Ухвала суду № 107917922, 01.12.2022, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/24214/22

Провадження № 1-кс/761/13409/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2022 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «Смарт Полімер» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 19.08.2022 року у справі №761/16215/22,

ВСТАНОВИВ:

Представник ТОВ «Смарт Полімер» звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва ОСОБА_4 від 19.08.2022 року (справа 761/16215/22, провадження 1-кс/761/9005/2022) на грошові кошти, які знаходяться на розрахункових рахунках ТОВ «Смарт Полімер» (код ЄДРПОУ 40686477), які відкрито АТ «ПУМБ».

Клопотання обґрунтовано тим, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 19.08.2022 задоволено клопотання прокурора про накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на розрахункових рахунках ТОВ «Смарт Полімер», які відкрито у АТ «ПУМБ» (МФО 334851), а саме: НОМЕР_1 (EUR, RUB, UAH).

Згідно відомостей, які містяться у витязі з Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) досудове розслідування здійснюється за двома епізодами.

Так, в якості викладу фактичних обставин кримінального правопорушення в клопотанні прокурора про накладення арешту на майно, шо повністю знайшло своє відображення в ухвалі слідчого судді від 19.08.2022 року. Жодних інших обставин чи доводів ні клопотання прокурора, ні ухвала слідчого судді не містять.

Натомість, зміст клопотання прокурора та спосіб викладу фактичних обставин кримінального провадження, очевидно свідчать про бажання сторони обвинувачення видати бажане за дійсне та є ні чим іншим як грубим маніпулюванням.

Представник зазначає, що прокурором не наведено жодного доказу, а слідчим суддею не встановлено навіть ймовірної причетності ТОВ «Смарт Полімер» до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.111-1, ч.3 ст.212 КК України.

Також не наведено жодного доказу, який би вказував, що грошові кошті, які знаходяться на розрахункових рахунках ТОВ «Смарт Полімер» відкритих в АТ «ПУМБ», набуті кримінально протиправним шляхом.

Єдиною підставою для арешту вищевказаних грошових коштів, згідно з ухвалою слідчого судді, стали фінансово-господарські взаємовідносини ТОВ «Аерок» з суб`єктами господарської діяльності, які відповідно до рішень Державної податкової служби України віднесено до переліку ризикових платників податків, зокрема ТОВ «Смарт Полімер».

Зазначає, що дійсно, 06.09.2021 між ТОВ «Аерок» та ТОВ «Смарт Полімер» укладено договір поставки № АБ-0340/21 від 06.09.2021року суть якого полягала у придбанні ТОВ «Смарт Полімер» будівельних матеріалів у ТОВ «Аерок» в період з 06.09.2021 по 07.12.2021 року.

Вказані фінансово-господарські взаємовідносини закінчились 07.12.2021 у зв`язку зі сплатою ТОВ «Смарт Полімер» в повному обсязі коштів за поставлені ТОВ «Аерок» будівельні матеріали. Строк дії договору завершився 31.12.2021року.

В подальшому, відповідно до рішення Головного управління Державної податкової служби у м.Києві № 63888 від 14.02.2022 року, ТОВ «Смарт Полімер» включено до переліку ризикових платників податків.

Не погоджуючись з вказаним рішенням ТОВ «Смарт Полімер» звернулось з позовом про визнання протиправним та скасуванням такого рішення до Окружного адміністративного суду м.Києва.

Рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 28.06.2022 визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Державної податкової служби у м.Києві № 63888 від 14.02.2022 про відповідність ТОВ «Смарт Полімер» критеріям ризиковості та товариство виключено з переліку ризикових платників податків.

Вказане рішення набрало законної сили 06.10.2022 року та виконано контролюючим органом, шляхом виключення 20.10.2022 ТОВ «Смарт Полімер» з переліку ризикових суб`єктів господарювання.

Таким чином факти здійснення фінансово-господарських взаємовідносин між ТОВ «Аерок» і ТОВ «Смарт Полімер» та включення ТОВ «Смарт Полімер» до переліку ризикових платників податків не можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, оскільки рішення про включення ТОВ «Смарт Полімер» до вказаного переліку прийнято 14.02.2022, через 70 днів після фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Аерок». Більше того, рішення про таке включення було незаконним, що підтверджено рішенням суду, яке набрало законної сили та виконане контролюючим органом, шляхом виключення 20.10.2022 ТОВ «Смарт Полімер» з переліку ризикових суб`єктів господарювання.

