Рішення № 107867317, 14.12.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2022 року Справа № 160/12484/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Рябчук О.С.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

17.08.2022 року засобами поштового зв`язку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому позивач просить:

- визнати неправомірними дії Пенсійного фонду України щодо відмови у перерахунку пенсії по віку ОСОБА_1 ;

- скасувати рішення Пенсійного фонду України від 25.04.2022 року про відмову у перерахунку пенсії по віку ОСОБА_1 ;

- визначити мене, позивача, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 таким, що маю право: на перерахунок пенсії по віку на пільгових умовах за Списком 1, відповідно до пункту З ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування»;

- зобов`язати Пенсійний фонд України здійснити перерахунок моєї, ОСОБА_1 , пенсії за віком з урахуванням довідок №554 від 01.06.2005 року , та №01-5/1791 від 31.05.2005 року, та довідкою про пільговий стаж, наданим Горлівською дирекцією з ліквідації шахт «Донецької дирекції з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств»;

- зобов`язати Пенсійний фонд України зарахувати в пільговий стаж період навчання в Професійно-технічному училищі №88 р 01.09.1986 р. по 03.05.1987 р. за фахом електрослюсар підземний (диплом № НОМЕР_1 від 03.05.1987р. додаємо) та службу в армії з 11.05.1978року по 26.06.1989 року (копія з воєнного білета додається);

- зобов`язати Пенсійний фонд України зробити перерахунок пенсії по віку на пільгових умовах по Списку №1 з дати подання заяви до Пенсійного фонду на перерахунок пенсії, тобто з 20.04.2022 року.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що він працював на посадах з особливо шкідливими і важкими умовами праці, що дають право на пільговий стаж та заробив право на призначення пенсії. Проте, при обчисленні пенсії відповідачем не було враховано до пільгового стажу термін навчання у професійному училищі та службу в армії. 25.04.2022 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області прийнято рішення про відмову в перерахунку пенсії за віком на пільгових умовах № 6553/03-16. В обґрунтування відмови в перерахунку пенсії відповідач зазначив про відсутність необхідного пільгового стажу роботи, підтвердженого в установленого законодавством порядку. Вважаючи таку відмову протиправною та необґрунтованою, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначена справа розподілена судді О.С. Рябчук.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.08.2022 р. відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у письмовому провадженні.

Цією ж ухвалою відповідачам було надано строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Копію ухвали про відкриття провадження разом з матеріалами адміністративного позову отримано Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області 07.09.2022 року, про що в матеріалах адміністративної справи наявна розписка про вручення.

Відповідачем не було надано відзиву проти позову. З клопотаннями, заявами, поясненнями відповідач до суду не звертався.

03 листопада 2022 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду було залучено до участі у справі, як відповідача-2 Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Копію ухвали про відкриття провадження разом з матеріалами адміністративного позову отримано відповідачем 04.11.2022 року на офіційну електронну пошту.

Відповідачем-2 не було надано відзиву проти позову. З клопотаннями, заявами, поясненнями відповідач до суду не звертався.

08.12.2022 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було надано матеріали пенсійної справи ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.1ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За змістом приписів п.3 ч.6ст.12 Кодексу адміністративного судочинства Українидля цілей цьогоКодексусправами незначної складності є справи, зокрема, щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Частиною 4статті 243 Кодексу адміністративного Українивстановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч.5ст.250 Кодексу адміністративного судочинства Українидатою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст.257,262 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Згідно з 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 з 19 жовтня 2015 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за інвалідністю.

20.04.2022 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про перерахунок пенсії з інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», так як має право на пенсію за віком на пільгових умовах, як працівник, безпосередньо зайнятий повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах.

Заяву позивача було направлено для розгляду за принципом екстериторіальності та 25.04.2022 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Київській області прийнято рішення про відмову у перерахунку пенсії № 6553/03-16 наступного змісту:

«Відповідно до частини 3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон), право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" чоловікам на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.

Вік заявника 53 роки.

Страховий стаж становить 34 роки 8 місяців 27 днів.

