Постанова № 10778156, 03.09.2009, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

03 вересня 2009 року Справа № 2-7/2139-2009                     Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  ,

суддів                                                                      ,

                                                                                          ,

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився

відповідача: не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Іншаат-Груп-Інвест" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Дворний І.І.) від 16.06.2009 року у справі №2-7/2139-2009

за позовом           товариства з обмеженою відповідальністю "Кредит Європа Лізинг" (вул. Мечнікова, 2, 9-й поверх Бізнес-центру "Парус", м. Київ,01601)

до           товариства з обмеженою відповідальністю "Іншаат-Груп-Інвест" (вул. Чорноморське шосе, 19,Євпаторія,97400; вул. Інтернаціональна,130 , Євпаторія, 97400)

про стягнення 231447,25 грн.

                                                            ВСТАНОВИВ:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Кредит Європа Лізинг", звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовними вимогами до відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю "Іншаат-груп-інвест", про стягнення суми основного боргу за договором фінансового лізингу у розмірі 219 917,06 грн., пені в сумі 11530,19 грн. (а.с.2-5).

                    Позовні вимоги, з посиланням на приписи статей 525, 526, 554,612 Цивільного кодексу України , статей 216, 220 Господарського процесуального кодексу України та статей 10,11 Закону України "Про фінансовій лізинг", мотивовані тим, що відповідач в порушення умов договорів фінансового лізингу №99 від 25.12.2007, укладеного між сторонами, не здійснив у повному обсязі сплату лізингових платежів, у зв’язку з чим за ним утворилася заборгованість в сумі 219 917,06 грн.

                    Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.06.2009 у справі № 2-7/2139-2009 (суддя Дворний І.І.) позов товариства з обмеженою відповідальністю "Кредит Європа Лізинг" задоволений. З товариства з обмеженою відповідальністю "Іншаат-Груп-Інвест" на користь позивача стягнуто суму основного боргу у розмірі 219917,06 грн., пеню в сумі 11530,19 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

                    Не погодившись з рішенням суду, відповідач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у позові.

           Товариство з обмеженою відповідальністю "Іншаат-Груп-Інвест" звертає увагу судової колегії на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи.

Відповідач заперечує проти стягнутого судом розміру основного боргу, оскільки він сплачував лізингові платежі за користування предметом лізингу - екскаватором, до того моменту поки лізингодавець виконував взяті на себе обов'язки. Так, відповідач стверджує, що з листопаду 2008 року предмет договору лізингу потребує ремонту та не використовується за призначенням , позивач не сприяв проведенню ремонту предмету лізингу, у зв'язку з чим відповідач не виконує належним чином свої обов'язки за договором .

Крім того, відповідач не згоден з рішенням суду у частині стягнення пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України та посилається на Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання або неналежне виконання грошових зобов'язань", згідно з яким , на думку відповідача, якщо в договорі або законі не встановлено конкретний розмір пені, то пеня застосовуватися не може.

           У судові засідання представники сторін двічі не з'явилися, про час та місце

розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи .

Враховуючи те , що явка сторін не визнавалась обов’язковою, а також те, що відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, судова колегія визнала можливим розглянути скаргу за відсутності нез’явившихся представників сторін.

Позивач надав судовій колегії відзив на апеляційну скаргу, у якому просить рішення суду першої інстанції залишити без змін .

          При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Севастопольського апеляційного господарського суду встановила наступні обставини.

Звертаючись до суду з позовом, товариство з обмеженою відповідальністю "Кредит Європа Лізинг" у якості підстав для його задоволення зазначало те, що 25.05.2008 між ним як лізингодавцем та товариством з обмеженою відповідальністю "Іншаат-Груп-Інвест" (лізингоодержувач) було укладено договір фінансового лізингу № 99 , відповідно до пунктів 1.1 ,12.1. якого його предметом визначено надання лізингодавцем в платне володіння та користування на умовах фінансового лізингу лізингоодержувачу майно, найменування, модель, кількості, вимог щодо якості та комплектності, ціни визначаються в Специфікації, яка є додатком №2 до даного договору. (а.с.9-11).

Відповідно до пункту 1.2. предметом лізингу згідно цього договору є Екскаватор Sumitomo SH 450LHD-3 у кількості -1 (один ) .

У пункті 2.1. лізингового договору сторонами встановлено, що вартість предмета лізингу складає 970 000,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 194000,00 грн.

Пунктами 3.1.2. договору встановлено, що лізингоодержувач виплачує лізингодавцю лізингові платежі відповідно до Графіку лізингових платежів (Додаток №1 до договору) протягом трьох робочих днів із дня виставлення лізингодавцем відповідних рахунків .

Пунктом 3.5 договору передбачено, що для сплати лізингових платежів, відповідні суми перераховуються у валюту платежу (гривню), згідно з офіційним курсом Національного банку України до іноземної валюти, встановленим на дату пред'явлення рахунку до сплати. При цьому платіж вважається вчиненим в той день, коли відповідна сума зарахована на банківський рахунок лізингодавця .

Зазначений договір набуває чинності з дня його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків (пункт 4.1 договору ).

Матеріали справи свідчать, що позивачем були виконані свої обов'язки за договором, придбаний об'єкт лізингу - екскаватор переданий у користування відповідача за актом приймання-передачі від 11.06.2008 року (а.с.22).

Однак, відповідач, всупереч прийнятих на себе обов’язків за договором, свої зобов’язання щодо сплати періодичних лізингових платежів виконував не у повному обсязі, у зв’язку з чим за період з листопада 2008 року по квітень 2009 року за ним утворилась заборгованість за договором фінансового лізингу № 99 від 25.12.2007 у розмірі 219 917,06 грн.;

Несплата відповідачем виниклої заборгованості з’явилась підставою для звернення позивача до суду з вимогою сплати суму основного боргу та пені.

                    Вивчивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права й відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія визнала необхідним скасувати частково судове рішення в частині стягнення суми пені, з таких підстав.

Спірні правовідносини виникли з приводу виконання договору фінансового лізингу , у зв'язку з чим повинні регулюватися главою 58 Цивільного кодексу України (& 6 Лізинг) та загальними положеннями про виконання господарських зобов'язань.

                    Предметом спору у даній справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу та пені у зв’язку з невиконанням зобов’язань за умовами укладеного договору фінансового лізингу.

                    Відповідно до статті 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу.

Статтею 16 Закону України "Про фінансовій лізинг" передбачено , що сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором .

                    За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

                    За приписами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

                    Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України та положень статті 193 Господарського кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином згідно умов договору та вимог діючого законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом.

                    Відповідно до умов вищезазначеного договору фінансового лізингу, зокрема, пункту 3.1.2 договору, лізингоодержувач виплачує лізингодавцю лізингові платежі відповідно до Графіку сплати лізингових платежів.

                    За цих обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позову щодо стягнення заборгованості по лізинговим платежам у розмірі 219 917,06 грн.

Стосовно стягнення з відповідача пені , суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

                    Відповідно до вимог статті 230 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання зобовязаний сплатити господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

Статтею 611 Цивільного кодексу України також передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договром або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пунктом 5.1. договору встановлено, що за несвоєчасну сплату будь-якого платежу за договором лізингоодержувач, на підставі окремо виставленого рахунку, сплачує лізингодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, та обгрунтовані і документально підтверджені витрати, сплачені лізингодавцем для стягнення платежу.

Однак, судова колегія не погоджується з розрахунком пені, наданим позивачем у позовній заяві, виходячи з наступного.

Так, відповідно до пункту 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 29.12.1776 року "Про судове рішення" із подальшими змінами, мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог.

Проте, як вбачається із рішення суду першої інстанції від 16.06.2009 року у справі № 2-7/2139-2009 мотивувальна частина його не містить у собі розрахунок пені.

