Постанова № 10791935, 11.08.2010, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.08.2010 р. Справа № 2а-4896/10/1470

м.Миколаїв

16:25

Миколаївський оружний адміністративний суд у складі судді Мавродієвої М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Богзи Н.А.,

представника позивача: Бойко О.В. дов.№3/9/10-007 від 11.01.2010,

представника відповідача: не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва, вул. Гмирьова, 1/1,Миколаїв,54028 доСПД ОСОБА_2, АДРЕСА_1,Миколаїв,54028 провжити заходи шляхом заборони вчиняти дії щодо відчуження майна, стягнути податковий борг в сумі 976423,67 грн, в с т а н о в и в: Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 976423,67 грн. по повідомленню-рішення від 30.03.2010 №0000481701/0.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідачем отримане та неоскаржене податкове повідомлення-рішення від 30.03.2010 №0000481701/0, яким відповідачу донарахований податок на додану вартість в сумі 650949,11 та застосована фінансова санкція в сумі 325474,56 грн.

Відповідач про судове засідання був повідомлений належним чином відповідно до ч.5 ст.107 КАС України, за юридичною адресою, але своїх заперечень проти позову та відповідних доказів, запропонованих в ухвалі суду від 26.07.2010, не надав, представник в судове засідання не зявився, причин неявки не повідомив.

Під час розгляду справи, представник позивача підтримав доводи, викладені у адміністративному позові.

Судовий процес фіксувався за допомогою технічного комплексу «Камертон».

У судовому засіданні 11.08.2010 судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Приймаючи рішення по справі судом взято до уваги наступне.

Відповідач, зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності фізична особа Реєстраційно-ліцензійною палатою Миколаївського міськвиконкому 10.03.2010, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію №17037 та з 11.03.2004 перебуває на обліку в ДПІ як платник податків (арк.спр. 8, 9).

22.02.2010 позивач здійснив невиїзну документальну перевірку відповідача, щодо взаємовідносин з іншими підприємствами, про що було складено акт перевірки №2111/17-100-2373610377 (арк.спр. 12-22).

За результатами перевірки було встановлено порушення відповідачем норм Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 № 168/97-ВР, а саме:

- підпункт 7.2.3 п.7.2, абз.3 пп.7.3.1 п.7.3, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження відповідачем податку на додану вартість в сумі 650949,11 грн.

Також відповідно до пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181 від 21.12.2000 застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 325474,56 грн. 50% від суми визначеного зобовязання.

За наслідками перевірки позивачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 30.03.2010 №0000481701/0 яким відповідачу донарахований податок на додану вартість в сумі 650949,11 грн. та застосована фінансова санкція в сумі 325474,56 грн. (арк.спр.10).

Оскільки зазначене податкове повідомлення-рішення відповідачем отримано, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (арк.спр.11) та не оскаржено ним в адміністративному та судовому порядках, визначене позивачем податкове зобовязання вважається узгодженим в розумінні ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу є виключно податкові органи.

У відповідності зі статтями 6, 8, 10 Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», позивачем 21.08.2009 виставлена перша податкова вимога №1/442 та 29.10.2009 виставлена друга податкова вимога №2/560, які отримані відповідачем відповідно 29.09.2009 та 30.10.2009 про що свідчать підписи на корінцях вимог (арк.спр.24), між тим, заборгованість по вимогам відповідачем не сплачена.

Таким чином, станом на час звернення позивача з заявою до суду за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом в сумі 976423,67 грн., з яких: 650949,11 грн. донарахованого податку на додану вартість, 325474,56 грн. штрафної (фінансової) санкції.

Активи відповідача знаходяться в податковій заставі, про що свідчить рішення позивача №76 від 30.11.2009 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу (арк.спр.25).

Відповідно до ст. 3 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами ” активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач своїм правом не скористався, позов не заперечив, доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи не надав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ч.4 ст.94, ст.ст. 98, 158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1 (банківські реквізити не відомі, код НОМЕР_1) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1 (р/р НОМЕР_2 в ГУДКУ в Миколаївській області, МФО 326643, код ЄДРПОУ 34034404) заборгованість в сумі 976423,67 грн. по повідомленню-рішення від 30.03.2010 №0000481701/0 за рахунок активів.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя М.В. Мавродієва

Постанова оформлена у відповідності зі ст. 163 КАС України

та підписана суддею 16 серпня 2010 року