Ухвала суду № 107789548, 07.12.2022, Гайворонський районний суд Кіровоградської області

Справа № 385/1153/22

1-кп/385/108/22

У Х В А Л А

07.12.2022 року Гайворонський районний суд Кіровоградської області у складі колегії суддів: головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

розглянувши у судовому засіданні в режимі відеконференції в залі суду в м. Гайвороні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022121120000090 від 13.06.2022, про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,

з участю прокурора ОСОБА_6 ,

потерпілого ОСОБА_7 ,

законного представника малолітнього потерпілого ОСОБА_8 ОСОБА_7 ,

представника малолітнього потерпілого ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_9 ,

обвинуваченого ОСОБА_5

та його захисників - адвокатів ОСОБА_10 та ОСОБА_11 ,

в с т а н о в и в :

у провадженні Гайворонського районного суду Кіровоградської області перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.

05.12.2022 до суду надійшло клопотання начальника Гайворонського відділу Голованівської окружної прокуратури ОСОБА_6 про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів. В обґрунтування даного клопотання зазначає, що дія даного запобіжного заходу закінчується 09.12.2022, проте судовий розгляд даного кримінального провадження не завершено, тому, ураховуючи фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, тяжкість кримінального правопорушення, особисте ставлення обвинуваченого до вчиненого, існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які існували на момент обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 , які на даний час не відпали, вважає, що у відповідності до вимог ст. 178 КПК України наявні усі обставини для продовження обвинуваченому строк дії запобіжногозаходу у виді тримання під вартою.

Крім того, 05.12.2022 до суду надійшло клопотання захисників обвинуваченого ОСОБА_5 адвокатів ОСОБА_11 та ОСОБА_10 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому та обрання йому запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час. В обгрунтування клопотання зазначають, що кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_5 на досудовому розслідуванні не відповідає фактичним обставинам, в матеріалах кримінального провадження відсутні докази, які підтверджують вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, наголошують на існування доказу висновку комісійної судово-медичної експертизи, який підтверджує, що смерть потерпілого настала саме від лікарської помилки. Вказують на необгрунтованість обвинувачення, а саме обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, яке ставиться у провину ОСОБА_5 , не може бути безумовною обставиною застосування такого запобіжного заходу. Ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не доведені.У клопотанні прокурора міститься перелік ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, які нібито продовжують існувати, проте такі жодними доказами не підтверджені і ґрунтуються на припущеннях, тобто ризики зазначені формально. Обвинувачений раніше не судимий, має позитивні характеристики, батьків похилого віку, четверо неповнолітніх дітей, які перебувають на його утримані, міцні соціальні зв`язки, постійне місце проживання та роботи, а тому йому доцільно обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час, що б, на їхню думку, надало змогу ОСОБА_5 працювати, утримувати дітей та батьків та бути корисним державі. Вважають, що обвинувачений ОСОБА_5 не буде переховуватися від суду, ймовірність тиску на свідків зі сторони обвинуваченого відсутня, оскільки вони підтверджують невинуватість ОСОБА_5 , у нього немає реальної можливості чи бажання спотворювати чи знищувати докази. Таким чином, вважають, що до обвинуваченого можливо застосувати запобіжний захід, який не пов`язаний із триманням під вартою, а саме домашній арешт в нічний час, що, на їхню думку, буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки такого.

В судовому засіданні прокурор підтримала подане клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Що стосується клопотання захисників обвинуваченого про зміну такому запобіжного заходу та обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час, то проти такого заперечила.

Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисники - адвокати ОСОБА_10 та ОСОБА_11 в судовому засіданні заперечили проти клопотання прокурора та просили задовольнити подане ними клопотання про зміну обвинуваченому запобіжного заходу та обрати йому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час.

Потерпілий ОСОБА_7 , законний представник малолітнього потерпілого ОСОБА_8 ОСОБА_7 та його представник - адвокат ОСОБА_9 в судовому засіданні підтримали подане клопотання прокурора, просила таке задовольнити, що стосується клопотання захисників обвинуваченого, то в задоволенні такого просили відмовити.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали судового провадження, суд дійшов наступного висновку.

Згідно із ч.ч.1, 3 ст.331КПКУкраїни під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Відповідно до ч.2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризиками, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

У відповідності до п.4 ч.2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до ч.1, 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: с) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчинення нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Частиною 3 ст. 5 вказаної Конвенції передбачено, що кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту «с» пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з`явитися на судове засідання.

