Постанова № 10791519, 12.08.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2010 р. справа № 2а-11875/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Шинкарьової І.В.

при секретаріГорюновій Л.С.

за участю

представника позивача Курдя Д.І.

представника відповідача Церковна Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Добропіллявугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Добропільський ремонтно механічний завод» до Добропільської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання недійсними податкових повідомлень рішень від 14.04.2010 року №0000911540/0, №0000941540/0, №0000971540/0, від 15.04.2010 року №0001551540/0,

встановив:

Позивач, Державне підприємство «Добропіллявугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Добропільський ремонтно механічний завод», звернувся до суду із позовом до Добропільської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання недійсними податкових повідомлень рішень від 14.04.2010 року №0000911540/0, №0000941540/0, №0000971540/0, від 15.04.2010 року №0001551540/0.

В обґрунтування позову посилається на те, що податковим органом проведена перевірка за результатами якої складений акт. На підставі акту перевірки податковим органом винесені податкові повідомлення рішення від 14.04.2010 року №0000911540/0, яким, за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобовязання зі збору за спеціальне водокористування, зобовязано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 88,64 грн., від 14.04.2010 року №0000941540/0, яким, за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобовязання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища, зобовязано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 575,20 грн., від 14.04.2010 року №0000971540/0 яким, за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобовязання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища, зобовязано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 1347,01 грн., від 15.04.2010 року №0001551540/0, яким, за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобовязання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища, зобовязано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 258,56 грн. Позивач не згодний з визначеними податковим органом розмірами штрафних санкцій та вважає їх необґрунтованими з наступних підстав. При розрахунку штрафних санкцій, а саме при визначені строків затримки сплати узгоджених сум зі збору за спеціальне водокористування та збору за забруднення навколишнього природного середовища, відповідачем не враховувалось призначення платежу, яке вказувалось підприємством в платіжних дорученнях при сплаті узгоджених сум та податкового боргу зі збору за спеціальне водокористування та збору за забруднення навколишнього природного середовища. Вважає, що ані нормами Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ані іншими законами з питань оподаткування не встановлено право чи обовязок саме податкового органу змінювати податкові зобовязання в рахунок сплати яких платник податку спрямував кошти. Також позивач зазначає, що дані, які викладені в акті перевірки мають суттєві розбіжності з фактичними даними податкового та бухгалтерського обліку підприємства, а саме відповідач в акті перевірки посилався на платіжні доручення №574 від 30.06.2009 року, №494 від 29.05.2009 року та №538 від 12.06.2009 року, але суми сплати вказані в акті перевірки і в платіжних дорученнях різні. Вважає, що відповідачем порушений порядок оформлення результатів перевірки.

Просить суд визнати недійсними податкові повідомлення рішення від 14.04.2010 року №0000911540/0, №0000941540/0, №0000971540/0, від 15.04.2010 року №0001551540/0.

В судовому засіданні представник позивача, що діє за довіреністю, підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Відповідач надав судові заперечення в яких посилається на те, що під час проведення перевірки податковим органом встановлені не своєчасні розрахунки з бюджетом по самостійно задекларованих і узгоджених сумах податкових зобовязань. Вважає, що при здійсненні платником податків розрахунків з бюджетом зі збору за спеціальне водокористування та зі збору за забруднення навколишнього природного середовища спочатку повинні погашатися суми раніше створеного податкового боргу, і відповідно, нараховуватися штрафні санкції, а потім зараховуватися сплата поточних нарахувань (зобовязань). У звязку з календарною черговістю зарахування платежів, кошти, спрямовані платником податків на сплату узгоджених сум поточних податкових зобовязань та погашення податкового боргу, в автоматичному режимі відповідно до вимог чинного законодавства зараховувались на погашення сум податкового боргу.

Просив суд у задоволені позову відмовити.

