Ухвала суду № 107955649, 12.12.2022, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/6169/22

Провадження № 4-с/461/37/22

УХВАЛА

12.12.2022 року місто Львів

Галицький районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Стрельбицького В.В.,

за участю секретаря судового засідання Рожко Ю.С.,

представника скаржника Лисенко В.М.,

представника стягувача Буковинського Т.Й.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові у режимі відеоконференцзв`язку скаргу

скаржник - Акціонерне товариство «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО»

(01033, м. Київ, вул. Жилянська, 32, ЄДРПОУ: 14352406),

представник скаржника адвокат Лисенко Віталій Миколайович

(01033, м. Київ, вул. Жилянська, 32),

особа, бездіяльність якої оскаржується Державний виконавець Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кушніренко Дмитро Анатолійович

(03022, м. Київ, вул. Ломоносова, 22/15)

стягувач ОСОБА_1

( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

представник стягувача Буковинський Тарас Йосипович ( АДРЕСА_2 )

на дії державного виконавця та скасування постанов, ?

в с т а н о в и в :

Фактичні обставини справи, суть питання, яке вирішується судом.

18.11.2021 року адвокат Лисенко В.М., який діє в інтересах Акціонерного товариства «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО», звернувся до суду зі скаргою на рішення, дії державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кушніренка Дмитра Анатолійовича. У прохальній частині представник скаржника просить суд:

- визнати незаконною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження №68644718, винесену державним виконавцем Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кушніренком Дмитром Анатолійовичем 02.11.2022 на підставі п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження»;

- визнати незаконною та скасувати постанову про накладення штрафу, винесену державним виконавцем Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кушніренком Дмитром Анатолійовичем 02.11.2022 року на підставі ст.ст. 63,75 Закону України «Про виконавче провадження»;

- зобов`язати державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кушніренка Дмитра Анатолійовича відновити виконавче провадження № 68644718.

Обґрунтовуючи подану скаргу, покликаються на те, що державний виконавець Голосіївського відділу ДВС у місті Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) Кушніренко Дмитро Анатолійович, в порушення ст. ст. 20, 39, 63 Закону України «Про виконавче провадження», не перевіривши долучені до матеріалів виконавчого провадження докази виконання банком рішення суду, не надавши банку докази (заперечення, контррозрахунки) про те, що рішення суду нібито не виконано, та спираючись виключно на доводи представника ОСОБА_1 , виніс незаконну постанову від 02.11.2022 про закінчення виконавчого провадження № 68644718 на підставі п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження». За твердженням представника скаржника, вищевказана постанова підлягає скасуванню, а виконавче провадження повинно бути відновлене та проводжене в частині його виконання, з метою надання боржнику можливості скористатися своїми процесуальними правами. Окрім того, 02.11.2022 державним виконавцем Голосіївського відділу ДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) Кушніренком Дмитром Анатолійовичем при примусовому виконанні виконавчого листа було винесено постанову про накладення штрафу на АТ «Банк Кредит Дніпро», на підставі ст. ст. 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження», у розмірі 10 200,00 грн. Також, вищезазначеною постановою зобов`язано банк виконати рішення протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення. Банк є фінансовою установою, яка постійно здійснює свою діяльність, належить до критичної інфраструктури, а тому був змушений, з метою недопущення арешту рахунків Банку, сплатити штраф для продовження нормального функціонування юридичної особи. АТ «Банк Кредит Дніпро» вважає, що ця постанова винесена з порушенням норм Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку з чим є незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки державним виконавцем Голосіївського відділу ДВС у місті Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) Кушніренком Дмитром Анатолійовичем при винесені постанови про накладення штрафу від 02.11.2022 було порушено ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», що є підставою для її скасування.

28.11.2022 року від адвоката Буковинського Т.Й., який діє в інтересах стягувача ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення, відповідно до яких останній не погоджується з поданою скаргою та вважає, що така була подана з метою подальшого ухилення від виконання рішення суду.

Представник скаржника адвокат В.М. Лисенко у судовому засіданні скаргу підтримав з наведених у ній мотивів.

Представника стягувача адвокат Буковинський Т.Й. у судовому засіданні скаргу заперечив, просив відмовити у задоволенні такої у повному обсязі з підстав її необґрунтованості.

Державний виконавець чи представник особи, бездіяльність якої оскаржується в судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно ч. 2 ст. 450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

При цьому, оцінюючи питання можливості проведення розгляду скарги, суд також виходить з того, що Законом України «Про правовий режим воєнного стану» встановлено наступне.

Стаття 10.Неприпустимість припинення повноважень органів державної влади, інших державних органів в умовах воєнного стану

1. У період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а такожсудів, органів прокуратури України, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність.

Стаття 12-2. Діяльність судів, органів та установ системи право суддя в умовах воєнного стану

1. В умовах правового режиму воєнного станусуди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначеніКонституцією Українита законами України.

