Рішення № 10795947, 02.06.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" червня 2010 р.Справа № 16/37-10-1054 Господарський суд Одеської області У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Курбанової А.Р.

З участю представників сторін:

Від позивача: Охотніков В.В. за дов. №17-16 від 12.01.2010р.;

Від відповідача: Стрижак В.Л. директор;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Іллічівської міської ради Одеської області до товариства з обмеженою відповідальністю фірми „Калинка” про усунення перешкод у володінні земельною ділянкою та зобов’язання виконати певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Іллічівська міська рада Одеської області звернулася до господарського суду Одеської області з позовними вимогами до товариства з обмеженою відповідальністю фірми „Калинка” (далі по тексту ТОВ „Калинка”) про зобов’язання усунути перешкоди у володінні земельною ділянкою під самовільно зведеною спорудою з бетонною основою у дворах між будинками вул.. Леніна 3-а, вул.. Леніна 1 та вул.. Корабельна 2-а шляхом знесення самовільно зведеної споруди та повернення самовільно займаної земельної ділянки. Свої доводи позивач обґрунтовує самовільним використанням відповідачем зазначеної земельної ділянки та зведенням без законних підстав споруди на цієї земельній ділянці.

Відповідач повністю заперечує проти заявлених вимог, посилаючись на знаходження спірного об’єкту на балансі товариства з 1996 року та просить суд застосувати інститут позовної давності при вирішенні даного спору.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

За результатами проведеної перевірки комісією у складі головного державного інспектора ДАБК в Одеській області Ткач О.М., головного спеціаліста відділу ГККЗГ м. Іллічівськ Липач О.А. встановлено самовільне будівництво ТОВ „Калинка” споруди у дворах між будинками вул.. Леніна 3-а, вул.. Леніна 1 та вул.. Корабельна 2-а, про що 22.01.2009р. складено відповідний акт. Під час перевірки було встановлено, що ТОВ „Калинка” самовільно без належним чином затвердженої проектної документації і отримання дозволу на проведення будівельних робіт, за відсутності документів на право землекористування було здійснено будівництво споруди із металевого кутка і дерев’яного брусу на бетонній основі у дворах між будинками вул.. Леніна 3-а, вул.. Леніна 1 та вул.. Корабельна 2-а.

23.01.2009р. управлінням з контролю за використанням та охороною земель у Одеській області був складений протокол про адміністративне правопорушення №000105, з якого вбачається, що відповідачем без отримання дозволу на виконання будівельних робіт, проектної документації та правовстановлюючих документів на земельну ділянку було здійснено будівництво капітального гаражу за адресою: м. Іллічівськ, вул. Леніна 3-а. У зв’язку з чим, управлінням з контролю за використанням та охороною земель у Одеській області був складений припис від 23.01.2009р. Як вбачається з зазначеного припису, гр.. Стрижака В.П. який є єдиним учасником та директором ТОВ „Калинка” було визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення з накладенням штрафу у розмірі 255 грн.

Постановою по справі про адміністративне правопорушення №5 від 02.03.2009р. інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області Стрижака В.П. було притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ст. 97 КпАП України з накладенням штрафу у сумі 179 грн. Зазначену постанову відповідачем у встановленому законом порядку оскаржено не було.

В свою чергу, відповідно до квитанцій №3381/313 та №3381/311 від 06.02.2009р. Стрижаком В.П. було сплачено адміністративний штраф у розмірі 255 грн. та 373 грн. шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, розрахованої 23.01.2009р. управлінням з контролю за використанням та охороною земель у Одеській області, чим фактично визнано свою вину у скоєні вказаного правопорушення.

У відповідності до ст. 24 Закону України „Про основи містобудування” від 16.11.1992 року N 2780-XII державний контроль у сфері містобудування здійснюється органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та іншими спеціально уповноваженими на це державними органами.

