Вирок № 107779925, 09.12.2022, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Провадження № 1-кп/932/444/21

Справа № 200/6318/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2022 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Татарчук Л.О.

суддів Марущак С.Л., Карягіної Н.О.

при секретарі судового засідання Батіщевій К.С.

за участю:

прокурора Крижановської О.А.

захисників Романцова М.В., Самко О.І.

потерпілих ОСОБА_1 , ОСОБА_2

обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4

перекладача Звірко Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дніпро кримінальне провадження, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12019040640000415, за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Дніпродзержинська, громадянина України, маючого середню освіту, не одруженого, не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

27.11.1998 Заводським районним судом м.Дніпродзержинська за ч.2 ст. 141, ч.2 ст. 140, ст. 42 КК України до позбавлення волі строком на 8 місяців. Звільнений 15.12.1998 по відбуттю строку покарання; 03.01.2001 Заводським районним судом м.Дніпродзержинська за ч.2 ст. 141 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки. Звільнений 02.03.2001 по відбуттю строку покарання; 24.05.2004 Заводським районним судом м.Дніпродзержинська ч.2 ст. 185, ч.1 ст. 187, ч.1 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки. Звільнений 09.05.2005 року по відбуттю строку покарання;

13.12.2007 Заводським районним судом м.Дніпродзержинська ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 190, ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 1 місяць. Звільнився 17.12.2010 року по відбуттю строку покарання. 14.11.2012 Заводським районним судом м.Дніпродзержинська ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185, ч.3 ст. 152, ч.1 ст. 70 КК України до покарання у виді 7 років позбавлення волі. Звільнився 22.12.2016 умовно достроково на невідбутий строк 1 рік 6 місяців 28 днів; 14.05.2020 Красногвардійським районним судом м.Дніпропетровська за ч.2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі; 27.05.2021 Криничанським районним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік. У відповідності до ст. 71,81 КК України частково приєднано невідбуте покарання за вироком Заводського районного суду м.Дніпродзержинська від 30.11.2012 призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік 8 місяців. На підставі ч.4 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання за даним вироком більш суворим покаранням за вироком Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 14.05.2020, остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки.

27.10.2021 вироком Дніпровського апеляційного суду вирок Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 27.05.2021 скасовано в частині призначення покарання та ухвалено новий вирок за яким призначено покарання за ч.2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 рік. На підставі ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання за цим вироком більш суворим за вироком Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 14.05.2020 остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки. На підставі ч.1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання за цим вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Заводського районного суду м.Дніпродзержинська 30.11.2012 та призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 1 місяць,

за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.3 ст. 187 КК України,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Кривий Ріг, Дніпропетровської області, громадянина України, маючого середньо технічну освіту, не одруженого, не працевлаштованого, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 , відповідно до ст. 89 КК України раніше не судимого,

за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України,

ВСТАНОВИВ:

15.02.2019, близько 14:00 години, ОСОБА_3 , маючи злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, а саме мобільним телефоном моделі «Xiaomi Redmi 4А rose 16GB», який він визначив як об`єкт свого злочинного посягання, прибув за місцем мешкання раніше знайомої йому ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_5 . Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, ОСОБА_3 , знаходячись у вищезазначений час за адресою: м. Дніпро, вул. Козака Мамая, 12, на сходовій площадці біля квартири АДРЕСА_6 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, використовуючи довірливі відносини, попросив у потерпілої ОСОБА_1 належний їй вищевказаний мобільний телефон з метою зателефонувати спільним знайомим. На вказану пропозицію потерпіла ОСОБА_1 погодилася та, будучи введеною в оману, добровільно передала ОСОБА_3 свій мобільний телефон моделі «Xiaomi Redmi 4А rose 16GB» вартістю 2039,15 грн.Отримавши доступ до вказаного телефону, ОСОБА_3 з метою успішної реалізації злочинного умислу, запропонував потерпілій вийти на вулицю, на що остання погодилась та зайшла до квартири, щоб одягнутись. В цей час, ОСОБА_3 , утримуючи при собі чуже майно - мобільний телефон моделі «Xiaomi Redmi 4А rose 16GB», належний ОСОБА_1 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, діючи повторно, з місця вчинення злочину зник, розпорядившись ним на власний розсуд, тим самим завдавши потерпілій збитків на вказану суму.

Вищезазначені умиснідії ОСОБА_3 ,які виразилисьу заволодінні чужиммайном шляхомзловживання довірою(шахрайство),вчиненого повторно,кваліфіковані зач.2ст.190КК України. ОСОБА_3 , 16.02.2019, приблизно о 19:00 годині, перебуваючи за місцем мешкання свого знайомого ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_3 , діючи умисно, з корисливих спонукань, переслідуючи мету збагачення злочинним шляхом, запропонував раніше знайомому йому ОСОБА_4 вчинити розбійний напад та повідомив йому про необхідність підготовки до скоєння розбою на помешкання родини ОСОБА_7 , на що останній надав свою згоду, тим самим вступив у попередню змову на вчинення розбійного нападу, поєднаного з проникненням у житло. Розраховуючи на свою чисельну та фізичну перевагу над потерпілими, для оптимальної реалізації розбійного нападу, було вирішено під час участі у спланованому нападі одягнути маски типу «балаклави», з метою не бути впізнаними потерпілими та сторонніми особами. Згідно умов злочинного плану вчинення нападу, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 спочатку мали застосувати активні фізичні дії по відношенню до осіб, які будуть перебувати у квартирі, з метою подолання їх опору, після чого шляхом застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, дізнатися про місце знаходження грошових коштів та цінного майна потерпілих, викрасти це майно і залишити місце скоєння злочину. За невстановлених досудовим розслідуванням обставин, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 придбали дві маски типу «балаклави», які розподілили між собою. Реалізуючи умови злочинного плану, діючи з корисливих мотивів, з метою наживи, маючи прямий умисел на вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, та поєднаним з проникненням у житло, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді завдання матеріальної шкоди потерпілому і бажаючи їх настання, діючи за попередньою змовою групою осіб, 16.02.2019, близько 20.00 години, ОСОБА_3 , як особа яка раніше вчинила розбій, спільно із ОСОБА_4 , прибули за місцем проживання родини ОСОБА_7 за адресою:

АДРЕСА_5 . Прибувши за вказаною адресою, з метою лишитися під час вчинення розбійного нападу невпізнаними та не бути викритими сторонніми особами, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 одягли на голову та обличчя заздалегідь заготовлені маски типу «балаклава». Після цього ОСОБА_3 , який раніше був знайомий з родиною ОСОБА_7 , виконуючи відведену йому роль, постукав у двері вказаної квартири. Коли вхідні двері квартири АДРЕСА_7 відчинив потерпілий ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , виконуючи відведену злочинною змовою роль, діючи з прямим умислом, спрямованим на заподіяння шкоди здоров`ю потерпілого, з метою подавлення його волі до можливого опору, наніс рукою удар в область обличчя потерпілого, після чого, продовжуючи наносити руками удари в область голови та тулубу потерпілого, подавляючи волю до опору потерпілого, проник до вказаної квартири. В цей час ОСОБА_3 , згідно відведеній йому ролі у вчиненні злочину, спостерігав за навколишньою обстановкою з метою попередження співучасника злочину про обставини, які можуть перешкодити ефективній реалізації злочинного плану. Після того, як волю потерпілого ОСОБА_2 до можливого опору було подавлено, ОСОБА_3 шляхом вільного доступу також проник до вказаної квартири. Далі, опинившись у квартирі, ОСОБА_4 , діючи згідно відведеній йому ролі у вчиненні злочину, продовжував застосовувати насильство до потерпілого ОСОБА_2 , яке є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого в момент нападу, а саме наносити удари руками та ногами в область голови, тулубу та кінцівок потерпілого, тим самим обмежуючи його рухи та подавляючи його волю до можливого опору. Своїми діями ОСОБА_4 спричинив потерпілому ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді: синців на тулубі, на лівій кисті, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки, та тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому кісток носу без зміщення кісткових уламків, синців та саден на обличчі, забійної рани зовнішнього кута лівого ока, що ускладнилась розвитком травматичного кон`юктивіту, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, як такі, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, тривалістю понад 6 діб, але не більше, як три тижні (21 день). В той же час, ОСОБА_3 , діючи згідно відведеній йому ролі у вчиненні злочину, будучи особою яка раніше вчиняла розбій, усвідомлюючи, що потерпілий ОСОБА_2 не може завадити реалізації злочинного умислу, направленого на вчинення розбійного нападу, оскільки його воля до опору подавлена, умисно, діючи із корисливих спонукань, обшукав приміщення квартири потерпілого та заволодів майном останнього, а саме:

мобільним телефоном «Poptel Р9000 МАХ» вартістю 5361 грн.; планшетом «Lenovo ideatab А3000» вартістю 508 грн.; фотоапаратом «Nikon D3000» вартістю 3993 грн.; золотою обручкою 375 проби вагою 1,7 г вартістю 1 836 грн.; рюкзаком із шкірозамінника, який для потерпілого матеріальної цінності не становить; електронними вагами сріблястого кольору, які для потерпілого матеріальної цінності не становить.

Після заволодіння майном ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , залишили квартиру потерпілого ОСОБА_2 , спричинивши потерпілому майнову шкоду на загальну суму 11 698 гривень.

Вищезазначені умисні дії ОСОБА_3 , які виразились у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), поєднаного з проникненням у житло, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчинила розбій, кваліфікуються за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.

Вищезазначені умисні дії ОСОБА_4 , які виразились у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), поєднаного з проникненням у житло, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, кваліфікуються за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.