2. Повноваженнясудів, органів та установ системи правосуддя, передбаченіКонституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Стаття 26.Правосуддя в умовах воєнного стану

1. Правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лишесудами. На цій території діютьсуди, створені відповідно доКонституції України.

2. Скорочення чи прискорення будь-яких формсудочинства забороняється.

3. У разі неможливості здійснювати правосуддясудами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудністьсудових справ, що розглядаються в цихсудах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходженнясудів.

4. Створення надзвичайних та особливихсудів не допускається.

Наведені положення покладають на суд обов`язок продовжувати здійснювати правосуддя в умовах введення воєнного стану, за наявності такої можливості та встановлюють те, що повноваженнясудів, органів та установ системи правосуддя, передбаченіКонституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені. При цьому, скорочення чи прискорення будь-яких формсудочинства прямо забороняється Законом.

Виходячи з наведеного вище, зважаючи на відсутність заперечень з боку учасників процесу, підстав для повторного відкладення розгляду скарги судом не встановлено.

Мотиви та висновки суду, обставини встановлені під час судового розгляду та докази у справі, а також положення закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи учасників процесу, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ч. 1ст. 448 ЦПК України,скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Судом встановлено, що на виконання рішення Галицького районного суду м. Львова від 09 вересня 2020 року у цивільній справі №461/2662/20 державним виконавцем Кушніренком Дмитром Анатолійовичем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 15.02.2022 року ВП №68644718 щодо примусового виконання виконавчого листа №461/2662/20, виданого Львівським апеляційним судом 25 січня 2022 року про зобов`язання Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» здійснити перерахунок заборгованості по Кредитному договору №22037000093872 від 06 листопада 2018 року та зарахувати вже сплачені ОСОБА_1 проценти та плати за обслуговування кредиту в рахунок погашення основного боргу (кредиту) по Кредитному договору №22037000093872 від 06 листопада 2018 року.

ОСОБА_1 , згідно виконавчого листа №461/2662/20, виданого Львівським апеляційним судом 25 січня 2022 року ( ВП №№68644718 ) зобов`язаний погасити основний борг по Кредитному договору №22037000093872 від 06 листопада 2018 року, а саме тіло кредиту у розмірі 50 000 грн. та проценти за весь строк користування кредитом у розмірі 1 грн. 26 коп., а всього разом 50 001 грн. 26 коп.

У процесі виконавчого провадження №68644718 Акціонерне товариство «Банк Кредит Дніпро» рішення Галицького районного суду м. Львова від 09 вересня 2020 року у цивільній справі №461/2662/20 добровільно не виконувало.

08 серпня 2022 року стягувач звернувся на адресу державного виконавця із заявою за вих. №21-8-10/03/2020 в якій повідомив, що як вбачається з розрахунку заборгованості Боржника станом на 21.06.2022 року, долученого до заяви про закінчення виконавчого провадження від 21.06.2022 року за вих. №17-2825, заборгованість стягувача за Кредитним договором складає 15 421 грн. 25 коп., що не відповідає дійсності та вводить в оману державного виконавця. Зокрема, з долученого розрахунку вбачається, що боржник надалі здійснює нарахування процентів за підвищеною процентною ставкою у розмірі 56% річних та нараховує комісії за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) у розмірі 995 грн. щомісячно, чим фактично умисно не виконує рішення Галицького районного суду м. Львова від 09 вересня 2020 року у цивільній справі №461/2662/20, яким така підвищена процентна ставкау розмірі56%річних такомісії буливизнані недійсними. Відтак, рішення суду та виконавчий лист № 461/2662/20, виданий Львівським апеляційним судом 25 січня 2022 року про зобов`язання Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» здійснити перерахунок заборгованості по Кредитному договору №22037000093872 від 06 листопада 2018 року та зарахувати вже сплачені ОСОБА_1 процентів та плати за обслуговування кредиту в рахунок погашення основного боргу (кредиту) по Кредитному договору №22037000093872 від 06 листопада 2018 року боржником у виконавчому провадженні №68644718 умисно добровільно надалі не виконується.

На підставі вищенаведеного, стягувач просив державного виконавця зобов`язати Акціонерне товариство «Банк Кредит Дніпро» здійснити перерахунок заборгованості по Кредитному договору №22037000093872 від 06 листопада 2018 року, відповідно до рішення Галицького районного суду м. Львова від 09 вересня 2020 року у цивільній справі №461/2662/20 та зобов`язати боржника повернути стягувану 2 грн. 34 коп. зайво переплачених коштів по кредиту. У зв`язку з наведеним, у процесі примусового виконання виконавчого листа №461/2662/20, виданого Львівським апеляційним судом 25 січня 2022 року, державним виконавцем двічі виносились постанови від 09.06.2022 року та 02.11.2022 року про накладення штрафу на боржника за невиконання рішення суду.

