Рішення № 107968777, 16.12.2022, Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/686/22

провадження № 2/136/191/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

16 грудня 2022 року м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Шпортун С.В.,

за участі секретаря судового засідання Белінської С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець, за правилами спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Універсал Банк" (далі - Банк, позивач) через свого представника Мєшнік К.І. звернулось до суду із вищевказаним позовом до ОСОБА_1 (далі - позичальник, відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором, обґрунтовуючи підставність позову тим, що 07.11.2018 ОСОБА_1 звернувся до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Анкету-заяву б/н від 07.11.2018, погодившись, що анкета - заява з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір надання банківських послуг.

На виконання вимог договору Банк надав відповідачеві кредит у гривні у розмірі 5 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним засобом якого є платіжна картка № НОМЕР_1 , отож Банк взяті на себе зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, надав відповідачеві можливість розпоряджатись грошовими коштами на умовах передбачених договором, утім відповідач у порушення взятих на себе зобов`язань допустив заборгованість станом на 30.11.2019, яка становить 9 357,63 грн., в тому числі: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом - 6 535,98 грн.; заборгованість за пенею - 2 266,08 грн.; заборгованість за порушення грошового зобов`язання 555,57 грн., які у добровільному порядку не погашає, що послугувало підставою звернення до суду із даним позовом.

Відповідач у визначений судом строк відзиву на позов не подав.

Ухвалою суду від 09.06.2022 відкрито провадження за позовною заявою, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 24.10.2022 було витребувано в Акціонерного товариства «Універсал Банк» - оригінал Анкети - заяви до Договору про надання банківських послуг від 07.11.2018, відповідно до якого ОСОБА_1 виявив намір на укладення договору та отримання кредиту в Акціонерному товаристві «Універсал Банк».

У судове засідання представник позивача не з`явився, в заяві просив про розгляд справи у його відсутність, не заперечував щодо заочного розгляду справи.

Відповідач, будучи повідомленим у встановленому законом порядку про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, поштове відправлення спрямоване в його адресу повернуто до суду відділенням поштового зв`язку з відміткою «відсутність адресата за вказаною адресою».

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270, ч.2, 4, 6, 7, 8 ст. 128 ЦПК України, у разі якщо судове повідомлення направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною чи встановленою судом інформацією про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи, і повернуто відділом поштового зв`язку з посиланням на відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, відмовою адресата від одержання, тощо, то вважається що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений.

Ухвалою суду від 16.12.2022 вирішено проводити розгляд справи при заочному розгляді.

Ураховуючи вищевикладене, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив, що 07.11.2018 ОСОБА_1 звернувся до АТ "Універсал Банк" з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг, відповідно до якої просив відкрити поточний рахунок у гривні та встановити кредитний ліміт на суму вказану у додатку відповідно до умов Договору наведених в анкеті - заяві.

Дослідивши оригінал Анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг відповідач надав свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, укладення якого він підтверджує та зобов`язується виконувати. Відповідач засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем - 021760F9B820B8D0B3850E67F00F321D31F7BC1AE77879C32497F067F0369B82ED, яка буде використовуватися для накладення електронного цифрового підпису у мобільному додатку.

До вказаної анкети-заяви позивач додав Витяг з Умов і правил обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів monobank, Тарифи чорної картки monobank, Паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank, Таблицю загальної вартості кредиту.

Як слідує із довідки про наявність рахунку, на ім`я ОСОБА_1 позивачем було відкрито платіжну картку - № НОМЕР_1 із рахунком № НОМЕР_2 , тип рахунку - чорна картка, активна 07/24.

Згідно з довідкою про розмір встановленого кредитного ліміту клієнта ОСОБА_1 слідує, що через мобільний за стосунок за Договором про надання банківських послуг monobank від 26.06.2021 за карткою - № НОМЕР_1 було встановлено наступний ліміт - дата 07.11.2018 в сумі 5 000,00.

Відповідно до пуш повідомлення від 08.11.2018 кредитний ліміт на картці встановлено у 5000 грн., на розстрочку 1000 грн.

Факт передачі позивачем відповідачеві грошових коштів обумовлених договором підтверджується випискою про рух коштів по картці ОСОБА_1 , Рахунок НОМЕР_3 в якій відображено рух грошових коштів на картковому рахунку відповідача.