Суд вважає доведеним дане обвинувачення, оскільки встановлені судом обставини повністю підтверджено доказами, дослідженими та перевіреними під час судового розгляду. За епізодом скоєння кримінального правопорушення від 15.02.2019 року:

Показами потерпілої ОСОБА_1 , яка в суді пояснила, що обвинуваченого ОСОБА_3 знає близько 3 років. 15 лютого 2019 року, десь близько 08 09 годин ранку, ОСОБА_3 прийшов до неї додому та попросив її взнати номер телефону ОСОБА_8 . Для цього вона передзвонила знайомій ОСОБА_9 , втім номер телефону вона не повідомила, оскільки була занята. Потім вона записала ОСОБА_3 номер телефону ОСОБА_9 та він пішов. Далі, в цей же день, точного часу вже не пам`ятає, десь біля 17.00 години, знову прийшов ОСОБА_3 та попросив мобільний телефон з метою зателефонувати знайомому, також сказав, щоб вона одяглася та вийшла на вулицю, оскільки там на неї чекає знайомий ОСОБА_8 . Довіряючи ОСОБА_3 , передала останньому свій мобільний телефон «Xiaomi Redmi 4А rose 16GB», а сама пішла до квартири, щоб одягнутися. Через деякий час, коли вийшла на сходинковий майданчик, то ОСОБА_3 вже не було. Вона вийшла на вулицю, оскільки сподівалася, що він там. Однак, і там ОСОБА_3 не було. Повернувшись до квартири вона стала телефонувати на свій номер телефону, втім ніхто не відповідав. У зв`язку із чим, вона звернулася до поліції. Додала, що жодних боргових зобов`язань у неї, або її родини, перед ОСОБА_3 , не було. Показами потерпілого ОСОБА_2 , який всуді пояснив,що обвинуваченого ОСОБА_3 він ранішене знав.Вказав,що свідкомподій щодошахрайського заволодіннямобільним телефономйого дружинивін небув.Зі слівдружини йомувідомо,що ОСОБА_3 заволодів їїмобільним телефоном. Показамисвідка ОСОБА_10 , який в суді пояснив, що ОСОБА_3 знає близько 2 років, стосунки з обвинуваченим товариські, потерпілу ОСОБА_11 знає близько 3 років, стосунки з нею також товариські. Вказав, що точної дати та часу не пам`ятає, він разом із ОСОБА_3 продали продавцю з кіоску за 600-700 гривень мобільний телефон. Марку мобільного телефону вже не пам`ятає, лише вказав, що телефон білого кольору. При цьому, звідки у ОСОБА_3 цей мобільний телефон, він не знає. Після продажу телефону вони пішли до залу ігрових автоматів, де він разом з ОСОБА_3 витратили грошові кошти отримані за продаж мобільного телефону. Показами свідка ОСОБА_12 , яка в суді пояснила, що раніше обвинувачених не знала, стосунків не підтримувала, потерпілу також не знала. Вказала, що її знайомий ОСОБА_13 придбав у ломбарді мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 4А для її сина. Через деякий час, коли мобільний телефон перебував у користування сина, їй подзвонила вчителька зі школи та повідомила, що приходили працівники поліції, залишили свій номер телефону та попросили подзвонити. Вона перетелефонувала на вказаний номер та домовилась про зустріч. Під час зустрічі працівники поліції їй повідоми, що даний мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 4А» був викрадений.

На данийчас мобільнийтелефон перебуваєу користуваннісина. А також дослідженими письмовими доказами по справі:

Копією документу на викрадений мобільний телефон «Xiaomi Redmi 4A rose 16 GB» (том 1 а.с.14), де зазначені ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 . Даними судово-товарознавчої експертизи №1091-19 від 16.04.2019 року, відповідно до висновку якого, вартість викраденого майна, а саме мобільного телефону «Xiaomi Redmi 4A rose 16 GB» ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , у кількості 1 шт., станом на 15.02.2019 року складала 2 039 грн. 15 коп. ( том 1 а.с.21-24). Протоколом від 19.03.2019 року з фототаблицею, згідно до якого оглянуто мобільний телефон «Xiaomi Redmi 4A», добровільно наданий ОСОБА_14 , при перегляді ідентифікаційних даних якого встановлено ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 ( том 1 а.с.37-39). Даний мобільний телефон було визнано речовим доказом ( том 1 а.с.41) та переданий за зберігання ОСОБА_14 ( том 1 а.с.40).

За епізодом скоєння кримінального правопорушення від 16.02.2019 року, суд вважає доведеним дане обвинувачення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за ч.3 ст.187 КК України, оскільки встановлені судом обставини повністю підтверджено доказами, дослідженими та перевіреними під час судового розгляду.

Показами потерпілого ОСОБА_2 , який всуді пояснив,що обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 він ранішене знав. Вказав,що уйого дружини ОСОБА_1 ,напередодні, обвинувачений ОСОБА_3 шахрайським шляхомзаволодів мобільнимтелефоном. 16лютого 2019року вінперебував вдомаразом іздітьми тапочув стуку двері,підійшовши додверей почув,чоловічий голос,який повідомив,що бажаєповернути мобільнийтелефон.Відчинивши двері,побачив чоловіка,як потімдізнався ОСОБА_3 ,який сказав,що повернетелефон,у томувипадку,коли вінзнайде чоловікана ім`я ОСОБА_8 .Але вінвзагалі такогочоловіка незнав тане розумівде йогошукати. Далі, ОСОБА_3 пішов,а вінзайшов назаддо квартири.В тойже день,близько 18.00годин ОСОБА_3 знову прийшов,повідомив,що шукаєйого дружину ОСОБА_1 ,але дружини вдома не було.Він намагавсяїй зателефонувати,однак вонане відповідала.Трохи згодомвін всеж такидодзвонився дружиніта повідомивщо їїшукає ОСОБА_3 ,на щодружина вказала,що будечекати ОСОБА_3 біля супермаркету«АТБ».Однак, ОСОБА_3 зайшов доквартири,щоб впевнитися,що дружинавдома відсутня. Черездеякий час,близько 20.00годин,він зновупочув стуку двері.Відкрив вхіднідвері,до ньогов квартирузабіг невідомиййому чоловіку «балаклаві»,як потімвін дізнався ОСОБА_4 та почавнаносити йомутілесні ушкодженняногою пообличчю.Він намагавсяйого зупинити,однак цене вдалося,оскільки ОСОБА_4 сильніший такрупніший затілобудовою занього. Впроцесі нанесеннятілесних ушкоджень,його заштовхалидо квартири,куди окрім ОСОБА_4 ,ще зайшовй іншийчоловік такожу «балаклаві»,як потімвін дізнався ОСОБА_3 . ОСОБА_4 продовжував наноситийому тілесніушкодження вобласть грудейта паху,він вцей час,розуміючи,що надатиопору вінне зможе,став відходитиназад тазайшов додитячої кімнати,де йогопосадили укрісло тапродовжили наносититілесні ушкодженняв областьтулубу таобличчя. Підчас нанесенняударів,у ньогозапитували дегроші,при цьому ОСОБА_3 ходив поквартирі тазбирав цінніречі,а самепланшет,мобільний телефонта фотоапарат.У зв`язкуіз тим,що мобільнийтелефон бувзаблокований, ОСОБА_3 просив розблокуватийого,погрожуючи тим,що увипадку відмови,він поб`єйого дитину,якій 1,6років. Далі,побачивши унього напальці обручку,сказали їїзняти,в тойчас коливін їїзнімав,обручка впалау крісло,а ОСОБА_3 її забрав. Потім він встав та підійшов до вікна, а ОСОБА_3 зняв зі стіни палку та замахнувся на нього. Втім він встиг ухилитися він неї. Потім зайшов до кімнати інший чоловік та повідомив, що потрібно уходити та вони пішли. Він зачинив за ними двері та вийшов на балкон, щоб прослідкувати за чоловіками, де побачив сусідку, яку попросив викликати поліцію. Також вказав, що з балкону він побачив, як чоловіки зняли «балаклави» та він зміг розгледіти їх обличчя. Вказав, що боргових зобов`язань у нього ні перед ОСОБА_3 , ні перед ОСОБА_4 не було.

Вважає, що обвинувачені діяли спільно, оскільки обвинувачені не зупиняли дії один одного. При цьому, саме з метою заволодіти його майном, ОСОБА_4 наносив йому тілесні ушкодження, а ОСОБА_3 в цей час збирав речі в квартирі. Окрім цього, обвинувачені бачили, що в квартирі перебувають малолітні діти, втім їх це не зупинило. Крім того, до квартири обвинувачених ні він. Ні його дружина не запрошували і дозволу на перебуванні в їх житлі, не давали