Згідно ч.2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди України при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду як джерела права.

Відповідно ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно правової позиції, викладеної у рішенні Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України» (п. 80), при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Також, відповідно правової позиції, викладеної у рішенні Європейського суду з прав людини від 01.06.2006 року у справі «Мамедов проти Росії», суд при перевірці законності та обґрунтованості запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, має враховувати не тільки тяжкість обвинувачення, як на визначальний чинник при оцінці ймовірності ризиків, і хоча суворість покарання є визначальним, потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Попков проти Росії» від 06.12.2007 року визначено, що підозрюваний повинен бути звільнений на час розгляду справи, якщо державні органи не можуть надати достатньо підстав, які виправдовують його утримання під вартою. Влада зобов`язана надати переконливі підстави для будь-якого мінімального строку тримання під вартою.

У справі "Нечипорук та Йонкало проти України" ЄСПЛ відзначив, що термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, який у відповідності до ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п`ятнадцяти років.

Відповідно до ухвали слідчого судді Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 14.06.2022 відносно ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, дію якого неодноразово продовжено, зокрема: 09.08.2022 до 13.09.2022 включно; 07.09.2022 до 13.10.2022 включно; 11.10.2022 до 09.12.2022 включно.

При вирішенні доцільності продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 відповідно до ст. 178КПК України судом враховується те, що ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, які існували на момент обрання обвинуваченому запобіжного заходу, не зменшилися та продовжують існувати і на даний час, зокрема, які передбачені:

п.1 ч.1 ст. 177 КК України, а саме: обвинувачений може переховуватися від суду, так як ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, а саме у скоєнні вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі від семи до п`ятнадцяти років;

п.2 ч.1 ст. 177 КК України, а саме: обвинувачений може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, так як на даний час незважаючи на вжиті органом досудового розслідування заходи місцезнаходження знаряддя вчинення злочину ножа, який має значення для даного кримінального провадження, так і не встановлено;

п.3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме те, що обвинувачений може незаконно впливати на свідків, потерпілого з метою уникнення покарання, що йому загрожує в разі визнання його винуватим, значна частина яких проживають в одному населеному пункті з обвинуваченим, з якими останній особисто знайомий, тому наявні достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 може здійснювати на них тиск та залякування з метою відмови від підтвердження наданих показань в суді або їх зміни;

п.4 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме те, що обвинувачений може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тобто вводити суд в оману, ухилятись від викликів суду.

Таким чином, зважаючи на вищевикладене, ураховуючи справжні інтереси суспільства та конкретні обставини кримінального провадження, суд дійшов висновку, що більш м`який запобіжний захід не буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, аніж тримання під вартою.

Крім того, ураховуючи, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні вбивства, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, тому відповідно до п.2 ч.4 ст. 183 КПК України суд також не вбачає підстав до визначення застави у даному кримінальному провадженні.

Доводи захисників,викладені вклопотанні досуду,стосовно того,що ризики,які передбачені ст.177КПК України,та зазначені вклопотанні прокуроране доведені,є необґрунтованимита безпідставними,оскільки ризикиу даномукримінальному провадженнізнайшли своєоб`єктивне підтвердженняв повномуобсязі підчас розглядуклопотання прокурорав суді. Доказів того, що підстави та ризики, якими обґрунтовувалось обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та його продовження, зменшилися чи перестали існувати, стороною захисту суду не надано.

Ураховуючи вищевикладене, наявність обґрунтованих ризиків, які на даний момент не зменшилися та продовжують існувати, ураховуючи дані про особу обвинуваченого, а також вищенаведені обставини, які у відповідності до ст. 178 КПК України враховуються при обранні запобіжного заходу, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню та слід продовжити обвинуваченому строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів.

На думку суду зміна запобіжного на більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, а саме у вигляді домашнього арешту, за наявних ризиків не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час розгляду кримінального провадження в суді, тому в задоволенні клопотання захисників слід відмовити.

Керуючись ст. 183, 331, 372, 376 КПК України, суд

п о с т а н о в и в :

клопотання начальника Гайворонського відділу Голованівської окружної прокуратури ОСОБА_6 задовольнити.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити на шістдесят днів, а саме до 04.02.2022 включно.

В задоволенні клопотання захисників обвинуваченого ОСОБА_5 адвокатів ОСОБА_11 та ОСОБА_10 відмовити.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому та направити начальнику Державної установи «Кропивницький слідчий ізолятор».

Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 7 днів з дня її оголошення.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3