Рішення № 10795796, 11.08.2010, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" серпня 2010 р.Справа № 6/2 Господарський суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Кабакової В.Г., суддів Шевчук О.Б., Коваленко Н.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 6/2

за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Торгсервіс Південь", м. Миколаїв, вул. Приміська, 15а,

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Копілка", Кіровоградська область, Кіровоградський район. с. Соколівське, вул. Шосейна, 3,

про стягнення 36'764,28 грн.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача - Кам'янецький Юрій Іванович, довіреність № 3 від 01.03.2010

від відповідача - Буров Сергій Володимирович, довіреність б/н від 28.01.2009

Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа-Торгсервіс Південь" звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Копілка" заборгованості в сумі 36764,28 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по оплаті отриманого товару за договором поставки № 4 від 20.10.2008.

Відповідач 12.04.2010 надав відзив на позов, за змістом якого визнав позовні вимоги частково на суму 10934,07 грн, в задоволенні позовних вимог на суму 25830,21 грн просить відмовити посилаючись на те, що строк виконання, відповідно до умов договору поставки, не настав.

Ухвалою від 17.05.2010 у справі за клопотанням позивача призначалась судово-бухгалтерська експертиза, на період проведення якої провадження у справі було зупинено.

У зв'язку з невиконанням сторонами у встановлені строки вимог експерта, судовим експертом повідомлено про неможливість надання висновку за матеріалами господарської справи № 6/2, яку 15.07.2010 повернуто на адресу господарського суду (вх. № 02-15/22253).

Відповідно до пункту 12 Роз'яснення Вищого арбітражного суду від 11.11.1998 № 02-5/424 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" із доповненнями, внесеними рекомендаціями Президії Вищого господарського суду України від 10.12.2004 № 04-5/3248, у разі відмови чи ухилення заінтересованої сторони від оплати витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи, господарський суд розглядає справу на підставі наявних доказів.

Ухвалою від 21.07.2010 провадження у справі поновлено, розгляд справи призначено в судовому засіданні на 11.08.2010.

В судовому засіданні 11.08.2010 позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач визнав позовні вимоги частково, однак у зв'язку з неможливістю, як зазначив відповідач, за браком часу належним чином підготуватись до даного засідання та чітко сформувати свою позицію з приводу заявлених позовних вимог, заявив клопотання про відкладення розгляду справи.

У зв'язку з тим, що ухвала про поновлення провадження у справі від 21.07.2010 та призначення справи до розгляду на 11.08.2010 була направлена на адреси сторін 23.07.2010, що підтверджується списком № 154 згрупованих внутрішніх поштових відправлень господарського суду Кіровоградської області від 23.07.2010 (том 4, а.с. 26), у відповідача було достатньо часу для підготовки чіткої позиції з приводу заявлених позовних вимог, тому клопотання відповідача про відкладення розгляду справи колегією суддів відхилено.

Крім того, стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

В даному випадку колегія суддів розцінює заявлене відповідачем клопотання як недобросовісне користування передбаченими статтею 22 Господарського процесуального кодексу України процесуальними правами з метою затягування розгляду справи.

Згідно вимог статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Альфа-Торгсервіс Південь" та товариством з обмеженою відповідальністю "Копілка" укладено договір поставки № 4 від 20.10.2008 (далі за текстом - Договір).

За умовами даного Договору постачальник (позивач у справі) зобов'язався постачати товар, зазначений у Специфікації, яка є невід'ємною частиною Договору - Додаток № 1, у термін, визначений Договором покупцю (відповідачу у справі), а покупець зобов'язався здійснювати його оплату на умовах Договору.

Право власності на товар переходить від Постачальника до Покупця з моменту підписання уповноваженими представниками Постачальника та Покупця накладної, яка засвідчує момент передачі товару (пункт 1.4 Договору).

За змістом розділу 3 Договору товар повинен бути поставлений покупцю протягом двох календарних днів з моменту одержання замовлення від покупця, не враховуючи день подання замовлення.

Пунктом поставки товару є склад покупця, адреса якого вказана в замовленні (п. 3.2 Договору).