Показами потерпілої ОСОБА_1 , яка в суді пояснила, що 16 лютого 2019 року вдома її не було. Їй зателефонував чоловік ОСОБА_2 та повідомив, що прийшов ОСОБА_3 , який бажає з нею зустрітися. Оскільки вона була недалеко від свого будинку, попросила ОСОБА_3 вийти на вулицю. Однак, вони так і не зустрілися ОСОБА_3 не прийшов. Потім вона з подругою поїхали у справах, а коли повернулися, то вона знову стала телефонувати ОСОБА_3 . Однак додзвонитися не змогла та вирішила піти до нього додому. Адресу його мешкання по АДРЕСА_8 , на 4 поверсі, дізналася через спільних знайомих. Коли вона вже підходила до будинку, в якому мешкає ОСОБА_3 , їй зателефонувала сусідка та повідомила, що її чоловіка побили. Прийшовши додому, чоловік повідомив про обставини, що сталися. Разом із чоловіком у квартирі перебувала її донька, син та брат інвалід. Донька також повідомила, про обставини і розповіла, що батька ( ОСОБА_2 ) один чоловік бив, а інший - зайшов до кімнати, де перебували вони та став лазити по шафам та забирав цінні речі. Показами малолітнього свідка ОСОБА_15 , яка в присутності педагога ОСОБА_16 та законного представника ОСОБА_2 , в суді розповіла, що її батько- це ОСОБА_17 , а мати - ОСОБА_11 . Повідомила, про те, що 16.02.2019, ввечері, вона разом із батьком та молодшим братиком ОСОБА_18 перебували вдома. Їм хтось постукав у двері та, коли батько відчинив, до квартири зайшло двоє чоловіків у чорних шапках, де були лише отвори для очей. Чоловіки стали бити батька руками та ногами. Від цих дій вона з братиком дуже злякалися та забігли до кімнати. Один чоловік бив батька, а інший зайшов до них у кімнату та заспокоював їх. Перебуваючи з ними у кімнаті, один із чоловіків узяв чорну мамину сумку та став складати до неї планшет, фотоапарат, а також батьків мобільний телефон. При цьому, запитав у неї пароль від телефону, який вона не повідомила. Потім, коли чоловіки пішли, вона зайшла до кімнати, де перебував батько та побачила, що він весь був побитий, а на руках була кров. Далі, батько пішов до сусідки та попросив зателефонувати мамі. Показами свідка ОСОБА_10 про те, що ОСОБА_3 знає близько 2 років, ОСОБА_4 також знає близько року, стосунки з обвинуваченими товариські. Потерпілого ОСОБА_19 знає, втім стосунків не підтримує. Вказав, що точної дати та часу не пам`ятає, йому зателефонував ОСОБА_3 та попросив сходити з ним до ломбарду, закласти мобільний телефон, оскільки у нього немає документів. Він погодився та сказав ОСОБА_20 , щоб той підходив до нього додому. Через деякий час ОСОБА_3 прийшов разом із ОСОБА_21 та став демонструвати йому мобільний телефон. Також попросив залишити у нього вдома свій рюкзак та фотоапарат, на що він дав свою згоду. Далі, вони втрьох на автомобілі таксі поїхали до ломбарду «Імперіал» в районі «Підстанції», де він разом із ОСОБА_3 зайшли до ломбарду, а ОСОБА_4 залишився в автомобілі їх чекати. Оскільки необхідні документи були у нього, то в приміщенні ломбарду ОСОБА_3 передав йому мобільний телефон та обручку, які він передав працівнику ломбарду, а вона в свою чергу передала йому грошові кошти, в сумі 1200-1300 гривень, які він тут же віддав ОСОБА_3 . При цьому, ОСОБА_3 з ним будь якою сумою грошей не ділився. Також ОСОБА_3 не повідомляв йому, звідки у нього ці речі. Після вони повернулися до автомобіля таксі та роз`їхались по своїх справах. Додав, що він погодився на пропозицію ОСОБА_3 допомогти йому, оскільки вважав, що ці речі належать ОСОБА_3 . Про те, що закладені речі викрадені у ОСОБА_2 йому було не відомо. А також дослідженими письмовими доказами по справі:

Протоколом оглядувід 16.02.2019року зфототаблицею,відповідно доякого,в присутностіпонятих,а також ОСОБА_1 ,оглянута житловаквартира АДРЕСА_7 .Оглядом дитячоїкімнати вказаноїквартири виявленопошкоджене диван-крісло,що стоїтьна переднійчастині,обпершись настіну.На даномукріслі відірванеднище тавиявлені плямибурого кольору.Шпалери вданій кімнатіна західнійстані відірвані.Також,в кімнатівиявлено шафу,яка начас оглядувідчинена,одяг знаходитьсяв хаотичномупорядку.Між даноюшафою таліжечком виявленодерев`яну фанеру,розміром приблизно8х2см,на якійвиявлені плямибурого кольору,схожі накров.Також,в кімнатівиявлено письмовийстіл,на якомухаотично розкиданийодяг.Вікно вкімнаті зправої сторонирозбите,на шторівиявлені плямибурого кольору,схожі накров.Під вікномвиявлено зламанудерев`яну дощечку,а такожлист паперуз плямамибурого кольору,схожими накров.На підлозікімнати килим,на якомурозкидані речі,дитячі іграшки,виявлено плямубурого кольору,схожу накров.Під часогляду вилученофрагмент паласу зречовиною бурогокольору тафрагмент паласу(зразок),фрагмент паперуз речовиноюбурого кольорута чистий фрагментпаперу,фрагмент фанери зречовиною бурогокольору тачистий фрагментфанери,дерев`яна дошка(том 1а.с.69-73),що визнаніречовими доказами(том 1а.с.74-75). Протоколомогляду від17.02.2019року,згідно зяким,в присутностіпонятих та ОСОБА_10 ,оглянуто добровільновидані останнімелектронні вагисірого кольорута фотоапарат«Nikon»(том 1а.с.78),які визнаніречовими доказами(том 1а.с.80-81). Протоколомогляду від17.02.2019року,відповідно доякого,в присутностіпонятих вприміщенні Шевченківськоговідділення поліціїоглянуто ОСОБА_4 ,який намомент оглядувзутий укросівки чорногокольору,одягнений успортивні штани,які маютьдві білісмужки,пально сірогокольору тасветр сірогокольору.Під часогляду ОСОБА_4 добровільно видавмаску чорногокольору зпрорізями спереду,яка вилучається,також вилученепальто сірогокольору.Як пояснив ОСОБА_4 в ходіданого огляду,в данійчорній масці,разом з ОСОБА_3 ,він відкритозаволодів майномпотерпілого ОСОБА_2 із застосуваннямнасильства,а саме:мобільним телефоном,обручкою,фотоапаратом,електронними вагамиз квартири.Під часогляду вилученамаска чорногокольору,пальто сірогокольору ( том 1 а.с.95), що визнані речовими доказами ( том 1 а.с.97-98). Договором про надання фінансового кредиту під заставу №3.51156/0 від 16.02.2019 року, згідно до якого ОСОБА_10 передав під заставу виріб, а саме: кільце із золота, 375 проби ( том 1 а.с.116), що є речовим доказом ( том 1 а.с.118). Договором про надання фінансового кредиту під заставу №3.51157/0 від 16.02.2019 року, згідно до якого ОСОБА_10 передав під заставу мобільний телефон Poptel P9000 max (том 1 а.с.117), що є речовим доказом ( том 1 а.с.118). Протоколом отримання біологічних зразків крові ОСОБА_4 ( том 1 а.с.158), ОСОБА_2 ( том 1 а.с.166), ОСОБА_3 ( том 1 а.с.193) Висновком експерта №537 від 19.03.2019 року, відповідно до якого, кров ОСОБА_4 належить до групи 0 з ізогемаглютинінами анти- А і анти В за системою АВ0 ( том 1 а.с.161). Висновком експерта №605 від 26.03.2019 року, відповідно до якого, кров ОСОБА_2 належить до групи В з ізогемаглютиніном анти- А за системою АВ0 ( том 1 а.с.169-170). Висновком експерта №538 від 19.03.2019 року, відповідно до якого, кров ОСОБА_3 належить до групи А з ізогемаглютиніном анти В за системою АВ0 ( том 1 а.с.196). Копіями документів на викрадені речі, а саме: копією акту прийому-передачі від 09.08.2012 року, в якому вказано, що ОСОБА_2 прийняв у власність товар, в тому числі цифрову фотокамеру «Nikon D3100 18-55VR Kit»; копією гарантії, чеку та бірки на придбання золотої обручки, 375 проби; копіями документів на мобільний телефон ( том 1 а.с.208, 209, 210-211). Протоколом від 21.02.2019 року, відповідно до якого, у присутності понятих, потерпілий ОСОБА_2 впізнав на фотознімку №2 саме ОСОБА_4 , котрий 16.02.2019 року вчинив щодо нього напад та спричинив йому тілесні ушкодження ( том 1 а.с.212-215). Даними судово-медичної експертизи № 796е від 14.03.2019 року, відповідно до висновку якого у ОСОБА_2 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому кісток носу без зміщення кісткових уламків, синців - 1-го в лівій параорбітальній ділянці, 1-го в лівій завушній області, 1-го на тильній поверхні лівої кисті, 1-го на правій бічній поверхні тулуба по середньо-пахвовій лінії на рівні 6-10 ребер, саден на обличчі, забійної рани зовнішнього кута лівого ока, що ускладнилась розвитком травматичного кон`юктивіту, які спричинені від механічної дії тупого твердого предмету (предметів), чи удару об такий (такі), індивідуальні особливості травмуючого предмету на характеру тілесних ушкоджень не відобразилися. Враховуючи характер та локалізацію виявлених тілесних ушкоджень, наданої на момент огляду обстеженого медичної документації, можливо вказати, що вони спричинені незадовго до звернення за медичною допомогою в 16 МКЛ ( 16.02.2019 року), тобто і в термін, на який вказує обстежений та слідчий в ухвалі. Виявлені тілесні ушкодження у вигляді синців на тулубі на лівій кисті відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки. За своїм характером виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому кісток носу без зміщення кісткових уламків, синців та саден на обличчі, забійної рани зовнішнього кута лівого ока, що ускладнилась розвитком травматичного кон`юктивіту, відносяться до легких тілесних ушкоджень, як такі, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, тривалістю понад 6 діб, але не більше, як три тижні (21 день). ( том 1 а.с. 221-224). Висновком судово-товарознавчої експертизи №1352-19 від 15.03.2019 року, відповідно до якого, станом на 16.02.2019 року, ринкова вартість викраденого майна, а саме: -мобільного телефону «Poptel P9000 max», придбаного у липні 2018 року, складала 5 361 грн.; -планшету «Lenovo ideatab A3000» з тріщиною на екрані з лівої сторони, придбаного в 2005 році, складає 508 грн.;-фотоапарату «NICON D3000» з тріснутим дисплеєм та віконцем, придбаним у 2006 році, складала 3 993 грн.;-золотої обручки 375 проби, вагою 1,7 г, придбаної 14.02.2017 року, складала 1 836 грн.

