Постанова № 10791646, 10.08.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2010 р. справа № 2а-18283/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Буряк І. В.

при секретаріЯровій Ю.Ю.

за участю представників сторін:

позивача:Лукової Н.Т. (довіреність)

відповідача:не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

позовну заявуМакіївської обєднаної державної податкової інспекції

доДержавного підприємства «Макіїввугілля»

простягнення податкового боргу з податку на додану вартість

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Макіївська обєднана державна податкова інспекція (надалі позивач, Макіївська ОДПІ) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Державного підприємства «Макіїввугілля» (надалі відповідач, ДП «Макіїввугілля») про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 5983 342,00 грн.

Позов мотивовано наявність у відповідача податкового боргу по самостійно узгодженому податковому зобовязанню з податку на додану вартість, що підлягає примусовому стягненню.

У судовому засіданні від 10.08.2010р. представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої, у звязку із допущеною опискою у позовній заяві, позивач просить стягнути саме 5983 342,00 грн.

В судовому засіданні від 10.08.2010р. представник позивача позов, з урахуванням заяви про уточнення, підтримав та просив суд його задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідач надав заяву, із якої вбачається що відповідач визнає позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання від 10.08.2010р. не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, не повідомив суд про причину неявки в судове засідання.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідач є платником податку на додану вартість, про що має свідоцтво № 06516407 про реєстрацію платника податку на додану вартість.

ДП «Макіїввугілля» подало до Макіївської ОДПІ податкову декларацію (№9001825075) з податку на додану вартість за звітний (податковий) період - квітень 2010р. (звітний (податковий) період, за який виправляються помилки березень 2010р.), якою визначило суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку відємного значення попереднього звітного періоду у розмірі 5983 342,00 грн.

Згідно розрахунку суми податкового боргу станом на 12.07.2010р. відповідач має заборгованість за зазначеною декларацією у розмірі 5983 342,00 грн.

Копії зазначених документів наявні у матеріалах справи.

Також, у матеріалах справи наявні копії першої податкової вимоги від 12.09.2002р. на суму 2091,21 грн. та другої податкової вимоги від 15.10.2002р. на суму 184006,27 грн., які отримані відповідачем.

Спір щодо фактичних обставин справи між сторонами відсутній.

До судового засідання відповідачем надана заява про повне визнання позовних вимог.

Відповідно ч. 1,3 ст. 136 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Частинами 3, 4 ст. 112 КАС України передбачено, що у разі часткового визнання адміністративного позову відповідачем і прийняття його судом може бути прийнята постанова суду про задоволення визнаних відповідачем позовних вимог відповідно до статті 164 цього Кодексу. У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

На підставі викладеного суд приймає вказану заяву до уваги, крім того, суд вбачає за необхідне зазначити наступне.

Згідно п.5.1. ст 5. Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 вказаного Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Підпунктом 5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п.п.4.1.4 ст. зазначеного Закону для подання податкової декларації.

Пунктом 1.3 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно п. п. 3.1.1. п.3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу. У разі, якщо такого платника податків визнано банкрутом, черговість задоволення претензій кредиторів визначається законодавством про банкрутство.

Пунктом 11 ст. 10 Закону України «Про Державну податкову службу в Україні» передбачено, що податкові органи подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Із заяви заяву від 09.08.2010р. № 08-81/348 вбачається, що відповідач визнає наявність у нього податкового боргу по податку на додану вартість у розмірі 5983 342,00 грн.

Відповідно до ч.3 ст. 112 КАС України, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Таким чином відповідач має податковий борг з податку на додану вартість за декларацією №9001825075 у розмірі 5983342,00 грн., що підлягає примусовому стягненню

Враховуючи викладене, суд вбачає наявність підстав для задоволення позову Макіївської ОДПІ.

Нормою ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 112, 136, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Державного підприємства «Макіїввугілля» про визнання позовних вимог Макіївської обєднаної державної податкової інспекції прийняти.

2. Позов Макіївської обєднаної державної податкової інспекції до Державного підприємства «Макіїввугілля» задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Макіїввугілля» (86132, м. Макіївка, пл. Радянська, б.2; код ЄДРПОУ 32442295) на користь Державного бюджету України податковий борг з податку на додану вартість у сумі 5983342 (пять мільйонів девятсот вісімдесят три тисячі триста сорок дві) гривні 00 копійок на рахунок № 31118029700064, код платежу 14010100, банк отримувача ГУДКУ в Донецькій області, МФО 834016, код ОКПО банку 34686736.

3. Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частина проголошена у судовому засіданні 10 серпня 2010 року, повний текст виготовлено 16 серпня 2010 року.

5. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягомдесяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Буряк І. В.