Датою приймання товару вважається дата підписання товарно-транспортної накладної уповноваженими особами сторін.

Сторони у розділі 5 Договору погодили ціну товару та умови розрахунків.

Так, відповідно до п. 5.1 Договору постачальник відвантажує товар за цінами, погодженими сторонами у специфікації.

Ціни на товари зазначаються в накладних і при кожній наступній поставці не повинні перевищувати цін попередньої поставки.

У відповідності до п. 5.5 Договору оплата за отриманий товар здійснюється покупцем через 14 днів після його реалізації. При цьому, сторони погодили, що покупець здійснює оплату поставленого товару тільки у випадку, якщо сума за розрахунковий період буде складати не менше, ніж 1000 грн.

Договір поставки № 4 від 20.10.2008 укладено між сторонами в письмовій формі, підписано та скріплено печатками.

В силу вимог статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених вказаним Кодексом.

За правилами статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 6 статті 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу

Згідно з диспозицією ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України на договір поставки поширюються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Так, у відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За нормою статті 692 цього кодексу покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як свідчать матеріали справи, позивач в період з 22.10.2008 по 30.04.2009 поставив відповідачу товар на загальну суму 66191,84 грн, що підтверджується видатковими накладними: № 1325 від 22.10.2008, № 1326 від 22.10.2008, № 1468 від 24.10.2008, № 1543 від 27.10.2008, № 1981 від 06.11.2008, № 2795 від 24.11.2008, № 2822 від 25.11.2008, № 2826 від 25.11.2008, № 3118 від 01.12.2008, № 3147 від 01.12.2008, № 3172 від 01.12.2008, № 3430 від 06.12.2008, № 3431 від 06.12.2008, № 3673 від 10.12.2008, № 3852 від 16.12.2008, № 3853 від 16.12.2008, № 4232 від 22.12.2008, № 4233 від 22.12.2008, № 4343 від 22.12.2008, № 494 від 19.01.2009, № 514 від 20.01.2009, № 810 від 28.01.2009, № 813 від 28.01.2009, № 819 від 28.01.2009, № 1098 від 02.02.2009, № 2039 від 23.02.2009, № 2040 від 23.02.2009, № 2227 від 25.02.2009, № 2228 від 25.02.2009, № 2367 від 02.03.2009, № 2393 від 03.03.2009, № 2585 від 09.03.2009, № 2912 від 17.03.2009, № 3552 від 30.03.2009, № 3829 від 06.04.2009, № 4114 від 13.04.2009, № 4737 від 25.04.2009, № 5091 від 30.04.2009, № 5092 від 30.04.2009 (том 1, а.с. 11-62), прибутковими накладними № С02-007875 від 06.11.2008, № М01-016292 від 27.12.2008, № М01-00319 від 28.01.2009, № С02-113038 від 17.02.2009, № С02-113040 від 17.02.2009, № М01-001072 від 16.03.2009, № С02-114011 від 24.03.2009, № М01-001405 від 06.04.2009, № М01-001584 від 16.04.2009 (том 1, а.с. 84-94).

Сторонами надано податкові накладні (том 1, а.с. 77-126, том 3, а.с. 28-43).

Між тим, відповідачем визначені договором поставки зобов'язання виконано частково та за отриманий товар сплачено лише 29427,56 грн, що підтверджується банківськими виписками по рахунку (том 1, а.с. 63-71).

Заборгованість відповідача станом на день звернення з позовом до суду складала 36764,28 грн, факт наявності якої підтверджувався актом звірки взаєморозрахунків станом на 20.10.2009 (том 1, а.с. 72).

Позивачем 04.03.2010 за вих. № 75 на адресу відповідача направлено лист з вимогою розрахуватись за поставлений товар або його повернути (том 2, а.с. 140).

Відповідачем в процесі розгляду справи згідно видаткових накладних № М01-21850 від 12.03.2010, № С02-09765 від 13.03.2010, № М01-21855 від 13.03.2010 повернуто товар на загальну суму 629,82 грн (том 2, а.с. 131-133), в результаті чого заборгованість відповідача склала 36134,46 грн, яка підтверджена підписаним сторонами актом звірки взаєморозрахунків (том 2, а.с. 130).