Представник відповідача, що діє за довіреністю, у суді позов не визнав з підстав, зазначених у запереченні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

Державне підприємство «Добропіллявугілля» є юридичною особою, зареєстроване Виконавчим комітетом Добропільської міської ради 27.08.2004 року, ідентифікаційний код 32186934, перебуває на податковому обліку в Добропільській ОДПІ Донецької області.

Добропільський ремонтно механічний завод є відокремленим підрозділом Державного підприємства «Добропіллявугілля» без права юридичної особи.

Судом встановлено, що податковим органом проведена невиїзна документальна перевірка з питання своєчасності сплати узгоджених податкових зобовязань Відокремленим підрозділом «Добропільський ремонтно механічний завод» Державного підприємства «Добропіллявугілля».

За результатами перевірки складено відповідний акт від 02.04.2010 року №278/15-1/26319443 про результати невиїзної документальної перевірки з питання своєчасності сплати до бюджету самостійно узгоджених сум податкових зобовязань зі збору за спеціальне водокористування, збору за забруднення навколишнього природного середовища, відокремленим підрозділом «Добропільський ремонтно механічний завод» Державного підприємства «Добропіллявугілля», за період з 20.02.2009 року по 22.10.2009 року.

Зазначеним актом перевірки встановлено порушення законодавчо встановлених граничних строків сплати узгоджених податкових зобовязань зі збору за забруднення навколишнього природного середовища та плати за збір за спеціальне водокористування.

14 квітня 2010 року начальником Добропільської ОДПІ Донецької області винесені наступні податкові повідомлення рішення

- №0000911540/0, яким на підставі акту перевірки, за затримку на 22 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання в розмірі 886,40 грн. підприємству визначено штраф у розмірі 10% у сумі 88,64 грн. зі збору за спеціальне водокористування;

- №0000941540/0, яким на підставі акту перевірки, за затримку на 1 календарний день граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання в розмірі 5752,00 грн. підприємству визначено штраф у розмірі 10% у сумі 575,20 грн. зі збору за забруднення навколишнього природного середовища;

- №0000971540/0, яким на підставі акту перевірки, за затримку на 41 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання в розмірі 6735,05 грн. підприємству визначено штраф у розмірі 20% у сумі 1347,01 грн. зі збору за забруднення навколишнього природного середовища.

Також 15 квітня 2010 року начальником податкового органу винесено податкове повідомлення рішення №0001551540/0, яким на підставі акту перевірки, за затримку на 23 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання в розмірі 2585,60 грн. підприємству визначено штраф у розмірі 10% у сумі 258,56 грн. зі збору за забруднення навколишнього природного середовища.

Перевіряючи законність та обґрунтованість винесених податковим органом податкових повідомлень рішень від 14 квітня 2010 року №0000911540/0, №0000941540/0, №0000971540/0, від 15 квітня 2010 року №0001551540/0 судом встановлено наступне.

Предметом податкового повідомлення рішення від 14 квітня 2010 року №0000911540/0 є визначений позивачу штраф (зі збору за спеціальне водокористування) за порушення пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», пп. 2.4, 9.1 Інструкції про порядок справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за використання водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту, затвердженої наказом Міністерства фінансів України, Державної податкової адміністрації України, Міністерства економіки України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 01.10.99 №231/539/118/219, п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування».

Предметом податкових повідомлень рішень від 14 квітня 2010 року №0000941540/0, №0000971540/0, від 15 квітня 2010 року №0001551540/0 є визначений позивачу штраф (зі збору за забруднення навколишнього природного середовища) за порушення пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п. 10 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 року №303, п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування».

Відповідно до пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку.

Відповідно до пп. 2.4 Інструкції про порядок справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за використання водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту, затвердженої наказом Міністерства фінансів України, Державної податкової адміністрації України, Міністерства економіки України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 01.10.99 №231/539/118/219, відповідальність за своєчасне та повне внесення сум зборів несуть платники зборів, у складі яких перебувають філії.

