Рішення № 10795500, 16.08.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/165 16.08.10

За позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламна агенція «Нато»

третя особаГоловне управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації

про стягнення суми боргу та штрафних санкцій

Суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача:Рогульська Ю.С. (довіреність № 196-111/КР від 12.01.2010р.);

від відповідача:не зявились;

від третьої особи:не зявились;

В судовому засіданні 16.08.2010р. на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама»(позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламна агенція «Нато»(надалі ТОВ «Рекламна агенція «Нато», відповідач) суми заборгованості в розмірі 297714, 73 грн., з яких 254635, 08 грн. сума основної заборгованості, 38195, 26 грн. сума штрафу, 1018, 31 грн. сума 3% річних, 3866, 08 грн. розмір інфляційного збільшення.

В ході розгляду справи позовні вимоги уточнювались, згідно поданих уточнень від 22.04.2010р. у звязку з проведенням часткового погашення заборгованості, на розгляд суду передані вимоги про стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 205110, 27 грн., з яких 162030, 62 грн. основний борг, 38 195, 26 грн. сума штрафу, 1 018, 31 грн. 3% річних, 3866, 08 грн. розмір інфляційного збільшення.

Ухвалою суду від 27.07.2009р. до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено Головне управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), продовжені строки вирішення спору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем за укладеним Договором на право тимчасового користування місцями для розміщення рекламного (-их) засобу (-ів), що перебуває (-ють) у комунальній власності територіальної громади м. Києва, його районів або повноваження щодо розпорядження якими здійснюють органи місцевого самоврядування м. Києва № 00411/08 від 07.04.2008 року прострочено оплату виставлених позивачем рахунків. З посиланням на положення Цивільного кодексу України заявлено до стягнення суму штрафу, нарахування якого передбачено договором, інфляційних збитків та 3 процентів річних.

Відповідачем письмового відзиву на позов не надано, в судове засідання призначене на 16.08.2010р. представник товариства не зявився. Про розгляд справи судом відповідач проінформований, представник був присутнім в судових засіданнях по справі, ухвалою суду № 05-5-22/25595 від 27.07.2009р. подану відповідачем зустрічну позовну заяву у справі повернуто без розгляду.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

17 квітня 2008 року між Головним управлінням з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама»та ТОВ «Рекламна агенція «Нато»укладено Договір № 00411/08, відповідно до умов якого Розповсюджувачу зовнішньої реклами (відповідач у справі) надано в тимчасове користування місце (-я) для розміщення рекламного (-их) засобу (-ів) на підставі оформленого (-их) належним чином дозволу (-ів) на розміщення зовнішньої реклами, та згідно з договором Розповсюджувач зовнішньої реклами використовує надане (-і) місце (-я) відповідно до Типових правил розміщення зовнішньої реклами в м. Києві та здійснює оплату за його (їх) користування.

Додатковою угодою № 1 від 11.11.2008р. до Договору було визначено місця отримані в тимчасове користування для розміщення обєктів зовнішньої реклами, а також базова плата та строк користування ними що повязується зі строком дії дозволу, копії яких долучені до матеріалів справи. Додатковими угодами № 2 від 11.11.2008р. та № 3 від 11.11.2008р. погоджені адреси місця розміщення рекламних засобів згідно встановленого пріоритету розповсюджувача зовнішньої реклами за користування місцем для розміщення рекламних засобів.

Відповідно до частини першої статті 16 Закону України «Про рекламу»розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах провадиться на підставі дозволів, що видаються виконавчими органами сільських, селищних міських рад, та в порядку, встановленими цими органами на підставі типових правил, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно із пунктом 5 Типових правил, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067 «Про затвердження Типових правил розміщення зовнішньої реклами»(в редакції чинній на час укладення договору) для регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами сільською, селищною, міською радою може утворюватись відділ, управління або уповноважуватися установа, організація.

Відповідно до пункту 32 Правил плата за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності, встановлюється у порядку, визначеному органами місцевого самоврядування, а місцем, що перебуває у державній або приватній власності на договірних засадах з його власником або уповноваженим ним органом (особою).

Відповідно до п.4.2. Договору № 00411/08 від 17.04.2008р. підставою для нарахування та внесення розповсюджувачем зовнішньої реклами на поточний рахунок підприємства (позивач у справі) плати є договір та відповідні додаткові угоди до нього.

В силу положень п. 4.3, 4.5 розрахунки за договором здійснюються розповсюджувачем зовнішньої реклами, яким є відповідач у справі, щомісячно не пізніше 25 числа поточного місяця на поточний рахунок підприємства; плата сплачується окремо по кожному рахунку-фактурі; неотримання рахунку (ів)-фактур в строки визначені договором не звільняє від внесення плати за договором та не є перешкодою для нарахування підприємством штрафних санкцій передбачених договором та чинним законодавством.

