Рішення № 10795510, 11.08.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/42511.08.10 За заявою Відкритого акціонерного товариства комерційний банк "Надра"

проперегляд рішення господарського суду міста Києва від 04.09.2009 р. за нововиявленими обставинами

у справі №34/425

За позовомВідкритого акціонерного товариства комерційний банк "Надра"

до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Вест Ойл Груп"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Молпром-Фактор"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні

відповідачівПриватної фірми "Найт"

за участюПрокуратури міста Києва

простягнення 213 381 257,22 грн.

Головуючий, суддя Бойко Р.В.

Судді Джарти В.В.

Ягічева Н.І.

Представники сторін:

від позивача:Головня А.Є.

від відповідача 1:Прокопчук С.В.

від відповідача 2:Прокопчук С.В.

від третьої особи:не з'явився

від прокуратури:Некрасов О.М., посв. №259 СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство комерційний банк "Надра" (надалі –"Банк") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Альфа Вест Ойл Груп” (надалі –ТОВ "Альфа Вест Ойл Груп") та Товариства з обмеженою відповідальністю "Молпром-Фактор" (надалі –ТОВ "Молпром-Фактор") про стягнення з кожного по 213 381 257,22 грн. заборгованості за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 27/4/2008/980-К/65 від 15.10.2008 р. (далі –"Кредитний договір") у межах вартості предмета іпотеки.

Позовні вимоги мотивовані тим, що з метою забезпечення виконання зобов'язань Приватної фірми "Найт" (надалі –ПП "Найт" або "Позичальник"), між Банком та відповідачами 07.11.2008 р. були укладені договори іпотеки, що посвідчені нотаріально та зареєстровані за №№ 8082 та 8106 (надалі –"договори іпотеки"). Через невиконання Позичальником умов Кредитного договору, у Позичальника виникла заборгованість перед Банком в розмірі 213381257,22 грн., що є підставою для звернення до відповідачів, як до майнових поручителів Позичальника, з даним позовом.

Відповідачі позов не визнали з тих підстав, що ПП "Найт" було ліквідовано та виключено з Єдиного державного реєстру, а отже відповідно до статі 609 Цивільного кодексу України та статті 205 Господарського кодексу України його зобов’язання за Кредитним договором припинились. Таким чином, відповідно до статті 17 Закону України "Про іпотеку" іпотека також вважається припиненою.

У наданих позивачем запереченнях на відзиви відповідачів, Банк зазначив, що в укладених договорах іпотеки сторони у їх пунктах 7.2 погодили, що у випадку припинення діяльності юридичної особи Іпотекодавця та/чи Позичальника (реорганізації або ліквідації), Банк як іпотекодержатель має право на звернення стягнення на предмети іпотеки незалежно від того, настав строк виконання зобов’язання чи ні.

Рішенням господарського суду міста Києва від 04.09.2009 р. у справі №34/425 (надалі –"Рішення") у позові відмовлено повністю.

Рішення мотивоване тим, що ПП "Найт" є ліквідованим з моменту внесення державним реєстратором запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи внаслідок визнання його банкрутом та відсутністю у нього правонаступника, а відтак зобов’язання, які виникли з Кредитного договору є такими, що припинилися.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2010 р. рішення господарського суду міста Києва від 04.09.2009 р. скасовано та прийнято нове, яким позов задоволено.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що у зв’язку з невиконанням Позичальником умов Кредитного договору, у Позичальника виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 213381257,22 грн., що є підставою для звернення до відповідачів, як майнових поручителів Позичальника з вимогами про стягнення предмету застави.

З огляду на той факт, що на момент розгляду даної справи Київським апеляційним господарським судом Позичальник не визнаний банкрутом у встановленому законом порядку, та те, що відповідачі укладаючи договори іпотеки прийняли на себе зобов’язання забезпечити виконання зобов’язань третьої особи перед позивачем про повернення кредиту в розмірі 211000 000,00 грн. та враховуючи те, що відповідачі за порушення зобов’язань третьої особи перед позивачем несуть відповідальність встановлену договорами, незалежно від того, чи визнано дану особу у встановленому порядку банкрутом, позовні вимоги ВАТ КБ "Надра" були задоволені у повному обсязі.