У наданому відповідачем відзиві на позовну заяву від 12.04.2010 (том 3, а.с. 6-7), відповідач позовні вимоги визнав частково на суму 10934,07 грн, в іншій частині позову просить відмовити, посилаючись на те, що товар не реалізований.

Згідно наданих у судових засіданнях поясненнях, представником відповідача зазначено, що товар має низький рівень продажу.

Позивачем заперечено факт наявності у відповідача поставленого товару, посилаючись на відсутність його на стендах у торгових залах та у торгівельній мережі магазинів "Копілка".

Господарським судом для встановлення фактичних обставин справи витребувано від відповідача:

- належні докази на підтвердження нереалізації поставлено товару, зокрема, первинні бухгалтерські документи;

- зобов'язано відповідача провести інвентаризацію поставленого відповідачем товару згідно договору № 4 від 20.10.2008 в строк до 28.04.2010, повідомити позивача про дату її проведення та допустити повноважних представників позивача до участі у проведенні інвентаризації (ухвала від 15.04.2010). За клопотанням відповідача його повторно зобов'язано провести інвентаризацію у строк до 13.05.2010 (ухвала від 06.05.2010);

- за клопотанням позивача призначено судово-бухгалтерську експертизу (ухвала від 17.05.2010).

Згідно пунктів 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідачем, в свою чергу, не надано жодного первинного бухгалтерського документа, який би підтверджував наявність поставленого товару, надані натомість звіти по товарам постачальника (том 3 а.с. 27, том 4, а.с. 3-23) не є первинними бухгалтерськими документами в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".

Вимоги ухвал суду від 12.04.2010 та від 06.05.2010 товариством з обмеженою відповідальністю "Копілка" не виконано, інвентаризацію поставленого товариством з обмеженою відповідальністю "Альфа-Торгсервіс Південь" товару згідно договору № 4 від 20.10.2008 не проведено та не повідомлено представників позивача про її проведення.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфа-Торгсервіс Південь", в свою чергу, направлено на адресу відповідача лист від 21.04.2010 № 95 про готовність до проведення інвентаризації, який відповідачем залишено без реагування.

Крім того, позивачем подано складені в односторонньому порядку три акти контрольної перевірки інвентаризації цінностей (том 3, а.с. 94-99), складені по трьох магазинах мережі "Копілка" за адресами: вул. Шосейна, 3, вул. Короленка, вул. 50 років Жовтня, за змістом яких станом на 11.05.2010 на полицях торгівельних залів магазинів мережі "Копілка" відсутній поставлений позивачем згідно договору № 4 від 20.10.2008 товар.

В судовому засіданні 17.05.2010 позивачем надано усні пояснення (які викладені письмово у клопотанні від 07.07.2010 вих. № 147 (том 3 а.с. 135-136)), згідно яких товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа-Торгсервіс Південь" стверджує, що 13.05.2010 товариством з обмеженою відповідальністю "Копілка" в телефонному режимі запропоновано позивачеві з'явитись для проведення інвентаризації залишків товару.

Прибувши 14.05.2010 до одного з магазинів торговельної мережі "Копілка" представниками позивача виявлено наявність аналогічного поставленому згідно договору № 4 від 20.10.2008 в період з 22.10.2008 по 30.04.2009 товару на полицях в торговому залі відповідача та запропоновано включити в акт інвентаризації інформацію щодо дати виробництва наявного товару.

Відповідач від вказаної пропозиції відмовився.

17.05.2010 представниками позивача здійснено контрольну закупку двох одиниць аналогічного поставленому позивачем товару, наявного в торговому залі відповідача, дата виробництва якого згідно поданих позивачем етикеток - 2010 рік (том 3, а.с. 113).

Дата виробництва товару, який було поставлено позивачем у період з жовтня 2008 по квітень 2009, це друга половина 2007-2008, що підтверджується Прайс-листами від виробника продукції, в яких вказані: штрих коди товарів, найменування продукції та строки придатності продукції, які складають - три роки (том 3, а.с. 102-111).