Відповідно до розрахунку судової колегії , пеня за прострочення виконання           грошового зобов'язання визнана у сумі 11529,39 грн., проте судом першої інстанції стягнуто 11 530,19 грн.

Так, пеня, за прострочення виконання грошового зобов'язання підлягає стягненню із відповідача у сумі 11529,39 грн., відповідно до розрахунку: за період з 28.10.2008 по 27.11.2008 року від суми заборгованості -25102,12 грн. за 31 день із врахуванням подвійної облікової ставки Національного банку України -24%, пеня становить 511,67 грн.; за період із 28.11.2008 по 26.12.2008 року, від заборгованості 60003,54 грн. за 29 днів пеня становить 1144,18 грн.; за період із 27.12.2008 по 27.01.2009 року за 32 дня , від суми заборгованості 2111,08 грн., пеня становить 2111,08 грн.; за період із 28.01.2009 по 27.02.2009 року за 31 день, від суми заборгованості 140193,26 грн., пеня становить 2857,64 грн.; за період із 28.02.2009. по 27.03.2009 року за 28 днів, від суми боргу 180055,16 грн. пеня становить 3314,98 грн.; за період із 28.03.2009 по 07.042009 року за 11 днів, від суми боргу 219917,06 грн., пеня становить 1590,63 грн.

                    Посилання відповідача на те , що він не користувався предметом лізингу , оскільки він потребує ремонту, судова колегія визнає надуманими й такими, що не звільняють відповідача від належного виконання свого обов’язку, адже одностороння відмова від виконання зобов’язання не передбачена діючим законодавством України.

Крім того, сторони узгодили у пункті 3.7. договору фінансового лізингу, що зобов'язання щодо сплати лізингових платежів та всіх інших зобов'язань, які приймає лізингоодержувач відповідно до цього договору , залишаються в силі і повинні бути виконані у відповідності до положень договору, незалежно від фактичного користування предметом лізингу. Недоліки якості та комплектності предмету лізингу, його втрата, ремонт, технічне обслуговування не звільняють лізингоодержувача від виконання своїх обов'язків за договором , в тому числі своєчасної сплати лізингових платежів.

                    На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку про часткове задоволення вимог апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Іншаат-Групп-Інвест" та часткового скасування рішення суду першої інстанції стосовно розміру пені, яка підлягає стягненню з відповідача, у звязку з неправильним застосуванням судом першої інстанції норм процесуального права.

                    Сплачене відповідачем державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу необхідно покласти на відповідача відповідно до правил статті 49 Господарського процесуального кодексу України пропорційно розміру задоволених вимог.

                    Керуючись статтями 101, 103 (пункт 2), 104 (пункти 4 частина перша), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Іншат-Груп-Інвест" задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.06.2009 у справі № 2-7/2139-2009 скасувати частково в частині розміру пені, що підлягає стягненню з відповідача, виклавши його резолютивну частину у наступній редакції:

2.1. Позов задовольнити частково.

2.2. Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю "Іншат-Груп-Інвест" (97400, місто Євпаторія, вулиця Інтернаціональна,130; 97400, місто Євпаторія, вулиця Чорноморське шосе, 19, ідентифікаційний код 34787197) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Кредит Європа Лізинг" (01601, місто Київ, вулиця Мечниковв,2,9-й поверх Бізнес-центру "Парус"; 03150, місто Київ, вулиця Червоноармійська, 77-А, ідентифікаційний код 35059482) 219917,06 грн. заборгованості, 11529,29 грн. пені, 2314,46 грн державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В інший частині позову відмовити.

4. Видачу наказу доручити господарському суду Автономної Республіки Крим.

5. Наказ господарського суду Автономної Республіки Крим від 30.06.2009 року по справі № 2-7/2139-2009 визнати таким, що не підлягає виконанню із моменту його видачі.

Головуючий суддя                                                  

Судді                                                                                

З оригіналом згідно

Помічник судді М.Є. Пекарнікова