Всього вартість викраденого майна становила 11698 грн. ( том 1 а.с.231-234). Висновком експерта №606 від 09.04.2019 року, згідно з яким, кров потерпілого ОСОБА_2 належить до групи В з ізогемаглютиніном анти- А за системою АВ0. При подальшому дослідженні був виявлених і супутній антиген Н. Кров ОСОБА_22 належить до групи А з ізогемаглютиніном анти В за системою АВ0. При подальшому дослідженні був виявлений і супутній антиген Н. Кров ОСОБА_4 належить до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за системою АВ0. На представлених для дослідження аркушах паперу (об`єкти № 1-3, 4-6), фрагменті килиму ( об`єкт №7) та фрагменті ДВП, названому слідчим «фрагмент фанери» ( об`єкт №8), встановлена наявність крові людини. При її серологічному дослідженні, в більшості слідів, були виявлені антигени В і Н, а в слідах ( об`єкти № 4,5,8) були виявлені антигени В і Н та ізогемаглютинін анти- А. Отриманий результат не виключає можливості утворення усіх цих слідів за рахунок крові групи В з ізогемаглютиніном анти А з вмістом супутнього антигену Н або за рахунок змішування в цих слідах крові кількох осіб, груповій характеристиці крові яких властиві антигени В і (або) Н та ізогемаглютинін анти-А. Таким чином, не виключається можливість походження усіх цих слідів крові від потерпілого ОСОБА_2 , крові якого властиві, виявлені в цих слідах, антигени В і Н та ізогемаглютинін анти-В, або від іншої особи (осіб) з аналогічними груповими властивостями; не виключається можливість присутності в цих слідах, в якості домішки, і крові ОСОБА_4 , для крові якого антиген Н, виявлений в цих слідах, є основним групоспецифічним фактором; у зв`язку з не виявленням в цих слідах крові антигену А основного групоспецифічного фактору крові ОСОБА_3 , виключається можливість походження цих слідів крові від нього (том 1 а.с.240-242). Висновком експерта №369 від 10.04.2019 року, відповідно до якого, кров потерпілого ОСОБА_2 належить до групи В з ізогемаглютиніном анти- А за ізосерологічною системою АВ0. При подальшому дослідженні був виявлених і супутній антиген Н ізосерологічної системи АВ0. Кров ОСОБА_22 належить до групи А з ізогемаглютиніном анти В за ізосерологічною системою АВ0. При подальшому дослідженні був виявлений і супутній антиген Н ізосерологічної системи АВ0. Кров ОСОБА_4 належить до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВ0, якій властивий антиген Н ізосерологічної системи АВ0. На фрагменті одної дошки в об`єктах №№1,2,5 встановлена наявність крові та визначений біло людини. На інших ділянках цієї дошки в об`єктах №№3,4 та на фрагменті другої дошки в об`єктах №№6,7, наявність крові не встановлено. В об`єктах №№1-7 клітин з ядрами та мікрочастки тканин людини не виявлені. При цитологічному дослідженні виявлено, що кров в об`єкті №1 належить особі чоловічої генетичної статі; статева належність крові в об`єктах №№2,5 не встановлена через відсутність її формених елементів. При визначені групової належності слідів крові в об`єктах №№1,5 виявлені антигени В та Н ізосерологічної систем и АВ0; групова належність слідів крові в об`єкті №2 не встановлена через не виявлення антигенів А,В,Н ізосерологічної системи АВ0. Враховуючи вищевказані результати дослідження можна вказати, що кров на одному фрагменті дошки в об`єкті №1 могла походити від чоловіка (чоловіків) груповій властивості крові якої ( яких) характері виявлені антигени В та Н ізосерологічної системи АВ0; кров в об`єкті №5 могла походити від особи (осіб), груповій властивості крові якої (яких) також характерні виявлені В та Н ізосерологічної системи АВ0. Або, можливе походження крові одному фрагменті дошки в об`єктах №№1,5 за рахунок змішування її від декількох осіб з різним сполученням виявлених антигенів В та Н. Враховуючи вищевказані результати дослідження та групову характеристику крові ОСОБА_2 , можна вказати, що кров на одному фрагменті дошки (об`єкти №№1,5) могла походити від потерпілого ОСОБА_2 . Враховуючи вищевказані результати дослідження та групову характеристику крові ОСОБА_23 , можна припустити, що кров на одному фрагменті дошки (об`єкти №№1,5) могла походити у вигляді домішку його крові. Враховуючи вищевказані результати дослідження та групову характеристику крові ОСОБА_22 , виключається можливість походження його крові в слідах на одному фрагменті дошки (об`єкти №№1,5), оскільки антиген А, який властивий його групі крові, не виявлений ( том 1 а.с. 248-252). Протоколом про визнання речовими доказами від 13.04.2019 року об`єктів. Долучених до виновку експерта №369: змиви з об`єкиів №1-7, вит. з об.№1,2,5 на ниточках марлі, зразки крові ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 ( том 2 а.с.1) Протоколом слідчого експерименту від 11.03.2019 року, проведеного за участю потерпілого ОСОБА_2 , який в присутності спеціаліста продемонстрував механізм завдання йому тілесних ушкоджень ( том 2 а.с.3-5). Висновком експерта №994е від 02.04.2019 року, відповідно до якого, враховуючи характер та локалізацію виявлених тілесних ушкоджень, можливо вказати, що вони не суперечать механізму їх утворення на який вказує ОСОБА_2 в ході проведення слідчого експерименту за його участю ( том 2 а.с.19-21). Протоколом пред`явлення речей для впізнання від 23.03.2019 року з фототаблицею, згідно з яким потерпілий ОСОБА_2 впізнав пальто №2, в якому був нападник, що 16.02.2019 року спричинив йому тілесні ушкодження ( том 2 а.с.26-30). Відповідно до протоколу, під №2 зазначено пально сірого кольору з біркою з надписом «Zara man eur Lusa mex 40», яке було спаковано до спецпакету з надписом «вилучено за адресою АДРЕСА_9 у ОСОБА_4 » (том 2 а.с.26-30). Висновком експерта №646 від 09.04.2019 року, згідно з яким, на представленому для дослідження пальто (об`єкти №№1-4) встановлена наявність крові людини. При її серологічному дослідженні були виявлені антигени В і Н. Отриманий результат не виключає можливості утворення цих слідів за рахунок крові групи В з ізогемаглютиніном анти А з вмістом супутнього антигену Н або за рахунок змішування в цих слідах крові кількох осіб , груповій характеристиці крові яких властиві антигени В і (або) Н. Таким чином, не виключається можливість походження усіх цих слідів крові від потерпілого ОСОБА_2 , крові якого властиві, виявлені в цих слідах, антигени В і Н, або від іншої особи (осіб)з аналогічними груповими властивостями; не виключається можливість присутності в цих слідах, в якості домішки, і крові ОСОБА_4 , для крові якого антиген Н, виявлений в цих слідах, є основним групоспецифіним фактором; у зв`язку з не виявленням в цих слідах крові антигені А основного групоспецифічного фактору крові ОСОБА_22 , виключається можливість походження цих слідів крові від нього. На шапці (масці), представленій на дослідження, наявність крові не встановлена ( том 2 а.с. 36-38). Протоколом огляду від 04.04.2019 року з фототаблицею, згідно до якого оглянуті добровільно видані ОСОБА_24 працівником ломбарду «Онікс» ОСОБА_25 » мобільний телефон «Poptel» в корпусі чорного та зеленого кольорів, обручка з металу жовтого кольору, вагою 1,64 г 375 проби, що були передані до вказаного ломбарду на підставу договору про надання фінансового кредиту під заставу ОСОБА_10 ( том 2 а.с.39-41), що визнанні речовим доказом ( том 2 а.с.45) та повернуті під розписку потерпілому ОСОБА_2 ( том 2 а.с.46). Протоколом огляду від 04.04.2019 року з фототаблицею, згідно до якого, за участю потерпілого ОСОБА_2 оглянутий мобільний телефон «Poptel», який при запуску запросив ввести графічний ключ. Потерпілим ОСОБА_2 введено графічний ключ у вигляді літери V, після чого даний телефон увімкнувся, встановлено ІМЕІ 1: НОМЕР_3 , ІМЕІ 2: НОМЕР_4 ( том 2 а.с.42-44), визнаний речовим доказом ( том 2 а.с.45) та повернутий під розписку потерпілому ОСОБА_2 ( том 2 а.с.46).

Таким чином, суд вважає повністю доведеним дане обвинувачення ОСОБА_3 у скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.3 ст. 187 КК України та ОСОБА_4 , у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України, оскільки досліджені вищезазначені докази, які є в матеріалах кримінального провадження, отримані у передбаченому кримінально-процесуальному порядку, є допустимими, належними та достовірними, взаємно узгодженими, підтверджуючими один одного, які мають значення для кримінального провадження та такими, що відповідають фактичним обставинам справи.

Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 свою провину у вчинених кримінальних правопорушеннях за ч.2 ст.190 КК України та ч.3 ст. 187 КК України визнав повністю,обвинувачений ОСОБА_4 за ч.3ст.187КК України такожвизнав своюпровину повністю.При цьому, увідповідності дост.63Конституції України,обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відмовилисянадавати показаннята відповідатина запитання. Такожобвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заявили,що розкаялись ускоєних злочинах.