Пільговий стаж роботи за Списком № 1, який враховано до пенсії по інвалідності на виконання рішення суду становить 5 років 10 місяців 19 днів.

До електронної пенсійної справи підвантажено довідку про характер виконаних робіт № 1205 від 30.11.2015 р., яка не містить ні кутового штампу ні печатку організації. Також до електронної пенсійної справи відвантажено цю ж саму довідку № 1205, яка містить кутовий штамп і печатку організації, які не читаються.

15.03.2016 р. за № 33 було винесено рішення про відмову. Даним рішенням було відмовлено в перерахунку пенсії по довідці № 1205 від 30.11.2015 р. В подальшому стаж по цій довідці було зараховано на підставі рішення суду від 16.06.2016 р. справа № 183/1312/16, яким було зобов`язано провести перерахунок пенсії по інвалідності.

Враховуючи вищевикладене, право на перерахунок пенсії у ОСОБА_1 відсутнє.».

Вважаючи протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 25.04.2022 року № 6553/03-16 про відмову в перерахунку пенсії на пільгових умовах, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

За правилами частини 1статті 46 Конституції Українигромадяни мають право на соціальний захист, з яким кореспондується обов`язок держави щодо його забезпечення. Реалізація цього обов`язку здійснюється органами державної влади відповідно до їх повноважень.

Надане вищевказаною статтею право деталізоване у Законах України від 05.11.1991 року № 1788-XII«Про пенсійне забезпечення»(далі - Закон№1788) та від 09.07.2003 року № 1058-IV«Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»(далі - Закон №1058).

Закон України «Про пенсійне забезпечення»відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій, спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих; та гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.

Згідно ізст. 1 Закону №1788громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Частиною 1статті 26 Закону №1058визначено умови призначення пенсії за віком, відповідно до якої особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років.

Відповідно до ст. 1 Закону №1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Згідно з ч.1ст.24 Закону №1058-IVстраховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Наведене кореспондується положенням ч.2 ст.24 Закону №1058-IV, за якими страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ч.4ст.24 Закону № 1058-IVперіоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

До стажу роботи зараховується також:

а) будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків;

в) військова служба та перебування в партизанських загонах і з`єднаннях, служба в органах державної безпеки, внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби;

д) навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі;

При призначенні пенсій на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 та пенсій за вислугу років відповідно до статті 55 цього Законупровадиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цими статтями, за умови, що зазначені роботи дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.

Статтею 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»визначено порядок на умови призначення пенсій за віком на пільгових умовах.

Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до ч. 2ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»на пільгових умовах пенсія за віком призначається:

1) працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першоїстатті 26 цього Закону:

чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.

Відповідні положення містить істаття 13 Закону «Про пенсійне забезпечення».

Так, згідно із ч.1ст.13 Закону №1788на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першоїстатті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»:

чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.

Статтю 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення»визначено порядок підтвердження стажу роботи, згідно з якою основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Статтею 48 Кодексу законів про працю Українитакож визначено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Відповідні положення містить іПостанова Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 рокузатверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (даліПорядок №637).

Так, згідно з пунктом 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Пунктом 3 зазначеного Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

За приписами пункту 20 вказаного Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

При цьому, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі №234/13910/17 та від 07 березня 2018 року у справі № 233/2084/17.

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженогонаказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 року за № 1451/11731 (далі - Порядок № 383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.

До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 року.

Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

Позивачем до матеріалів справи надано копію трудової книжки серії НОМЕР_2 , дата заповнення 25.09.1989р., що містить наступні записи стосовно спірних періодів роботи:

- 01.09.1986р. 03.05.1987р. навчання в ПТУ №88 по спеціальності електрослюсар. Диплом №305698;

- 06.05.1987р. 26.06.1989р. проходив службу в лавах радянської армії. Військовий квиток;

- Ордена Леніна шахта промислового об`єднання «Артемвуголь».