Постановою Вищого господарського суду України від 07.06.2010 р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2010 р. у справі №34/424 скасовано, Рішення залишено без змін.

Вказана постанова мотивована тим, що станом на дату (25.01.2010 р.) розгляду справи апеляційною інстанцією поновлення ПП "Найт" у державному реєстрі проведено не було, а оскільки іпотека припиняється, зокрема, у разі припинення основного зобов’язання або закінчення строку дії іпотечного договору, то вимоги ВАТ КБ "Надра" задоволенню не підлягають.

21.06.2010 р. позивач звернувся до господарського суду міста Києва з заявою про перегляд Рішення за нововиявленими обставинами.

Подана заява мотивована тим, що ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2009 р. у справі № Б15/64-09 про визнання банкрутом ПП "Найт", залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.07.2009 р. було затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора ПП "Найт", ліквідовано ПП "Найт" та припинено провадження у справі, внаслідок чого державним реєстратором внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, щодо припинення юридичної особи.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.10.2009 р. у справі № Б15/64-09 ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2009 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.07.2009 р. скасовано, справу передано на розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2010 р. з посиланням на постанову Вищого господарського суду України від 21.10.2009 р., було припинено провадження у справі № Б26/8-10 (№Б15/64-09) про банкрутство ПП "Найт", а державним реєстратором 03.03.2010 р. стосовно ПП "Найт" внесено запис № 1 223 118 0014 002476 – внесення судового рішення про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи.

З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, отриманого Банком 16.06.2010 р. вбачається, що ПП "Найт" знаходиться в стані припинення юридичної особи, а не припинено.

За таких обставин, Банк просить переглянути Рішення за нововиявленими обставинами.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 24.06.2010 р. прийнято заяву Банку про перегляд Рішення за нововиявленими обставинами до розгляду.

14.07.2010 р. через канцелярію суду Банком подано доповнення до заяви про перегляд Рішення за нововиявленими обставинами в якому позивач просить суд: переглянути Рішення у зв’язку із нововиявленими обставинами, скасувати Рішення, позовні вимоги ВАТ КБ "Надра" задовольнити у повному обсязі, стягнути з ТОВ "Альфа Вест Ойл Груп" заборгованість за Кредитним договором в межах вартості предмета іпотеки в розмірі 173 340 846,00 грн., а з ТОВ "Молпром-Фактор" в межах вартості предмета іпотеки в розмірі 42 087 513,00 грн.

В судовому засіданні 14.07.2010 р. представник позивача заяву з урахування доповнень підтримує, просить задовольнити.

Представник Відповідача-2 подав відзив на заяву про перегляд Рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами, в якому проти задоволення заяви заперечує з огляду на наступне:

1) відміна державної реєстрації припинення юридичної особи ПП "Найт" мала місце тільки 03.03.2010 р., тобто, майже через 6 місяців з моменту винесення Рішення. ТОВ "Молпром-фактор" вказує, що відміна державної реєстрації припинення юридичної особи є новою обставиною, а не нововиявленою, а тому не може бути підставою для скасування рішення на підставі ст.ст. 112-114 Господарського процесуального кодексу України;

2) заявник знав про існування постанови Вищого господарського суду України від 21.10.2009 р. про скасування рішення щодо припинення юридичної особи ПП "Найт", оскільки брав безпосередню участь у процесі;

3) відомості, які містяться у Єдиному державному реєстрі є загальнодоступними, а тому, строк, з якого заявник отримав право на звернення до суду за нововиявленими обставинами обчислюється з 03.03.2010 р., проте, Банк подав заяву 21.06.2010 р., що значно перевищує строк, встановлений законодавством.

До відзиву Відповідачем –2 додано Довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 07.06.2010 р. з якої вбачається, що 03.03.2010 р. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис №1223 118 0014 002476 про внесення судового рішення про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи.

Представник відповідачів проти задоволення заяви заперечує з підстав, викладених у відзиві на заяву.