Відповідно до п. 9.1 зазначеної інструкції, відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків і повноту та своєчасність сплати збору за спеціальне водокористування в частині використання води несуть платники відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до п. 10 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 року №303, платники збору протягом десяти календарних днів, що настають після граничного строку подання податкового розрахунку, сплачують збір.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування», платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни.

Правовою підставою прийняття податкових повідомлень рішень від 14 квітня 2010 року №0000911540/0, №0000941540/0, №0000971540/0, від 15 квітня 2010 року №0001551540/0 податковим органом визначено пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідно до якого, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобовязаний сплатити штраф.

Як вже зазначалось вище судом, частиною 1 підпункту 5.3.1. пункту 5.3. статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації (розрахунку), протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації (розрахунку).

Підпункт 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначає, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що може, зокрема, дорівнювати календарному року. При цьому, для цілей цього підпункту під терміном «базовий податковий період» слід розуміти перший податковий період звітного року, визначеного законом з питань оподаткування, тобто період, у якому платник податку зобовязаний звітувати перед податковим органом шляхом подачі декларації з визначенням податкових зобовязань.

Правила обчислення і справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів передбачені постановою Кабінету Міністрів України про порядок справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту від 16 серпня 1999 р. №1494.

Відповідно до п. 14-1 зазначеної Постанови, розрахунки збору, базовий податковий (звітний) період для якого дорівнює календарному кварталу, подаються платниками органам державної податкової служби протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, за місцем податкової реєстрації.

Збір сплачується водокористувачами протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного терміну подання розрахунку збору за місцем податкової реєстрації.

Відповідно до пп. 9.1, пп. 9.2 п. 9 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 року №303, базовий податковий (звітний) період збору дорівнює календарному кварталу. Платники збору складають податкові розрахунки за формою, затвердженою центральним органом державної податкової служби, наростаючим підсумком за квартал, півріччя, девять місяців та рік і подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до органів державної податкової служби.

Судом встановлено, що позивач:

- платіжним дорученням від 11 червня 2009 року №517 на суму 887,38 грн. із визначенням платежу сплатив збір на воду за І квартал 2009 року по строку оплати 29.05.2009 року (а.с. 74);

- платіжним дорученням від 30 червня 2009 року №574 на суму 6900,00 грн. із визначенням платежу сплатив поточне зобовязання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища за І квартал 2009 року по строку оплати 20.05.2009 року(а.с. 35).

- платіжними дорученнями від 29 травня 2009 року №494 на суму 600,00 грн. та від 12 червня 2009 року №538 на суму 504,00 грн. із визначенням платежу сплатив зобовязання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища згідно акту перевірки №210/23-2/32186934 від 13.04.2009 року;

- платіжним документом від 23.02.2009 року №47751 на суму 1988 грн. сплачено зобовязання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища за 4 квартал 2008 року. Зазначено підтверджується випискою про операції за день по особовому рахунку 26004301427 позивача.

- платіжним дорученням від 19.10.2009 року №317 на суму 7504, 59 грн. були перераховані помилково сплачені суми збору за забруднення навколишнього природного середовища.

Таким чином, позивач перерахував зазначеними платіжними документами поточні платежі, ані погашав податковий борг.

Із акту перевірки (сторінка акту 2 -3, а.с. 24 - 25) вбачається, що підставою для визначення строку затримки сплати збору:

-за спеціальне використання водних ресурсів по розрахунку №6684 від 06.05.2009 року є платіжне доручення від 11.06.2009 року №517 на суму 886,40 грн.;

-за забруднення навколишнього природного середовища по розрахунку №7362 від 12.05.2009 року є платіжні доручення №574 від 30.06.2009 року №574, від 12.06.2009 року №538 на суму 503,70 грн., від 29.05.2009 року №494 на суму 98,8 грн., по розрахунку №24112 від 21.01.2009 року є платіжне доручення від 23.02.2009 року №47751 на суму 1983,10 грн., по розрахунку №17957 від 21.10.2009 року на загальну суму 5752,00 грн.