Виписка по рахунку згідно Переліку типових документів, затверджених наказом Міністерством юстиції України від 12.04.2012 №578/5, має статус первинного документу, а отже є належним та допустимим доказом щодо передачі відповідачеві грошових коштів та користування ними.

З наданого розрахунку заборгованості, якими позивач обґрунтовував свої вимоги вбачається, що відповідач станом на 30.11.2019 має заборгованість, яка становить 9 357,63 грн., в тому числі: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом - 6 535,98 грн.; заборгованість за пенею - 2 266,08 грн.; заборгованість за порушення грошового зобов`язання 555,57 грн.

Між сторонами виник спір з приводу повернення грошових коштів, отриманих в кредит, та відповідальності за неналежне виконання зобов`язань позичальником.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний недійсним судом. Згідно з частиною першою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Згідно з цією статтею, ураховуючи підпункт 2.3 пункту 2 Розділу І Умов обслуговування рахунків фізичної особи, договір, що укладений між банком та відповідачем є змішаним договором, в якому містяться елементи різних договорів, в тому числі, але не виключно, договорів банківського рахунку та про споживчий кредит.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблений висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Відповідно до статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» (далі - Закон) визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частин сьомої, дванадцятої статті 11 Закону, електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у визначеному статтею 12 цього Закону порядку, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Норми статті 11 Закону відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису, визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.

Як видно з анкети-заяви від 07.11.2018 відповідачем згенерована ключова пара з особистим ключем, яка використовувалася для накладення електронного цифрового підпису у мобільному додатку (електронний сервіс банку для надання банківських послуг клієнту), з метою засвідчення його дій згідно з договором про надання банківських послуг, отож договір було укладено між сторонами.

Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із статтями 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства у встановлений строк.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушення умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 Цивільного кодексу України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник) - 6 535,98 грн., стягнути заборгованість за пенею - 2 266,08 грн., заборгованість за порушення грошового зобов`язання 555,57 грн.

У той же час як убачається із Анкети - заяви до Договору про надання банківських послуг від 07.11.2018 між сторонами не узгоджувалась відповідальність у вигляді неустойки та інші умови.

Суд звертає увагу, що надані позивачем Витяг з Умов і правил обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів monobank, Тарифи чорної картки monobank, Паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank, Таблицю загальної вартості кредиту належними доказами бути не можуть, оскільки ці докази повністю залежать від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11.03.2015 (провадження N 6-16цс15) і не спростовано позивачем.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей витяг з Умов та Правил розумів відповідач та ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати пені, зокрема, саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в Умови та Правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді цієї справи.

Такі висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19).

Способом підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту, у той же час ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.

До таких висновків дійшов Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 23 травня 2022 року у справі № 393/126/20 (провадження № 61-14545 сво 20).

Розрахунок заборгованості відповідача за відсутності інших належних та допустимих доказів також не підтверджує, що сторони дійшли згоди щодо вказаних істотних умов кредитного договору.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надана банком публічна пропозиція на укладання договору не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Відтак у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача на користь АТ АТ «Універсал Банк» заборгованості за пенею в сумі 2 266,08 грн. та за порушення грошового зобов`язання 555,57 грн. необхідно відмовити.

У той же час, у раховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, тому позивач - банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів, що становить 6 535,98 грн.

За таких обставин , суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені банком судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме у сумі 1 585,51 грн., (2 270,00 х 6 535,98 : 9 357,63), решту судового збору слід залишити за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст. 526, 527, 530, 536, 610-611, 625, 628, 629, 634, 638, 639, 641, 644, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України, Законом України "Про комерційну комерцію", ст. 81, 141, 263-265, 279, 280, 281, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» (місцезнаходження: вул. Автозаводська, буд. 54/19, м. Київ, Київська обл., ЄДРПОУ - 21133352) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_4 ) про стягнення заборгованості, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором від 07.11.2018 станом на 28.12.2021 у розмірі 6 535 (шість тисяч п`ятсот тридцять п`ять) гривень 98 коп. заборгованість за тілом кредиту.

У решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1 585 (однієї тисячі п`ятсот вісімдесят п`яти) гривень 51 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів до Вінницького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Світлана ШПОРТУН