В судове засідання 14.07.2009 р. представники третьої особи та прокуратури не з’явились.

У судовому засіданні 14.07.2009 р. оголошена перерва до 21.07.2010 р.

Розпорядженням заступника Голови господарського суду міста Києва від 21.07.2010 р. за наслідками розгляду заяви ТОВ "Молпром-Фактор" про призначення колегіального розгляду заяви, розгляд справи доручено здійснити колегіально у наступному складі суду: головуючий суддя Сташків Р.Б., судді Бойко Р.В. та Джарти В.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.07.2010 р. прийнято заяву про перегляд Рішення за нововиявленими обставинами до провадження, розгляд справи призначено на 28.07.2010 р.

28.07.2010 р. представником відповідача –2 подано заяву про відвід колегії суддів, а тому судове засідання 28.07.2010 р. не відбулося.

Ухвалою заступника Голови господарського суду міста Києва від 29.07.2010 р. заяву про відвід залишено без задоволення, справу доручено здійснити колегіально у наступному складі суду: головуючий суддя Бойко Р.В., судді Джарти В.В. та Ягічева Н.І.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.07.2010 р. прийнято заяву про перегляд Рішення за нововиявленими обставинами до провадження, розгляд справи призначено на 11.08.2010 р.

В судове засідання 11.08.2010 р. представник позивача з'явився, заяву підтримав, просить її задовольнити.

Представник відповідачів в судове засідання з'явився, проти задоволення заяви заперечує, просить в її задоволенні відмовити.

Прокурор заяву ВАТ "КБ "Надра" підтримав, просить задовольнити.

ПП "Найт", повідомлене про час та місце судового засідання належним чином (поштовий конверт, відправлений за адресою, вказаною у довідці з ЄДР, повернувся із відміткою про відсутність адресату), в судове засідання повноважних представників не направило.

11.08.2010 р. о 14-15 до канцелярії суду надійшло клопотання від арбітражного керуючого Шевцова Є.В. про відкладення розгляду справи у зв’язку із тим, що про час та місце розгляду справи Шевцов Є.В. дізнався 10.08.2010 р.

Колегією суддів зазначене клопотання відхилене з огляду на таке:

По-перше, відповідно до ч.4 ст. 114 Господарського процесуального кодексу України неявка заявника та інших осіб, які беруть участь у справі, не є перешкодою для розгляду заяви.

По-друге, в зазначеному клопотанні Шевцов Є.В. підтверджує про обізнаність про час та місце розгляду справи, а поважних причин неможливості прибуття в судове засідання не надано. При цьому, колегія відзначає, що клопотання підписано особисто Шевцовим Є.В. і здане до канцелярії суду 11.08.2010 р. на прийомі (а не надійшло поштою), що підтверджує можливість (при бажанні) зазначеною особою з'явитися до суду та надати (при їх наявності) матеріали та дані, що мають значення для правильного вирішення справи.

По-третє, представником ВАТ КБ "Надра" надано для огляду суду документ, яким анульовано ліцензію арбітражного керуючого №АБ 216778.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява та позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд –

ВСТАНОВИВ:

Перегляд рішень, ухвал, постанов господарського суду за нововиявленими обставинами регулюється Розділом XIII Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;

3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;

4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;

5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Згідно з п.1 роз'яснення Президії Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" від 21.05.2002 р. № 04-5/563 до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Відповідно до п.п.1.1 пункту 1 роз’яснення Президії Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" від 21.05.2002 р. №04-5/563 на підставі статті 112 ГПК України судове рішення може бути переглянуто за двох умов: істотність нововиявлених обставин для вирішення спору або розгляду справи про банкрутство і виявлення їх після прийняття судового рішення зі справи. Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору або розгляду справи про банкрутство не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу XIII ГПК України.

Згідно п.п.1.2 пункту 1 роз’яснення Президії Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" від 21.05.2002 р. №04-5/563 нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені.

В даному випадку, заявник як на нововиявлену обставину, посилається на відновлення в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про реєстрацію ПП "Найт" у зв’язку із внесенням запису про припинення на підставі незаконного судового рішення.