Посилаючись на здійснення Стрижаком В.П. самочинного будівництва у дворах між будинками вул. Леніна 3-а, вул. Леніна 1 та вул. Корабельна 2-а, Іллічівська міська рада Одеської області звернулася до Іллічівського міського суду з позовом про зобов’язання Стрижака В.П. знести самочинно збудовану споруду. Рішенням від 23.06.2009р. позовні вимоги Іллічівської міської ради були задоволенні. Однак, ухвалою від 03.11.2009р. апеляційним судом Одеської області рішення Іллічівського міського суду від 23.06.2009р. було скасовано, а справа направлена на новий розгляд. При цьому, апеляційною інстанцією було встановлено, що спірний об’єкт самовільного будівництва належить ні особисто Стрижаку В.П. як директору ТОВ „Калинка”, а товариству. В процесі нового розгляду справи ухвалою від 10.02.2010р. Іллічівським міським судом Одеської області провадження у справі за позовом Іллічівської міської ради до Стрижака В.П. було закрито за заявою позивача, у зв’язку зі зверненням останнього до господарського суду Одеської області з аналогічним позовом до ТОВ „Калинка”.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, згідно ч. 1 ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України „Про основи містобудування" від 16.11.1992 року N 2780-XII забудова земельних ділянок, що надаються для містобудівних потреб, здійснюється після виникнення права власності чи права користування земельною ділянкою у порядку, передбаченому законом, та отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Згідно зі ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. При цьому, відповідно до ст.. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується: а) цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою; б) свідоцтвом про право на спадщину. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Положеннями ст. 29 Закону України „Про планування і забудову територій” від 20 квітня 2000 року N 1699-III передбачено також обов’язкове отримання дозволу на виконання будівельних робіт, документу, який засвідчує право замовника та підрядника на виконання підготовчих (якщо підготовчі роботи не були виконані раніше відповідно до дозволу на виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд.

Згідно зі ст. 5 Закону України „Про основи містобудування” при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені: розробка містобудівної документації, проектів конкретних об'єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням державних стандартів, норм і правил, регіональних і місцевих правил забудови; розміщення і будівництво об'єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об'єктів.

Однак, у порушення наведених вимог чинного законодавства України, у встановленому законом порядку відповідачем правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій розташований спірний об’єкт забудови отримано не було. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, будівництво спірного об’єкту здійснювалося відповідачем за відсутності належним чином затвердженого проекту та дозволу на виконання будівельних робіт. Доказів спростовуючих викладене, відповідачем з дотриманням вимог ст.. 32, 33 ГПК України суду представлено не було. Навпаки, відповідачем підтверджується факт відсутності у товариства правовстановлюючих документів на земельну ділянку. Однак, представником відповідача наголошується на існуванні спірного об’єкту на балансі товариства з 1996 року, у зв’язку з чим останній наполягає на застосуванні інституту позовної давності.

З цього приводу суд звертає увагу відповідача на наступне. По-перше: з наданих відповідачем документів не вбачається який саме павільйон та за якою адресою знаходився у товаристві на балансі. По-друге: як вбачається з фотознімків, зроблених як позивачем так і безпосередньо відповідачем, на спірній земельній ділянці побудований капітальний гараж, що, в тому числі, підтверджується і актами перевірок, які містяться в матеріалах справи, та спростовує твердження відповідача про знаходження на спірній ділянці павільйону. Стверджуючи про реконструкцію павільйону у 2009 році відповідачем також не були надані суду всі перелічені по тексту рішення вище необхідні для здійснення реконструкції дозвільні документи. Нарешті, суд вважає за необхідне звернути увагу відповідача на те, що дії відповідача, які полягають у порушенні прав Іллічівської міської ради Одеської області, як власника землі, шляхом створення перешкод у користуванні та володінні земельною ділянкою, мають триваючий характер, а відтак інститут позовної даності в даному випадку застосуванню не підлягає. Наведена позиція суду знайшла своє відображення у пункті 7 листа Вищого арбітражного суду України від 31.01.2001 р. N 01-8/98 „Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані із здійсненням права власності та його захистом”, у якому зазначено, що відповідно власник може звернутися з позовом про усунення будь-яких порушень свого права, не пов'язаних з неправомірним позбавленням володіння (негаторний позов). Для подання такого позову не вимагається, щоб перешкоди до здійснення права користування й розпорядження були результатом винних дій відповідача чи спричиняли збитки. Достатньо, щоб такі дії (бездіяльність) об'єктивно порушували права власника і були протиправними. Позовна давність до відповідних вимог не застосовується, оскільки правопорушення триває у часі. Якщо ж на момент подання позову воно припинилося, то підстав для задоволення позову немає.

