Постанова № 10792294, 16.08.2010, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-3892/10/2570

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2010 р.

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючоїсудді-ЖитнякЛ.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу№2а-3892/10/2570

за позовомДержавної податкової інспекції у Менському районі Чернігівської області

доОСОБА_1

простягнення заборгованості по земельному податку з фізичних осіб, -

В С Т А Н О В И В :

20.07.2010 Державної податкової інспекції у Менському районі Чернігівської області (далі ДПІ у Менському районі) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення земельного податку з фізичних осіб в сумі 73,40грн., мотивуючи тим, що відповідач є платником податків і зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законодавством терміни.

В судове засідання сторони не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, надійшло клопотання про розгляд справи у письмовому провадженні. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути спір по суті у письмовому провадженні на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, у громадянки ОСОБА_1 знаходиться земельна ділянка площею 0,25га, що знаходиться на території Бірківської сільської ради (а.с.5).

В силу п.3 ч.1 ст.9 Закону України від25.06.1991 №1251 «Про систему оподаткування» (зі змінами та доповненнями) платник податків зобовязаний сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законодавством терміни.

Відповідно аналогічні зобовязання встановлені п.1.2 ст.1 Закону України від21.12.2000 №2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», де визначено, що податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

В даному спорі суд враховує ст.2 Закону України від03.07.1992 №2535-ХІІ «Про плату за землю», яка передбачає, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель та площі земельної ділянки, що використовується.

Крім того ст.17 Закону України «Про плату за землю» встановлено, що податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності громадянами сплачується рівними частками до 15серпня і 15листопада кожного року.

Таким чином встановлено, що ДПІ у Менському районі правомірно винесені податкові повідомлення на загальну суму 73,40грн., а саме: від01.06.2008 №0082261730, яким визначено податкове зобовязання по земельному податку з фізичних осіб в сумі 36,60грн., яке отримано ОСОБА_1 01.06.2008, та від15.07.2009 №0086361730 на суму36,60грн., що також отримано ОСОБА_1 15.07.2009 (а.с.7).

Розглядаючи позовні вимоги також необхідно врахувати, що згідно вимог ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», на адресу відповідача була направлена перша податкова вимога від31.03.2010 №1/12/499/17 та друга податкова вимога від07.05.2010 №2/23/842/17 на загальну суму 73,40грн., в тому числі за основним платежем 73,20грн. та пені 0,20грн. (а.с.8).

Однак передбачені чинним законодавством заходи не привели до погашення податкового боргу. Сума податкового боргу в добровільному порядку відповідачем не сплачена.

Отже, оскільки встановлено порушення відповідачем вищезазначених норм Закону України «Про систему оподаткування», Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Закону України «Про плату за землю», суд визнає, що податковий борг виник саме внаслідок несплати відповідачем узгодженого податкового зобовязання.

З огляду на встановлене, враховуючи норму п.11 ч.1 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», якою передбачено право органів державної податкової служби стягувати заборгованість перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок майна платників податків, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити повністю. Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ід.кодНОМЕР_3) земельний податок з фізичних осіб в сумі 73,40грн. та перерахувати до місцевого бюджету, р/р33218813700282, код21401016, банк одержувача: УДК в Чернігівській області, МФО853592.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. У разі застосування судом частини третьої статті160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

СуддяЛ.О.Житняк