Як вбачається із матеріалів справи, відмовляючи в задоволенні позову у даній справі, суд виходив із факту припинення юридичної особи –ПП "Найт" (з моменту внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), позичальника за Кредитним договором, що має своїм наслідком припинення іпотеки за іпотечними договорами.

Відповідно до положень частини 5 статті 111 Цивільного кодексу України, частини 7 статті 59 Господарського кодексу України юридична особа (суб’єкт господарювання) є ліквідованою з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно з частиною 2 статті 33 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців" юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Абзацом 2 частини 6 статті 39 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців" передбачено, що дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи є датою припинення юридичної особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ч.1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Таким чином, обставина припинення юридичної особи може підтверджуватися виключно наявністю запису про припинення юридичної особи, який міститься в Єдиному державному реєстрі та підтверджується випискою, довідкою, витягом з ЄДР тощо.

Статтею 41 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців" визначено, що підставою для внесення до Єдиного державного реєстру запису про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи є постановлення судом рішення щодо відміни державної реєстрації припинення юридичної особи. Суд, який постановив рішення щодо відміни державної реєстрації припинення юридичної особи, у день набрання таким рішенням законної сили направляє його державному реєстратору за місцем реєстрації юридичної особи для внесення до Єдиного державного реєстру запису про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи. Дата надходження судового рішення щодо відміни державної реєстрації припинення юридичної особи вноситься державним реєстратором до журналу обліку реєстраційних дій.

Із Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців від 07.06.2010 р. (а.с. 139-143 т.2), яка надана відповідачем-2 вбачається, що 18.05.2009 р. стосовно ПП "Найт" внесено запис № 1 223 117 0013 002476 –державна реєстрація припинення юридичної особи у зв’язку із визнанням її банкрутом. Наявністю вказаного запису мотивоване Рішення (абз. 4 а.с. 160 т.1).

Внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи та, відповідно, припинення юридичної особи не тягне за собою незворотні юридичні наслідки.

03.03.2010 р. стосовно ПП "Найт" внесено запис №1 223 118 0014 002476 –внесення судового рішення про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи.

Тобто, 03.03.2010 р. внесено запис про відміну проведення реєстраційної дії (державна реєстрація припинення юридичної особи у зв’язку із визнанням її банкрутом), внесення запису про яку було підставою для висновку про припинення ПП "Найт", і як наслідок зумовило відмову в задоволенні позову.

В даному випадку, нововиявленою обставиною, є матеріально-правовий факт незаконного внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи –ПП "Найт" (1 223 117 0013 002476 від 18.05.2009 р.).

При цьому, колегія суддів відзначає, що такий матеріально-правовий факт (незаконність внесення запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи) існував на момент розгляду справи, проте з огляду на положення ч. 1 ст. 18, ст. 41 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців" та ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, сторони не знали та не могли знати про незаконність такого запису (могли дізнатися не раніше 03.03.2010 р.).

Суд відзначає, що запис про відміну проведення реєстраційної дії (державна реєстрація припинення юридичної особи) за судовим рішенням внесено в ЄДР 03.03.2010 р., а дана справа переглянута в апеляційному порядку 25.01.2010 р. (постанова Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2010 р.), а докази, які не були предметом дослідження судів першої та апеляційної інстанцій згідно приписів ст.ст. 1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України не можуть розглядатися судом касаційної інстанції, а відтак не оцінювалися при винесенні постанови Вищого господарського суду України від 07.06.2010 р. у даній справі. Наведене підтверджується змістом постанови Вищого господарського суду України від 07.06.2010 р. (абз. 5-6 а.с.114т.2).

Дана обставина має істотне значення для вирішення справи, оскільки спростовує висновок суду, покладений в основу Рішення, щодо припинення Позичальника та припинення іпотеки за іпотечними договорами, звернення стягнення на майно за якими є предметом позову.

