Рішення № 10795402, 10.08.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 40/274 10.08.10

За позовом Прокурора Святошинського району м. Києва в інтересах держави в особі Головного управління Держкомзему у м. Києві

до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково виробнича фірма „АСЛ"

про стягнення 27 565,37 грн.

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники сторін :

від прокуратури: Ботезат А.В. - за посвідченням.

від позивача: Лукянчук А.В. за довіреністю від 22.07.10 №4306;

від відповідача: не зявився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Прокурора Святошинського району м. Києва в інтересах держави в особі Головного управління держкомзему у м. Києву доТовариства з обмеженою відповідальністю “НВФ АСЛ” про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок незаконного зайняття відповідачем земельної ділянки, що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Академіка Туполєва, 1 у розмірі 27 565,37 грн.

В обґрунтування позовних вимог Прокурор зазначає, що Головним управлінням держкомзему у м. Києву було проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства на предмет самовільного зайняття земельної ділянки, за результатами якої було встановлено, що відповідачем, в порушення умов ст. 126 Земельного кодексу України, використовується земельна ділянка за адресою м. Київ, вул. Академіка Туполєва, 1 для розміщення автомобільної стоянки.

28.05.10 Господарським судом м. Києва було порушено провадження у справі №40/274 та призначено її до розгляду на 17.06.10.

Ухвалою суду від 17.06.10 та 01.07.10 відкладено розгляд справи на 01.07.10 та 15.07.10.

Ухвалою суду від 15.07.10 відкладено розгляд справи на 27.07.10.

Ухвалою суду від 27.07.10 розгляд справи відкладався до 10.08.10.

Відповідач у жодне судове засідання не забезпечив явку повноважного представника, вимог ухвал суду не виконав, як і не надав відзиву чи будь-яких заперечень проти заявлених позовних вимог. Витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), наданий органом прокуратури для залучення до матеріалів справи, свідчить, що запис про Відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю Науково виробнича фірма „АСЛ" - значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, місцезнаходження 03062, м. Київ, Святошинський район, вулиця Туполєва, 1, ідентифікаційний код 19479100.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду, про час і місце його проведення, оскільки, ухвала про порушення провадження у справі направлялась на адресу, що вказана в позовній заяві та витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (розяснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

За таких обставин згідно з ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі доказами та матеріалами.

10.08.10 у судовому засіданні у відповідності до ч.2 ст. 85 ГПК України проголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, суд, встановив .

Відповідно до ст. 36-1 Закону України “Про прокуратуру” прокурор звертається з позовом до суду від імені держави та в її інтересах у разі наявності порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій фізичних або юридичних осіб.

У відповідності з п. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство на підставі якого подається позов в чому саме полягають порушення інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність її захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Статтею 37 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” встановлено, що нагляд за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища здійснює Генеральний прокурор України та підпорядковані йому органи прокуратури.

При здійсненні нагляду органи прокуратури, згідно частини 2 ст. 37 вказаного Закону, застосовують надані їм законодавством України права, включаючи звернення до судів з позовами про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Статтею 13 Конституції України визначено, що земля є обєктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцію України.

Статтею 12 Земельного кодексу України, з врахуванням пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України передбачено, що надання земельних ділянок у користування на території сіл, селищ, міст віднесено до компетенції сільських, селищних, міських рад.

Відповідно до ч. 1 статті 60 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Згідно ч. 5 ст. 16 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства №А349/12 від 02.04.10, складеного державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель у м. Києві встановлено, що станом на 02.04.10 земельна ділянка площею 0,13 га використовується ТОВ „НВФ „АСЛ” під розміщення автомобільної стоянки, яка знаходиться за адресою: вул. Туполєва, 1 у Святошинському районі м. Києва без документів, передбачених ст. 126 Земельного кодексу України.

На підставі даних документів та керуючись Постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 963 “Про затвердження Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу” інспектором Головного управління Держкомзему у м. Києві проведено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок зайняття відповідачем земельної ділянки за адресою: яка знаходиться за адресою: вул. Туполєва, 1 у Святошинському районі м. Києва без правовстановлюючих документів в розмірі 27 565,37 грн.

У відповідності до ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до положень ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.

Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Таким чином, законодавство України забороняє використання земельної ділянки до встановлення її меж в натурі (на місцевості), одержання державного акта на право власності на земельну ділянку, державного акта на право постійного користування земельною ділянкою або укладання договору оренди та їх державної реєстрації.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель” самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Вимогами ч. 4 ст. 68 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” на підприємства, установи, організації та громадяни покладено обов'язок відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

У відповідності з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Належних доказів на підтвердження права власності або права користування земельною ділянкою, яка знаходиться за адресою: вул. Туполєва, 1 у Святошинському районі м. Києва, площею 0,13 га відповідачем на надано.

Враховуючи викладене, а також те, що факт самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки доведено належними і допустимими доказами (актами перевірок компетентного органу Головного управління держкомзему у м. Києві Управління державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель, протокол про адміністративне правопорушення №22233 від 18.02.09, припису Управління з контролю за використанням і охороною земель у м. Києві від 18.02.09 №П233/6) позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробнича фірма „АСЛ” шкоди в розмірі 27565,37 грн., заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: вул. Туполєва, 1 у Святошинському районі м. Києва площею 0,13 га для розміщення автомобільної стоянки визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача в доход державного бюджету.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково виробнича фірма „АСЛ" (03062, м. Київ, Святошинський район, вулиця Туполєва, 1, ідентифікаційний код 19479100) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь держави в особі Головного управління Держкомзему у м. Києві (03062, м. Київ, вул. Народного ополчення, 3 ідентифікаційний код 21571014) суму шкоди заподіяної самовільним зайняттям земельної ділянки в розмірі 27565 (двадцять сім тисяч пятсот шістдесят пять) грн 37 коп.

3. Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково виробнича фірма „АСЛ" (03062, м. Київ, Святошинський район, вулиця Туполєва, 1, ідентифікаційний код 19479100) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення в доход Державного бюджету України державне мито у розмірі 275 (двісті сімдесят пять) грн 65 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн 00 коп.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складання та підписання в повному обсязі до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.

Суддя Пукшин Л.Г.

Дата підписання 13.08.2010р.