Постанова № 10791930, 11.08.2010, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.08.2010 р. Справа № 2а-3832/10/1470

м.Миколаїв

10:15

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мавродієвої М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Богзи Н..А.,

представника позивача: Могутова А.М. дов. №3/9/10-011 від 11.01.2010,

представника відповідача-1: не зявився,

представника відповідача-2: не зявився,

представника відповідача-3: не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомДПІ у Центральному районі м. Миколаєва, вул. Потьомкінська, 24/2,Миколаїв,54030 доТОВ "Кань-04", вул. Урицького, 20-б,Миколаїв,54039

ОСОБА_3 АДРЕСА_1 Державного реєстратора Виконавчого комітету Миколаївської міської ради

(вул.Адміральська, 20, м.Миколаїв, 54027)

провизнання установчих та реєстраційних документів недійсними з дата реєстрації (статут ТОВ «Кань-04» зареєстрованого Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради за №15221020000000842 від 29.10.2004 та свідоцтво про державну реєстрацію ТОВ «Кань-04» за №15221020000000842 від 29.10.2004 видане Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради); визнання недійсною реєстрації ТОВ «Кань-04» в якості платника податку та визнати недійсним Свідоцтво №19964889 від 24.11.2004 про реєстрацію платника податків на додану вартість; скасування державної реєстрації ТОВ «Кань-04» код ЄДРПОУ 33251108 зареєстрованого Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради за №15221020000000842 від 29.10.2004, Згідно клопотання про зміну позовних вимог (вх.. №15431 від 13.07.2010): - визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації ТОВ «Кань-04», внесеного до Єдиного державного реєстру 29.10.2004, з дати реєстрації;

- припинення ТОВ «Кань-04», зареєстрованого Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 29.10.2004, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації ТОВ «Кань-04», внесеного до Єдиного державного реєстру 29.10.2004, з дати реєстрації.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що ТОВ «Кань-04»не знаходиться за юридичною адресою; відповідно до пояснень засновника відповідача гр.ОСОБА_3 дій по реєстрації підприємства не здійснювала; фактичної участі у керівництві підприємством та його господарській діяльності не приймала, тобто ТОВ «Кань-04»було зареєстроване на підставну особу в супереч інтересам держави та з порушенням чинного законодавства, з метою ухилення від сплати податків, тому дану діяльність не можна вважати підприємницькою.

Відповідачі 1 та 2 правом, передбаченим ст.49 Кодексу адміністративного судочинства України, щодо надання відзиву на позовну заяву і документів, що підтверджують заперечення проти позову не скористались.

Про дату і місце розгляду справи відповідачі були повідомлені належним чином. Ухвали суду про відкриття провадження у справі були направлені на адреси відповідачів, вказані у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, але повернулись з відміткою поштового відділення про відсутність адресатів.

Від відповідача-3 до суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі її представника. У поясненнях до адміністративного позову відповідач вказує на те, що будь-якого обовязку державного реєстратора пересвідчуватись у справжності наміру особи займатися підприємницькою діяльність; за наявності необхідного пакету документів та у разі відсутності обставин, які унеможливлюють засвідчення факту створення юридичної особи у державного реєстратора не має підстав для відмови у державній реєстрації юридичної особи.

Під час розгляду справи, представник позивача підтримав доводи, викладені у адміністративному позові.

Судовий процес фіксувався за допомогою технічного комплексу «Камертон».

У судовому засіданні 11.08.2010 судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Дослідивши матеріали справи та представлені докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

ТОВ «Кань-04»зареєстровано, як юридична особа виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 29.10.2004.

Статут ТОВ «Кань-04» зареєстровано виконкомом Миколаївської міської ради 29.10.2004 (а.с.5,6).

Відповідача-1 було взято на облік як платника податків та платника податку на додану вартість, про що видано, відповідно, довідку та свідоцтво (а.с.8).

Відповідно до акту від 30.08.2007, складеного податковими органами, ТОВ «Кань-04»за юридичною адресою не знаходиться (а.с.10).