При цьому, без огляду на дану позицію обвинувачених, їх провина повністю знайшла своє підтверження вищевказаними доказами.

Під час судового засідання достовірно встановлено, що саме ОСОБА_3 шахрайським шляхом заволодів майном потерпілої ОСОБА_1 . Також встановлено й те, що ОСОБА_3 за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_4 скоїли розбійний напад на потерпілого ОСОБА_2 з проникненням до його житла, звідкіля заволоділи майном. Так, по епізоду шахрайства, потерпіла ОСОБА_1 як під час досудового розслідування, так і в судовому засіданні детально та послідовно розповіла про обставини шахрайського заволодіння її мобільним телефоном. Вказала, що обвинуваченого ОСОБА_3 вона знає на протязі трьох років, а тому довіряючи йому, передала свій мобільний телефон для дзвінка, а сама за пропозицією обвинуваченого, направилась в квартиру, одягнутися. Коли вийшла, то обвинувачений ОСОБА_3 з її мобільним телефоном зник. При цьому, судом не здобуто обєктивних даних, які б свідчили про наявність у потерпілої ОСОБА_1 будь-яких причин обумовляти обвинуваченого ОСОБА_3 . Ці покази не викликають у суда сумнівів в їх достовірності, оскільки не мають суперечностей і узгоджуються з іншими доказами наяними в матеріалах крімінального провадження. Про належність даного мобільного телефону потерпілій свідчить копія документів на цей телефон, де зазначені відповідні ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 (том 1 а.с.14) Саме ці ІМЕІ зазначені на мобільному телефоні, що був наданий свідком ОСОБА_12 для огляду під час досудового розслідування (том1 а.с. 37-39). Свідок ОСОБА_12 підтвердила факт огляду телефону під час досудового розслідування і зазначила, що цей мобільний телефон нею придбаний для сина. За показами свідка ОСОБА_10 , він разом з обвинуваченим ОСОБА_3 продали мобільний телефон, а отримані гроші витратили.Про те, що цей телефон був викрадений, йому не було відомо.

Таким чином, судом достоменно встановлений факт умисного заволодіння обвинуваченим ОСОБА_3 мобільним телефоном саме через шахрайство, оскільки обвинувачений саме задля заволодіння чужим майном, використовуючи особливі довірчи стосунки з потерпілою ОСОБА_1 через їх особисте знайомство, з метою викликати у потерпілої впевніність в своїх діях, попросив у неї мобільний телефон для дзвінка, а потерпіла, розуміючи необхідність для обвинуваченого телефоного дзвінка, добровільно передала свій мобільний телефон.

Окрім цього, провина обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтверджується і по епізоду розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_2 поєднаного із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, вчиненого групою осіб, із проникнення у житло.

Так, потерпілий ОСОБА_2 , як в ході досудового розслідування, так і в суді давав послідовні, детальні покази, описував роль кожного співучасника, вказав, що на нього напало два чоловіки, які були у «балаклавах», при цьому один наносив тілесні ушкодження по голові, обличчу,тулубу, кінцівках, а інший, в цей час, ходив по квартирі та збирав цінні речі. Нападниками були ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , яких він добре розгледів та запам"ятав, коли ті вийшли з під"їзду їх будинку після злочину та зняли балаклави, а він в цей момент перебував на балконі, щоб прослідкувати за нападниками.

Покази потерпілого не викликують у суда будь-яких сумнівів, оскільки узгоджуються з дослідженими доказами.

Так, за висновком судової медичної експертизи №796, саме на вказаних ділянках тіла потерпілого : голові, в області обличчя, носу, очей, тулубу, кінцівках, вивлені тілесні ушкодження ( том1 а.с.221-224) Про дані обставини потерпілий підтвердив і під час слідчого експерименту, в ході якого ОСОБА_2 продемонстрував механізм нанесення йому тілесних ушкоджень, а також повідомив такі деталі скоєння щодо нього злочину, які могли бути відомі тільки безпосередньому учасникуподій.

В подальшому, у висновку судово- медичної експертизи № 994е підтверджено факт того що, локалізація та характер виявлених у потерпілого ОСОБА_2 тілесних ушкоджень не суперечить механізму їх утворення, на який потерпілий вказує в ході проведення слідчого експерименту.

Також, під час досудового розслідування було оглянуто місце вчинення злочину квартиру АДРЕСА_10 , в якій виявлені хаотично розкидані речі , поламані меблі, розбиті вікна, а на кріслі в дитячий кімнаті, на підлозі, шторах, виялені плями, схожі на кров. З місця події вилучені фрагменти предметів з плямами. В подальшому, за результатів імунологічних експертиз, на даних предметах виявлені сліди крові, що не виключають можливість походження усіх цих слідів крові від потерпілого ОСОБА_2 (том 1 а.с. 240-242)

Крім того, потерпілий ОСОБА_2 під час впізнання на досудовому розслідуванні, серед пред`явлених фотознімків, впізнав саме ОСОБА_4 , як особу, яка нанесла йому тілесні ушкодження 16.02.2019.

Також,під часдосудового розслідування,потерпілий впізнавпальто,в якомубув одинз нападників. Данепальто буловилучено уобвинуваченого ОСОБА_4 (том 2а.с.26-30).Відповідно довисновку експерта(том 2а.с.36-38),саме нацьому пальто виявленісліди крові, щоне виключаютьможливість походженняцієї кровівід потерпілого ОСОБА_2 . Крім того, покази потерпілого ОСОБА_2 узгоджуються із показами малолітнього свідка ОСОБА_15 , яка є донькою потерпілого, перебувала під час вчинення злочинув квартирі, була безпосереднім очевидцем подій та бачила, як один чоловік наносив ОСОБА_2 тілесні ушкодження, а інший збирав по квартирі цінні речі.

Також судом було допитаносвідка ОСОБА_10 , котрий вказав, що разом з обвинуваченими ОСОБА_3 та ОСОБА_4 їздили до ломбарду, де він за проханням обвинуваченого ОСОБА_26 на свої документи, здав мобільний телефон та обручку. Гроші віддав обвинуваченому ОСОБА_27 .

Про обставини передачі до ломбарду цих речей свідчать договори про надання фінансового кредиту ( том1 а.с. 116,117) Даний мобільний телефон та обручка за цими договорами були оглянуті. Під час розслідування, потерпілий ОСОБА_2 до цього телефону ввів лише йому відомий графічний ключ, внаслідок чого мобільний телефон увімкнувся ( том 2 а.с.42-44)

Крім того, покази потерпілого не викликають у суда жодних сумнівів в їх достовірності, оскільки судом також не встановлено будь-яких підстав у останнього обумовлювати обвинувачених. На переконання колегії суддів, 16 лютого 2019 року обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 мали за мету саме заволодіння майном потерпілого шляхом розбійного нападу з проникненням до його житла.

Так, судом встановлено, що обвинувачених до квартири АДРЕСА_7 , де проживає потерпілий ОСОБА_2 з сім"єю, ніхто не запрошував. Оскільки обвинувачені розуміли, що іншим чином до приміщення квартири, де зберігається майно, їм не потрапити і добровільно потерпілий своє майно не віддасть, придбали собі маски типу"балаклава", які можна підготувати лише заздалегідь, бути не впізнаними, і вподальшому використали їх під час скоєння злочину.

Потім, коли обвинувачені постукали у вхідні двері і потерпілий їм відкрив, ніякого спілкування та розмов між ними не відбулось, навпаки, обвинувачений ОСОБА_4 відразу наніс удар в область обличчя потерпілому, а далі став наносити удари в область голови та тулубу, внаслідок чого обвинувачені пройшли до квартири, оскільки будь-якого опору потерпілий чинити не міг, й свідчить про те, що обвинувачені саме проникли до квартири з метою заволодіння майном, оскільки в інший спосіб потрапити до квартири та заволодіти майном , вони не могли.

В квартирі обвинувачений ОСОБА_4 продовжував наносити удари потерпілому з метою подолання опору, питав де гроші, а ОСОБА_3 збирав речі потерпілого. Потім, побачив обручку, сказали її зняти та забрали. Далі забрали мобільний телефон, вимагаючи його розблокувати.

При цьому, дії обвинувачених потерпілий сприймав реально, вважав їх загрозою для свого життя і здоров`я, що підтвердив під час свого допиту в суді.

За висновком судової медичної експертизи у потерпілого виявлені тілесні ушкодження у вигляді синців на тулубі, на лівій кисті, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки, та тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому кісток носу без зміщення кісткових уламків, синців та саден на обличчі, забійної рани зовнішнього кута лівого ока, що ускладнилась розвитком травматичного кон`юктивіту, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, як такі, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, тривалістю понад 6 діб, але не більше, як три тижні (21 день)

Тобто, характер тілесних ушкоджень, їх локалізація, кількість, спосіб вчинення кримінального правопорушення, вказують на те, що вони були завдані з достатньою силою, й тим самим є небезпечними для життя та здоров"я потерпілого і були спрямовані саме задля подавлення опору потерпілого і безперешкодного заволодіння його майном.

Про спільні умисні дії обвинувачених, їх попередню змову групою осіб, свідчать не лише показання допитаного потерпілого, а і поведінка обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , конкретні дії кожного із обвинувачених, які характеризуються чітким виконанням певної ролі у вчиненні кримінального правопорушення, активністю кожного зі співучасників, узгодженістю та спрямованістю на заволодіння майном потерпілого.

При цьому, кожен з обвинувачених, маючи реальну можливість залишити місце скоєння кримінального правопорушення, цього не зробив, а навпраки, погоджувався з діями одне одного, не перешкоджав цьому, доповнюючи один одного, а тому їх дії свідчать про попередню домовленість та їх змову щодо реалізації спільного умислу на розбій.

Окрім цього, поведінка обвинувачених до вчинення злочину, зокрема те, що вони були у «балаклавах», які ними було заготовлено заздалегідь з метою потратипити до квартири і не бути викритими потерпілим, та в подальшому були використані обвинуваченими під час скоєння правопорушення, також свідчить про умисел спрямований на напад з метою заволодіння майном потерпілого, поєднаного із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу. Таким чином, суд вважає, що застосування до потерпілого вказаного насильства, було здійснено саме з метою заволодіння майном потерпілого, мало реальний характер, оскільки здатне подавити волю потерпілого до опору, а тому є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, який зазнав нападу й свідчить саме про розбійний напад ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на потерпілого ОСОБА_2

Крім того, під час судового розгляду обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заявляли про здійснення на них тиску з боку робітників поліції під час здійснення досудового розслідування. Дані доводи обвинувачених колегією суддів перевірені, за заявою обвинувачених судом винесено ухвалу від 16.09.2021.

Постановою слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м.Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтава від 08.12.2021, кримінальне провадження за ч.2 ст.365 КК України відносно службових осіб відділення поліції № 7 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області закрито, у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення. Колегія суддів вважає, що дана постанова слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м.Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтава є обґрунтованою, повною та належною, оскільки слідчим були перевірені всі обставини, вказані обвинуваченими. Також, слід зазначити, що окрім усної заяви ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , їх заяви будь якими іншими обставинами не підтверджена.

А тому,зурахуваннямнаведеного,колегіясуддів вважає що заяви ОСОБА_3 та ОСОБА_4 щодо застосування до них з боку працівників поліції відділення поліції № 7 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області тиску, а також недозволених методів ведення розслідування, не знайшли свого об`єктивного підтвердження.

Також по даному кримінальному провадженню з 28 січня 2020 року судом неоднаразово викликалась свідок ОСОБА_28 , а з 03 червня 2020 року судом виносились ухвали про її примусовий привід. Однак, даний свідок до суду не з"являлась, примусовий привід не виконувався. Згідно наданих до суду матеріалів, відповідно до рапортів працівників поліції, даний свідок за вказаною адресою не проживає.

Ухвалою суду від 21.09.2022 року стороні обвинувачення було встановлено строк до 08.11.2022 року для подання до суду доказів по кримінальному провадженню, а саме забезпечення присутності свідка ОСОБА_28 . Відповідно до наданих документів, пояснення ОСОБА_29 ( матері ) від 18.10.2022 року, ОСОБА_28 по вказаній адресі не проживає приблизно п"ять років, місце її знаходження не відомо. Аналогічного змісту до суду надані рапорти працівників поліції, в зв"язку з чим 08.12.2022 року подальший виклик свідка ОСОБА_28 припинений, а кримінальне провадження розглядалось на підставі наявних у суда доказів.

При цьому, суд вважає, що досліджених та перевірених під час судового розгляду доказів достатньо щодо доведеності вини обвинувачених в інкримінованих злочинах.

Враховуючи наведене, суд визнає обвинуваченого ОСОБА_3 , винним у вчиненні вищезазначених кримінальних правопорушень, а його умисні дії, що виразилися у заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчиненого повторно, а також у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), поєднаного з проникненням у житло, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчинила розбій, вірно кваліфіковані за ч.2 ст.190 КК України, ч. 3 ст. 187 КК України.

При призначенніпокарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд,враховує ступіньтяжкості вчиненихним кримінальнихправопорушень,які відповіднодо ст.12КК Україниє нетяжкимта особливотяжким злочинами, обставини його вчинення, особу обвинуваченого, який на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за місцем відбування покарання характеризується посередньо.

До обставин, що пом`якшують покарання, суд відносить каяття обвинуваченого ОСОБА_3 .

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому є рецидив злочину.

Враховуючи вищенаведені обставини, характер та ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, суспільну небезпечність злочинів та наслідки скоєного, особу обвинуваченого, суд вважає, що ОСОБА_3 необхідно призначити покарання, у видіпозбавлення волі з конфіскацією майна, із урахуванням положень ч.1 ст. 70 КК України, щобуде вданому випадкузаконним тасправедливим,відповідатиме загальнимзасадам призначенняпокарання табуде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Також, з урахуванням наявності вироку Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 27.05.2021 року, який вироком Дніпровського апеляційного суду від 27.10.2021 року скасовано в частині призначеного покарання, суд вважає за необхідне остаточне покарання ОСОБА_3 визначити за правилами ч. 4 ст.70 КК України.

Також, суд визнає обвинуваченого ОСОБА_4 винним у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення, а його умисні дії, що виразились у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), поєднаного з проникненням у житло, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, вірно кваліфіковані за ч.3 ст. 187 КК України.

При призначенніпокарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є особливо тяжким злочином, обставини його вчинення, особу обвинуваченого, який на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за місцем мешкання характеризується позитивно, а за місцем відбування покарання характеризується посередньо.

До обставин, що пом`якшують покарання, суд відносить каяття обвинуваченого ОСОБА_4 . Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому судом не встановлено.

Враховуючи вищенаведеніобставини,характер таступінь тяжкостівчиненого кримінальногоправопорушення,наслідки скоєного,особу обвинуваченого,суд вважає,що ОСОБА_4 необхідно призначитипокарання,у видіпозбавленняволі з конфіскацією майна, щобуде вданому випадкузаконним та справедливим, відповідатиме загальним засадам призначення покарання та буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Вирішуючи питання про відшкодування документально підтверджених процесуальних витрат, пов`язаних з залученням експерта при проведені експертиз по справі, колегія суддів враховуючи ступень вини та майновий стан обвинувачених, вважає необхідним покласти на ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в повному обсязі.

Питання про долю речових доказів вирішити відповідно до ч.9 ст.100 КПК України.

Арешт, накладений ухвалою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 01.03.2019 року, на електронні ваги, фотоапарат «Nikon D-3100» - скасувати. Арешт, накладений ухвалою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 19.02.2019 року, на маску чорного кольору та пальто сірого кольору - скасувати.

Доводи обвинуваченого ОСОБА_3 про зарахування в строк відбуття покарання терміну перебування під вартою із розрахунку один день тримання підвартою за два дні позбавлення волі, судом не примаються, з наступних підстав.

Згідно з ч. 5 ст. 72 КК України, в редакції Закону України №838- VIII від 26 листопада 2015 року, зарахування судом строку попереднього ув`язнення у разі засудження до позбавленняволі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи застосовано попереднє ув`язнення, проводиться з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Законом України "Про внесення зміни до Кримінального кодексу України" щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув`язнення від 18 травня 2017 року № 2046-VIII, який набрав чинності 21 червня 2017 року, у вказану вище частину статті внесені зміни і вона викладена в новій редакції, яка передбачає зарахування судом попереднього ув`язнення у строк покарання, у разі засудження до позбавленняволі день за день.

Водночас, ч. 2 ст. 5 КК України визначено, що закон про кримінальну відповідальність, який, зокрема, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.

При цьому, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 29 серпня 2018 року (провадження №13-31кс18), якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII в силу як прямої, так і зворотної дії кримінального закону в часі.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 вчинив злочин 15.02.2019 року та 16.02.2019 року.

Відповідно до вироку Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 27.05.2021 року ОСОБА_3 вчинив злочин 17 березня 2017 року. Однак в даному вироці, відсутні дані про те, що по цій справі Криничанським районним судом Дніпропетровської області йому обирався запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Таким чином, з огляду на те, що злочини були вчинені обвинуваченим після 20 червня 2017 року, у суду відсутні правові підстави для зарахування обвинуваченому ОСОБА_27 до покарання, строк попереднього ув`язнення з розрахунку один день тримання під вартою за два дні позбавлення волі.

Керуючись ст.ст.368, 370-371, 373-376, 615 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 190, ч.3 ст.187 КК України.

Призначити ОСОБА_30 покарання:за ч.2 ст.190 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки;за ч.3 ст. 187 КК України у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років із конфіскацією майна.

На підставіч.1ст. 70 ККУкраїни за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхомпоглинання меншсуворого покараннябільш суворимпокаранням призначити ОСОБА_30 покаранняувиді позбавлення волі строком на 7 (сім) років із конфіскацією майна. На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання за вироком Криничанського районногосуду Дніпропетровськоїобласті від27.05.2021року,який вирокомДніпровського апеляційногосуду від27.10.2021року скасовано в частині призначеного покарання, більш суворим покаранням за даним вироком суду, остаточно призначити ОСОБА_30 покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років із конфіскацією майна.

Запобіжний захід, обраний ОСОБА_30 у вигляді тримання під вартою залишити без змін, до набрання вироком законної сили.

Строк покарання ОСОБА_30 обчислювати з 20 лютого 2019 року.

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України.

Призначити ОСОБА_31 покарання за ч.3 ст. 187 КК України у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років із конфіскацією майна. Запобіжний захід, обраний ОСОБА_31 у вигляді тримання під вартою залишити без змін, до набрання вироком законної сили.

Строк покарання ОСОБА_31 обчислювати з 17 лютого 2019 року.

Речові докази:

- мобільний телефон «Xiaomi Redmi 4A rose 16 GB» ( том 1 а.с.41) повернути потерпілій ОСОБА_1 електронні ваги, фотоапарат «Nikon D-3100» ( том 1 а.с.80-82) повернути власнику ОСОБА_2 , скасував арешт, накладений ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 01.03.2019 року (том 1 а.с. 94); фрагмент паласу з речовиною бурого кольору, фрагмент паласу (зразок), фрагмент паперу з речовиною бурого кольору та чистий фрагмент паперу, фрагмент фанери з речовиною бурого кольору та чистий фрагмент, дерев`яну дошку (том 1 а.с.74-75), змиви, зразки крові ( том 2 а.с.1-2), що знаходяться на зберіганні в камері речових доказів Шевченківського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області знищити; -маску чорного кольору, пальто сірого кольору ( том 1 а.с.97-99) знищити, скасував арешт, накладений ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 19.02.2019 року (том 1 а.с. 103); копії договорів про надання фінансового кредиту під заставу ( том 1 а.с.116-117), диски ( том 2 а.с.6,65) зберігати в матеріалах кримінального провадження; -мобільний телефон «Poptel P9000 MAX», золоту обручку (том 2 а.с.45-46) вважати повернутими власнику потерпілому ОСОБА_2 .

Стягнути з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь держави документально підтверджені витрати за проведення експертизи №1352-19 від 15.03.2019 року в рівнихчастках зкожного по157 грн. 00 коп. ( том 1 а.с.230). Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави документально підтверджені витрати за проведення експертизи №1091-19 від 16.04.2019 року в сумі 314 грн. 00 коп. ( том 1 а.с.20).

На вирок суду може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду, через Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська, протягом 30 днів з дня його проголошення. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя Л.О. Татарчук

Суддя С.Л.Марущак

Суддя Н.О. Карягіна

Провадження № 1-кп/932/444/21

Справа № 200/6318/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2022 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Татарчук Л.О.суддів Марущак С.Л., Карягіної Н.О.при секретарі судового засідання Батіщевій К.С.за участю:прокурора Крижановської О.А.захисників Романцова М.В., Самко О.І.потерпілих ОСОБА_1 , ОСОБА_2 обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4

перекладача Звірко Л.М.розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дніпро кримінальне провадження, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12019040640000415, за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Дніпродзержинська, громадянина України, маючого середню освіту, не одруженого, не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

27.11.1998 Заводським районним судом м.Дніпродзержинська за ч.2 ст. 141, ч.2 ст. 140, ст. 42 КК України до позбавлення волі строком на 8 місяців. Звільнений 15.12.1998 по відбуттю строку покарання; 03.01.2001 Заводським районним судом м.Дніпродзержинська за ч.2 ст. 141 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки. Звільнений 02.03.2001 по відбуттю строку покарання; 24.05.2004 Заводським районним судом м.Дніпродзержинська ч.2 ст. 185, ч.1 ст. 187, ч.1 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки. Звільнений 09.05.2005 року по відбуттю строку покарання;

13.12.2007 Заводським районним судом м.Дніпродзержинська ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 190, ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 1 місяць. Звільнився 17.12.2010 року по відбуттю строку покарання. 14.11.2012 Заводським районним судом м.Дніпродзержинська ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185, ч.3 ст. 152, ч.1 ст. 70 КК України до покарання у виді 7 років позбавлення волі. Звільнився 22.12.2016 умовно достроково на невідбутий строк 1 рік 6 місяців 28 днів; 14.05.2020 Красногвардійським районним судом м.Дніпропетровська за ч.2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі; 27.05.2021 Криничанським районним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік. У відповідності до ст. 71,81 КК України частково приєднано невідбуте покарання за вироком Заводського районного суду м.Дніпродзержинська від 30.11.2012 призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік 8 місяців. На підставі ч.4 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання за даним вироком більш суворим покаранням за вироком Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 14.05.2020, остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки.

27.10.2021 вироком Дніпровського апеляційного суду вирок Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 27.05.2021 скасовано в частині призначення покарання та ухвалено новий вирок за яким призначено покарання за ч.2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 рік. На підставі ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання за цим вироком більш суворим за вироком Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 14.05.2020 остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки. На підставі ч.1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання за цим вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Заводського районного суду м.Дніпродзержинська 30.11.2012 та призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 1 місяць,

за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.3 ст. 187 КК України,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Кривий Ріг, Дніпропетровської області, громадянина України, маючого середньо технічну освіту, не одруженого, не працевлаштованого, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 , відповідно до ст. 89 КК України раніше не судимого,

за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України,

ВСТАНОВИВ:

15.02.2019, близько 14:00 години, ОСОБА_3 , маючи злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, а саме мобільним телефоном моделі «Xiaomi Redmi 4А rose 16GB», який він визначив як об`єкт свого злочинного посягання, прибув за місцем мешкання раніше знайомої йому ОСОБА_11 , за адресою: АДРЕСА_5 . Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, ОСОБА_3 , знаходячись у вищезазначений час за адресою: м. Дніпро, вул. Козака Мамая, 12, на сходовій площадці біля квартири АДРЕСА_6 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, використовуючи довірливі відносини, попросив у потерпілої ОСОБА_1 належний їй вищевказаний мобільний телефон з метою зателефонувати спільним знайомим. На вказану пропозицію потерпіла ОСОБА_1 погодилася та, будучи введеною в оману, добровільно передала ОСОБА_3 свій мобільний телефон моделі «Xiaomi Redmi 4А rose 16GB» вартістю 2039,15 грн.Отримавши доступ до вказаного телефону, ОСОБА_3 з метою успішної реалізації злочинного умислу, запропонував потерпілій вийти на вулицю, на що остання погодилась та зайшла до квартири, щоб одягнутись. В цей час, ОСОБА_3 , утримуючи при собі чуже майно - мобільний телефон моделі «Xiaomi Redmi 4А rose 16GB», належний ОСОБА_1 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, діючи повторно, з місця вчинення злочину зник, розпорядившись ним на власний розсуд, тим самим завдавши потерпілій збитків на вказану суму.

Вищезазначені умиснідії ОСОБА_3 ,які виразилисьу заволодінні чужиммайном шляхомзловживання довірою(шахрайство),вчиненого повторно,кваліфіковані зач.2ст.190КК України. ОСОБА_3 , 16.02.2019, приблизно о 19:00 годині, перебуваючи за місцем мешкання свого знайомого ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_3 , діючи умисно, з корисливих спонукань, переслідуючи мету збагачення злочинним шляхом, запропонував раніше знайомому йому ОСОБА_4 вчинити розбійний напад та повідомив йому про необхідність підготовки до скоєння розбою на помешкання родини ОСОБА_7 , на що останній надав свою згоду, тим самим вступив у попередню змову на вчинення розбійного нападу, поєднаного з проникненням у житло. Розраховуючи на свою чисельну та фізичну перевагу над потерпілими, для оптимальної реалізації розбійного нападу, було вирішено під час участі у спланованому нападі одягнути маски типу «балаклави», з метою не бути впізнаними потерпілими та сторонніми особами. Згідно умов злочинного плану вчинення нападу, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 спочатку мали застосувати активні фізичні дії по відношенню до осіб, які будуть перебувати у квартирі, з метою подолання їх опору, після чого шляхом застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, дізнатися про місце знаходження грошових коштів та цінного майна потерпілих, викрасти це майно і залишити місце скоєння злочину. За невстановлених досудовим розслідуванням обставин, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 придбали дві маски типу «балаклави», які розподілили між собою. Реалізуючи умови злочинного плану, діючи з корисливих мотивів, з метою наживи, маючи прямий умисел на вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, та поєднаним з проникненням у житло, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді завдання матеріальної шкоди потерпілому і бажаючи їх настання, діючи за попередньою змовою групою осіб, 16.02.2019, близько 20.00 години, ОСОБА_3 , як особа яка раніше вчинила розбій, спільно із ОСОБА_4 , прибули за місцем проживання родини ОСОБА_7 за адресою:

АДРЕСА_5 . Прибувши за вказаною адресою, з метою лишитися під час вчинення розбійного нападу невпізнаними та не бути викритими сторонніми особами, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 одягли на голову та обличчя заздалегідь заготовлені маски типу «балаклава». Після цього ОСОБА_3 , який раніше був знайомий з родиною ОСОБА_7 , виконуючи відведену йому роль, постукав у двері вказаної квартири. Коли вхідні двері квартири АДРЕСА_7 відчинив потерпілий ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , виконуючи відведену злочинною змовою роль, діючи з прямим умислом, спрямованим на заподіяння шкоди здоров`ю потерпілого, з метою подавлення його волі до можливого опору, наніс рукою удар в область обличчя потерпілого, після чого, продовжуючи наносити руками удари в область голови та тулубу потерпілого, подавляючи волю до опору потерпілого, проник до вказаної квартири. В цей час ОСОБА_3 , згідно відведеній йому ролі у вчиненні злочину, спостерігав за навколишньою обстановкою з метою попередження співучасника злочину про обставини, які можуть перешкодити ефективній реалізації злочинного плану. Після того, як волю потерпілого ОСОБА_2 до можливого опору було подавлено, ОСОБА_3 шляхом вільного доступу також проник до вказаної квартири. Далі, опинившись у квартирі, ОСОБА_4 , діючи згідно відведеній йому ролі у вчиненні злочину, продовжував застосовувати насильство до потерпілого ОСОБА_2 , яке є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого в момент нападу, а саме наносити удари руками та ногами в область голови, тулубу та кінцівок потерпілого, тим самим обмежуючи його рухи та подавляючи його волю до можливого опору. Своїми діями ОСОБА_4 спричинив потерпілому ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді: синців на тулубі, на лівій кисті, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки, та тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому кісток носу без зміщення кісткових уламків, синців та саден на обличчі, забійної рани зовнішнього кута лівого ока, що ускладнилась розвитком травматичного кон`юктивіту, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, як такі, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, тривалістю понад 6 діб, але не більше, як три тижні (21 день). В той же час, ОСОБА_3 , діючи згідно відведеній йому ролі у вчиненні злочину, будучи особою яка раніше вчиняла розбій, усвідомлюючи, що потерпілий ОСОБА_2 не може завадити реалізації злочинного умислу, направленого на вчинення розбійного нападу, оскільки його воля до опору подавлена, умисно, діючи із корисливих спонукань, обшукав приміщення квартири потерпілого та заволодів майном останнього, а саме:

мобільним телефоном «Poptel Р9000 МАХ» вартістю 5361 грн.; планшетом «Lenovo ideatab А3000» вартістю 508 грн.; фотоапаратом «Nikon D3000» вартістю 3993 грн.; золотою обручкою 375 проби вагою 1,7 г вартістю 1 836 грн.; рюкзаком із шкірозамінника, який для потерпілого матеріальної цінності не становить; електронними вагами сріблястого кольору, які для потерпілого матеріальної цінності не становить.

