Рішення № 107784642, 30.11.2022, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/7978/22-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2022 рокуПечерський районний суд міста Києва в складі: головуючого судді - Остапчук Т.В. при секретарі судових засідань - Луста В.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Офісу генерального прокурора, Державної казначейської служби України, третя особа: Громадська організація «Проти придурків та ідіотів» про відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

16 лютого 2022 року в провадження судді Печерського районного суду м.Києва Остапчук Т.В. надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Офісу генерального прокурора, Державної казначейської служби України, третя особа: Громадська організація «Проти придурків та ідіотів» про відшкодування моральної шкоди. Позивач просить доручити Державній казначейській службі України стягнути з рахунків Офісу Генерального прокурора за рахунок бюджетів, передбачених для вказаного органу, в разі відсутності таких коштів стягнути з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 кошти на відшкодування моральної шкоди у в сумі 33500 грн.; доручити Державній казначейській службі України стягнути з рахунків Офісу Генерального прокурора за рахунок бюджетів, передбачених для вказаного органу, в разі відсутності таких коштів стягнути з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 кошти на відшкодування коштів витрачених на подання і розгляд даної позовної заяви в сумі 1460 грн.; обов`язати Державну казначейську службу України здійснити заходи щодо відшкодування посадовими особами Офісу Генерального прокурора які неналежно розглянули звернення позивача від 09 грудня 2020 «09.12.20 ОГП запит АІС» заподіяної державному органу під час виконання трудових обов`язків шкоди в сумі 34960 грн. В обґрунтування позову позивач зазначав, що 09 грудня 2020 року ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до Офісу Генерального прокурора із запитом на інформацію «09.12.20 ОГП запит АІС», в якому на підставі і в порядку, встановленому Законом України «Про доступ до публічної інформації» просив надати вичерпну відповідь за кожним із зазначених ним у запиті пунктів. Відповідач без пояснення причин відмовив у наданні інформації. Неправомірні дії Офісу Генерального прокурора Хоменко Микола Євгенович оскаржував до Житомирського окружного адміністративного суду щодо неналежного розгляду звернення, а саме протиправної відмови у наданні повної інформації на запит ОСОБА_1 від 09 грудня 2020 «09.12.20 ОГП запит АІС». Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 23 червня 2021 року у справі № 240/8267/21 залишеним в силі Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року, визнано протиправною бездіяльність Офісу Генерального прокурора щодо не розгляду запиту на інформацію ОСОБА_1 від 09 грудня 2020 року, зобов`язано Офіс Генерального прокурора розглянути запит на інформацію ОСОБА_1 від 09 грудня 2020 року в установленому Законом України "Про доступ до публічної інформації" порядку. Відповідачем рішення суду залишилось не виконаним. Дії відповідача щодо неналежного розгляду звернення, про надання інформації, які призвели до того, що ОСОБА_1 був змушений захищати своє порушене право у судовому порядку, а отже витрачати значних зусиль та часу для його відновлення, захист свого права вимагав від громадянина додаткових зусиль для організації свого часу, побуту, призвели до порушення стосунків з оточуючими людьми, порушення нормальних життєвих зв`язків, виникнення негативного для нього явища, зокрема, необхідності неодноразового повторного звернення для встановлення істини в справі та доказування для вирішення питання протиправної бездіяльності, витрачання особистого часу значних коштів, сили для відновлення свого порушеного права, що негативно відобразилось на його психоемоційному стані, що, за правовим висновком Верховного Суду викладеним в постанові від 07 листопада 2018 року у справі № 344/4043/17, правовим висновком Колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ викладеним в ухвалі від 08 листопада 2017 року в справі № 459/2123/16-ц які позивач просить суд врахувати при постановленні рішення, свідчать про завдання моральної шкоди, тому позивач звертається до суду з позовною заявою щодо її відшкодування. Ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва від 23 травня 2022 року в справі відкрито провадження для розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. 