Рішення № 107859781, 07.11.2022, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/30674/20

Провадження № 2/761/576/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2022 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді: Савицького О.А.,

при секретарі: Габунії Н.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит», про стягнення боргу,

ВСТАНОВИВ:

28.09.2020 р. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: АТ «Банк «Фінанси та Кредит», про стягнення боргу, у якому просять: - стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 2428717,97 грн. та 800000,00 дол. США в еквіваленті за курсом НБУ на дату ухвалення рішення; - стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 1925425,31 грн.

Свої вимоги позивачі обґрунтовують тим, що між ОСОБА_1 та АТ «Банк «Фінанси та Кредит» були укладені 17.07.2015 р. та 30.07.2015 р. договори №№ 328823/136028/3-15, 328823/136038/3-15, 328823/136048/3-15, 328823/138518/07-15 про банківський строковий вклад (депозит), за умовами яких ОСОБА_1 передав АТ «Банк «Фінанси та Кредит» грошові кошти в загальній сумі 2500000,00 грн. та 800000,00 дол. США для розміщення на депозитних вкладах, під 5,50 % та 9 % - 10 % річних, що обумовлені кожним договором окремо. Також між ОСОБА_2 та АТ «Банк «Фінанси та Кредит» було укладено 30.07.2015 р. договір № 328823/138508/07-15 про банківський строковий вклад (депозит), за умовами яких ОСОБА_2 передала АТ «Банк «Фінанси та Кредит» грошові кошти в загальній сумі 2000000,00 грн. для розміщення на депозитному вкладі, під 9 % - 10 % річних. Позивачам у зв`язку з ліквідацією банку було виплачено гарантовану суму відшкодування в сумі 200000,00 грн. кожному, однак решта суми банківських вкладів з врахуванням відсотків залишається невиплаченою. Відповідно до законодавства, пов`язана з банком особа, дії або бездіяльність якої призвели до завдання банку шкоди з її вини, несе відповідальність своїм майном. Такою особою позивачі вважають відповідача ОСОБА_3 , а тому просіть стягнути з нього суми належних їм грошових коштів за вкладами, які залишаються невиплаченими.

Ухвалою від 14.12.2020 р. відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою від 13.09.2021 р. задоволено заяву представника відповідача та зобов`язано позивачів подати до суду письмові відповіді у формі заяви свідка, копію якої надіслати відповідачу в строки, передбачені ст. 93 ЦПК України, на поставлені у відзиві на позовну заяву від 23.06.2021 р. питання.

Ухвалою від 13.09.2021 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивачів у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити з підстав викладених в заявах сторони позивачів по суті справи.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав викладених в його заявах по суті справи, а також посилався на постанову Верховного Суду в справі до його довірителя з аналогічними вимогами.

Третя особа в судове засідання свого представника не направила, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, разом з тим направила на адресу суду письмові пояснення, у яких вважає, що позов задоволенню не підлягає, оскільки на даний час не має підстав стверджувати, що права позивачів порушені, оскільки процедура ліквідації банку на даний час не завершена.

З врахуванням зазначеного, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність представника третьої особи.

Вислухавши пояснення представника позивачів та представника відповідача, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Перевіряючи обставини справи судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», правонаступником якого є АТ «Банк «Фінанси та Кредит», 17.07.2015 р. було укладено договір-заяву № 328823/136028/3-15 про банківський строковий вклад (депозит) «Стандарт» в іноземній валюті.

Відповідно до вказаного договору ОСОБА_1 передав банку для розміщення на депозитному вкладі грошові кошти в розмірі 50000,00 дол. США.

Крім того, між ОСОБА_1 та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» 17.07.2015 р. було укладено договір-заяву № 328823/136038/3-15 про банківський строковий вклад (депозит) «Стандарт» в іноземній валюті.

Відповідно до вказаного договору ОСОБА_1 передав банку для розміщення на депозитному вкладі грошові кошти в розмірі 250000,00 дол. США.

Також, між ОСОБА_1 та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» 17.07.2015 р. було укладено договір-заяву № 328823/136048/3-15 про банківський строковий вклад (депозит) «Стандарт» в іноземній валюті.

Відповідно до вказаного договору ОСОБА_1 передав банку для розміщення на депозитному вкладі грошові кошти в розмірі 500000,00 дол. США.

30.07.2015 р. між ОСОБА_1 та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» було укладено договір № 328823/138518/07-15 про банківський строковий вклад (депозит) «Блискуча сімка» в національній валюті.

Відповідно до вказаного договору ОСОБА_1 передав банку для розміщення на депозитному вкладі грошові кошти в розмірі 2500000,00 грн.

Щодо вимог другого позивача, то судом встановлено, що 30.07.2015 р. між ОСОБА_2 та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» було укладено договір-заяву № 328823/138508/07-15 про банківський строковий вклад (депозит) «Блискуча сімка» в національній валюті.

Відповідно до вказаного договору ОСОБА_2 передала банку для розміщення на депозитному вкладі грошові кошти в розмірі 2000000,00 грн.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 17.09.2015 р. № 612 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 17.09.2015 р. № 171 «Про запровадження тимчасової адміністрації в AT «Банк «Фінанси та кредит» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку».