З урахуванням вказаних пояснень позивачем в судовому засіданні 17.05.2010 подано господарському суду клопотання № 113 від 17.05.2010 про проведення судово-бухгалтерської експертизи у вказаній справі, яке ухвалою від 17.05.2010 задоволено.

Сторонами у визначені строки вимоги експерта не виконано, зокрема позивачем не оплачено рахунки, а відповідачем не надано витребуваних документів, необхідних для проведення експертизи.

Позивач мотивував невиконання вимог експерта тим, що відповідач в судові засідання не з'являвся, вимоги ухвал суду не виконував, тому, напевне, не надасть всю документацію необхідну для проведення експертизи.

Відповідачем не надано всієї витребуваної ухвалою суду від 07.06.2010 бухгалтерської документації, необхідної для проведення експертизи.

У зв'язку з невиконанням сторонами у встановлені строки вимог експерта, судовим експертом повідомлено про неможливість надання висновку за матеріалами господарської справи № 6/2, яку 15.07.2010 повернуто на адресу господарського суду (вх. № 02-15/22253).

Ухвалою від 21.07.2010 провадження у справі поновлено.

В судовому засіданні представник відповідача не надав пояснень з приводу неодноразового невиконання вимог ухвал суду, належних доказів наявності поставленого позивачем товару, а також доказів оплати за поставлений товар.

Оскільки відповідачем заборгованість не була сплачена, позивач за захистом своїх порушених прав та інтересів звернувся до господарського суду з відповідною позовною заявою.

За приписами статей 11, 509, 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України та статей 174, 193 Господарського кодексу України, договір є підставою для виникнення зобов'язань, які повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Господарським судом також враховано, що: згідно пункту 2.3 Договору Постачальник поставляє Покупцю товар, термін придатності якого складає не менше 2/3 частини терміну придатності; ненадходження від покупця інформації щодо некондиційності товару або низького рівня його продажу та незастосування вимог пункту 3.7 Договору, згідно якого Постачальник зобов'язаний протягом 5-ти календарних днів, з моменту одержання інформації від Покупця, вивезти некондиційний товар та товар з низьким рівнем продажу; Договором не передбачений порядок звітування або повідомлення Покупцем Постачальника про хід та обсяги реалізації поставленого товару.

Крім того, судом враховано неодноразове невиконання відповідачем вимог суду, зокрема, в частині проведення інвентаризації поставленого згідно договору № 4 від 20.10.2008 товару, що в сукупності дає підстави вважати доведеним факт реалізації відповідачем поставленого товару.

Враховуючи викладене вище, з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів сплати відповідачем заборгованості в сумі 36134,46 грн та неподання їх на вимогу суду, позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Згідно статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу , господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Проте, товариством з обмеженою відповідальністю "Копілка" не надано в порядку, визначеному статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, належних доказів виконання свого зобов'язання за договором поставки в частині оплати боргу за поставлений товар або доказів, які б спростовували твердження позивача про необхідність оплати поставленого товару.

Господарським судом також враховано, що в процесі розгляду справи, згідно видаткових накладних № М01-21850 від 12.03.2010, № С02-09765 від 13.03.2010, № М01-21855 від 13.03.2010 відповідачем повернуто товар на загальну суму 629,82 грн.

В частині позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 629,82 грн провадження у справі необхідно припинити на підставі підпункту 1-1 пункту 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати на державне мито та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача в повному обсязі оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Копілка" (27641, Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Соколівське, вул. Шосейна, 3, р/р суду не відомі, код ЄДРПОУ 32967633) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Торгсервіс Південь" (54037, м. Миколаїв, вул. Приміська, 15А, р/р 2600715255 у КРД ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 324021, код ЄДРПОУ 35513295) - 36134,46 грн основного боргу, а також судові витрати на державне мито в сумі 376,65 грн та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Провадження у справі в частині стягнення 629,82 грн припинити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Копії рішення направити сторонам у справі.

Головуючий суддя В.Г.Кабакова

Суддя О.Б.Шевчук

Суддя Н.М.Коваленко

Повне рішення складено 13.08.2010.