При цьому колегія суддів відзначає, що нововиявленою обставиною є не постанова Вищого господарського суду України від 21.10.2009 р. у справі №Б15/64-09, якою скасовано ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2009 р., адже в основу Рішення покладена обставина припинення ПП "Найт", що пов’язана із внесенням відповідного запису до ЄДР, а не факт прийняття ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2009р.

Тому, посилання відповідачів на те, що про існування постанови Вищого господарського суду України від 21.10.2009 р. у справі №Б15/64-09 Банк був обізнаний під час розгляду справи та прийняття Рішення не спростовує висновок суду про наявність нововиявлених обставин, які мають істотне значення для розгляду справи.

Стосовно твердження відповідачів про подачу заяви з пропуском визначеного ст.113Господарського процесуального кодексу України строку, оскільки про нововиявлену обставину заявник міг довідатися 03.03.2010 р., а до суду звернувся 21.06.2010 р., колегія суддів відзначає наступне.

По-перше, відповідно до частин 1, 2 ст. 114 Господарського процесуального кодексу України рішення і ухвали, що набрали законної сили і прийняті судом першої інстанції, переглядаються господарським судом, який прийняв ці судові рішення. Перегляд за нововиявленими обставинами постанов і ухвал апеляційної і касаційної інстанції, якими змінено або скасовано судове рішення суду першої інстанції, здійснюється судом тієї інстанції, яким змінено або прийнято нове судове рішення.

Із матеріалів справи вбачається, що Рішення було скасоване постановою Київського апеляційного господарського суду України від 25.01.2010 р., якою позовні вимоги Банку було задоволено.

Відтак, у період з 25.01.2010 р. по 07.06.2010 р. Банк не мав можливості подати заяву про перегляд Рішення за нововиявленими обставинами, оскільки таке Рішення не було чинним.

Постанова Київського апеляційного господарського суду України від 25.01.2010 р. була скасована постановою Вищого господарського суду України від 07.06.2010 р., а відтак з вказаної дати у Банка виникла можливість звернутися із заявою про перегляд Рішення за нововиявленими обставинами.

Заява подана 21.06.2010 р. –в межах місячного строку з моменту виникнення можливості на подачу такої заяви.

По-друге, за змістом ст. 113 Господарського процесуального кодексу України правовим наслідком подачі заяви про перегляд судового рішення господарського суду за нововиявленими обставинами після закінчення встановленого строку є повернення такої заяви заявникові.

Разом із цим, заява Банку прийнята до розгляду ухвалою господарського суду міста Києва від 24.06.2010 р.

Тобто, питання пропуску процесуального строку вирішується на стадії прийняття заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, і за наявності ухвали про прийняття заяви, встановлення факту подачі заяви з пропуском строку (не встановлено судом при подачі заяви Банку у даній справі) не може бути підставою для відмови в задоволенні заяви. Аналогічна позиція міститься в постанові Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 29.03.2005 р. у справі №56/16-03.

Таким чином, посилання відповідачів на пропуск Банком строку на подачу заяви по-перше, не підтверджується матеріалами справи, по-друге, не може бути самодостатньою підставою для відмови в задоволенні заяви, а тому відхиляється колегією суддів.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що обставини, наведені заявником в заяві про перегляд Рішення є істотними, про їх існування заявник, суд та інші учасники судового розгляду не знали та не могли знати, а тому вимоги заявника є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Відтак, Рішення підлягає скасуванню, а справа перегляду за нововиявленими обставинами.

Відповідно до ч.8 ст. 114 Господарського процесуального кодексу України у разі скасування судового рішення за результатами його перегляду за нововиявленими обставинами справа розглядається господарським судом за правилами, встановленими цим Кодексом.

15.10.2008 р. між Банком та ПП "Найт" було укладено Кредитний договір, відповідно до пункту 1.1 якого предметом цього договору є порядок та умови надання Банком Позичальнику кредитних коштів у межах відкритої невідновлювальної мультивалютної кредитної лінії (далі –"Кредитна лінія") на наступних умовах:

- Банк встановлює ліміт заборгованості за Кредитною лінією в сумі, яка не може перевищувати 211 000 000,00 гривень (підпункт 1.1.1);

- строк користування Кредитною лінією встановлюється з 15 жовтня 2008 року до 15жовтня 2013 року (включно) (підпункт 1.1.2).