Згідно з даним рішенням у ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» запроваджено тимчасову адміністрацію на три місяці з 18.09.2015 р. до 17.12.2015 р. включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора AT «Банк «Фінанси та кредит» заступнику начальника відділу супроводження виведення неплатоспроможних банків з ринку департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Чернявській О.С. строком на три місяці з 18.09.2015 р. до 17.12.2015 р. включно.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 17.12.2015 р. № 898 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 18.12.2015 р. № 230 «Про початок процедури ліквідації AT «Банк «Фінанси та кредит» та делегування повноважень ліквідатора банку».

Згідно із зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Банк «Фінанси та кредит», призначено уповноважену особи Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора AT «Банк «Фінанси та кредит» визначені, зокрема, статтями 37, 38, 47-51 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», заступнику начальника відділу супроводження виведення неплатоспроможних банків з ринку департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Чернявській О.С. на два роки з 18.12.2015 р. до 17.12.2017 р. включно.

Після того як позивачі дізналися про вказані фінансові проблеми в ПАТ «Банк «Фінанси та кредит», вони звертались до банку щодо отримання своїх депозитних вкладів.

Разом з тим, як встановлено судом, позивачами 05.11.2015 р. було отримано тільки гарантовану суму відшкодування в розмірі 200000,00 грн. кожним.

Станом на 24.05.2016 р. залишок коштів на рахунках ОСОБА_1 за договором-заявою № 328823/136028/3-15 про банківський строковий вклад (депозит) «Стандарт» в іноземній валюті від 17.07.2015 р. становив 50000,00 дол. США, за договором-заявою № 328823/136038/3-15 про банківський строковий вклад (депозит) «Стандарт» в іноземній валюті від 17.07.2015 р. становив 250000,00 дол. США, за договором-заявою № 328823/136048/3-15 про банківський строковий вклад (депозит) «Стандарт» в іноземній валюті від 17.07.2015 р. становив 500000,00 дол. США.

Крім того, станом на 20.05.2016 р. за договором № 328823/138518/07-15 про банківський строковий вклад (депозит) «Блискуча сімка» в національній валюті, залишок коштів на рахунку позивача становив 2428717,97 грн.

Відповідно до виписок по особовим рахункам ОСОБА_1 вихідний залишок належних йому коштів, за вказаними депозитними договорами становить 800000,00 дол. США та 2428717,97 грн.

Також, станом на 20.05.2016 р. залишок коштів на рахунку ОСОБА_2 за договором № 328823/138508/07-15 про банківський строковий вклад (депозит) «Блискуча сімка» в національній валюті, відповідно до виписки по особовому рахунку, становив 1925425,31 грн.

З матеріалів справи судом встановлено, що Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Банк «Фінанси та Кредит» було акцептовано вимоги позивачів, а саме вимоги ОСОБА_1 на суму 21392835,96 грн., ОСОБА_2 на суму 1925425,00 грн., та включено їх до четвертої черги кредиторів.

Зазначені вище обставини сторонами не заперечувались.

Згідно з ч.2 ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з дня початку процедури ліквідації банку строк виконання всіх грошових зобов`язань банку та зобов`язання щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) вважається таким, що настав.

Отже, позивачі є особами, які є кредиторами банку в акцептованих Уповноваженою особою Фонду розмірах, оскільки станом на час розгляду справи депозити їм, за винятком гарантованої суми у розмірі 200000,00 грн. кожному, не повернуто.

У відповідності до положень ст. 58 Закону України «Про банки та банківську діяльність» банк відповідає за своїми зобов`язаннями всім своїм майном відповідно до законодавства.

Учасники банку відповідають за зобов`язаннями банку згідно із законами України та статутом банку.

Власники істотної участі зобов`язані вживати своєчасних заходів для запобігання настання неплатоспроможності банку.

Пов`язана з банком особа за порушення вимог законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України, здійснення ризикових операцій, які загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, або доведення банку до неплатоспроможності несе цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність.

Пов`язана з банком особа, дії або бездіяльність якої призвели до завдання банку шкоди з її вини, несе відповідальність своїм майном. Якщо внаслідок дій або бездіяльності пов`язаної з банком особи банку завдано шкоди, а інша пов`язана з банком особа внаслідок таких дій або бездіяльності прямо або опосередковано отримала майнову вигоду, такі особи несуть солідарну відповідальність за завдану банку шкоду.

Згідно зі ст. 52 Закону для цілей цього Закону пов`язаними з банком особами є: 1) контролери банку; 2) особи, які мають істотну участь у банку, та особи, через яких ці особи здійснюють опосередковане володіння істотною участю у банку; 3) керівники банку, керівник служби внутрішнього аудиту, керівники та члени комітетів банку; 4) споріднені та афілійовані особи банку, у тому числі учасники банківської групи; 5) особи, які мають істотну участь у споріднених та афілійованих особах банку; 6) керівники юридичних осіб та керівники банків, які є спорідненими та афілійованими особами банку, керівник служби внутрішнього аудиту, керівники та члени комітетів цих осіб; 7) асоційовані особи фізичних осіб, зазначених у пунктах 1-6 цієї частини; 8) юридичні особи, в яких фізичні особи, зазначені в цій частині, є керівниками або власниками істотної участі; 9) будь-яка особа, через яку проводиться операція в інтересах осіб, зазначених у цій частині, та на яку здійснюють вплив під час проведення такої операції особи, зазначені в цій частині, через трудові, цивільні та інші відносини.