Вважає, що слідчий суддя не дотримався відповідних вимог закону, про що чітко свідчить зміст судового рішення, як наслідок постановив незаконне, необґрунтоване та невмотивоване рішення.

Окрім цього зазначає, що розгляд клопотання про накладення арешту відбувся без участі представника чи самого власника майна, не зазначила інших мотивів прийняття оскаржуваного рішення, окрім тих, що зазначив прокурор. Будь-які посилання на докази взагалі відсутні.

Таким чином, судовий розгляд 19.08.2022 був неповним, так як недослідженими залишились обставини, з`ясування яких мало істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення.

Зазначає, що, слідчий суддя констатує, що грошові кошти на рахунках, питання про арешт яких вирішувалось, визнано речовими доказами, відповідають критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України та відносно яких існують реальні ризики приховування та використання вказаного майна.

Однак, поза увагою слідчого судді залишилось те, що виходячи з диспозицій кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.111-1, ч.3 ст.212 КК України грошові кошти на рахунках не можуть бути ні предметом злочину, ні будь-яким іншим чином підтверджувати їх вчинення, оскільки не є матеріальними об`єктами, які можуть зберегти сліди злочинів та не підпадають під поняття речових доказів, визначених приписами ст.98 КПК України.

При цьому, виходячи зі змісту клопотання прокурора правовою підставою для арешту майна є саме необхідність збереження речових доказів (п.1 ч.2 ст.170 КПК). Однак, жодних відомостей на підтвердження того, що грошові кошти на рахунках взагалі можливо використати як доказ у кримінальному провадженні (п.2 ч.2 ст.173 КПК) ні оскаржуване рішення, ні матеріали клопотання прокурора не містять.

ТОВ «Смарт Полімер» є діючим підприємством, яке здійснює діяльність у суворій відповідності до вимог закону, а арешт рахунків позбавило його можливості проводити як будь-які фінансові операції, отримувати прибуток та виконувати взяті на себе зобов`язання, у тому числі по виплаті заробітної плати, податків, зборів та інших обов`язкових платежів. Фактично господарська діяльність підприємства зупинена.

Незважаючи на те, що рішення слідчого судді про арешт майна є абсолютно незаконним, вважає за доцільне навести обставини, що свідчать про відпалу потребу в застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження.

Так, на виконання ухвали слідчого судді від 19.08.2022 банківською установою АТ «ПУМБ» заблоковано здійснення будь-яких видаткових операцій з рахунків ТОВ «Смарт Полімер».

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 введено воєнний стан.

Внаслідок блокування рахунків ТОВ «Смарт Полімер» позбавлена можливості сплачувати податки до бюджету та використовувати кошти, які на них знаходяться. В умовах воєнного стану інших джерел надходження коштів ТОВ «Смарт Полімер» не має. При цьому, вказані рахунки необхідні для виплати працівникам заробітної плати, оскільки в умовах воєнного стану в країні, у людей відсутні будь-які інші джерела отримання коштів для забезпечення хоча б найголовніших потреб у їжі, медичній допомозі, житлі та можливості залишатися у якомога безпечнішому місці.

Представник власника майна у судовому засіданні зазначив, що арешт накладено необґрунтовано та наразі відпала потреба, щодо проведення досудового розслідування за ст.111-1 КК України представники товариства не мають відношення. Товариство було включено до реєстру ризикових платників податків, але потім було виключено. Вважає, що грошові кошти на рахунках товариства не є грошовими коштами.

Також, надавались додаткові письмові пояснення щодо набрання рішення Окружного адміністративного суду м.Києва законної сили, однак самого завіреного належним чином рішення долучено не було.

Прокурор у судовому засіданні зазначив, що арешт накладено обґрунтовано, апеляційна скарга на ухвалу про накладення арешту не подавалась. Досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні триває, призначені експертизи. Окрім цього, надав письмові заперечення, в яких послався на те, що грошові кошти є речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки підпадають під ознаки визначені ч.1 ст.98 КПК України. У кримінальному провадженні проводиться згідно постанови детектива судово економічна експертиза.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали поданого клопотання, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення….. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно із ч.1 ст.174 КПК України власник або володілець майна, який не був присутнім при розгляді питання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування … за клопотанням …. іншого власника або володільця майна, …., якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (абзац 2 ч.1 ст.174 КПК України).

