Рішення № 10795414, 03.08.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 40/32303.08.10 За позовом Відкритого акціонерного товариства "Авіалінії Харкова"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтехбуд"

про стягнення заборгованості у розмірі 15 060,66 грн

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники сторін:

від позивача: Нікуліна І.В. - представник за довіреністю б/н від 12.07.10 р.

від відповідача: не з’явився.

В судовому засіданні 03.08.10 в порядку ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

обставини справи:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Авіалінії Харкова" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтехбуд" про стягнення заборгованості у розмірі 15 060, 66 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що Відповідач систематично не виконує своїх обов'язків у частині внесення плати за послуги, передбачені договором № 57/2009 про надання послуг від 09.11.09 р. Внаслідок чого у нього виникла заборгованість за період з 09.11.09 по 28.02.10 у розмірі 15 060,66 грн, у тому числі послуги надання приміщення - 7466,52 грн та заборгованість з відшкодування витрат електричної енергії - 7594,14 грн.

Ухвалою суду від 21.06.10 порушено провадження у справі № 40/323 та призначено справу до розгляду на 15.07.10.

У судове засідання, призначене на 15.07.10, представник позивача з'явився, вимоги ухвали виконав.

Представник Відповідача в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

В позовній заяві позивачем було заявлено про забезпечення позову шляхом накладення арешту на банківські рахунки відповідача.

Статтею 66 ГПК України передбачено, що господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За вимогами ст. 66 ГПК України, обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов’язано вирішення питання про забезпечення позову. До предмета доказування в даному випадку входять: факти про наявність у боржника-відповідача майна (зокрема, грошових коштів); ймовірність припущення, що майно (зокрема, грошові кошти), яке є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися на момент виконання рішення.

У відповідності до листа Вищого господарського суду, від 12.12.2006, № 01-8/2776 «Про деякі питання практики забезпечення позову», а також враховуючи роз'яснення Вищого арбітражного суду, від 23.08.1994, № 02-5/611 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову»заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову; з цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

За змістом ст. 32 ГПК України, наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору встановлюється на підставі доказів – фактичних даних, які встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому засіданні.

При цьому, докази у відповідності зі ст. 34 ГПК України, повинні відповідати, вимогам належності та допустимості.

Між тим, як вбачається із заяви позивача про забезпечення позову, остання не містить обґрунтованих доводів чи припущень щодо реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, так само як і не містить будь-якого документального обґрунтування, наявності фактичних обставин, які свідчать про загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Таким чином заявляючи про необхідність вжиття заходів до забезпечення позову, позивач не навів обставин, з якими законодавство пов’язує необхідність для їх вжиття та не підтвердив їх письмовими та належними доказами, а отже, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.

На підставі ст. 77, 86 ГПК України суд відклав розгляд справи на 03.08.10 у зв’язку з неявкою представника відповідача в судове засідання.

У судове засідання 03.08.10 представник відповідача не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 40/323 від 21.06.2010 року не виконав, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином, хоча був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Судом заслухані пояснення представника позивача, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, суд встановив:

09.11.2009 між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) було укладено договір № 57/2009 про надання послуг, відповідно до п.1.1 якого виконавець бере на себе зобов’язання з надання приміщення замовнику за адресою: м. Харків, аеропорт, вул. Стартова, 11, будівля тренажера (літ. В-2), 1-й поверх, к.1,2,3,4 загальною площею 95,8 кв.м.

Відповідно до п.1.3 договору № 57/2009 з метою виконання умов цього договору виконавець надає електричну енергію, необхідну для діяльності замовника.

Згідно з п. 3.1 договору № 57/2009 від 09.11.09 вартість послуг, зазначених в п.1.1 цього договору, які надає виконавець, складає 2000,00 грн. в місяць, в т.ч. ПДВ 20% - 333,33 грн.

Пунктом 3.2 договору № 57/2009 від 09.11.09 встановлено, що вартість послуг, що надаються відповідно до п.1.3 цього договору, визначається щомісячно відповідно показань приладів обліку електричної енергії і оформляється за взірцем, що наведений в додатку 1 «Кількість спожитої замовником електроенергії за місяць».

Додатком 1 «Кількість спожитої замовником електроенергії за місяць»до договору № 57/2009 від 09.11.09 передбачено, що вартість електроенергії за 1 кВт складає 0,5846 грн. (без ПДВ), вартість транспортування електроенергії складає 0,10 грн. за 1 кВт.

Відповідно до п.2.2.2 договору № 57/2009 від 09.11.09 замовник зобов’язаний підписати акт приймання наданих послуг не пізніше 3-х робочих днів з моменту його отримання від виконавця. У випадку не підписання замовником наданого виконавцем акта приймання послуг протягом 3-х робочих днів з моменту його отримання, надані виконавцем послуги вважаються такими, що прийняті замовником.

Згідно з п. 6.1 договору цей договір вступає в силу з 09.11.09 і діє до 22.01.10.

Пунктом 6.2 договору передбачено, що в разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення чи зміну умов цього договору, яка має бути направлена іншій стороні не пізніше, ніж за 30 календарних днів до дня припинення дії цього договору, договір вважається продовженим на той же строк на тих же умовах, які були передбачені цим договором.

Згідно з актом обстеження нежитлових приміщень ВАТ «Авіалінії Харкова», розташованих за адресою: 61031 м. Харків, вул. Стартова,11 (літ.В-2), комісією у складі представників позивача при огляді кімнат № 1, 2, 3, 4 (площею 95,8 кв.м.) було встановлено, що у вказаних приміщеннях майно ТОВ «Інтехбуд» відсутнє, приміщення звільнені, ключі від приміщень здані 28.02.10.

Факт надання позивачем послуг за договором № 57/2009 від 09.11.09 підтверджується актами здачі-прийняття наданих послуг № ОУ-306 від 30.11.09 на суму 2 744,52 грн, № ОУ-327 від 31.12.09 на суму 5 062,94 грн, № ОУ-3 від 31.01.10 на суму 2 766,80 грн, № ОУ-50 від 28.02.10 на суму 4 486,40 грн.

Як свідчать матеріали справи, відповідач належним чином не виконав зобов’язання за договором № 57/2009 від 09.11.09, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 7466,52 грн. щодо сплати за послуги з надання приміщення та 7594,14 грн. з відшкодування витрат електричної енергії.

Листами № 120 від 11.03.10 та № 199 від 12.05.10 позивач звертався до відповідача з вимогою погасити вказану заборгованість за договором № 57/2009 від 09.11.09, проте листи були залишені відповідачем без відповіді, заборгованість не погашена.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

На підставі доказів, що забезпечені позивачем, суд прийшов до висновку, що позивач належним чином виконав зобов’язання за договором № 57/2009 від 09.11.09, а відповідач порушив договірні зобов’язання щодо своєчасності та повноти здійснення платежів за надання приміщення та компенсації витрат електричної енергії

Факт наявності заборгованості відповідачем не спростовано, доказів сплати вказаних платежів відповідачем суду не надано.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості в сумі 15060,66 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Інтехбуд» (04136 м. Київ, вул. Північно-Сирецька, будинок 3, код ЄДРПОУ 31355872) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь відкритого акціонерного товариства "Авіалінії Харкова" (61031 м. Харків, Комінтернівсьий район, аеропорт, код ЄДРПОУ 25469838) заборгованість у розмірі 15 060 (п'ятнадцять тисяч шістдесят) грн 66 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 150 (сто п’ятдесят) грн 61 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                             Пукшин Л.Г.

дата підписання рішення 09.08.2010р.