Постанова № 10794302, 16.12.2008, Луганський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-10024/08

Категорія 72

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 грудня 2008 року

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Судді: Ковальової Т.І.,

при секретарі: Скрипкіній А.О,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції в м. Красний Луч Луганської області до Державного підприємства петровської виправної колонії № 24 про стягнення податкового боргу з податку на землю, -

ВСТАНОВИВ:

05 червня 2008 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції в м. Красний Луч Луганської області до Державного підприємства петровської виправної колонії № 24 про стягнення податкового боргу з податку на землю.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що відповідач, Державне підприємство петровської виправної колонії № 24, зареєстровано Краснолуцьким виконавчим комітетом 24.03.2000 року. Свідоцтво про державну реєстрацію підприємства свідчить про юридичну адресу підприємства, яке зареєстроване Луганська область, м. Петровське. Згідно довідки статистики підприємство внесено до Єдиного державного реєстру.

У зв'язку з несвоєчасною сплатою податкового зобов'язання у відповідача станом на 20.05.2008 року є податковий борг перед бюджетом з податку на землю в розмірі 41290, 53 грн. Усі вимоги підтверджені деклараціями, податковими повідомленнями-рішеннями, актом звірки.

ДПІ у місті Красний Луч здійснювала заходи стягнення заборгованості перед бюджетом шляхом надіслання банкам, обслуговуючим боржника, платіжних вимог. Але усі платіжні вимоги були повернути банками без виконання у зв'язку з відсутністю коштів на рахунку боржника, що є доказом того, що стягнення грошових коштів з рахунків боржника є неможливим. Боржнику надіслані податкові вимоги від 02.01.2002 року № 1/159та від 06.02.2002 року № 2/283. У відповідності Закону України № 2181 прийнято рішення про стягнення коштів та продаж інших активів за рахунок погашення його боргу від 11.03.2002 року № 18/4.

До теперішнього часу борг не сплачено.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не доповів.

Суд дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дійшов до висновку про задоволення адміністративного позову з наступних підстав.

Державне підприємство петровської виправної колонії № 24, зареєстровано Краснолуцьким виконавчим комітетом 24.03.2000 року. Свідоцтво про державну реєстрацію підприємства свідчить про юридичну адресу підприємства, яке зареєстроване Луганська область, м. Петровське (арк.справи 15). Згідно довідки статистики підприємство внесено до Єдиного державного реєстру.

на 20.05.2008 року є податковий борг перед бюджетом з податку на землю в розмірі 41290, 53 грн. Усі вимоги підтверджені деклараціями, податковими повідомленнями-рішеннями, актом звірки (арк. справи 9).

Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з п.3 ч.1 ст.9 Закону України „Про систему оподаткування" платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законом терміни.

Пунктом 11 ст.10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні" зазначено, що органи державної податкової служби мають право стягувати заборгованість перед бюджетом та державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Статтею 2 Закону України «Про плату за землю» від 03.07.1992 р. №2535-ХП встановлено, що використання землі в Україні є платним, плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про плату за землю» від 03.07.1992 р. №2535-XII ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки.

Якщо грошову оцінку земельних ділянок не встановлено, то середні ставки земельного податку встановлюються в залежності від чисельності населенного пункту.

Питання про розподіл судових витрат, відповідно до ст. 94 КАС України вирішується таким чином. Так як судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Відповідно до ч.4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2, 17, 87, 94, 98, 112, 136, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції в м. Красний Луч Луганської області до Державного підприємства петровської виправної колонії № 24 про стягнення податкового боргу з податку на землю задовольнити повністю.

Примусово стягнути з Державного підприємства петровської виправної колонії № 24 (код 08680371, р/р 2602836184438 Відділення «ПІБ» в м. Луганськ, ) податковий борг з податку на землю в розмірі 41290, 53 грн., звернувши стягнення на його активи.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в

десятиденний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.