У підпункті 1.1.3 пункту 1.1 Кредитного договору сторонами був узгоджений розмір відсоткової ставки за користування кредитом.

Пунктом 1.2 Кредитного договору було погоджено, що видача Банком коштів в межах кредитної лінії здійснюється окремими Траншами.

Транші в межах Кредитної лінії надаються на строк до 15 жовтня 2013 року (пункт 2.3 Кредитного договору).

На виконання умов Кредитного договору та додаткових угод до нього №1 від 04.11.2008р., №2 від 06.11.2008 р., №3 від 12.11.2008 р. Банк надав ПП "Найт" кредитні кошти на загальну суму 211 000 000,00 грн., що підтверджується наданими до матеріалів справи банківськими виписками.

Пунктом 2.1 Кредитного договору передбачено, що в забезпечення виконання зобов'язань по цьому Договору, які полягають у поверненні Траншів у межах Кредитної лінії, сплаті відсотків за користування ними, комісійної винагороди, а також можливої сплаті неустойки (штрафу, пені) Позичальник забезпечує в строк до 07.11.2008 р. (включно) надати в іпотеку передбачені у цьому пункті земельні ділянки, які належать відповідачу 1, як майновим поручителям.

Також, за умовами підпункту 2.1.1.2 п. 2.1 Кредитного договору позичальник в строк до 07.11.2008 р. (включно) забезпечує надання в іпотеку земельних ділянок загальною площею 12,178 га, що належать майновому поручителю –відповідачу 2 по справі.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно пунктів 2.1 та 3.2.2, 07.11.2008 р. між позивачем та відповідачем-1 був укладений договір іпотеки, що був посвідчений нотаріально та зареєстрований в реєстрі за № 8082, відповідно до умов якого відповідач-1 передав в іпотеку Банку земельні ділянки, що розташовані на території Мостищенської сільської ради Макарівського району Київської області, узгодженою вартістю 173 340 846,00 грн.

07.11.2008 р. між позивачем та відповідачем-2 був укладений договір іпотеки, що був посвідчений нотаріально та зареєстрований у реєстрі за №8106, відповідно до умов якого відповідач-2 передав в іпотеку Банку земельні ділянки, що розташовані на території Мостищенської сільської ради Макарівського району Київської області, узгодженою вартістю 42 087 513,00 грн.

Зазначені Договори іпотеки були укладені з метою забезпечення виконання зобов'язань ПП "Найт", як Позичальника за Кредитним договором, відповідно до умов якого Позичальник взяв на себе зобов'язання повернути отриманий кредит в межах відкритої строком з 15.10.2008р. до 15.10.2013 р. невідновлювальної кредитної лінії з лімітом заборгованості в сумі не більш ніж 210 000 000,00 грн.

Позичальник своїх зобов'язань за Кредитним договором не виконав та починаючи з листопада 2008 року проценти за користування кредитними коштами не сплачує, в зв’язку з чим, згідно розрахунку заборгованості третьої особи, що наявний в матеріалах справи, її заборгованість за Кредитним договором станом на 27.04.2009 р. становила 229 549 757,22грн., з них: прострочена заборгованість за кредитом –211 000 000,00 грн., за процентами -17964987,94 грн., пеня за порушення строку сплати процентів –548 292,35грн., сума індексації простроченої заборгованості за відсотками –14 306,62 грн., штраф за ненадання звітності –22 170,31 грн.

На підставі розрахунку заборгованості позивача станом на 09.06.2009 р. загальна заборгованість третьої особи перед позивачем за Кредитним договором склала 234522318,82грн. з яких:

за кредитом –211 000 000,00 грн. (що підтверджується випискою з позичкового рахунку третьої особи № 20734002699001/980 від 12.11.2008 р.);

за процентами, які є простроченими –21 657 487,92 грн. (що підтверджується виписками з зазначеного рахунку від 06.08.2009 р., від 01.09.2009 р.);

нарахована за час прострочення сплати процентів пеня –1 277 585,00 грн.;

інфляційні нарахування –563 980,14 грн.;

штраф за ненадання фінансової звітності –23 265,76 грн.

Доказів на спростування викладеного відповідачами чи третьою особою не надано.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Згідно положень статті 1 Закону "Про іпотеку" основне зобов'язання - зобов'язання боржника за договорами позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також зобов'язання, яке виникає з інших підстав, виконання якого забезпечено іпотекою.

Як встановлено ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) Позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовується положення параграфа 1 (Позика) цієї глави (Глава 71 Позика. Кредит. Банківський вклад), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 526 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 1050 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу. Відповідно до ч. 2 вказаної статті, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової шини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

За приписами ст. 1052 Цивільного кодексу України у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.

Сторони погодили та в п. 3.3.8 Кредитного договору зазначили, що Банк має право вимагати дострокового погашення траншів, виданих в межах Кредитної лінії і нарахованих відсотків за них у випадку хоча б одноразового порушення Позичальником строку повернення відсотків за кредитом та/або кредиту (його частини), а також у разі порушення Позичальником будь-яких інших умов цього Договору та порушення Позичальником/ заставодавцем/ іпотекодавцем/ поручителем договорів, що забезпечують виконання зобов'язань позичальника за цим Договором.

У разі порушення позичальником зобов'язань, встановлених Кредитним договором та/чи обов'язків іпотекодавця за цими Договорами, а також інших обов'язків іпотекодавця, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язання, а в разі його невиконання –отримати задоволення своїх вимог за рахунок предмету іпотеки.

Таким чином, у зв'язку з невиконанням Позичальником умов Кредитного договору у нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 234 522 318,82 грн., що є підставою для звернення до відповідачів, як до майнових поручителів Позичальника, з вимогами про стягнення заборгованості в межах вартості предмету іпотеки.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області 14.05.2009 р. у справі №Б15/64-09 про визнання банкрутом ПП "Найт" було затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора ПП "Найт", ліквідовано ПП "Найт" та припинено провадження у справі, внаслідок чого державним реєстратором внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо припинення юридичної особи.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.07.2009 р. ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2009 р. залишено без змін, апеляційну скаргу без задоволення.          

Постановою Вищого господарського суду України від 21.10.2009 р. у справі № Б15/64-09 ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2009 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.07.2009 р. скасовано, справу передано на розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

03.03.2010 р. державним реєстратором ПП "Найт" внесено запис № 1 223 118 0014 002476 про внесення судового рішення про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи.

Тобто, станом на день винесення рішення згідно частини 5 статті 111 Цивільного кодексу України, частини 7 статті 59 Господарського кодексу України відсутні правові підстави для висновку про припинення ПП "Найт", а відтак така юридична особа не припинила свою діяльність.

Отже, колегією суддів відхиляються заперечення відповідачів проти позову щодо припинення іпотеки за іпотечними договорами внаслідок припинення основного зобов’язання за Кредитним договором. Відповідачами не наведено підстав, з якими Закон України "Про іпотеку" чи Цивільний кодексу України передбачають припинення іпотеки.

Згідно з абзацом першим статті 7 Закону України "Про іпотеку" за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Підпунктами 5.1.6, 5.1.7 пункту 5.1 договорів іпотеки передбачено право Банку звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо при настанні строку виконання зобов'язання (або тієї чи іншої його частини), воно не буде виконане.

Пунктом 7.1 іпотечних договорів встановлено, що Іпотекодержатель має право вимагати задоволення вимог за рахунок предмету іпотеки у випадку невиконання або неналежного виконання Позичальником та/чи Іпотекодавцем зобов’язання в цілому або в тій чи іншій його частині.

За умовами укладених іпотечних договорів, ці договори набувають чинності з моменту їх нотаріального посвідчення та діють до повного виконання зобов’язання за Кредитним договором.

