Рішення № 10793406, 11.08.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

11 серпня 2010 р.           Справа 7/207-09

за позовом:Повного товариства Комерційно-фінансова група "Економ-Сервіс", (36000, м. Полтава, вул. Котляревського, буд.1/ 27, оф.612)

до:Приватного підприємства "Виробниче об'єднання "Елна-Сервіс", м. Вінниця. (21010 м. Вінниця, Ботанічна, 13 )

про стягнення 4559000,52 грн.

Головуючий суддя

Cекретар судового засідання

Представники

          позивача : Багмат П.Д., довіреність

          відповідача : Марцинковський Л.В., довіреність

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою суду від 08.12.2009 р., суддею Банасько О.О., по справі №7/207-09 за позовом Повного товариства Комерційно-фінансова група "Економ-Сервіс" до Приватного підприємства "Виробниче об'єднання "Елна-Сервіс" стягнення 4559000,52 грн., припинено провадження, відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, в зв'язку з відсутністю предмета спору.

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 23.03.10 р. , ухвалу господарського суду Вінницької області від 08.12.09 р. по справі № 7/207-09 скасовано, а справу № 7/207-09 передано на новий розгляд до суду першої інстанції, судді Тісецькому С.С.

Ухвалою суду від 26.04.2010 р. справу було призначено до слухання на 01.06.2010 р., проте в зв'язку з невиконанням сторонами вимог ухвал суду та їх клопотанням про відкладення судового засідання, для проведення між ними звірки взаємних розрахунків, судові засідання відкладались.

У судове засідання 11.08.2010 р. з'явились представники сторін.

Представником позивача через канцелярію суду було подано клопотання про уточнення позовних вимог, а саме: розірвати план погашення дебіторської заборгованості відповідача перед позивачем у зв'язку з його невиконанням та істотним порушенням; стягнути з відповідача на користь позивача залишок суми основного боргу в розмірі 980000 грн. 00 коп.; пеню в розмірі - 112143 грн. 62 коп.; інфляційних втрат - 1078926 грн. 11 коп. та 3% річних - 235528 грн. 89 коп.

Суд дослідивши заявлене клопотання позивача про уточнення позовних вимог, приймає його до розгляду лише в частині вимог стягнення з відповідача залишок суми основного боргу в розмірі 980000 грн. 00 коп.; пеню в розмірі - 112143 грн. 62 коп.; інфляційних втрат - 1078926 грн. 11 коп. та 3% річних - 235528 грн. 89 коп., так як дана вимога відповідає ст. 22 ГПК України.

Щодо вимоги позивача про розірвання плану погашення дебіторської заборгованості відповідача перед позивачем у зв'язку з його невиконанням та істотним порушенням то суд, дослідивши матеріали справи, відхиляє клопотання в даній частині, так як позивачем змінено предмет і підстави позовних вимог, що не узгоджується із приписом ст.22 ГПК України і є самостійним позовом.

Зазначене клопотання розцінюється судом як відмова позивача від нарахування 2152401,90 грн. - основного боргу в зв'язку з відсутністю предмету спору, так як відповідачем дана сума була сплачена після подання позовної заяви до суду, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с.40-50 т.2).

Заслухавши пояснення представника позивача, який підтримав уточнені позовні вимоги, пояснення відповідача, який позов визнав частково, дослідивши матеріали справи, надавши юридичну оцінку поданих до справи доказів, суд з’ясував:

28.03.2005 р. між сторонами було укладено договір купівлі-продажу №19, відповідно до умов якого позивач зобов'язався передати, а відповідач прийняти та оплатити продукцію, в кількості, асортименті та строки, узгоджені сторонами.

Позивачем, згідно умов договору було відвантажено відповідачу товар, що підтверджується видатковими накладними, довіреностями та виставленими рахунками (а.с.22-48 т.1).

Умовами договору п.4.3 визначено, що порядок розрахунків за кожне поставлену партію товару визначена в специфікації, проте не може перевищувати 30 днів з дати виписки видаткової накладної на кожну поставку.

Позивачем в підтвердження своїх доводів було надано обопільно підписаний план погашення дебіторської заборгованості від 28.08.2009 р., відповідно до якого відповідач зобов'язувався кожного місяця починаючи з серпня 2009 року по грудень 2010 р. погашати суму основного боргу, вносячи на розрахунковий рахунок позивача, в погодженому розмірі та строки, грошові кошти.

Відповідач обґрунтував свої часткові заперечення щодо стягнення основної суми боргу тим, що зобов'язання сплати 516200,95грн. (платежі за серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2010р.) ще не настав.