Згідно із ст. 29 Закону України „Про планування і забудову територій” від 20 квітня 2000 року N 1699-III здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Статтею 376 Цивільного кодексу України передбачено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що здійснення відповідачем будівництва капітального гаражу з бетонною основою у дворах між будинками вул.. Леніна 3-а, вул.. Леніна 1 та вул.. Корабельна 2-а підпадає під категорію самочинного будівництва.

У зв’язку з чим, суд вважає за необхідне звернутися до положень ч. 4 ст. 376 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що, якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Враховуючи, що земельна ділянка, на якій розташований самочинно збудований об’єкт належить до комунальної власності територіальної громади м. Іллічівську, суд доходить висновку про правомірність та обґрунтованість вимог Іллічівської міської ради про зобов’язання усунути перешкоди у володінні земельною ділянкою під самовільно зведеною спорудою з бетонною основою у дворах між будинками вул.. Леніна 3-а, вул.. Леніна 1 та вул.. Корабельна 2-а шляхом знесення самовільно зведеної споруди та повернення самовільно займаної земельної ділянки та наявності підстав для їх задоволення.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне звернути увагу відповідача на положення ст. 212 Земельного кодексу України, якими визначено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Підсумовуючи наведене, суд вважає за необхідне позовні вимоги Іллічівської міської ради до ТОВ „Калинка” про зобов’язання усунути перешкоди у володінні земельною ділянкою під самовільно зведеною спорудою з бетонною основою у дворах між будинками вул.. Леніна 3-а, вул.. Леніна 1 та вул.. Корабельна 2-а шляхом знесення самовільно зведеної споруди та повернення самовільно займаної земельної ділянки задовольнити у повному обсязі.

Судові витрати покласти на відповідача згідно зі ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. 376 ЦК України, ст. ст. 125, 126, 212 Земельного кодексу України, ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.           Позов задовольнити.

2.          Зобов’язати товариство з обмеженою відповідальністю фірму „Калинка” /68003, Одеська область, м. Іллічівськ, вул.. 1-го Травня, 11-а, фактична адреса: м. Іллічівськ, вул.. Данченка, 17, кв. 45, код ЄДРПОУ 23861762 / усунути перешкоди у володінні Іллічівською міською радою /68003, Одеська область, м. Іллічівськ, вул.. Леніна, 33, код ЄДРПОУ 04057043/ земельною ділянкою під самовільно зведеною спорудою з бетонною основою у дворах між будинками вул.. Леніна 3-а, вул.. Леніна, 1 та вул.. Корабельна, 2-а шляхом знесення самовільно зведеної споруди та бетонної основи у дворах між будинками вул.. Леніна, 3-а, вул.. Леніна, 1 та вул.. Корабельна, 2-а. Наказ видати.

3.          Зобов’язати товариство з обмеженою відповідальністю фірму „Калинка” /68003, Одеська область, м. Іллічівськ, вул.. 1-го Травня, 11-а, фактична адреса: м. Іллічівськ, вул.. Данченка, 17, кв. 45, код ЄДРПОУ 23861762 / повернути Іллічівській міській раді /68003, Одеська область, м. Іллічівськ, вул.. Леніна, 33, код ЄДРПОУ 04057043/ земельну ділянку під самовільно зведеною спорудою з бетонною основою у дворах між будинками вул.. Леніна 3-а, вул.. Леніна, 1 та вул.. Корабельна, 2-а. Наказ видати.

4.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю фірми „Калинка” /68003, Одеська область, м. Іллічівськ, вул.. 1-го Травня, 11-а, фактична адреса: м. Іллічівськ, вул.. Данченка, 17, кв. 45, код ЄДРПОУ 23861762 / на користь Іллічівської міської ради /68003, Одеська область, м. Іллічівськ, вул.. Леніна, 33, код ЄДРПОУ 04057043/ державне мито в сумі 85 грн. 00 коп. /вісімдесят п’ять грн.. 00 коп./, витрати на ІТЗ судового процесу в розмірі 236 грн. 00 коп. /двісті тридцять шість грн.. 00 коп./. Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься, протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення підписане 11.06.2010р.

Суддя