- 25.09.1989р. прийнятий підземним учнем горно робітника з повним робочим днем на підземних роботах. Наказ № 21окот від 25.09.1989р.;

- 27.09.1989р. переведений підземним гірничим робітником другого розряду з повним робочим днем під землею. Наказ № 212к від 27.09.1989р. уд-21р 6657гр38 від 25.09.89;

- 26.10.1989р. переведений підземним учнем гірничого робітника очисного забою з повним робочим днем на підземних роботах. Наказ №237к від 26.10.1989р.;

- 24.11.1989р. переведений підземним гірничим робітником очисного забою з повним робочим днем на підземних роботах. Наказ № 259к №24111989;

- 14.01.1993р. переведений підземним учнем забійника з повним робочим днем на підземних роботах. Наказ №6кот від 14.01.1993р.;

- 18.02.1993р. переведений підземним забійником на відбійних молотках на пластах великого падіння з повним робочим днем на підземних роботах. Наказ №32к від 18.02.1993р.;

- 17.06.1993р. переведений підземним гірничим робітником очисного забою з повним робочим днем на підземних роботах. Наказ № 120кот від 16.06.1993р.;

- 12.08.1995р. звільнений по ст. 38 КЗпП України за власним бажанням. Наказ №119к від 14.08.1995р.

- ЗАТ «Горловсктепломережа»

- 17.08.1995р. прийнятий слюсарем по ремонту обладнання теплових мереж цеху №2. Наказ №458 від 17.08.1995р.;

- 03.11.1995р. (звільнено) переведений слюсарем ремонтником дільниці № 4 Ц Міського теплового району. Наказ №651 від 03.11.1995р.;

- 02.01.2001р. переведений майстром дільниці №4 Ц- міського теплового району. Наказ №3 від 02.01.2001р.;

- 11.05.2005р. переведений в.о. заступника технічного директора. Наказ №232 від 11.05.2005р.;

- 01.07.2005р. переведений інженером 1 категорії виробничої служби експлуатації. Наказ № 321 від 01.07.2005р.;

- 01.10.2005р. переведений майстром дільниці № 4 Ц-міської теплової дільниці. Наказ № 499 від 01.10.2005р.;

- 07.10.2014р. звільнений по ст. 36 п. 1 КЗпП України (за згодою сторін). Наказ № 406 від 07.10.2014р.;

- 28.10.2014р. розпочато виплату допомоги по безробіттю згідно ст. 22 п. 2 ЗУ «ЗДССВБ». Наказ НТ141028 від 28.10.2014р.;

- 18.12.2014р. припинено допомогу по безробіттю згідно ст.. 31п. 1 «10» ЗУ ЗДССВБ. Наказ НТ141219 від 19.12.2014р.;

- Комунальне підприємство «Новомосковськтеплоенерго»

- 23.12.2014р. прийнятий слюсарем аварійно-відновлювальних робіт 4 розряду аварійно-диспетчерської ремонтної дільниці. Наказ №259к від 23.12.2014р.;

- 15.06.2020р. переведений на посаду майстра дільниці №4. Наказ від 15.06.2020р. № 83к;

- 01.06.2021р. переведений на посаду майстра дільниці №2. Наказ від 01.06.2021р. №53к.

Крім наявних записів у трудовій книжці позивачем на підтвердження наявного пільгового стажу надано довідку № 554 від 01.06.2005р. наданою Дирекцією з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств «Горлівська дирекція з ліквідації шахт» про підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, видану в тому, що ОСОБА_1 в період з 25.09.1989р. по 12.08.1995р. виконував в гірничому виробництві ведення гірничих та інших видів робіт з метою видобутку вугілля з повним робочим днем в шахті (під землею), за професією гірничий робітник з повним робочим днем під землею, що дає право виходу на пенсію на пільгових умовах, передбачених ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Дирекцією з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств «Горлівська дирекція з ліквідації шахт» надано довідку №01-5/1791 від 31.05.2005 року про заробіток ОСОБА_1 за період 1990 1995 роки для обчислення пенсії.

Дирекцією з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств «Горлівська дирекція з ліквідації шахт» надано довідку № 81 від 26.07.2005 року в тому, що ОСОБА_1 в період з 25 вересня 1989року по 12 серпня 1995 року працював на шахті «Кочегарка».