В порушення наведених умов Договору № 00411/08 від 17.04.2008р. відповідачем виставлені рахунки-фактури № КП-07/109565 від 12.12.2008р., № КП-07/111786 від 15.12.2008р., № КП-07/111787 від 15.12.2008р., № КП-07/111737 від 19.12.2008р., № КП-07/111738 від 19.12.2008р., № КП-07/111739 від 19.12.2008р., № КП-07/111711 від 29.12.2008р., № КП-07/111712 від 29.12.2008р., № КП-07/111713 від 29.12.2008р., № КП-07/113992 від 20.01.2009р., № КП-07/113994 від 20.01.2009р., № КП-07/113995 від 20.01.2009р., № КП-07/113996 від 20.01.2009р., № КП-07/113997 від 20.01.2009р. були сплачені з порушенням встановлених строків, що підтверджується наданими до матеріалів справи довідкою про стан розрахунків станом на 22.04.2010р., банківськими виписками наданими до справи, в тому числі і відповідачем, та довідкою складеною станом на 27.07.2009р..

Заборгованість відповідача за неоплаченими рахунками-фактурами виставленими по договору № 00411/08 від 17.04.2008р. за період з 12.12.2008р. по 20.02.2009р. складає 162030 грн. підтверджується матеріалами справи, та відповідачем в цій частині не спростована.

Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

З доказів по справі вбачається, що позивач виконав свої зобовязання в повному обсязі та належним чином.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Факт порушення відповідачем договірних зобовязань судом встановлено та по суті не оспорений відповідачем. Доказів повної сплати виставлених на оплату рахунків суду не представлено, розрахунок суми боргу здійснений позивачем відповідачем не спростований, а строк виконання зобовязання по внесенню плати за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів, згідно з умовами договору (п. 4.5) станом на час вирішення спору є таким що настав.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У звязку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь штраф у розмірі 38195, 26 грн., що складає 15% від суми щодо якої допущено прострочення сплати.

Відповідно до п.7.5. Договору № 00411/08 від 17.04.2008р. за прострочення внесення платежів за тимчасове користування місцем (ями) для розміщення рекламного засобу, що складає більше 1 місяця, розповсюджувач зовнішньої реклами, додатково сплачує штраф в розмірі 15 відсотків простроченої суми.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 ст. 549 ЦК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Дії відповідача є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами договору (п.7.5.), а позовні вимоги в частині стягнення штрафу у відношенні суми прострочення, вказаного в розрахунку, підлягають задоволенню в сумі 38195, 26 грн..

У звязку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором, позивач просить суд стягнути з останнього 3% річних у розмірі 1018, 31 грн. та суму інфляційних збитків у розмірі 3866, 08 грн..

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене, суд погоджується з розрахунком суми інфляційних збитків у розмірі 3866, 08 грн. здійсненого з урахуванням виникнення строку оплати згідно виставлених рахунків-фактур, та з розрахунком 3% річних у розмірі 1018, 31 грн. наданими позивачем і вважає такі обгрунтованими.

Факт прострочення сплати суми заборгованості за договором № 00411/08 від 17.04.2008р. згідно виставлених рахунків-фактур підтверджується матеріалами справи та відповідачем не спростовано, доказів здійснення розрахунків у відповідності з положеннями та у строки встановлені договором суду не представлено, у звязку з чим позов підлягає задоволенню.

Судові витрати позивача у сумі 3095, 15 грн. (2977, 15 грн. державного мита та 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Згідно частини другої п.5 Інформаційного листа 01-8/453 від 26.06.1995р. «Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства при вирішенні спорів»якщо відповідач сплатив борг після звернення кредитора з позовом, витрати повязані зі сплатою державного мита позивачем, покладаються на відповідача на підставі статті 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламна агенція «Нато»(юрид. адреса: 01021, м. Київ, вул. М. Грушевського 28/2-А, к. 43; адреса: 01055, м. Київ, просп. Перемоги 25, оф. 109, п/р 2600318118 в ВАТ «Укргазбанк»МФО 320478, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 32917273) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама»(03680, м. Київ, вул. Урицького 45, ідент. код 26199714, п/р 2600633013122 в Києво-Святошинському відділенні КФ ВАТ «Хрещатик», МФО 300830) 162030, 62 грн. (сто шістдесят дві тисячі тридцять гривень 62 копійки) основного боргу, 38 195, 26 грн. (тридцять вісім тисяч сто девяносто пять гривень 26 копійок) суми штрафу, 1 018, 31 грн. (одну тисячу вісімнадцять гривень 31 копійку) 3% річних, 3866, 08 грн. (три тисячі вісімсот шістдесят шість гривень 08 копійок) інфляційних збитків, 3095, 15 грн. (три тисячі девяносто пять гривень 15 копійок) судових витрат.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Р.І. Самсін

дата підписання рішення 17.08.2010