Єдиний державний реєстр судових рішень
ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
13 грудня 2022 року ЛуцькСправа № 140/8107/22 Суддя Волинського окружного адміністративного суду Смокович В. І., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до 6 прикордонного Волинського загону Державної прикордонної служби України (військова частина № НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до 6 прикордонного Волинського загону Державної прикордонної служби України (військова частина № НОМЕР_1 ) (далі в/ч НОМЕР_1 , відповідач) про визнання протиправною бездіяльності в/ч НОМЕР_1 щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої у 2015 2017 роках, підйомної допомоги, виплаченої у 2015 році та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 889 від 22 вересня 2010 року за період з січня 2016 року по лютий 2018 року з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення; зобов`язати в/ч НОМЕР_1 провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої у 2015 2017 роках, підйомної допомоги, виплаченої у 2015 році та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченою постановою Кабінету Міністрів України № 889 від 22 вересня 2010 року за період з січня 2016 року по лютий 2018 року з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення; визнати протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з 01 січня 2015 року по день фактичної виплати 16 квітня 2022 року; зобов`язати в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки із 01 січня 2015 року по день фактичної виплати 16 квітня 2022 року.
Згідно із пунктами 3, 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суд, вивчивши дану позовну заяву, встановив, що остання не відповідає вимогам статті 161 КАС України та містить такі недоліки.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України (у редакції, яка діяла до 19 липня 2022 року) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Таким чином до 19 липня 2022 року звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати не було обмежено строками.
Однак, 19 липня 2022 набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» № 2352, яким внесено ряд важливих змін до діючого законодавства про працю.
Зокрема, змін зазнали норми законодавства щодо порядку звернення громадян до суду у разі виникнення трудових спорів в частині строків таких звернень.
Частини перша та друга статті 233 Кодексу законів про працю України викладені у наступній редакції:
- працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті (частина перша);
- із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116) (частина друга).
Відтак, внесенням до Кодексу законів про працю України вказаних змін законодавець, виклавши у новій редакції частини 1 та 2 статті 233 Кодексу законів про працю України, увів строки звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати.
Суд звертає увагу, що частина друга статті 233 Кодексу законів про працю України стосується виплати всіх сум, що належать працівникові у разі його звільнення.
При цьому, стаття перша цієї ж норми передбачає загальний строк звернення до суду у трудових спорах.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, позивач проходив службу у 6 прикордонному Волинському загоні Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ).
Вказаний вид служби відноситься до публічної.
Частина п`ята статті 122 КАС України передбачає місячний строк звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Враховуючи те, що наведена процесуальна норма є спеціальною нормою у відношенні до частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України, суд вважає, що така (ч.5 ст.122 КАС України) повинна застосовуватись до спірних правовідносин.
Відтак, з урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що до спірних правовідносин повинен застосовуватись місячний строк звернення до суду, передбачений частиною п`ятою статті 122 КАС України.
Із матеріалів позовної заяви убачається, що позивач просить провести перерахунок та виплату грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої у 2015 2017 роках, підйомної допомоги, виплаченої у 2015 році та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченою постановою Кабінету Міністрів України № 889 від 22 вересня 2010 року за період з січня 2016 року по лютий 2018 року з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення, а також нарахувати та виплатити компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з 01 січня 2015 року по день фактичної виплати 16 квітня 2022 року.
Суд, враховуючи правову позицію Верховним Судом у постановах від 20.11.2019 у справі №620/1892/19, від 05.02.2020 у справі №825/565/17 вважає, що індексація грошового забезпечення є складовою грошового забезпечення військовослужбовців.
При цьому, нарахування та виплата індексації грошового забезпечення повинна здійснюватись щомісячно.
Беручи до уваги викладені норми, а також встановлені обставини, суд вважає, що позивачем в частині позовних вимог щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за вказаний період пропущено місячний строк звернення до суду.
Отже, з урахуванням внесених змін до статті 233 КЗпП України, перебіг строку звернення до суду з даним позовом розпочався 19 липня 2022 року та закінчився 19 серпня 2022 року.
Частиною шостою статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
За правилами частин першої, другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Разом із позовною заявою представником позивача подано клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду, яке обґрунтовано тим, що на момент укладення договору із позивачем (26 листопада 2021 року) законодавством не обмежувались строки звернення до суду у разі порушення законодавства про оплату праці (ч.2 ст.233 КЗпП в редакції чинній до 19 липня 2022 року), однак у зв`язку із початком військової агресії російської федерації представника позивача ОСОБА_2 прийнято на військову службу за контрактом з 02 березня 2022 року (наказ №60-ОС від 02 березня 2022 року) по 03 вересня 2022 року (наказ №575-ОС від 02 вересня 2022 року) і саме у цей період було встановлено норму частини 2 статті 233 КЗпП, яка регулює строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів, а саме тримісячний строк з дня одержання письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні (в редакції Закону №2352-ІХ від 01 липня 2022 року).
Стосовно причин пропуску строку звернення до суду з позовом, суд зазначає, що Законом України № 2102-IX від 24 лютого 2022 року затверджено Указ Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, яким введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Законами України неодноразово продовжувався строк дії воєнного стану в Україні. Законом №2500-IX від 15 серпня 2022 року затверджено Указ Президента України від 12 серпня 2022 року №573/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", пунктом 1 якого строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
За змістом статті 64 Конституція України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.
Зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб визначає Закон України "Про правовий режим воєнного стану".
Діяльність судів, органів та установ системи правосуддя в умовах воєнного стану регламентовано статтею 12-2 цього Закону, за приписами якої в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
За правилами статті 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.
Волинський окружний адміністративний суд не припиняв роботи у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану, безперервно здійснював свою діяльність, забезпечував усім особам, у тому числі й позивачу у цій справі, можливість реалізації права на судовий захист.
Відтак, позивач міг самостійно безперешкодно реалізувати своє право на звернення до суду в межах встановленого законом строку звернення як шляхом подання позовної заяви безпосередньо через канцелярію суду, так і шляхом направлення позовної заяви до суду по пошті або через систему "Електронний суд".
З матеріалів поданого клопотання не слідує, що ОСОБА_1 мав обмеження для пересування, роботи поштового та електронного зв`язку, тощо, які б унеможливили чи ускладнили звернення позивача з цим позовом, що також вказує на те, що несвоєчасне подання позову до суду мало суб`єктивні причини та залежало від волі та дій позивача.
Представником позивача не наведено достатніх та переконливих аргументів на підтвердження наявності об`єктивних, непереборних та істотних перешкод на звернення до суду протягом встановленого законом строку, а наведені позивачем обставини носять суб`єктивний характер та не є достатніми для висновку про наявність підстав для поновлення строку звернення до суду.
Згідно із частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтями 161 КАС України, її належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
ОСОБА_1 у цей строк необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви шляхом подання (надіслання) до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду у якій вказати інші підстави для поновлення строку, та додати докази поважності причин пропуску цього строку.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до 6 прикордонного Волинського загону Державної прикордонної служби України (військова частина № НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії залишити без руху.
Встановити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання (надіслання) до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду у якій вказати інші підстави для поновлення строку десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз`яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовну заяву і додані до неї документи будуть повернуті позивачу без розгляду.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Суддя В.І. Смокович
14 грудня 2022 року
Судове рішення № 107867078, Волинський окружний адміністративний суд було прийнято 13.12.2022. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 140/8107/22. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: