23),

- довідкою МСЕК № 469972 від 12.07.2022 року (а.с. 24).

Вирішуючи заяву, суд виходить з наступного:

Відповідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Частиною 2 ст. 315 ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Пунктом 1 та 2 ч. 1 ст. 315 ЦПК України передбачено, що до справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення відносяться справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами, перебування фізичної особи на утриманні.

Судом установлено, що заявник перебувала на утриманні чоловіка, з яким вели спільний бюджет, мали спільні надходження. ОСОБА_1 зазначала, що її забезпечення і утримання залежало від пенсії чоловіка. Пенсія чоловіка була постійним і основним джерелом для її утримання.

Згідно з вимогами Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд може встановлювати факти, що породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Суд приймає до уваги п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», де передбачено, що встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.

Статтею 38 Закону України «Про пенсійне забезпечення» члени сім`ї померлого вважаються такими, що були на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Члени сім`ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували яку-небудь пенсію, мають право перейти на нову пенсію.

На підставі статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається: непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні. До членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно із п. 2.11 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" - за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, приймаються довідки або інші документи про склад сім`ї, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання (реєстрації) особи, зокрема органом місцевого самоврядування, або документ про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), виданий згідно із вимогами статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».

У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку.

На підставі вищевикладених обставин, суд дійшов висновку про задоволення заяви.

Частиною 7 статті 294 ЦПК України встановлено, що при ухваленні судом рішення в справах окремого провадження, судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Керуючись викладеним, відповідно до статей 263-265 ЦПК України суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити той факт, що ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) перебувала на утриманні свого чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Полтавського апеляційного суду через Автозаводський районний суд м. Кременчука.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ж.О. Кривич