Таким чином, підставою для скасування арешту в порядку ст.174 КПК України є відсутність потреби в подальшому застосуванні цього заходу забезпечення або необґрунтованість його застосування, при цьому, з урахуванням вимог ст.22 КПК України доведення цих обставин покладається на особу, яка звернулася із клопотанням про скасування арешту майна.

З досліджених матеріалів справи встановлено, що Головним підрозділом детективів Бюро економічної безпеки України наразі здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного 11.05.2022 року до ЄРДР за №42022000000000556, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.111-1, ч.3 ст.212 КК України, а саме, що службові особи ТОВ «Аерок» (код ЄДРПОУ 34840150), кінцевим бенефіціарним власником якого є ПАТ «Група ЛСР» (російська федерація), головою ради директорів якої є громадянин російської федерації ОСОБА_5 , у період з 01.01.2017 по 18.04.2022 року, шляхом реалізації товарів з суб`єктами господарської діяльності, які відповідно до рішень Державної податкової служби України про відповідність/невідповідність платника податку, станом на 18.04.2022 року віднесено до ризикових суб`єктів господарської діяльності, у тому числі ТОВ «Смарт Полімер», ухилилися від сплати ПДВ на загальну суму 68 237 769, 33 грн, що є особливо великим розміром.

В ході проведення досудового розслідування, було встановлено, що ТОВ «Смарт Полімер» відкрито банківські рахунки у АТ «ПУМБ», а саме: НОМЕР_1 (EUR, RUB, UAH).

Постановою детектива, грошові кошти на вказаному вище рахунку визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

19 серпня 2022 року згідно ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва клопотання прокурора задоволено та накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на розрахункових рахунках ТОВ «Смарт Полімер», які відкрито АТ «ПУМБ» та заборонено службовим особам зазначеного банку проводити будь-які банківські операції, що призведуть до зменшення залишку грошових коштів на зазначених рахунках, крім обов`язкових платежів до бюджету та призначених для виплати заробітної плати.

Правовою підставою для накладення арешту на майно зазначено підставу п.1 ч.2 ст.170 КПК України, з метою забезпечення збереження речового доказу та задля повного, всебічного та неупередженого досудового розслідування кримінального провадження, збереження речових доказів у кримінальному провадженні та оскільки є підстави вважати, що грошові кошти про арешт яких просить прокурор є предметом протиправної діяльності невстановленої групи осіб та отриманні внаслідок умисного ухилення від сплати податків, зокрема податку на прибуток, отже набуті кримінально-протиправним шляхом.

Доводи представника власника майна, що клопотання про накладення арешту не містить належного обґрунтування та те, що грошові коши не може бути речовим доказом в межах досудового розслідування вказаного кримінального провадження, не є обґрунтованими, і це спростовуються наявною у матеріалах кримінального провадження постановою детектива, яка є вмотивованою та чинною, окрім цього і в ухвалі слідчого судді про накладення арешту і у вказаній вище постанові детектива зазначені ознаку речового доказу, яка передбачена ч.1 ст.98 КПК України. Представник власника майна не надав слідчому судді доказів на спростування висновків, до яких дійшли органи досудового розслідування.

Як зазначалось вище, досудове розслідування проводиться щодо ризикових суб`єктів господарської діяльності, у тому числі ТОВ «Смарт Полімер», які ухилилися від сплати ПДВ.

Отже, грошові кошти, є речовими доказами у кримінальному провадженні та відповідно до ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є …. гроші …набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Тому, посилання представника, що речовими доказами є лише матеріальні об`єкти не є обґрунтованими.

Окрім цього, ч.10 ст.170 КПК України, серед іншого визначає, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на … гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, … щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Основним доводом у клопотанні представника власника є те, що відповідно до рішення Головного управління Державної податкової служби у м.Києві № 63888 від 14.02.2022 року, ТОВ «Смарт Полімер» включено до переліку ризикових платників податків, однак не погоджуючись з вказаним рішенням ТОВ «Смарт Полімер» звернулось з позовом про визнання протиправним та скасуванням такого рішення.

Рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 28.06.2022 визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Державної податкової служби у м.Києві № 63888 від 14.02.2022 про відповідність ТОВ «Смарт Полімер» критеріям ризиковості та товариство виключено з переліку ризикових платників податків.

Зазначають, що рішення набрало законної сили 06.10.2022 року, однак належним чином завіреного рішення слідчому судді надано не було ні зі самим клопотанням про скасування арешту на майно ні під час розгляду вказаного клопотання. Слідчим суддею переносився розгляд справи та представнику надавався час для надання суду належним чином завіреного рішення суду з відміткою про набрання ним законної сили, але представником власника майна вказаного рішення не було надано. Тому, підстав стверджувати, що ТОВ «Смарт Полімер» виключено з переліку ризикових платників податку у слідчого судді немає.

Щодо посилання представника власника майна, що клопотання про арешт майна розглядалось без повідомлення власника майна чи представника власника майна, то це право гарантоване ч.1 ст.172 КПК України, оскільки майно не було вилучено. Окрім цього розгляд клопотання без участі власника визначає за собою право звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту на вказане майно, чим і скористався представник подаючи вказане клопотання.

Щодо посилання як на підставу скасування арешту введення в країні воєнного стану та те, що ТОВ «Смарт Полімер» позбавлена можливості сплачувати податки до бюджету та використовувати кошти, які на них знаходяться. При цьому, вказані рахунки необхідні для виплати працівникам заробітної плати, оскільки в умовах воєнного стану в країні, у людей відсутні будь-які інші джерела отримання коштів для забезпечення хоча б найголовніших потреб у їжі, медичній допомозі, житлі та можливості залишатися у якомога безпечнішому місці.

Слідчий суддя зазначає, що в резолютивній частині ухвали слідчого судді зазначено, що накладено арешт на грошові кошти та заборонено службовим особам зазначеного банку проводити будь-які банківські операції, що призведуть до зменшення залишку грошових коштів на зазначених рахунках, крім обов`язкових платежів до бюджету та призначених для виплати заробітної плати. Тобто, товариство має змогу виплачувати заробітну плату працівникам та здійснювати обов`язкові платежі до бюджету.

Інші доводи представника фактично зводяться до оцінки ухвали слідчого судді на предмет їх невмотивованості та ненаданні оцінки доводам клопотання про арешт майна.

Ухвала слідчого судді про накладення арешту на грошові кошти не оскаржувалась, наразі є чинною. Окрім цього, представником власника майна вже подавалось клопотання про скасування арешту на вказане майно, у задоволенні якого було відмовлено. Тому, підстави, які були наявні на момент розгляду клопотання про накладення арешту на майно наразі не змінились.

Слідчий суддя вважає, що при розгляді клопотання про арешт майна суд з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалою від 19.08.2022 року обґрунтовано накладено арешт на вказане майно, за наявності правових підстав, визначених ст.170 КПК України, тому підстав вважати, що арешт накладено необґрунтовано - немає.

Будь-яких нових доводів необхідності скасування арешту майна представником не надано.

Поряд з цим, в ході розгляду клопотання представником не доведені обставини, які б давали підстави вважати, що на даний час відпала потреба у дії такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.

В свою чергу, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке обмеження для виконання завдань кримінального провадження, а також завдань арешту майна, визначених в абз.2 ч.1 ст.170 КПК України.

На думку слідчого судді, таке втручання органів досудового розслідування у права і свободи особи, є розумним та пропорційним меті кримінального провадження.

Однак слід зауважити, що під час розгляду клопотання про скасування арешту майна, слідчий суддя не оцінює законність та обґрунтованість ухвали слідчого судді, якою накладено арешт на майно, оскільки вказане питання відноситься до виключної компетенції суду апеляційної інстанції, а вирішує питання щодо обґрунтованості накладення арешту на майно з урахуванням нових доказів, які надаються слідчому судді під час розгляду клопотання та які не були відомі слідчому судді під час накладення арешту на майно.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність правових підстав, визначених ст.174 КПК України для скасування арешту майна, оскільки грошові кошти, містять ознаки речового доказу, визнані такими відповідною постановою детектива, досудове розслідування триває, проводиться судово-економічна експертиза, а тому клопотання не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст.2, 170-173, 174, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «Смарт Полімер» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 19.08.2022 року у справі №761/16215/22 - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали буде оголошений в приміщенні суду 16.12.2022 р. о 15 год. 00 хв.

Слідчий суддя ОСОБА_1