На момент винесення рішення, суду не було надано доказів виконання (повного, або часткового) зобов’язаної сторони за Кредитним договором свого обов’язку, зокрема щодо погашення існуючої заборгованості, яка складається з заборгованості по кредиту, процентам, пені за порушення строку сплати процентів, індексу інфляції та штрафу за ненадання фінансової звітності.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону "Про іпотеку" майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Враховуючи те, що відповідачі виступили майновими поручителя Позичальника (третьої особи) за Кредитним договором, а останній, порушив його умови, позовні вимоги ВАТ КБ "Надра" підлягають задоволенню шляхом стягнення з відповідачів заборгованості в межах вартості предмета іпотеки.

При цьому із позовної заяви (а.с. 6-9 т.1), ухвали про порушення провадження у справі (а.с. 1-2 т.1), ухвали від 05.08.2009 р. (а.с. 122 т.1) та рішення від 04.09.2009 р. (а.с. 158-161 т.1) вбачається, що Банком були заявлені вимоги про стягнення з кожного з відповідачів по 213381257,22 грн. Будь-яких заяв про зменшення розміру позовних вимог до прийняття рішення у справі матеріали справи не містять. Зменшення позовних вимог в апеляційній скарзі (а.с. 8-12 т.2), клопотанні (а.с. 47-48 т.2), клопотанні (а.с. 70-71 т.2), зроблено на стадії перегляду рішення в апеляційному порядку, суперечить ст.ст. 22, 101 Господарського процесуального кодексу України, а тому судом не приймається до уваги.

За таких обставин, позовні вимоги Банку в частині стягнення з відповідача-1 40040411,22грн. (213 381 257,22 –173 340 846,00), а з відповідача-2 171293744,22 грн. (213381257,22 –42087 513,00), що становить різницю між заявленими вимогами та вартістю предметів іпотеки за договорами іпотеки, задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 114 Господарського процесуального кодексу України, за результатами перегляду судового рішення приймаються: 1) рішення - у разі зміни або скасування рішення; 2) постанова - у разі зміни або скасування постанови; 3) ухвала - у разі зміни чи скасування ухвали або залишення рішення, ухвали, постанови без змін.

Судові витрати згідно приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 82-85, 112 - 114 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1. Заяву Відкритого акціонерного товариства комерційний банк "Надра" про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 04.09.2009 р. у справі №34/425 за нововиявленими обставинами задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 04.09.2009 р. у справі №34/425 скасувати.

3. Позов задовольнити частково.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Вест Ойл групп" (01000, м. Київ, бул. Тараса Шевченка, буд. 35, гр. нежил. прим. № 7, ідентифікаційний код 34765283) на користь Відкритого акціонерного товариства комерційний банк "Надра" (04053, м. Київ, вул. Артема, Б. 15, ідентифікаційний код 20025456) заборгованість за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 27/4/2008/980-К65 від 15.10.2008 р. в межах вартості предмета іпотеки в розмірі 173340846 (сто сімдесят три мільйони триста сорок тисяч вісімсот сорок шість) грн. 00 коп., державне мито у розмірі 10 357 (десять тисяч триста п’ятдесят сім) грн. 50коп., державне мито за подачу заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у розмірі 6 375 (шість тисяч триста сімдесят п'ять) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 126 (сто двадцять шість) грн. 93 коп.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Молпром-Фактор" (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 143/2, ідентифікаційний код 33919287) на користь Відкритого акціонерного товариства комерційний банк "Надра" (04053, м. Київ, вул. Артема, 15, ідентифікаційний код 20025456) заборгованість за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 27/4/2008/980-К65 від 15.10.2008 р. в межах вартості предмета іпотеки в розмірі 42087513 (сорок два мільйони вісімдесят сім тисяч п’ятсот тринадцять) грн.. 00 коп., державне мито у розмірі 2 514 (дві тисячі п’ятсот чотирнадцять) грн. 82 коп., державне мито за подачу заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у розмірі 6 375 (шість тисяч триста сімдесят п'ять) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 30 (тридцять) грн. 82 коп.

6. Видати накази.

7. В задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Головуючий, суддя                                                                                 Р.В. Бойко

Судді                                                                                                     В.В. Джарти

                                                                                                              Н.І. Ягічева

Дата підписання повного тексту рішення –13.08.2010 р.