Рішення № 10795940, 09.06.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" червня 2010 р. Справа № 9/88-10-1913

За позовом: Прокурора Малиновського району м. Одеси в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Одеської міської ради, в особі Бюро естетики міського середовища та зовнішньої реклами при управлінні архітектури та містобудування Виконкому Одеської міської ради;

До відповідача: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1;

про стягнення 930,60 грн.;

Суддя Меденцев П.А.

Представники:

Від прокуратури: не зявився;

Від позивача (Виконавчий комітет Одеської міської ради): не зявився;

Від позивача (Бюро естетики міського середовища та зовнішньої реклами при управлінні архітектури та містобудування Виконкому Одеської міської ради): Соболевський В.М. (за довіреністю);

Від відповідача : не зявився;

СУТЬ СПОРУ : 27.04.2010 р. за вх. №3411 Прокурора Малиновського району м. Одеси в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Одеської міської ради, в особі Бюро естетики міського середовища та зовнішньої реклами при управлінні архітектури та містобудування Виконкому Одеської міської ради звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 930,60 грн.

Прокурор та позивач на позовних вимогах наполягають.

Відповідач у судові засідання, призначені на 21.05.2010 р., 28.05.2010 р., 09.06.2010 р. не зявився, незважаючи на те, що про розгляд господарським судом справи №9/88-10-1913 за його участю в якості відповідача був повідомлений, про що свідчить повідомлення відділення звязку про вручення поштового відправлення №610812 з відміткою про отримання особисто 05.05.2010 р. Відповідач відзив на позов не надав, у звязку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника прокуратури, представників позивачів, суд встановив наступне:

Прокуратурою Малиновського району м. Одеси встановлено, що ФОП ОСОБА_1 має заборгованість по оплаті за тимчасове користування місцем для розташування зовнішньої реклами, яка підлягає стягненню до місцевого бюджету.

Так, ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець, розташував рекламу за адресою: вул. Краснослободська, 1 у вигляді щита на огородженні 4, 7 х 1,2x1 ст. без отримання належного дозволу.

Відповідно до Рішення Одеської міської ради № 2234-ХХ1У від 04.02.2004р., Бюро естетики міського середовища та зовнішньої реклами є органом, уповноваженим регулювати діяльність, пов'язану з розміщенням зовнішньої реклами у м. Одесi.

3 урахуванням цього, інспектором Бюро естетики міського середовища та зовнішньої реклами, актом перевірки додержання правил розміщення зовнішньої реклами від 31.03.2008р. № 354 зафіксовано порушення вимог «Правил розміщення зовнішньої реклами»при розташуванні ФОП ОСОБА_1. реклами за адресою м. Одеса, вул. Краснослободська, 1 у вигляді рекламного щита на фасаді а саме без відповідної плати за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності.

Актом перевірки від 28.01.2009 року за № 221, встановлено, що ФОП ОСОБА_1. розмістив щит на фасад (4,7 х 1,2 х 1 ст.) мимоход (0, 6 х 1, 3 х 2 ст) без відповідного дозволу.

Приписом про усунення порушень від 28.01.2009 року за № 221, було зобов'язано відповідача у строк до 02.02.2009 року усунути вказані порушення шляхом демонтажу самовільно встановленої конструкції.

Актом перевірки від 25.08.2009 року за № 1553, встановлено, що ФОП ОСОБА_1. розмістив щит на огородженні 4, 7 х 1, 2 х 1ст. без відповідного дозволу.

Приписом про усунення порушень від 25.08.2009 року за № 1553, було зобов'язано відповідача у строк до 29.08.2009 року усунути вказані порушення шляхом демонтажу самовільно встановленої конструкції.

Відповідно до його заяви (а.с.10) Відповідачу було виставлено рахунок за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів №247 від 06.02.2009 р. (а.с.9) на суму 930,60 грн., який ним не оплачено.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обовязків є договори та інші правочини. Правочин це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обовязків.

Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 173 Господарського кодексу України встановлює, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно до ч.1 ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч.2 ст.509 ЦК України).

Відповідно до ст.16 Закону України „Про рекламу” розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах провадиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, та в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. При видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами втручання у форму та зміст зовнішньої реклами забороняється.

Згідно до ст.26 Закону України „Про рекламу” контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснює у межах своїх повноважень спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.27 Закону України „Про рекламу” відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть розповсюджувачі реклами, винні в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.

Також, згідно із вимогами п. 5 ст. 16 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», на об'єктах благоустрою забороняється самовільно встановлювати об'єкти зовнішньої реклами.

Постановою Кабінету Міністрів України № 2067 від 29.12.2003р. затверджено типові Правила розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах, та встановлюють порядок надання дозволів на розміщення такої реклами. П.3 вищезазначених Правил встановлено, що зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами міських рад. Згідно із п. 24 Правил лише виданий у встановленому порядку дозвіл є підставою для розміщення зовнішньої реклами та виконання робіт, пов'язаних з розташуванням рекламного засобу.

Відповідно із п.32 Правил передбачено, що плата за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності, встановлюється, у порядку, визначеному органами місцевого самоврядування. При цьому площа рекламного засобу визначається як сума площі горизонтальної проекції рекламного засобу на це місце та прилеглої ділянки завширшки 0, 5 м. за периметром горизонтальної проекції цього засобу. Для не наземного та не дахового рекламного засобу площа місця дорівнює площі вертикальної проекції цього засобу на уявну паралельну їй площину.

За положеннями п.46 Правил у разі порушення порядку розповсюдження та розміщення реклами, уповноважена особа органу, який здійснює контроль за додержанням цих Правил, звертається до розповсюджувача зовнішньої реклами з вимогою усунення порушень у визначений строк.

Відповідно до п.47 Правил розповсюджувач зовнішньої реклами, винний у порушенні цих Правил, несе відповідальність згідно із законодавством.

Положення ч.1 ст.525 ЦК України встановлюють, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частина 2 ст.530 ЦК України встановлює, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно із ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Крім цього, як вбачається з вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Положеннями ч.1 ст.610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок Відповідача пропорційно задоволених вимог, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (65065, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Бюро естетики міського середовища та зовнішньої реклами при управлінні архітектури та містобудування Виконкому Одеської міської ради (65026, м. Одеса, Польський узвіз,10, код ЄДРПОУ 25830211, р/р 26001129141 у ВАТ „МТБ” м. Іллічівськ, МФО 328168) збитки в сумі 930,60 грн.

3. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (65065, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) до Державного бюджету України (р/р 31217259700008 отримувач ГУДКУ в Одеській області код ЄДРПОУ 23213460 банк-ГУДКУ в Одеській області МФО 828011 код платежу 22050000) 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (65065, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) до Державного бюджету України (код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095, р/р31114095700008, Банк одержувача ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, одержувач ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ - 23213460) 102 грн. державного мита.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя