Рішення № 107987122, 21.12.2022, Кегичівський районний суд Харківської області

Кегичівський районний суд Харківської області

Справа № 624/691/22

№ провадження 2/624/179/22

РІШЕННЯ

іменем України

смт. Кегичівка 21 грудня 2022 року

Кегичівський районний суд Харківської області, у складі

головуючої судді Куст Н.М.,

за участю секретаря судового засідання Махової В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №624/691/22,

ім`я (найменування) сторін:

позивач: ОСОБА_1 ,

представник позивача: ОСОБА_2 ,

відповідач: Кегичівська селищна рада Харківської області,

суть вимог: про визнання права на земельну частку (пай),

ВСТАНОВИВ:

Виклад позиції позивача.

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить визнати за нею право на земельну частку (пай) розміром 7,71 умовних кадастрових гектарів, без визначення її меж в натурі (на місцевості), зі складу земель КСП «Україна», розташованих на території Кегичівської селищної ради Харківської області, право на яку посвідчено сертифікатом на право на земельну частку (пай) серія ХР №0085377, зареєстрованим 01 квітня 1997 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №423.

Згідно з викладеними в позовній заяві обставинами, ОСОБА_1 на час проведення розпаювання КСП «Україна», що діяло на території Павлівської сільської ради Кегичівського району Харківської області, була членом цього КСП і на підставі розпорядження Кегичівської районної державної адміністрації № 478 від 27 червня 1996 року отримала право на земельну частку (пай) підтверджене сертифікатом Серія XP №0085377, розмір земельної частки (паю) в умовних кадастрових гектарах 8,65 без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), вартість земельної частки (паю) 32094,04 грн, про що здійснено запис в книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видавалися Кегичівською районною державною адміністрацією по КСП «Україна» за №423 від 01 квітня 1997 року.

Згідно розпорядження Кегичівської райдержадміністрації №117 від 14 квітня 2000 року уточнений розмір земельної частки (паю) складає 7,71 умовних кадастрових га, вартість земельної частки (паю) 28556,23 грн, про що внесено відповідне уточнення в указаний вище сертифікат.

Взамін сертифікату на право на земельну частку (пай) серія ХР №0085377 ОСОБА_1 державний акт на право приватної власності на землю не отримувала.

Вищевикладене підтверджується листом від 21 жовтня 2022 року вих. №580/336-22 відділу №4 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Харківській області.

Позивачкою втрачено оригінал Сертифікату на право на земельну частку (пай) серія XP №0085377, про що в газеті «Вісті Красноградщини» від 13 жовтня 2022 року №29-30 було опубліковано відповідне оголошення, залишилася лише копія вказаного сертифікату.

В зв`язку з втратою оригіналу сертифіката, ОСОБА_1 звернулась до Красноградської районної військової адміністрації Харківської області із заявою щодо виготовлення дубліката сертифіката на право на земельну частку (пай), на що у відповідь їй було роз`яснено про те, що на даний час дублікати сертифікатів не виготовляються, документами що посвідчують право на земельну частку(пай) також є, зокрема, рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Неможливість оформити земельну ділянку у позасудовому порядку, зумовило звернення позивачки до Кегичівського районного суду Харківської області.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

02 листопада 2022 року позивач звернулась до суду з позовом.

Ухвалою суду від 03 листопада 2022 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 29 листопада 2022 року.

Учасники справи у судове засідання не з`явились, належно повідомлені про його місце, дату і час, натомість надали заяви з проханням розглядати справу у їх відсутність, окрім того:

представник позивача - про підтримання позову та залишення за нею судових витрат;

представник відповідача за наявності законних підстав не заперечують проти задоволення позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Фіксація судового розгляду справи технічними засобами не проводилась, згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі рішення Кегичівської РДА від 24 грудня 1996 року за № 478 отримала право на земельну частку (пай), яка перебувала у колективній власності КСП «Україна» розміром 8,65 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що підтверджується копією сертифікату серії ХР №0085377, зареєстровано 01 квітня 1997 року в книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 423, виданого Кегичівською районною державною адміністрацією (копія, а.с. 7)

Відповідно листа відділу № 4 Управління надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 21 жовтня 2022 року № 580/336-22 згідно запису № 423 в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 01 квітня 1997 року ОСОБА_1 отримала сертифікат на право на земельну частку (пай) в КСП «Україна» серія ХР № 0085377, на підставі розпорядження Кегичівської райдержадміністрації від 24 грудня 1996 року за № 478.

Розпорядженням Кегичівської райдержадміністрації від 14 квітня 2000 року № 117, скасовано Розпорядження Кегичівської райдержадміністрації від 24 грудня 1996 року № 478, яке було підставою видачі сертифікату на право на земельну частку (пай) серія ХР № 0085377 ОСОБА_1 , а саме внесені зміни щодо розміру та вартості земельної частки (паю). Розмір земельної частки (паю) становить 7,71 умовних кадастрових гектарів, вартість земельної частки (паю) 28556 грн 23 коп.