Як вбачається з позовної заяви та матеріалів даної адміністративної справи висновок про те, що ТОВ «Кань-04»зареєстровано на особу, яка не мала наміру здійснювати підприємницьку діяльність, а тому підприємство було зареєстровано з порушенням вимог чинного законодавства, які неможливо усунути, зроблено позивачем на підставі того, що засновник ТОВ «Кань-04»гр.ОСОБА_3 надала працівникам податкової міліції 29.08.2007 пояснення (а.с.14), з яких вбачається, вбачається, що вона погодившись на пропозицію знайомого зареєструвала ТОВ «Кань-04»; після реєстрації будь-якої організаційно-розпорядчої діяльності на підприємстві вона не здійснював, про діяльність ТОВ «Кань-04»та місцезнаходження печаток та документів підприємства нічого не знає, бухгалтерських та податкових документів не підписувала, банківські установи не відвідувала.

Таким чином, у підставу заявленого позову покладено відсутність у засновника наміру здійснювати підприємницьку діяльність, реєстрація підприємства на підставну особу та відсутність підприємства за юридичною адресою.

Суд вважає, що пояснення засновника підприємства-відповідача не можуть бути єдиним та достатнім доказом обґрунтованості заявлених позовних вимог, ці пояснення також не можуть бути визнані належними доказами у розумінні ст.70 КАС України, оскільки позивачем у справі не надано суду доказів стосовно того, при яких обставинах гр.ОСОБА_3 було надано такі пояснення та підпис засновника підприємства відповідача на цих поясненнях не посвідчено.

Відповідно до чинного законодавства підставою для визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації є допущені при створенні юридичної особи порушення закону, які неможливо усунути.

Відповідно до чинного законодавства підставою для визнання недійсними установчих документів можуть бути, зокрема, вчинені при оформлені цих документів порушення законодавства, невідповідність фактичним обставинам вміщених в установчих документах відомостей.

Відповідно до ст.57 Господарського кодексу України, установчими документами субєкта господарювання, у випадках передбачених законом, є статут (положення). Статут субєкта господарювання повинен містити відомості про його найменування і місцезнаходження, мету і предмет діяльності, а також інші відомості, передбачені законодавством. Статут затверджується власником майна (засновником) субєкту господарювання.

Відповідно до ч.5 ст.58 ГК України та ч.3 ст.8 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» відповідальність за відповідність установчих документів законодавству та їх достовірність несуть засновники (учасники) юридичної особи.

Частина 5 статті 8 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»передбачає, що установчі документи юридичної особи, а також зміни до них, викладаються письмово, прошиваються, пронумеровуються та підписуються засновниками (учасниками) або уповноваженими особами, якщо законом не встановлено інший порядок їх затвердження. Підписи засновників (учасників) або уповноважених осіб на установчих документах повинні бути нотаріально посвідчені.

Як вбачається з наданого державним реєстратором на вимогу суду статуту підприємства підпис гр.ОСОБА_3 на статуті було нотаріально посвідчено і поясненнями відповідача-2 цей факт не спростовано.

Відповідно ч.1 ст.25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»(надалі Закон №755-ІV) державний реєстратор за відсутності підстав для залишення документів, які подані на реєстрацію, без розгляду зобовязаний перевірити ці документи на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи, які передбачені ч.1 ст.27 Закону №755-ІV.

Згідно ч.3 ст.25 Закону №755-ІV, за відсутності підстав для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації юридичної особи.

Перелік же підстав для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи, встановлений ст.27 Закону №755-ІV, є вичерпним, розширеному тлумаченню не підлягає та будь якого обовязку державного реєстратора засвідчуватися у справжності наміру засновників займатися підприємницькою діяльністю та сплачувати податки не містить.

Оскільки єдиною обставиною, на яку позивач посилається в обґрунтування своїх вимог про визнання недійсним запису про державну реєстрацію ТОВ «Кань-04»є відсутність у засновника наміру здійснювати підприємницьку діяльність, з чого позивачем робиться висновок, що реєстрація підприємства здійснена на підставну особу, суд вважає, що факт порушення закону при створенні юридичної особи матеріалами справи не підтверджений і відповідних доказів, що підтверджують наявність підстав для постановлення судового рішення про визнання недійсними запису про проведення державної реєстрації ТОВ «Кань-04»з 29.10.2004 позивачем не надано, в той час, як приписи ч.1 ст.71 КАС України передбачають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог про визнання недійсним з дати реєстрації запису про проведення державної реєстрації ТОВ «Кань-04», який внесено до ЄДР 29.10.2004.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст.11, 71, 86, 158-163, 167, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації ТОВ «Кань-04», внесеного до Єдиного державного реєстру 29.10.2004, з дати реєстрації, відмовити.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя М.В. Мавродієва

Постанова оформлена у відповідності до ст.163 КАС України

та підписана суддею 16 серпня 2010 року.