Згідно зі ст. 2 Закону істотна участь - пряме та/або опосередковане володіння однією особою самостійно чи спільно з іншими особами 10 і більше відсотками статутного капіталу та/або права голосу акцій, паїв юридичної особи або незалежна від формального володіння можливість значного впливу на управління чи діяльність юридичної особи. Особа визнається власником опосередкованої істотної участі незалежно від того, чи здійснює така особа контроль прямого власника участі в юридичній особі або контроль будь-якої іншої особи в ланцюгу володіння корпоративними правами такої юридичної особи;

контролер - фізична або юридична особа, щодо якої не існує контролерів - фізичних осіб та яка має можливість здійснювати вирішальний вплив на управління або діяльність юридичної особи шляхом прямого та/або опосередкованого володіння самостійно або спільно з іншими особами часткою в юридичній особі, що відповідає еквіваленту 50 чи більше відсотків статутного капіталу та/або голосів юридичної особи, або незалежно від формального володіння здійснювати такий вплив на основі угоди чи будь-яким іншим чином.

Крім того, ч.4 ст. 58 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачає, що власники істотної участі зобов`язані вживати своєчасних заходів для запобігання настання неплатоспроможності банку.

Згідно офіційної відкритої інформації, розміщеної на сайті Національного банку України, яка є загальнодоступною, структура власності Банку виглядає таким чином, що єдиним опосередкованим власником істотної участі Банку є ОСОБА_3 , якому належить 94,9 % акцій Банку.

Крім того, ОСОБА_3 , будучи опосередкована власником 94,9 % акцій Банку, є контролером Банку, в розумінні ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність», тобто фізичною особою, щодо якої не існує контролерів - фізичних осіб та яка має можливість здійснювати вирішальний вплив на управління або діяльність юридичної особи шляхом прямого та/або опосередкованого володіння самостійно або спільно з іншими особами часткою в юридичній особі, що відповідає еквіваленту 50 чи більше відсотків статутного капіталу та/або голосів юридичної особи, або незалежно від формального володіння здійснювати такий вплив на основі угоди чи будь-яким іншим чином.

Саме виходячи з перелічених норм законів позивачі сформували свої вимоги до ОСОБА_3 , як єдиного опосередкованого власника істотної участі АТ «Банк «Фінанси та Кредит», який також є контролером цього Банку.

Відповідно до частини 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно зі статтею 1192 ЦК України якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі; розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Згідно з частиною другою статті 22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Разом з тим, відповідно до висновків викладених Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 28.09.2021 р. в справі № 761/45721/16-ц, за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», про стягнення коштів, на яку в своїх запереченнях посилався представник відповідача, судом проведено аналіз норм закріплених в ст.ст. 2, 8, 22, 80, 91, 92, 190, 191, 619, 1166, 1192 ЦК України, ст. 54 ГПК України, ст.ст. 61, 64, 82 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 2, 14, 19, 52, 58 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ст.ст. 2, 26, 29,36 - 38, 46, 54, розділ VІІІ Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», ст. 53 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку з чим зроблено висновок, що оскільки позивач звернувся до суду з позовом про стягнення на його користь коштів як збитків, завданих, на його думку, неправомірними діями відповідача по відношенню до банку, то з урахуванням положень ст. 2 ЦПК України, права позивача не підлягають захисту, оскільки такими діями з боку відповідача збитки можуть бути завдані саме банку, а не позивачу, як вкладнику цього банку.

Відповідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, враховуючи висновки, які викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 28.09.2021 р. в справі № 761/45721/16-ц, оскільки позивачі не довели порушення з боку відповідача саме їх права чи безпосереднього інтересу, а тому вони є неналежними позивачам за заявленими ними в даній справі вимогами, у зв`язку з чим суд відмовляє ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в задоволенні позову до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: АТ «Банк «Фінанси та Кредит», про стягнення боргу.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду, в Постанові на яку суд послався вище по тексту, погоджується з доводами про те, що Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» жодним чином не виключає можливість притягнення власника істотної участі банку до відповідальності у порядку, визначеному статтею 58 Закону України «Про банки і банківську діяльність». Але, проаналізувавши в комплексі всі положення вказаної статті Закону, Велика Палата Верховного Суду, не вирішуючи питання про виконання чи порушення відповідачем обов`язків, покладених на нього законом, зокрема статтею 58 Закону України «Про банки і банківську діяльність», оскільки таке вирішення було би виходом за межі розглядуваної справи, зазначила, що зазначене питання має бути вирішене в межах іншої справи за позовом належного позивача.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76 - 81, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352-355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в задоволенні позову до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит», про стягнення боргу.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Суддя: