Рішення № 107997032, 08.12.2022, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/4973/21

Провадження № 2/175/1438/21

Р і ш е н н я

І м е н е м У к р а ї н и

08 грудня 2022 року смт. Слобожанське

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Бойко О.М.,

при секретарі судового засідання Бабко-Малої В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення, та визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення, та визнання права власності в порядку спадкування за законом, та просив згідно позовних вимог встановити факт, що має юридичне значення, а саме родинних відносин між фізичними особами, що ОСОБА_4 є його рідною бабусею. В порядку спадкування за законом визнати право власності за ним на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 56, 0 кв.м. В порядку спадкування за законом визнати право власності на земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач та його представник в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав і просив суд їх задовольнити.

Відповідачі в особі представників та треті особи в судове засідання також не з`явились, надавши суду відзив на позовну заяву.

Третя особа ОСОБА_2 також надала заяву про розгляд справи без її участі, не заперечувала щодо задоволення позовних вимог.

У зв`язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню із наступних підстав.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся позивача, ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , яке видано виконавчим комітетом Слобожанської селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області.

Після її смерті відкрилася спадщина на домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 56 кв.м., який належав їй на підставі договору купівлі-продажу від 12.06.1992 року, посвідчений державним нотаріусом Дніпропетровської районної державної нотаріальної контори Юрченко Л.Л., зареєстрований в реєстрі за №2/414 та в КП «Бюро технічної інвентаризації» Дніпровської районної ради Дніпропетровської області 16.06.1992 року за реєстровим №101-1.

В установлений ст. 1270 ЦК України шестимісячний строк, який починається з часу відкриття спадщини, позивач звернувся до Дніпровської районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Але після звернення з заявою про видачу на його ім`я свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, яке залишилось після смерті бабусі ОСОБА_4 , нотаріусом було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій, оскільки не підтвердженні його родинні стосунки зі спадкодавицею, а саме: відсутнє свідоцтво про шлюб ОСОБА_4 .

Однак, шлюб зареєстрований 16 травня 1960 року, між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 розірвано в судовому порядку, заочним рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області 20 січня 2011 року. Прізвище залишено без змін.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_7 з 16 травня 1960 року знаходилися у шлюбі, що зареєстрований Ар`євською сільською радою Уренського району Нижегородської області, Російська Федерація, за актовим записом №28.

Відповідно до ч. 2,3 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Також, із свідоцтва про народження матері ОСОБА_8 , серії НОМЕР_2 вбачається, що матір`ю (бабусею) є ОСОБА_9 .

Відповідно Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища, дошлюбне прізвище ОСОБА_10 ОСОБА_11 , та відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 прізвище моєї матері було змінене на « ОСОБА_12 ».

Родинні стосунки між його матір`ю та ним підтверджуються свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 .

Але, всі правовстановлюючі документи на домоволодіння АДРЕСА_1 були зареєстровані на ОСОБА_4 .

Право власності на земельну ділянку не були належним чином зареєстровані за ОСОБА_4 , оскільки за життя вона не встигла їх оформити, але фактично вона перебувала у її володінні, що підтверджується вищезазначеними документами.

Крім того, із довідок відділу загально-організаційного забезпечення виконавчого комітету Слобожанської селищної ради, які надавалися за вимогою ОСОБА_3 (дошлюбне прізвище ОСОБА_11 ) та ОСОБА_2 від 03.05.2019 року № 4575 та № 4576 вбачається, що ОСОБА_4 є бабусею позивача та його матір`ю ОСОБА_3 .

Отже, оскільки державним нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, були фактично порушені його права щодо отримання права власності на спадкове майно.

Згідно абз. 1 п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Відповідно до абз. 2 п. 3.1 Листа Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24 - 753/0/4 - 13 від 16.05.2013 року, оскільки спір про визнання права власності на земельну ділянку є спором про спадкування, належним відповідачем у зазначених спорах є спадкоємці, які прийняли спадщину, а у випадку їх відсутності - відповідна територіальна громада в особі сільської, селищної ради.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1220 ЦК України визначено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (ч. 1). Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу) (ч. 2).

Відповідно до ч. 2 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України.

Відповідно до ст.ст. 1268, 1269, 1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її; спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Разом з тим, після смерті ОСОБА_4 інші спадкоємці ОСОБА_3 (мати позивача) та ОСОБА_2 (сестра позивача) відмовилися від прийняття спадщини, подавши до Дніпровської районної державної нотаріальної контори відповідні заяви, однак оформити спадкові права на домоволодіння без встановлення факту родинних відносин неможливо, що є перешкодою у реалізації його прав як спадкоємця оформити спадщину на домоволодіння, який залишився після смерті бабусі.

Згідно з п. 1 ч. 1ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Згідно ч. 1 ст. 316 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

Згідно роз`яснення п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо твердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину та інше.

Окрім того, щодо інших позовних вимог суд встановив наступне.

У ст. 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Статтею 118 Земельного кодексу України визначений порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.

Згідно з ч. 1 цієї статті Земельного кодексу України громадянин, заінтересований у приватизації земельної ділянки у межах норм безоплатної приватизації, що перебуває у його користуванні, у тому числі земельної ділянки, на якій розташовані жилий будинок, господарські будівлі, споруди, що перебувають у його власності, подає клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Однак, у позові не зазначено позивачем ні площі, ні категорії, ні цільового призначення земельної ділянки, визнати право власності на яку просить позивач. Крім того, до позовної заяви не надано будь-яких документів стосовно згаданої земельної ділянки.

До Слобожанської селищної ради ОСОБА_4 з питання передачі у власність земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , не зверталася.

Таким чином, враховуючи наведене, немає правових підстав для задоволення позовних вимог позивача щодо визнання в порядку спадкування за законом на земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином, вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

За приписами частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судові витрати вирішити відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 392, 1261, 1267, 1268 1270 ЦК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту,що має юридичне значення, визнання права власності порядку спадкування за законом задовольнити частково.

Встановити факт родинних відносин, а саме: що ОСОБА_4 є рідною бабусею ОСОБА_1 .

Визнати право власності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_5 , серія та номер паспорту НОМЕР_6 виданий Дніпропетровським РВ УМВС України у Дніпропетровській області 21 лютого 2013 року) на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 56,0 кв.м..

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М.Бойко