Також було надано довідку № 1205 від 30.11.2015р. про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, в тому, що ОСОБА_1 працював повний робочий день в шахті «Кочегарка» за період з 25.09.1989р. по 13.01.1993 року та виконував гірничі роботи під землею за професією, що передбачена Списком 1 та дає право на отримання пільгової пенсії.

Структурним підрозділом «Управління матеріально технічного постачання та допоміжних виробництв» Державного підприємства «Артемвугілля» було видано довідку № 1207 від 30.11.2015р. ОСОБА_1 про заробітну плату за період з серпня 1990 року по липень 1995 року для обчислення пенсії.

Надані довідки кореспондується з даними, що є в трудовій книжці позивача, та містять уточнюючі відомості, які відсутні в трудовій книжці, а саме: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких виданідовідки, тобто складені у відповідності до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. N 637.

Одночасно з цим суд зазначає, що відмова у зарахуванні пільгового стажу за списком № 1 у період з 25 вересня 1989 року по 12 серпня 1995 року вже була предметом розгляду судом.

Так, Новомоскоським міськрайонним судом Дніпропетровської області 16 червня 2016 року було винесено постанову у справі № 183/1312/16, якою зобов`язано Новомосковське об`єднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок його пенсії по інвалідності на підставі довідок:

- Горлівської дирекції з ліквідації шахт Державного підприємства «Донецька дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» від 01 червня 2005 року № 554 про те, що позивач працював на шахті «Кочегарка» з повним робочим днем в період; з 25 вересня 1989 року по 26 вересня 1989 року - учнем гірника з ремонту гірських видобутків; з 27 вересня 1989 року по 25 жовтня 1989 року - гірником підземним; з 26 жовтня 1989 року по 23 листопада 1989 року - учнем гірника підземного очисного забою; з 24 листопада 1989 року по 13 січня 1993 року - гірником очисного забою підземним; з 14 січня 1993 року по 17 лютого 1993 року - учнем забійника підземного; 18 лютого 1993 року по 16 червня 1993 року - забійником підземним; з 17 червня 1993 року по 12 серпня 1995 року - гірником очисного збою підземним;

- Горлівської дирекції з ліквідації шахт Державного підприємства «Донецька дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» від 31 травня 2005 року № 01-5/1791 про заробіток позивача для обчислення пенсії в період роботи на шахті «Кочегарка» В/О «Артемвугілля» за 60 місяців з серпня 1990 року по липень 1995 року.

Постанова Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області набрала законної сили 28.06.2016 року та факти, що було встановлено судом в межах розгляду цієї справи, не потребують повторного доказування.

Відомості, що зазначені у довідках № 1205 від 30.11.2015р., № 554 від 01.06.2005 року, кореспондуються з відомостями трудової книжки позивача, а також фактами, що було встановлено постановою суду у справі № 183/1312/16 та не потребують повторного доказування.

За таких обставин відмова Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області в зарахуванні періодів роботи позивача до пільгового стажу на підставі довідок № 1205 від 30.11.2015р., № 554 від 01.06.2005 року є протиправною.

Разом з тим, суд звертає увагу, що частина перша статті 38 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» визначає право на зарахування часу навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Тобто, вказана норма визначає, що зазначене право особа має виключно тоді, коли перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Трудовою книжкою позивача підтверджується, що в період з 01.09.1986р. по 03.05.1987р. ОСОБА_1 навчався в професійному училищі № 88 по спеціальності електрослюсар та отримав диплом НОМЕР_3 .

Після закінчення навчання ОСОБА_1 було призвано до лав радянської армії, де він перебував у період з 06.05.1987р. по 26.06.1989 року та має військовий квиток серії НОМЕР_4 , а з 25.09.1989 року позивач був прийнятий підземним учнем гірничого робітника з повним робочим днем на підземних роботах.

Так, згідност. 38 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту»час навчання у професійно-технічному закладі зараховується до трудового стажу учня, у тому числі в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників.

