Ухвала суду № 107805512, 12.12.2022, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

12 грудня 2022 р. Справа № 120/10203/22

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Томчук Андрій Валерійович, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Чечельницького районного сектору Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Чечельницького районного сектору Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Перевіривши позовну заяви на предмет дотримання вимог, встановлених ст. 160, 161, 172 КАС України, зазначаю наступне.

Згідно із ч. 2 ст. 160 КАС України, позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Статтями 5 та 160 КАС України, визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси і просити про їх захист шляхом пред`явлення позову. Позов пред`являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, який має відповідати вимогам встановленим ст. 160, 161 КАС України.

Згідно з ч. 1 і ч. 2 ст. 43 КАС України, здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.

Таким чином, змістом адміністративної процесуальної дієздатності є здатність особисто здійснювати процесуальну діяльність, яка породжує відповідні юридичні наслідки. Вона визнається за фізичними особами, які досягли повноліття.

Положеннями ст. 34 Цивільного кодексу України, серед іншого, передбачено, що особа вважається повнолітньою, якщо вона досягнула вісімнадцяти років.

Так, в позовній заяві визначено в якості позивача ОСОБА_1 , яка звертається до суду в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 . При цьому в позовній заяві вказано, що ОСОБА_1 є бабусею ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 )

Варто наголосити, що згідно з положеннями ч. 1 ст. 56 КАС України права, свободи та інтереси малолітніх та неповнолітніх осіб, які не досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.

З наданого разом з позовною заявою свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 вбачається, що батьками ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) є ОСОБА_3 (батько) та ОСОБА_4 (мати).

Жодних доказів того, що позивач ОСОБА_1 є законним представником ОСОБА_2 матеріали позовної заяви не містять.

Відтак, позивачам слід надати докази того, що ОСОБА_1 є законним представником ОСОБА_2 .

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Так, п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру ставка судового збору для фізичної особи становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 2481,00 грн.

Таким чином, ставка судового збору за подання адміністративного позову із однією вимогою немайнового характеру становить 992,40 грн.

Разом із тим, до матеріалів позовної заяви позивачами не долучено жодних доказів сплати судового збору.

В той же час, в позовній заяві позивачі просять звільнити їх від сплати судового збору за подання цього позову.

Відповідно до приписів п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.

Зазначену норму слід враховувати в системному зв`язку зі ст. 53 КАС України, яка визначає участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 53 КАС України, у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, державні органи, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із позовними заявами в інтересах інших осіб і брати участь у цих справах.

Натомість, в силу ч. 1 ст. 56 КАС України, права, свободи та інтереси малолітніх та неповнолітніх осіб, які не досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.

Таким чином, звертаючись з позовом в інтересах неповнолітньої позивач діє як законний представник неповнолітньої дитини (у разі підтвердження законних підстав представництва) в розумінні частини першої статті 56 КАС України, а не як фізична особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб відповідно до частини першої статті 53 КАС України.

Законом України "Про судовий збір" не передбачено пільги від сплати судового збору законного представника, який звертається в інтересах неповнолітнього, крім законних представників дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю (пункт 9 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір").

Отже, позивачем не доведено, що дана пільга щодо сплати судового збору визначена пунктом 7 частиною першою статті 5 Закону України "Про судовий збір" поширюється на даний спір.

З урахуванням наведеного суд доходить висновку про те, що Закон не відносить неповнолітніх дітей та батьків, які звертаються в їх інтересах щодо отримання паспорта громадянина України, до категорії громадян, які безумовно звільняються від сплати судового збору.

Правова позиція щодо подібного питання викладена в ухвалах Верхового Суду від 15.01.2018 у справі № 607/1046/17, від 22.11.2018 у справі №754/16008/17, від 23.05.2019 у справі № 640/109/19, а також узгоджуються з висновками, викладеними в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 16.04.2020 у справі № 640/109/19.

Дане питання по сплаті судового збору вже було досліджено в т.ч. і в ухвалі Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2020 по справі № 120/1983/20-а, де зроблений висновок, що позивач звернувшись до суду з метою захисту прав та законних інтересів свого неповнолітнього сина, зобов`язаний був сплатити судовий збір за подання адміністративного позову з посиланням на висновки викладені в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 640/109/19.

Крім того, згідно з п. 14 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір", судовий збір не справляється за подання заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб.

Разом з цим, слід зазначити, що суть вищенаведеної норми зводиться до гарантій захисту прав малолітніх чи неповнолітніх осіб у частині сплати судового збору, що нерозривно пов`язані зі специфічним статусом малолітньої чи неповнолітньої особи, а не всіх без виключення прав, свобод та інтересів лише в силу віку особи, яку представляє її законний представник. В інакшому випадку матиме місце надання невиправданих переваг особі в частині оплати судового збору перед іншими особами, які претендують на судовий захист порушеного права у подібних правовідносинах.

Про правильність такого висновку свідчить та обставина, що за змістом аналізованої норми Закону мова йде лише про заяву, апеляційну та касаційну скаргу, тоді як в даному випадку законний представник звернувся до суду з позовною заявою.

В той же час, судове провадження за заявою здійснюється за правилами визначеними розділом IV (Окреме провадження) Цивільного процесуального кодексу України, яким врегульовано порядок розгляду судом лише деяких справ, що пов`язані із захистом прав дітей та неповнолітніх.

Виходячи з викладеного, положення п. 14 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" в цьому випадку не застосовуються.

Враховуючи вищевикладене, приходжу до висновку про відсутність підстав для звільнення позивача від сплати судового збору.

За правилами, визначеними частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене вважаю, що дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків шляхом:

- надання доказів того, що позивач ОСОБА_1 є законним представником ОСОБА_2 ;

- надання доказів сплати судового збору за заявлені позовні вимоги в сумі 992,40 грн за наступними реквізитами: отримувач коштів: УК у м. Вінниці/отг м. Вінниця/22030101, ЄДРПОУ 37979858, Банк одержувач: Казначейство України (ЕАП), р/р UA028999980313181206084002856, призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд,

Керуючись статтею 160, 161, 169, 171 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Чечельницького районного сектору Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії залишити без руху.

Запропонувати позивачу у 7-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.

Дану ухвалу направити позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Суддя Томчук Андрій Валерійович