Свої зобов'язання по оплаті згідно плану погашення дебіторської заборгованості відповідач виконав лише частково, а саме в розмірі 244580,67 грн., в зв'язку з чим його заборгованість згідно погодженого плану на день розгляду справи склала 463799,05 грн.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.1 ст.251 та п.1 ст.252 ЦК України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення, строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Таким чином сторонами в укладеному ними узгодженому плані було погоджено строк виконання відповідачем своїх зобов'язань по оплаті, а відповідно до п.3 ст.254 ЦК України строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Таким чином суд приходить до висновку, що сума основного боргу відповідача за отриманий товар, згідно узгодженого плану погашення дебіторської заборгованості, на день розгляду справи складає 463799,05 грн., щодо сплати 516200,95 грн., то строк виконання відповідачем свого зобов'язання по виплаті даної суми ще не настав, тому дана вимога задоволенню не підлягає.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Дії позивача по відвантаженню товару та дії відповідача по його прийняттю за визначеною ціною, що підтверджується вище вказаними накладними, його частковий розрахунок за отриманий товар, та узгодження сторонами плану виплат відповідачем дебіторської заборгованості свідчать про те, що у боржника (відповідача) виникло зобов’язання по оплаті за отриману продукцію.

Відповідач доказів повного проведення розрахунків з позивачем суду не надав.

Керуючись вказаними статтями, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме стягнення з відповідача 463799,05 грн. основної суми боргу, з покладанням на відповідача судових витрат на підставі ст.49 ГПК України, пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 112143 грн. 62 коп. - пені, 1078926 грн. 11 коп. - інфляційних втрат та 235528 грн. 89 коп. - 3% річних, то вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

При дослідженні матеріалів справи судом було встановлено:

По-перше, що відповідно до накладних, наявних у матеріалах справи на які, згідно тверджень позивача відбувалась поставка товару відповідачу, не зазначено на підставі якого саме договору здійснюється дана поставка, тобто нарахування позивачем пені, інфляційних витрат та 3% річних, як підстава невиконання відповідачем умов договору купівлі-продажу від 01.11.2007 р., є безпідставним, так як ним не надано доказів, що поставка товару згідно накладних здійснювалась саме відповідно до даного договору.

По-друге, в зв'язку з тим, що в накладних не було вказано, що поставка продукції здійснюється відповідно до укладеного сторонами договору, правочин, вчинений між сторонами вважається усним і таким чином, відповідно до чинного законодавства, зобов'язання по оплаті виникає у відповідача з моменту пред'явлення позивачем вимоги щодо оплати за отриманий товар. Позивачем доказів про направлення відповідачу такої вимоги надано не було.

Вимога позивача стягнення з відповідача 112143 грн. 62 коп. - пені, протирічить нормам законодавства, так як відповідно до п.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного судочинства, в зв'язку з тим, що судом встановлено той факт, що зобов'язання відповідача перед позивачем виникло в результаті усного правочину, застосування даної норми закону не можливе.

В зв'язку з тим, що позивачем не надано доказів пред'явлення вимоги відповідачу, щодо погашення суми боргу, термін оплати боргу фактично не наступив.

Відповідно до п.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проте позивачем не надано доказів визначення періоду здійснення відповідачем оплати за отриману ним продукцію, а також направлення останньому вимоги про оплату, тому його вимога про стягнення 1078926 грн. 11 коп. - інфляційних втрат та 235528 грн. 89 коп. - 3% річних, як санкцій за несвоєчасну сплату суми основного боргу - не доведена.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов’язковим.

Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення 112143 грн. 62 коп. - пені, 1078926 грн. 11 коп. - інфляційних втрат та 235528 грн. 89 коп. - 3% річних, є необґрунтованою та не підтверджена наявними в матеріалах справи доказами, тому задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Провадження по справі в частині стягнення з відповідача 2152401,90 грн. основного боргу припинити на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України, з віднесенням на відповідача судових витрат.

          Керуючись ст.ст. 251-252, п.3 ст.254, ст.ст. 525, 526, 530, п.2 ст.551, ст.625 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.ст.4-3, 4-5, 25, 28, 30, 43, 44, 82, 83, 84, 115, 116 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного підприємства "Виробниче об'єднання "Елна-Сервіс" (21010 м. Вінниця, Ботанічна, 13, код 20109667) на користь Повного товариства Комерційно-фінансова група "Економ-Сервіс"(36000, м. Полтава, вул. Котляревського, буд.1/ 27, оф.612, код 23560523) 463799,05 грн. - основної суми боргу; 14633,29 грн. - витрат на державне мито та 135,43 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

3. Провадження в частині стягнення 2152401,90 грн. основного боргу - припинити, на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України.

4. Відмовити в позові в частині стягнення з відповідача 516200,95 грн. - основного боргу, 112143 грн. 62 коп. - пені, 1078926 грн. 11 коп. - інфляційних втрат та 235528 грн. 89 коп. - 3% річних.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. Рішення направити сторонам.

Суддя           Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 16 серпня 2010 р. віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (36000, м. Полтава, вул. Котляревського, буд.1/ 27, оф.612)

3 - відповідачу (21010 м. Вінниця, Ботанічна, 13 )