Рішення № 107971009, 14.12.2022, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/18774/22

Провадження № 2/947/2855/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2022 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Салтан Л.В.,

при секретарі судового засідання Остапчук О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Сенс Банк» (м. Київ, вул.. Велика Васильківська, 100) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

24.08.2022 до Київського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обгрунтуванняя позовної заяви позивач зазначив, що Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «УКРСОЦБАНК», надалі за текстом - Кредитор» та ОСОБА_1 , надалі за текстом - «Позичальник» уклали Договір Кредиту № 2007/670-2.06/26 (надалі за текстом -Кредитний договір).

Відповідно до умов вищевказаного Договору, Позивач (за Договором - Кредитор) зобов`язується надати Відповідачеві (за Договором - Позичальникові) кредиту сумі 134905,00 дол. США.

Відповідно до Договору, Відповідач зобов`язується в порядку та на умовах, що визначені Договором повертати Кредит, виплачувати проценти за користування Кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені Договором та Додатком № 1 до нього - Графіком погашення кредиту.

Позивач свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, наддавши Відповідачеві, кредит.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва по справі № 755/25467/14-ц від 06.10.2014 зафіксовано суму боргу - 211359,21 дол. США, яка стягнута з ОСОБА_2 (додається)

В свою чергу, Відповідач неналежно виконує взяті на себе зобов`язання, чим грубо порушує істотні умови Кредитного договору в результаті чого станом на 27.06.2022 має заборгованість 19022,33 дол. США.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Київського районного суду м. Одеси Салтан Л.В.

Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 07.09.2022 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 08.11.2022 року закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 14.12.2022 року замінено позивача Акціонерне Товариство «Альфа-Банк» на його правонаступника Акціонерне Товариство «Сенс Банк» Ідентифікаційний номер 23494714, місце реєстрації: 03150, м.Київ, вул.Велика Васильківська,100.

До судового засідання представником позивача АТ «Альфа-Банк» адвокатом Байрамовим О.В. надано заяву, в якій представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі просить позов задовольнити та розглядати справу за його відсутністю, а також в разі неявки відповідача, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі.

Згідно до ч.1ст. 223 ЦПК Українинеявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ч. 2ст. 281 ЦПК Українирозгляд справи і ухвалення заочного рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до ч. 1ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З урахуванням вказаного, суд приходить до висновку про наявність підстав у розумінні ч. 1ст. 280 ЦПК Українидля ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Однією з засад цивільного законодавства України,відповідно доп.п.3,5,6 ст.3ЦК України є:свобода договору; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

При цьому, згідно з ч. 1ст. 12 ЦК Україниособа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Так судом встановлено наступне.

Відповідно до ч.1ст.1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «УКРСОЦБАНК», надалі за текстом - Кредитор» та ОСОБА_1 , надалі за текстом - «Позичальник» уклали Договір Кредиту № 2007/670-2.06/26 (надалі за текстом -Кредитний договір).

Відповідно до умов вищевказаного Договору, Позивач (за Договором - Кредитор) зобов`язується надати Відповідачеві (за Договором - Позичальникові) кредиту сумі 134905,00 дол. США.

Відповідно до Договору, Відповідач зобов`язується в порядку та на умовах, що визначені Договором повертати Кредит, виплачувати проценти за користування Кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені Договором та Додатком № 1 до нього - Графіком погашення кредиту.

Позивач свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, наддавши Відповідачеві, кредит.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва по справі № 755/25467/14-ц від 06.10.2014 зафіксовано суму боргу - 211359,21 дол. США, яка стягнута з ОСОБА_2 (додається)

В свою чергу, Відповідач неналежно виконує взяті на себе зобов`язання, чим грубо порушує істотні умови Кредитного договору в результаті чого станом на 27.06.2022 мас заборгованість 19022,33 дол. США.

Відповідно до ст. 82 ч.4 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч.1 ст.526, ч.1 ст.530 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідальність позичальника за порушення умов договору передбачена ч. 1ст. 1050ЦК України, відповідно до якої, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно достатті 625 цього Кодексу.

Згідно ч. 2ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності ізст. 631 ЦК Українистроком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Згідно ізст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК Українипередбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно дост. 625 ЦК Україниборжник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд приймає до уваги той факт, що згідно рішення №5/2019 АТ «Укрсоцбанк» від 15 жовтня 2019 року, було прийнято рішення щодо припинення Акціонерного Товариства «УКРСОЦБАНК» шляхом приєднання до Акціонерного Товариства «АЛЬФА-БАНК» де в п.п.1.2. визначено, що правонаступником щодо всього майна, прав та обов`язків АТ «Укрсоцбанк», виникає у Акціонерного Товариства «Альфа-Банк» з 15 жовтня 2019 року.

Загальними Зборами Акціонерів 09 березня 2010 року було прийнято рішення про зміну типу акціонерного товариства на публічне акціонерне товариство та зміну найменування (назви) Банку на ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «УКРСОЦБАНК», а з 10 серпня 2018 року ПАТ «Укрсоцбанк» змінило найменування на Акціонерне товариство «Укрсоцбанк» (скорочено - АТ «Укрсоцбанк»).

Відповідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Акціонерне Товариство «Сенс Банк», Ідентифікаційний номер 23494714, місце реєстрації: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська,100, зареєстровано 30.11.2022 року за записом 1000681070177055612.

На підтвердження заміни сторони позивача суду надано копії Статуту Акціонерного Товариства «Сенс Банк», погоджені Національним Банком України від 12.09.2022 року та Протокол № 2/2022 позачергових загальних зборів акціонерів Акціонерного Товариства «Альфа-Банк» від 18.08.2022 року.

Статутом АТ «Сенс Банк» встановлено, що товариство є юридичною особою, створеною і зареєстрованою за законодавством України, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги. Банк створений у формі акціонерного товариства та є правонаступником усіх прав та зобов`язань Акціонерного Товариства « Альфа-Банк» (п.п.1.1, 1.2 Статуту).

Відповідно дост. 625 ЦК України, Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на суму фактичної заборгованості за Кредитом, у валюті Кредиту, щомісячно, за методом факт/ факт.

Тому якщо на підставі Рішення, стягнуто всю заборгованість за кредитним договором достроково, то в кредитора виникло право нараховувати відсотки за неправомірне користування кредитом в іншому (збільшеному) розмірі, адже після отримання вимоги про дострокове погашення заборгованості або винесення рішення суду про стягнення такої заборгованості достроково, вся заборгованість за кредитним договором вважається простроченою, оскільки такими діями кредитор змінив строк кредитування.

Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду за результатами розгляду справи №444/9519/12 у постанові від 28.03.2018 року зазначивши: Враховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду вважає, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другоюстатті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другоюстатті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Пізніше, Велика Палата Верховного Суду за результатами розгляду справи №5017/1987/2012 постановила ухвалу від 24.01.2019 року в якій дійшла наступних правових висновків: правова позиція Великої Палати Верховного Суду полягає у тому, що відповідно до частини другоїстатті 625 ЦК Україникредитний договір може встановлювати проценти за неправомірне користування боржником грошовими коштами як наслідок прострочення боржником виконання грошового зобов`язання. І такі проценти можуть бути стягнуті кредитодавцем й після спливу визначеного кредитним договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другоюстатті 1050 ЦК України.

В подальшому Касаційним господарським судом Верховного Суду при розгляді даної справи в касаційному порядку винесено Постанову від 05.03.2019 року у якій зазначено таке: Згідно з пунктом 6.23 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №910/1238/17 плата за прострочення виконання грошового зобов`язання врегульована законодавством. У цьому разі відповідно до частини 2статті 625 ЦК Україниборжник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь нас прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином у справі №910/1238/17 Великою Палатою Верховного Суду чітко розмежовано поняття "проценти за правомірне користування чужими грошовими коштами" та "проценти за неправомірне користування боржником грошовими коштами", при чому останні проценти кваліфіковано саме в якості плати боржника за прострочення виконання грошового зобов`язання, врегульованої частиною 2статті 625 ЦК України. З огляду на викладене Верховний Суд вважає, що Банк не позбавляється права на отримання належних йому процентів за неправомірне користування кредитом, нарахованих за підвищеною ставкою на підставі пунктів 1.4, 3.3, 3.5, 6.7 кредитного договору №13-65-06/212 у зв`язку з простроченням виконання позичальником грошового зобов`язання, оскільки ці проценти охоплюються диспозицією норми частини 2статті 625 ЦК України.

Таким чином, в результаті не виконання умов договору у відповідача виникла заборгованість розрахована на підставі ч. 2ст. 625 ЦК України, яка станом на 27.06.2022 року становить 19022,33 дол.СІІІА, та складається з: Сума заборгованості за ставкою 3% на кредитну заборгованість 19022,33дол.США та підлягає стягненню у судовому порядку, у зв`язку з чим позов АТ «Альфа-Банк» про стягнення заборгованості за кредитним договором у вигляді трьох відсотків річних у розмірі 19022,33 дол. США підлягає задоволенню.

Крім того, відповідно до ч. 1, 2ст. 141 ЦПК Україниз відповідача на користь позивача підлягають стягненню відшкодування судових витрат понесених позивачем, що складаєсплачена сума судового збору в розмірі 8347,44 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.258,259,263-265,268,273,280-282,354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства «Сенс Банк» (м. Київ, вул.. Велика Васильківська, 100) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» (03150 м.Київ, вул.Велика Васильківська, 100, Ідентифікаційний номер 23494714) заборгованість за кредитним договором № 2007/670-2.06/26 від 27.02.2007 року у розмірі 19022 (дев`ятнадцять тисяч двадцять два) дол. США 33 цента, що є нарахованими 3 % річних на кредитну заборгованість.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» (03150 м.Київ, вул.Велика Васильківська, 100, Ідентифікаційний номер 23494714) судовий збір у розмірі 8347 (вісім тисяч триста сорок сім) гривень 44 копійки.

Заочне рішення може бути переглянуто Київським районним судом м.Одеси за заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів після отримання копії рішення відповідачем та - протягом тридцяти з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне судове рішення складено 14.12.2022 року.

Суддя Салтан Л. В.