Постанова № 10791811, 15.07.2010, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2010 року 10:57 Справа № 2а-4103/10/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіТатаринова Д.В.

при секретаріСандига В.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Спец Тех Пром», м. Запоріжжя

до:Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя, м. Запоріжжя

про визнання протиправним та нечинним рішення та зобовязання вчинити певні дії,-

за участю представників сторін:

від позивача: Приладишева Н.Г., довіреність б/н від 30.06.2010;

від відповідача: Горобченко В.В., довіреність № 19050/10/10-010 від 25.11.2009, -

ВСТАНОВИВ:

30.06.2010 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Спец Тех Пром» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя, в якому позивач просить суд визнати протиправним та нечинним рішення відповідача про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, що оформлено актом №133 від 26.05.2010 та зобовязати відповідача внести до реєстру платників податку на додану вартість запису про відміну анулювання реєстрації платника податку на додану вартість позивача, який був зареєстрований таким платником згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №100249719 від 13.10.2009.

В обґрунтування позову посилається на те, що в акті № 133 від 26.05.2010 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість відсутні посилання на документи, що підтверджують факти порушення законодавства, висновок Відповідача не узгоджується з приписами діючого законодавства. Також вказує, що підпункт «в» п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» не вказує на необхідність анулювання реєстрації платника податку у випадках, викладених в акті.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі. Просить суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечує з підстав викладених в письмових запереченнях, відповідно до яких, посилається на те, що за результатами співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України за березень квітень 2010 року встановлено заниження позивачем податкового зобовязання у розмірі 1261344,95 гривні. Вказує, що на виконання п. «в» п. 9.8 ст. 9 ЗУ «Про податок на додану вартість» та розпорядженням КМУ від 09.09.2009 р. № 1120-р «Деякі питання адміністрування податку на додану вартість» щодо встановлення виписки податкових накладних ТОВ «Співдружність», ТОВ «МД Істейт», ВАТ «Мотор Січ», ДПІ у Ленінському районі прийнято акт № 133 від 26.05.2010 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість. На підставі викладеного просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Вислухавши пояснення представників сторін, зясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного висновку.

ТОВ «Спец Тех Пром» з 13.10.2009 є платником податку на додану вартість (ідентифікаційний податковий номер 36711554), що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість №100249719.

26.05.2010 Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Запоріжжя складено Акт № 133, в якому прийнято рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, оформлене актом № 133 від 26.05.2010, ТОВ «Спец Тех Пром» звернулося до суду.

Порядок анулювання реєстрації платників податку на додану вартість регулюється Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 79 від 01.03.2000 р. (надалі за тестом - Положення).

Відповідно до п. 25 Положення, реєстрація діє до дати її анулювання, яке відбувається у випадках, визначених пунктом 9.8 статті 9 Закону, якщо:

а) платник податку, який до місяця, у якому подається заява про анулювання реєстрації, є зареєстрованим згідно з положеннями підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону більше двадцяти чотирьох календарних місяців, уключаючи місяць реєстрації, та має за останні дванадцять поточних календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій, менші за визначені зазначеним підпунктом Закону;

б) ліквідаційна комісія платника податку, оголошеного банкрутом, закінчує роботу або платник податку ліквідується за власним бажанням чи за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання);

в) особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин;

г) зареєстрована як платник податку особа обирає відповідно до Закону спеціальний режим оподаткування за ставками, іншими, ніж зазначені в статті 6 та статті 81 Закону;

ґ) особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.

Анулювання реєстрації здійснюється шляхом анулювання Свідоцтва та виключення платника податку на додану вартість з Реєстру.

В судовому засіданні представником відповідача роз`яснено, що анулювання реєстрації позивача, як платника податку на додану вартість, було здійснено на підставі п.п. «в» п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» та розпорядження КМУ від 09.09.2009 № 1120-р «Деякі питання адміністрування податку на додану вартість» у звязку із наявністю інших причин, а саме: встановлення органом державної податкової служби факту виписки податкових накладних, згідно з якими не задекларовано (не сплачено) податкові зобов`язання, обсяг яких за оподаткованими операціями перевищує суму, визначену підпунктом 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 Закону України «Про податок на додану вартість».

Судом встановлено, що на час проведення анулювання реєстрації позивача були відсутні обставини, визначені п.п. «в» п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме позивач не реєструвався як платник єдиного податку та не став суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин.

Посилання ж відповідача на те, що підставою для анулювання реєстрації позивача, як платника податку на додану вартість, були положення «в» п.п. 9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» є безпідставним, оскільки п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» не містить такої підстави для скасування реєстрації як встановлення органом державної податкової служби факту виписки податкових накладних, згідно з якими не задекларовано (не сплачено) податкові зобов`язання, обсяг яких за оподаткованими операціями перевищує суму, визначену підпунктом 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 Закону України «Про податок на додану вартість».