14 вересня 2022 року від Офісу Генерального прокурора надійшов відзив на позовну заяву, в якому вказано про те, що позивач зазначив, що йому спричинено немайнову шкоду, яка полягає у порушенні стосунків з оточуючими людьми, порушення нормальних життєвих з в`язків, виникненні негативного для нього явище, зокрема неодноразового повторного звернення на встановлення істини в справах та доказування для вирішення питання протиправності бездіяльності, витрачання особистого часу, значних коштів, сили для відновлення свого порушеного права, що негативно відобразилось на йог психоемоційному стані, спричинених неправомірними діями і бездіяльністю Офісу Генерального прокурора. Офіс Генерального прокурора вважає, що позов ОСОБА_1 є безпідставним, необгрунтованим та не підлягає задоволенню, виходячи з такого. За результатами опрацювання зазначених матеріалів, позовної заяви ОСОБА_1 до Печерського районного суду міста Києва установлено, що 11.12.2020 за № 251097-20 в Офісі Генерального прокурора зареєстровано звернення ОСОБА_1 від 09.12.2020 з приводу інформування про результати рогляду звернення від 17.12.2019 № 30, із яким ОСОБА_1 спільно з Громадською організацією «Проти придурків та ідіотів» відповідно до Закону України «Про звернення громадян» звернулися до Офісу Генерального прокурора. За результатами розгляду цього звернення, на підставі інформації Департаменту документального забезпечення, управлінням організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів ОСОБА_1 листом від 15.02.2020 за 27/2-2805вих-20 надано відповідь про те, що згідно з даними інформаційної системи «Система електронного документообігу органів прокуратури» за період з 17.12.2019 по теперішній час звернення Громадської організації «Проти придурків та ідіотів» від 17.12.2019 № 30 в Офісі Генерального прокурораь(Генеральній прокуратурі України) зареєстрованим не значиться. Під час розгляду звернення ОСОБА_1 від 09.12.2020 (11.12.2020, №251097-20) його конституційне право на звернення до органів державної влади і місцевого самоврядування, одержання від органів влади та посадових осіб обґрунтованих відповідей, а також право на інформацію не порушено. У подальшому на виконання постанови Сьомого апеляційного аміністративного суду від 29.11.2021 у справі № 240/8267/21 електронне звернення ОСОБА_1 від 09.12.2020 щодо надання інформації про прізвище, ім`я, по батькові посадової особи, яка розглядала його звернення від 17.12.2019 № 30 повторно розглянуто. Заявника Офісом Генерального прокурора листом від 10.02.2022 за № 27/2-512вих-22 повторно поінформовано, що згідно з даними інформаційної системи «Система електронного документообігу органів прокуратури» за період з 17.12.2019 по теперішній час звернення Громадської організації «Проти придурків та ідіотів» від 17.12.2019 № 30 в Офісі Генерального прокурора (Генеральній прокуратурі України) зареєстрованим не значиться. Факт здіслання відповідей підтверджується реєстрами відправлень, що пересилаються в межах України, та відомостями до реєстрів. Окремо слід зазначити, що наведений позивачем розрахунок розміру моральної шкоди не може бути прийнятий судом, оскільки наразі Цивільний Кодекс УРСР втратив чинність, тому застосування його норм до спірних правовідносин є безпідставним. Отже позивачем не надано розрахунок розміру моральної шкоди та доказів підтвердження такого розміру. Ураховуючи викладене, представник Офісу Генерального прокурора просить відмовити у позові повністю. Представник Державної казначейської служби України в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, відзив не надійшов. Представник третьої особи Громадська організація «Проти придурків та ідіотів» в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, пояснення на позов не надходило. Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків. Суд установив, що 09 грудня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Офісу Генерального прокурора із запитом на інформацію «09.12.20 ОГП запит АІС», в якому на підставі і в порядку, встановленому Законом України «Про доступ до публічної інформації» просив надати вичерпну відповідь за кожним із зазначених ним у запиті пунктів. Позивач наголошує на тому, що відповідач без пояснення причин відмовив у наданні інформації. Неправомірні дії Офісу Генерального прокурора Хоменко Микола Євгенович оскаржував до Житомирського окружного адміністративного суду щодо неналежного розгляду звернення, а саме протиправної відмови у наданні повної інформації на запит ОСОБА_1 від 09 грудня 2020 «09.12.20 ОГП запит АІС». Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 23 червня 2021 року у справі № 240/8267/21 (в додатку 1), залишеним в силі Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року, визнано протиправною бездіяльність Офісу Генерального прокурора щодо не розгляду запиту на інформацію ОСОБА_1 від 09 грудня 2020 року, зобов`язано Офіс Генерального прокурора розглянути запит на інформацію ОСОБА_1 від 09 грудня 2020 року в установленому Законом України "Про доступ до публічної інформації" порядку. Відповідачем рішення суду залишилось не виконаним. Звертаючись до суду з позовом позивач указував на те, що внаслідок неправомірної бездіяльності Офісу Генерального прокурора, щодо невиконання рішення суду позивачу завдано моральної шкоди. Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, вішкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди (пункти 8, 9 частини другої статті 16 ЦК України). Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені нормами статті 1167 ЦК України, відповідно до якої шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини. Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу. Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме - у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт. За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (стаття 1174 цього Кодексу). Шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставі статті 1174 ЦК України. Згідно із вимогами статті 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. Моральна шкода полягає у душевних стражданням, яких фізична особа зазнала у зв`язку із протиправною поведінкою щодо неї самої та у зв`язку із приниженням її честі, гідності а також ділової репутації; моральна шкода відшкодовується грішми, а розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом з урахуванням вимог розумності і справедливості. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди визначається залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо), та, з урахуванням інших обставин, зокрема тяжкості вимушених змін у життєвих стосунках, ступеню зниження престижу і ділової репутації позивача. При цьому, виходити слід із засад розумності, виваженості та справедливості. Правовою підставою цивільно-правової відповідальності за відшкодування шкоди, завданої рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, є правопорушення, що включає як складові елементи: шкоду, протиправне діяння особи, яка її завдала, причинний зв`язок між ними. Шкода відшкодовується незалежно від вини. Разом з тим, обов`язок доведення наявності шкоди, протиправності діяння та причинно-наслідкового зв`язку між ними покладається на позивача. Відсутність однієї із складової цивільно-правової відповідальності є підставою для відмови у задоволенні позову. Отже, визначальним у вирішенні такої категорії спорів є доведення усіх складових деліктної відповідальності, на підставі чого суди встановлюють наявність факту заподіяння позивачу посадовими особами органів державної влади моральної шкоди саме тими діями (бездіяльністю), які встановлені судом (суддею). Вказаний висновок висловлено у постанові Верховного Суду від 19 березня 2020 року у справі № 686/13212/19 (провадження № 61-21982св19). Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Звертаючись до суду із цим позовом, позивач не довів належними і допустимими доказами факт завдання йому моральної шкоди внаслідок. В матеріалах справи відсутні будь-які докази - фактичні дані, на підставі яких суд може встановити наявність обставин, що обґрунтовують позовні вимоги про те, що позивачу бездіяльністю уповноваженими особами Офісу Генерального прокурора було завдано моральну шкоду, а також відсутні інші обставини, які містять інформацію щодо предмета доказування та які мають значення для вирішення справи. Доводи ОСОБА_1 викладені у позовній заяві щодо завдання йому шкоди не підтверджено належними та допустимими доказами, які б свідчили про те, що дії або бездіяльність відповідача є підставою для відшкодування такої шкоди, оскільки саме на позивача покладено обов`язок довести в чому полягає шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно, з яких міркувань позивач виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. Ураховуючи наведене, слід дійти висновку про те, що позивач не довів, що внаслідок бездіяльності уповноваженими особами Офісу Генерального прокурора йому завдано моральну шкоду, а також причинного зв`язку між шкодою і протиправною поведінкою уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора. За таких обставин у задоволенні позову слід відмовити. Керуючись ст.ст. 55, 56 Конституції України, ст. ст.1-23, 48, 76-81, 89, 95, 131, 141, 258-259, 263-265, 279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Офісу генерального прокурора, Державної казначейської служби України, третя особа: Громадська організація «Проти придурків та ідіотів» про відшкодування моральної шкоди - відмовити. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляцій ної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Остапчук Т.В.