Згідно записів Книг реєстрацій державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, які здійснювалися до 01 січня 2013 року ОСОБА_1 державний акт взамін сертифікату ХР №0085337 не отримувала (копія, а.с.8).

Відповідно до листа Красноградської районної військової державної адміністрації Харківської області від 19 вересня 2022 року №01-31/1537 розглянуто лист ОСОБА_1 від 19 вересня 2022 року стосовно видачі дублікату сертифікату на земельну частку (пай), та повідомлено, що на сьогоднішній день видача копій (дублікатів) сертифікатів на земельну частку (пай) не відбувається, оскільки бланки сертифікатів не виготовляються (копія, а.с.10).

Відповідно до опублікування в газеті «Вісті Красноградщини» № 29-30 (14831-14832) від 13 жовтня 2022 року, розміщене оголошення, зміст якого «Втрачений сертифікат на право на земельну частку (пай), серії ХР №0085377 по КСП «Україна», виданий Кегичівської РДА від 20 березня 1997 року на ім`я ОСОБА_1 вважати недійсним» (копія, а.с.9).

Відповідно до ч. 2 ст. 373 ЦК України право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Згідно ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Разом з тим, відповідно до ст. 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» право на земельну частку (пай) мають: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості), земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», право на земельну частку (пай) мають колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа.

Відповідно до частини 3 ст. 1 вищезазначеного Закону право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 вищевказаного Закону України основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай) є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай) ч. 2. ст. 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)».

Відповідно до п. 4, 5 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям», затвердження розміру земельної частки (паю) та видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) провадяться відповідною районною державною адміністрацією.

Пунктами 10, 11, 12 додатку №1 до Методичних рекомендацій щодо паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям, затверджених наказом Державного комітету України по земельним ресурсам № 11 від 20 лютого 1996 року було передбачено, що сертифікати про право власності на земельну частку (пай) видаються відповідною районною державною адміністрацією особі, яка має на це право. Відновлення втрачених сертифікатів проводиться тими ж органами, що їх видали. Однак на даний час немає можливості видачі нового сертифікату замість втраченого, про що свідчить лист Красноградської районної державної адміністрації Харківської області.

Так, факт наявності у позивача права на земельну частку (пай) підтверджується листом відділу Головного управління Держгеокадастру Кегичівського району Харківської області за № 580/336-22 від 21 жовтня 2022 року та копією сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ХР № 0085377, але з невідомих обставин оригінал сертифікату на право на земельну частку (пай) втрачено.

Відповідно до абз. 3 п. 2 ст. 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Стаття 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод наголошує, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Таким чином, відмова у даному позові фактично позбавить ОСОБА_1 права на земельну частку (пай), яка належить її на законних підставах, хоча остання і втратила оригінал відповідного сертифікату, і тим самим порушить зазначені вище положення Першого протоколу, що у правовій державі, якою згідно ст. 1 Конституції України являється Україна, є неприпустимим.

Частина 1 ст. 55 Конституції України, яка передбачає, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом, містить загальну норму, яка означає право кожного звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені чи порушуються, створені чи створюються перешкоди для їх реалізації чи мають місце інші обмеження прав і свобод.

Згідно з ч. 1 ст. 64 Основного Закону, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права, одним із способів якого є визнання права.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Дослідивши наведені докази, суд доходить висновку, що позивачем надано достатньо доказів для визнання за ним права на земельну частку (пай).

Позивач заявила, що вимоги про розподіл чи відшкодування судових витрат не заявляє та залишає їх за собою, тому підстав для їх розподілу суд не вбачає.

Відповідно до ст. 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення суду приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Як встановлено ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України.

Керуючись ст. 206,263-265,273,354-355 ЦПК України, п.15.5 Перехідних Положень ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Кегичівської селищної ради Харківської області про визнання права на земельну частку (пай) - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) розміром 7,71 умовних кадастрових гектарів, без визначення її меж в натурі (на місцевості), зі складу земель КСП «Україна», розташованих на території Кегичівської селищної ради Харківської області, право на яку посвідчено сертифікатом на право на земельну частку (пай) серія ХР №0085377, зареєстрованим 01 квітня 1997 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №423.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області або через Кегичівський районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Повне найменування (ім`я) сторін:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Пасінна Надвірнянського району Івано-Франківської області, паспорт серії НОМЕР_1 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

представник позивача: ОСОБА_2 ,

відповідач: Кегичівська селищна рада Харківської області, місцезнаходження: 64003, Харківська область, Кегичівський район, смт Кегичівка, вул. Волошина, буд. 33, ЄДРПОУ 04396963.

Суддя Н.М. Куст