Конструкція п.п. «в» п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» в частині «або з будь-яких інших причин» не дає підстав для застосування розпорядження КМУ від 09.09.2009 № 1120-р «Деякі питання адміністрування податку на додану вартість». Системний аналіз вказаної норми дає підстави стверджувати, що законодавець мав на увазі «будь-які інші причини» з яких суб`єкт господарювання отримує пільги або звільняється від сплати податку на додану вартість.

Крім того, підпунктом 25.2.1 Положення передбачено, що органи державної податкової служби здійснюють постійний моніторинг платників податку на додану вартість, які включені до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації відповідних платників податку на додану вартість у разі існування підстав, визначених у підпунктах «б», «ґ» пункту 25 цього Положення. Такі рішення можуть бути прийняті за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей):

- Свідоцтва або корінця Свідоцтва про право сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва - юридичною особою за ставкою єдиного податку 10 відсотків чи документа про застосування інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені Законом (підстава - підпункт «в» пункту 9.8 статті 9 Закону);

- судового рішення про анулювання податкової реєстрації чи Свідоцтва, про звільнення від сплати податку на додану вартість (підстава - підпункт «в» пункту 9.8 статті 9 Закону);

- документа, який свідчить, що згідно з відповідним законодавчим актом особа, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість, звільняється від сплати цього податку, не є платником податку або не має права на збереження статусу платника податку (підстава - підпункт «в» пункту 9.8 статті 9 Закону);

- інформації органів реєстрації актів цивільного стану, повідомлення державного реєстратора або відомостей з Єдиного державного реєстру щодо смерті фізичної особи - підприємця (підстава - підпункт «в» пункту 9.8 статті 9 Закону);

- судового рішення про оголошення фізичної особи - підприємця померлою, про визнання фізичної особи - підприємця безвісно відсутньою, про визнання фізичної особи - підприємця недієздатною або обмеження її цивільної дієздатності, або інформації щодо такого рішення органів реєстрації актів цивільного стану, повідомлення державного реєстратора або відомостей з Єдиного державного реєстру (підстава - підпункт «в» пункту 9.8 статті 9 Закону);

- Свідоцтва або корінця Свідоцтва, яким підтверджується закінчення терміну дії Свідоцтва (підстава - підпункт «в» пункту 9.8 статті 9 Закону);

- документа, який підтверджує закінчення строку, на який було створено платника податку, укладено договір про спільну діяльність, угоду про розподіл продукції (підстава - підпункт «в» пункту 9.8 статті 9 Закону).

В акті про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за формою № 6-ПДВ (Додаток № 5 до Положення) передбачено обов`язкове заповнення графи «документ, який підтверджує наявність підстав для анулювання реєстрації платника ПДВ».

В оскаржуваному акті жоден із вищеперерахованих документів не зазначений. При цьому зазначення у вказаній графі положень п.п. «в» п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість», розпорядження КМУ від 09.09.2009 № 1120-р «Деякі питання адміністрування податку на додану вартість» є безпідставним, оскільки нормативне обґрунтування не є і не може бути документальним підтвердженням наявності підстав для анулювання реєстрації платника ПДВ.

Крім того суд зазначає, що розпорядження Кабінету міністрів України №1120-р від 09.09.2009 «Деякі питання адміністрування податку на додану вартість» на яке посилається відповідач в акті №133 від 26.05.2010, втратило свою чинність згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19.05.2010 N 1071-р, яке відповідно до преамбули діє з 19.05.2010, тому суд вважає, що у відповідача не було ні яких правових підстав для застосування зазначеного розпорядження.

В судовому засіданні представник відповідача вказав, що акт № 133 складено саме 25.05.2010, тому що платника податку - ТОВ «Спец Тех Пром» виключено із Реєстру 25.05.2010, а дата зазначена в акті є помилковою.

Посилання представника відповідача на технічну помилку щодо дати складення акту № 133 саме 25 травня 2010 року, судом не приймається до уваги, оскільки всі чотири графи акта № 133, у яких зазначається дата вчинення певної дії заповнені саме датою 26.05.10.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2)з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3)обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4)безсторонньо (неупереджено);

5)добросовісно;

6)розсудливо;

7)з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9)з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10)своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач по справі не довів правомірність своїх дій щодо прийняття рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Спец Тех Пром», тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 3 п. 25.4 Положення, підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою органу державної податкової служби, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення органу державної податкової служби про відміну анулювання реєстрації та скасування акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне зобовязати Державну податкову інспекцію у Ленінському районі м. Запоріжжя внести запис до Реєстру платників податку на додану вартість про відміну анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Спец Тех Пром», а позов в цій частині задовольнити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 69-71, 94, 158-163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та нечинним рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, що оформлено актом №133 від 26.05.2010.

Зобовязати Державну податкову інспекцію у Ленінському районі м. Запоріжжя внести до реєстру платників податку на додану вартість запису про відміну анулювання реєстрації платника податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «Спец Тех Пром», який був зареєстрований таким платником згідно свідоцтва пор реєстрацію платника податку на додану вартість №100249719 від 13 жовтня 2009 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Постанова складена у повному обсязі 16 липня 2010 року.

СуддяД.В. Татаринов