З огляду на приписист. 38 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту», період навчання позивача в СПТУ №88 по спеціальності електрослюсар підземний за кваліфікацією електрослюсар підземний третього розряду з 01.09.1986 року по 03.05.1986 року має бути включений до пільгового стажу ОСОБА_1 .

Щодо незарахування до пільгового стажу позивача періоду строкової військової служби з 06.05.1987 року по 26.06.1989 року, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, зокрема копією трудової книжки серії НОМЕР_2 від 25.09.1989 року, позивач у період з 06.05.1987 року по 26.06.1989 року проходив строкову військову службу та має військовий квиток серії НОМЕР_4 .

Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно зст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення»до стажу роботи зараховується військова служба незалежно від місця проходження служби.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про загальний військовий обов`язок і військову службу» та ч. 1ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Отже,наведеними нормами законодавства України передбачено право позивача на зарахування до пільгового стажу за Списком № 1 періоду проходження військової служби.

Таким чином, враховуючи, що трудова книжка позивача містить записи про проходження ним строкової військової служби з 06.05.1987 року по 26.06.1989 року, то даний період повинен бути зарахований до пільгового стажу позивача за Списком № 1.

За таких обставин, суд вважає безпідставним не зарахування відповідачем до пільгового стажу позивача за Списком №1 періодів навчання у СПТУ № 88 з 01.09.1986 р. по 03.05.1987 р., період проходження військової служби в лавах радянської армії з 06.05.1987 р. по 26.06.1989 р., періоду роботи з 25.09.1989 року по 12.08.1995 року на посадах з повним робочим днем у шахті на підземних роботах.

Щодо позовної вимоги позивача про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 20 квітня 2022р. суд зазначає, що призначення, перерахунок, нарахування та виплата пенсій відноситься до дискреційних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України.

Відповідно до ч. 1ст. 58 Закону №1058-IV, пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов`язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.

В той же час, згідно з п.п.3 п. 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, яке затвердженепостановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за №40/26485, Управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства.

З аналізу наведеного вбачається, що на даний час Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства.

Так, питання призначення пенсії є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

За таких обставин, адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодовирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Частиною 1статті 5 КАС Українивизначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно з частиною 2статті 5 КАС Українизахист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечитьзаконуі забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зорустатті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справіЧахал проти Об`єднаного Королівства(Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Частиною 2статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності передзаконом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Також, суд для найбільш ефективного захисту порушеного права особи може вийти за межі позовних вимог. Виходячи зі змісту позовних вимог та доказів, наданих на підтвердження правової позиції відповідачем суд доходить висновку, що належним способом відновлення порушеного права позивача на отримання пенсії за віком на пільгових умовах буде скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про відмову у перерахунку пенсії від 25.04.2022 року № 6553/03-16 та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії з урахуванням висновків суду щодо зарахування спірних періодів роботи за Списком №1.

Згідно із частинами 1, 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно дост. 90 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1статті 77 Кодексу адміністративного судочинства Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

За таких обставин, суд приходить до висновку щодо часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на викладене, сплачений позивачем судовий збір за подачу даного позову до суду в сумі 992,40 грн. підлягає стягненню з відповідачів за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст.2, 9, 72-74,77,241-246,250,260-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення №6553/03-16 від 25 квітня 2022 року Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 , який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1 період навчання у СПТУ №88 м. Горловки Донецької області з 01.09.1986 р. по 03.05.1987 р., період проходження військової служби в лавах радянської армії з 06.05.1987 р. по 26.06.1989 р., період роботи в Шахті ордена Леніна «Кочегарка» виробничого об`єднання «Артемуголь» з 25.09.1989 року по 12.08.1995 року на посадах з повним робочим днем під землею на підземних роботах.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії з урахуванням висновків суду щодо зарахування до пільгового стажу спірних періодів роботи за списком №1.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 496,20грн. (чотириста дев`яносто шість гривень 20 копійок).

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (08500, Київська обл., місто Фастів(з), вул. Саєнка Андрія, будинок 10, код ЄДРПОУ 22933548) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 496,20грн. (чотириста дев`яносто шість гривень 20 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Рябчук