Ухвала суду № 107917941, 29.11.2022, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/26476/22

Провадження № 1-кс/761/14753/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2022 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 вивчивши матеріали скарги ОСОБА_2 на бездіяльність уповноваженого слідчого Шевченківського УП ГУНП в м. Києві, в межах кримінального провадження №12020100100005398 від 07.07.2020, в порядку ст.303 КПК України,

В С Т А Н О В И Л А :

29 листопада 2022 року у провадження слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 в порядку ст.303 КПК України, надійшла ОСОБА_2 на бездіяльність уповноваженого слідчого Шевченківського УП ГУНП в м. Києві, в межах кримінального провадження №12020100100005398 від 07.07.2020, в порядку ст.303 КПК України, в якій заявниця просить визнати бездіяльність слідчого у кримінальному провадженні №12020100100005398 від 07.07.2020 щодо невиконання ухвали слідчого судді та невиконання клопотання потерпілого та зобов`язати останнього негайно в порядку тимчасового доступу до речей і документів (ст. ст. 159, 166 КПК України) вилучити у ПАТ «Банк «Кліринговий дім» (код ЄДРПОУ 21665382) або в будь-яких його структурних чи відокремлених підрозділах, відділах, належним чином посвідчені копії, в тому числі в електронному вигляді, згідно з наданим заявницею переліку.

Вивчивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження по скарзі, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Разом з тим, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, що зазначено у ст. 26 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 Кримінального процесуального кодексу України.

Частиною 1 ст. 303 КПК України передбачено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, а саме:

1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна;

2) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником;

3) рішення слідчого, дізнавача, про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником;

4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником;

5) рішення прокурора, слідчого, дізнавача, про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою;

6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом;

7) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником;

8) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником.

9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником;

10) повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.

11) відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.

Так, визначені у ч.1 ст.303 КПК України положення щодо можливості оскарження конкретних рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора, не дають жодних підстав для різного (неоднозначного) їх тлумачення.

Відповідно до правил ч. 2 ст. 303 КПК України, скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.

Як вбачається зі змісту скарги заявниця ОСОБА_2 просить визнати бездіяльність слідчого у кримінальному провадженні №12020100100005398 від 07.07.2020 щодо невиконання ухвали слідчого судді та невиконання клопотання потерпілого, та зобов`язати останнього негайно в порядку тимчасового доступу до речей і документів (ст. ст. 159, 166 КПК України) вилучити у ПАТ «Банк «Кліринговий дім» (код ЄДРПОУ 21665382) або в будь-яких його структурних чи відокремлених підрозділах, відділах, належним чином посвідчені копії, в тому числі в електронному вигляді, згідно наданого заявницею переліку, обґрунтовуючи свої вимоги положеннями п.1 ч.1 ст. 303 КПК України.

Однак, така скарга не містить в собі конкретизації та переліку рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, в порядку, передбаченому частиною першою ст.303 КПК України.

При цьому слід зазначити, що до повноважень слідчого судді при розгляді скарг в порядку, передбаченому частиною першою ст.303 КПК України, на яку як на підставу звернення до суду прямо вказує заявник, не входить прийняття рішень за скаргами на бездіяльність слідчого щодо невиконання ухвали слідчого судді та невиконання клопотання потерпілого. При цьому зі змісту скарги вбачається, що потерпіла зверталась до слідчого з клопотанням в порядку ст. 220 КПК України і таке клопотання було задоволено слідчим, однак реальних дій, як вказує заявниця - вчинено не було.

Отже, скарга не містить даних про бездіяльність уповноваженого слідчого у кримінальному провадженні №12020100100005398 від 07.07.2020, яка підлягала б оскарженню до слідчого судді в порядку п.1 ч.1 ст. 303 КПК України.

Слідчий суддя нагадує, що положення ст. 40 КПК України прямо вказують, що слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

Так, частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 55 Конституції України, гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

В офіційному тлумаченні частини другої статті 55 Конституції України, викладеному в рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011, зазначено, що реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується в порядку, визначеному процесуальним законом.

У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. (див. Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany).

Отже, як вбачається з наведеного, заявник оскаржує дії (бездіяльність) уповноваженого слідчого Шевченківського УП ГУНП в м. Києві у кримінальному провадженні №12020100100005398 від 07.07.2020, яка не входять до переліку рішень, дій чи бездіяльності слідчого, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, тобто скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, що не підлягає оскарженню в порядку, передбаченому частиною першою ст.303 КПК України.

Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Згідно з положеннями ч.3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Відповідно до ч.4 ст. 304 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, що не підлягає оскарженню.

Таким чином, ОСОБА_2 звертається до слідчого судді зі скаргою на дії (бездіяльність) та рішення уповноваженого слідчого Шевченківського УП ГУНП в м. Києві, в межах кримінального провадження №12020100100005398 від 07.07.2020, які не підлягають вирішенню слідчим суддею в порядку частини першої ст. 303 КПК України, а тому слідчий суддя вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження за даною скаргою.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 24, 26, 303, 304, 309 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИЛА :

Відмовити у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність уповноваженого слідчого Шевченківського УП ГУНП в м. Києві, в межах кримінального провадження №12020100100005398 від 07.07.2020, в порядку ст.303 КПК України, в порядку ст.303 КПК України

Матеріали скарги повернути ОСОБА_2 .

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1