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження, яка являє собою примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб), що становлять сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 129-1Конституції Українивстановлено,що судухвалює рішенняіменем України.Судове рішенняє обов`язковимдо виконання.Держава забезпечуєвиконання судовогорішення увизначеному закономпорядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Частиною 1 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюютьсяЗаконом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

У свою чергу, частина перша статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» зобов`язує виконавця вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом (ч. 4 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»).

Під час виконання рішень виконавець також має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення (ч. 5 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»).

Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження»).

У своїй діяльності виконавець при здійсненні примусового виконання рішення, керується Законом України «Про виконавче провадження», а також Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5.

Відповідно до п.п. 1 Розділу IX «Виконання рішень немайнового характеру» Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5, виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, здійснюється в порядку, визначеномустаттею 63Закону . У разі невиконання боржником рішення у встановлений виконавцем строк на боржника накладається штраф відповідно достатті 75Закону та застосовуються інші заходи, передбаченіЗаконом.

Згідно ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостоюстатті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. Виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акта виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Статтею 75 Закону України «Про виконавче провадження», передбачено відповідальність за невиконання рішення, зокрема рішення, яке зобов`язує боржника вчинити певні дії. Так, відповідно до ч.ч.1,2 даної статті у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Виконавче провадженняздійснюється здотриманням такихзасад:верховенства права; обов`язковостівиконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності ;гласності тавідкритості виконавчогопровадження; розумності строків виконавчого провадження ;співмірності заходівпримусового виконаннярішень таобсягу вимогза рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців (ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження»).

На переконання суду, посилання представника скаржника адвоката В.М. Лисенкоу скарзі на лист Торговельно-промислової палати України від 28.02.2022року «Щодо засвідчення форс-мажорних обставин» не є виключними обставинами, які ускладнюють виконання судового рішення, оскільки скаржником не обґрунтовано, яким чином обставини непереборної сили, про які йдеться у листі Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 р. № 2024/02.0-7.1, перешкоджали йому виконати судове рішення до введення воєнного стану.

Варто також відзначити, що місцем знаходження та дислокації як боржника, так і виконавця, на відміну від стягувача, є один населений пункт м. Київ. Водночас, стягувач незважаючи на наведені представником боржника форс-мажорні обставини знайшов можливість і скористався наданими йому правами щодо ініціювання відповідних дій перед виконавцем. В свою чергу, боржник, будучи обізнаним про наявність рішення суду зобов`язального характеру по відношенню до нього (боржника), яке набрало законної сили ще 08.11.2021 року, добровільно вказане рішення не виконав. Більше того, сам характер і зміст документів поданих боржником свідчить про те, що незважаючи на чітке і зрозуміле рішення суду та виконавчий документ ініціював перед виконавцем питання, які по своїй суті не сприяють виконанню судового рішення, а лише ускладнюють процес примусового виконання.

Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Виконання судового рішення, відповідно до змісту рішення КонституційногоСуду Українивід 26червня 2013року №5-рп/2013 усправі № 1-7/2013, є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Таким чином, дії виконавця спрямовані на виконання рішення суду, є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. В свою чергу, в ході розгляду справи не встановлено обєктивних даних та не здобуто відповідних доказів, які вказують на те, що дії державного виконавця не відповідали вимогам чинного законодавства.

Ухвалюючи рішення у даній справі, суд також враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, зокрема у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Таким чином, з урахуванням вищенаведених доводів та мотивів, суд приходить до висновку, що постанова про закінчення виконавчого провадження № 68644718 та постанова про накладення штрафу, винесені державним виконавцем Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кушніренком Дмитром Анатолійовичем 02.11.2022 року постановлено у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому вони скасуванню не підлягають. В ході судового розгляду у діях державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кушніренка Дмитра Анатолійовича, порушень вимог чинного законодавства, зокрема Закону України «Про виконавче провадження» не встановлено, а тому суд приходить до висновку, що у задоволенні скарги слід відмовити.

Керуючись ст. ст.447-453 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд,?

у х в а л и в :

У задоволенні скарги відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Учасники справи:

скаржник - Акціонерне товариство «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО»

(01033, м. Київ, вул. Жилянська, 32, ЄДРПОУ: 14352406),

представник скаржника адвокат Лисенко Віталій Миколайович

(01033, м. Київ, вул. Жилянська, 32),

особа, бездіяльність якої оскаржується Державний виконавець Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кушніренко Дмитро Анатолійович (03022, м. Київ, вул. Ломоносова, 22/15);

стягувач ОСОБА_1

( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

представник стягувача ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 )

Повний текст ухвали складено 19 грудня 2022 року.

Головуючий суддя Стрельбицький В.В.