З наведеного вбачається, що під час перевірки податковий орган враховував частину сум сплачених платіжними дорученнями від 11 червня 2009 року №517 на суму 887,38 грн. (в акті перевірки сума за зазначеним платіжним дорученням складає 886,40 грн.), від 30 червня 2009 року №574 на суму 6900,00 грн. (в акті перевірки сума за зазначеним платіжним дорученням складає 6735,05 грн.), від 29 травня 2009 року №494 на суму 600,00 грн. (в акті перевірки сума за зазначеним платіжним дорученням складає 98,80 грн.), від 12 червня 2009 року №538 на суму 504,00 грн. (в акті перевірки сума за зазначеним платіжним дорученням складає 503,70 грн.), від 23.02.2009 року №47751 на суму 1988 грн. (в акті перевірки сума за зазначеним платіжним дорученням складає 1983,10 грн.), від 22.10.2009 року №317 на суму 7504, 59 грн. (в акті перевірки сума за зазначеним платіжним дорученням складає 5752,00 грн.).

Під поняттям податкового боргу слід розуміти ( п.1.3. ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами») податкове зобовязання, самостійно узгоджене платником податків, або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений законом строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання.

Судом встановлено, що позивач фактично сплатив поточні платежі за узгодженим податковим зобовязанням зі збору за спеціальне використання водних ресурсів за 4 квартал 2008 року та за забруднення навколишнього природного середовища, тому у податкового органу не було підстав для розподілу цієї суми.

Право на такий розподіл у податкового органу виникає лише у випадку, коли платник податків самостійно сплачує податковий борг ( або його частку), не виділяючи у платіжному документі розмір пені, у результаті чого податковий орган складає податкові повідомлення про розподіл сплаченої суми.

При вирішенні справи суд не приймає до уваги посилання відповідача на правомірність зарахування сплачених позивачем сум в порядку календарної черговості виникнення податкового боргу з посиланням на приписи пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами».

Відповідно до наведеного пункту Закону податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобовязань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення за різними податками, зборами (обовязковими платежами)- у рівних пропорціях.

Зазначена норма Закону не визначає, хто саме із субєктів зазначених правовідносин - контролюючий орган чи платник податків зобовязаний здійснювати погашення зобовязань у встановленому нею порядку. Ця норма також не встановлює право чи обовязок контролюючого органу (в даному випадку органу державної податкової служби) будь-яким чином змінювати податкові зобовязання, в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти. Таке право податкового органу не передбачено і будь-якими іншими нормами зазначеного Закону, а також інших законів з питань оподаткування.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, суд вважає, що податкові повідомлення рішення від 14.04.2010 року №0000911540/0, №0000941540/0, №0000971540/0, від 15.04.2010 року №0001551540/0 винесені Добропільською обєднаною державною податковою інспекцією безпідставно, тому необхідно визнати їх недійсними.

Відповідно до ст.ст. 87, 94 КАС України підлягають присудженню позивачеві з Державного бюджету України судові витрати.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив :

Позов Державного підприємства «Добропіллявугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Добропільський ремонтно механічний завод» до Добропільської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання недійсними податкових повідомлень рішень від 14.04.2010 року №0000911540/0, №0000941540/0, №0000971540/0, від 15.04.2010 року №0001551540/0 - задовольнити.

Визнати недійсними податкові повідомлення рішення Добропільської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області від 14.04.2010 року №0000911540/0, №0000941540/0, №0000971540/0, від 15.04.2010 року №0001551540/0.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Добропіллявугілля» (85000, Донецька обл., м. Добропілля, вул. Залізнична, 1, код в ЄДРПОУ 32186934), витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 (одна) гривня 70 копійок.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину 12 серпня 2010 року в присутності представників сторін.

Постанову у повному обсязі складено 17 серпня 2010 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шинкарьова І.В.