Постанова № 10791620, 27.07.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2010 р. справа № 2а-12970/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Загацької Т.В.

при секретаріПригода О.В.

за участю :

представника позивача Тєрьошкіної Н.С.

представника відповідача Бєляєва А. П.

розглянувши позовну заяву у відкритому судовому засіданні у залі суду адміністративну справу за позовом Першотравневого районного центру зайнятості до відкритого акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» про стягнення витрат на професійне навчання у розмірі 4 097,68 грн.,

ВСТАНОВИВ :

Позивач, Першотравневий районний центр зайнятості, звернувся до суду з позовом до відкритого акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» про стягнення витрат на професійне навчання у розмірі 4 097,68 грн.

Свої вимоги мотивуючи тим, що до Першотравневого районного центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні звернулась ОСОБА_3. 03.06.2008 року їй було надано статус безробітної з виплатою допомоги по безробіттю. З 20.05.1998 року по 21.05.2008 року ОСОБА_3 працювала у відкритому акціонерному товаристві «ММК ім. Ілліча» та була звільнена згідно ст. 40 п.1 КЗпП України з посади комірника.

З 21.11.2008 року по 30.03.2009 року ОСОБА_3 за направленням центру зайнятості проходила навчання у товаристві з обмеженою відповідальністю «Коледж інформаційних технологій» за професією «конторський службовець». Вартість навчання склала 4097,68 грн.

Відповідно до абз.2 п. 4 ст. 26 Закону України «Про зайнятість населення», якщо протягом двох років, які передують вивільненню, працівник не мав можливості підвищити свою кваліфікацію чи одержати суміжну професію за попереднім місцем роботи, і якщо при працевлаштуванні йому необхідно підвищити кваліфікацію або пройти професійну перепідготовку, то витрати на ці заходи проводяться за рахунок підприємства, установи, організації, з яких вивільнено працівника.

Просив стягнути з відповідача суму витрат на професійне навчання у розмірі 4097,68 грн.

В судовому засіданні представник позивача неодноразово змінювала позовні вимоги, та остаточно просила стягнути з відповідача суму витрат на професійне навчання у розмірі 4097,68 грн., надала пояснення аналогічні викладеним в позові.

Представник відповідача надав суду клопотання про відмову в задоволенні позову у звязку з пропуском строку позовної давності. В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги визнав частково на суму 22,66 грн., та зазначив, що ОСОБА_3 до звільнення працювала на комбінаті на посаді комірника цеха здоровя та наснаги. Згідно протоколу №1000 від 22.06.2000 р. ОСОБА_3 навчалась іншої професії оператор котельної третього розряду, також ОСОБА_3 була навчена за основною посадою комірник (протокол №2276 від 11.10.2005 р.). У відповідності до класифікатора посад ДК 003:2005 підвищення кваліфікації для комірників не потребує, тому як відсутні тарифні розряди. Поряд з цим, при звільненні ОСОБА_3 були запропоновані вакансії в інших структурних підрозділах комбінату, від яких остання відмовилася.

Крім того, Першотравневим районним центром зайнятості був пропущений строк звернення до адміністративного суду, передбачений ч.2 ст. 99 КАС України.

Просив в решті вимог у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши подані документи і матеріали, та заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Першотравневий районний центр зайнятості є робочим органом виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

У відповідності до п.2 Положення про державну службу зайнятості, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 24.06.1991 р . N 47 (зі змінами та доповненнями), основними завданнями державної служби зайнятості є, зокрема, контроль за дотриманням законодавства про зайнятість підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності.

Як було встановлено судом та підтверджується матеріалами справи 27.05.2008 року до Першотравневого центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні звернулась ОСОБА_3, якій було надано статус безробітної.

З 20.05.1998 року по 21.05.2008 року ОСОБА_3 працювала у ВАТ «ММК ім..Ілліча» та була звільнена згідно ст.40 п.1 КЗпП України з посади комірника.

З 21.11.2008 року по 30.03.2009 року ОСОБА_3 за направленням центру зайнятості проходила навчання у ТОВ «Коледж інформаційних технологій» за професією «конторський службовець» на підставі договору №4333 від 12.11.2008 року.

Відповідно до п. 4.1 зазначеного договору оплата витрат, повязаних з навчанням, здійснює центр за рахунок коштів Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття 1 раз на місяць. Оплата за договором здійснювалась на протязі 2008 та 2009 років частинами, а саме: 302,62 грн. платіжним дорученням №860 від 22.12.2008 року; 2,90 грн. платіжним дорученням №45 від 28.01.2009 року; 958,20 грн. - платіжним дорученням №45 від 28.01.2009 року; №166 платіжним дорученням від 13.03.2009 року; 472,38 грн. платіжним дорученням №156 від 11.03.2009 року; 8,11 грн. платіжним дорученням №244 від 31.03.2009 року; 892,84 грн. платіжним дорученням №250 від 06.04.2009 року; 92,22 грн. - платіжним дорученням від 06.05.2009 року; 22,66 грн. платіжним дорученням №426 від 26.05.2009 року;.

Вартість навчання (матеріальна допомога в період професійного навчання) ОСОБА_3 склала 4097, 68 грн.

Після проходження навчання ОСОБА_3 була працевлаштована на ТОВ «Сатурн» за професією «конторський службовець».

Відповідно до п.4 ст.26 Закону України «Про зайнятість населення», якщо протягом двох років, які передують вивільненню, працівник не мав можливості підвищити свою кваліфікацію чи одержати суміжну професію за попереднім місцем роботи, і якщо при працевлаштуванні йому необхідно підвищити кваліфікацію або пройти професійну перепідготовку, то витрати на ці заходи проводяться за рахунок підприємства, установи, організації, з яких вивільнено працівника.

Однак, як було встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи, оплата витрат, повязаних з навчанням ОСОБА_3, здійснювалась позивачем відповідно до вимог договору частинами на протязі 2008 та 2009 років.

Згідно ч.2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

До адміністративному суду з відповідним позовом позивач звернувся 20.05.2010 року.

Таким чином, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково, в частині стягнення повязаних з навчанням ОСОБА_3 витрат, які були понесені позивачем після 20.05.2009 року, тобто в сумі 22,66 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 8 - 11, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов Першотравневого районного центру зайнятості до відкритого акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» про стягнення витрат на професійне навчання у розмірі 4 097,68 грн. задовольнити частково.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» на користь Першотравневого районного центру зайнятості витрати на профнавчання ОСОБА_3 у сумі 22 (двадцять дві) грн. 66 коп. на р/р №37177001004284 в ГУДКУ в Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 25095740, одержувач: Першотравневий районний центр зайнятості.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.

Суддя Т.В. Роздільська

Суддя Загацька Т. В.