Після заволодіння майном ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , залишили квартиру потерпілого ОСОБА_2 , спричинивши потерпілому майнову шкоду на загальну суму 11 698 гривень.

Вищезазначені умисні дії ОСОБА_3 , які виразились у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), поєднаного з проникненням у житло, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчинила розбій, кваліфікуються за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.

Вищезазначені умисні дії ОСОБА_4 , які виразились у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), поєднаного з проникненням у житло, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, кваліфікуються за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.

Суд вважає доведеним дане обвинувачення, оскільки встановлені судом обставини повністю підтверджено доказами, дослідженими та перевіреними під час судового розгляду. За епізодом скоєння кримінального правопорушення від 15.02.2019 року:

Показами потерпілої ОСОБА_1 , яка в суді пояснила, що обвинуваченого ОСОБА_3 знає близько 3 років. 15 лютого 2019 року, десь близько 08 09 годин ранку, ОСОБА_3 прийшов до неї додому та попросив її взнати номер телефону ОСОБА_8 . Для цього вона передзвонила знайомій ОСОБА_9 , втім номер телефону вона не повідомила, оскільки була занята. Потім вона записала ОСОБА_3 номер телефону ОСОБА_9 та він пішов. Далі, в цей же день, точного часу вже не пам`ятає, десь біля 17.00 години, знову прийшов ОСОБА_3 та попросив мобільний телефон з метою зателефонувати знайомому, також сказав, щоб вона одяглася та вийшла на вулицю, оскільки там на неї чекає знайомий ОСОБА_8 . Довіряючи ОСОБА_3 , передала останньому свій мобільний телефон «Xiaomi Redmi 4А rose 16GB», а сама пішла до квартири, щоб одягнутися. Через деякий час, коли вийшла на сходинковий майданчик, то ОСОБА_3 вже не було. Вона вийшла на вулицю, оскільки сподівалася, що він там. Однак, і там ОСОБА_3 не було. Повернувшись до квартири вона стала телефонувати на свій номер телефону, втім ніхто не відповідав. У зв`язку із чим, вона звернулася до поліції. Додала, що жодних боргових зобов`язань у неї, або її родини, перед ОСОБА_3 , не було. Показами потерпілого ОСОБА_2 , який всуді пояснив,що обвинуваченого ОСОБА_3 він ранішене знав.Вказав,що свідкомподій щодошахрайського заволодіннямобільним телефономйого дружинивін небув.Зі слівдружини йомувідомо,що ОСОБА_3 заволодів їїмобільним телефоном. Показамисвідка ОСОБА_10 , який в суді пояснив, що ОСОБА_3 знає близько 2 років, стосунки з обвинуваченим товариські, потерпілу ОСОБА_11 знає близько 3 років, стосунки з нею також товариські. Вказав, що точної дати та часу не пам`ятає, він разом із ОСОБА_3 продали продавцю з кіоску за 600-700 гривень мобільний телефон. Марку мобільного телефону вже не пам`ятає, лише вказав, що телефон білого кольору. При цьому, звідки у ОСОБА_3 цей мобільний телефон, він не знає. Після продажу телефону вони пішли до залу ігрових автоматів, де він разом з ОСОБА_3 витратили грошові кошти отримані за продаж мобільного телефону. Показами свідка ОСОБА_12 , яка в суді пояснила, що раніше обвинувачених не знала, стосунків не підтримувала, потерпілу також не знала. Вказала, що її знайомий ОСОБА_13 придбав у ломбарді мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 4А для її сина. Через деякий час, коли мобільний телефон перебував у користування сина, їй подзвонила вчителька зі школи та повідомила, що приходили працівники поліції, залишили свій номер телефону та попросили подзвонити. Вона перетелефонувала на вказаний номер та домовилась про зустріч. Під час зустрічі працівники поліції їй повідоми, що даний мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 4А» був викрадений.

На данийчас мобільнийтелефон перебуваєу користуваннісина. А також дослідженими письмовими доказами по справі:

Копією документу на викрадений мобільний телефон «Xiaomi Redmi 4A rose 16 GB» (том 1 а.с.14), де зазначені ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 . Даними судово-товарознавчої експертизи №1091-19 від 16.04.2019 року, відповідно до висновку якого, вартість викраденого майна, а саме мобільного телефону «Xiaomi Redmi 4A rose 16 GB» ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , у кількості 1 шт., станом на 15.02.2019 року складала 2 039 грн. 15 коп. ( том 1 а.с.21-24). Протоколом від 19.03.2019 року з фототаблицею, згідно до якого оглянуто мобільний телефон «Xiaomi Redmi 4A», добровільно наданий ОСОБА_14 , при перегляді ідентифікаційних даних якого встановлено ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 ( том 1 а.с.37-39). Даний мобільний телефон було визнано речовим доказом ( том 1 а.с.41) та переданий за зберігання ОСОБА_14 ( том 1 а.с.40).

За епізодом скоєння кримінального правопорушення від 16.02.2019 року, суд вважає доведеним дане обвинувачення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за ч.3 ст.187 КК України, оскільки встановлені судом обставини повністю підтверджено доказами, дослідженими та перевіреними під час судового розгляду.

Показами потерпілого ОСОБА_2 , який всуді пояснив,що обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 він ранішене знав. Вказав,що уйого дружини ОСОБА_1 ,напередодні, обвинувачений ОСОБА_3 шахрайським шляхомзаволодів мобільнимтелефоном. 16лютого 2019року вінперебував вдомаразом іздітьми тапочув стуку двері,підійшовши додверей почув,чоловічий голос,який повідомив,що бажаєповернути мобільнийтелефон.Відчинивши двері,побачив чоловіка,як потімдізнався ОСОБА_3 ,який сказав,що повернетелефон,у томувипадку,коли вінзнайде чоловікана ім`я ОСОБА_8 .Але вінвзагалі такогочоловіка незнав тане розумівде йогошукати. Далі, ОСОБА_3 пішов,а вінзайшов назаддо квартири.В тойже день,близько 18.00годин ОСОБА_3 знову прийшов,повідомив,що шукаєйого дружину ОСОБА_1 ,але дружини вдома не було.Він намагавсяїй зателефонувати,однак вонане відповідала.Трохи згодомвін всеж такидодзвонився дружиніта повідомивщо їїшукає ОСОБА_3 ,на щодружина вказала,що будечекати ОСОБА_3 біля супермаркету«АТБ».Однак, ОСОБА_3 зайшов доквартири,щоб впевнитися,що дружинавдома відсутня. Черездеякий час,близько 20.00годин,він зновупочув стуку двері.Відкрив вхіднідвері,до ньогов квартирузабіг невідомиййому чоловіку «балаклаві»,як потімвін дізнався ОСОБА_4 та почавнаносити йомутілесні ушкодженняногою пообличчю.Він намагавсяйого зупинити,однак цене вдалося,оскільки ОСОБА_4 сильніший такрупніший затілобудовою занього. Впроцесі нанесеннятілесних ушкоджень,його заштовхалидо квартири,куди окрім ОСОБА_4 ,ще зайшовй іншийчоловік такожу «балаклаві»,як потімвін дізнався ОСОБА_3 . ОСОБА_4 продовжував наноситийому тілесніушкодження вобласть грудейта паху,він вцей час,розуміючи,що надатиопору вінне зможе,став відходитиназад тазайшов додитячої кімнати,де йогопосадили укрісло тапродовжили наносититілесні ушкодженняв областьтулубу таобличчя. Підчас нанесенняударів,у ньогозапитували дегроші,при цьому ОСОБА_3 ходив поквартирі тазбирав цінніречі,а самепланшет,мобільний телефонта фотоапарат.У зв`язкуіз тим,що мобільнийтелефон бувзаблокований, ОСОБА_3 просив розблокуватийого,погрожуючи тим,що увипадку відмови,він поб`єйого дитину,якій 1,6років. Далі,побачивши унього напальці обручку,сказали їїзняти,в тойчас коливін їїзнімав,обручка впалау крісло,а ОСОБА_3 її забрав. Потім він встав та підійшов до вікна, а ОСОБА_3 зняв зі стіни палку та замахнувся на нього. Втім він встиг ухилитися він неї. Потім зайшов до кімнати інший чоловік та повідомив, що потрібно уходити та вони пішли. Він зачинив за ними двері та вийшов на балкон, щоб прослідкувати за чоловіками, де побачив сусідку, яку попросив викликати поліцію. Також вказав, що з балкону він побачив, як чоловіки зняли «балаклави» та він зміг розгледіти їх обличчя. Вказав, що боргових зобов`язань у нього ні перед ОСОБА_3 , ні перед ОСОБА_4 не було.

Вважає, що обвинувачені діяли спільно, оскільки обвинувачені не зупиняли дії один одного. При цьому, саме з метою заволодіти його майном, ОСОБА_4 наносив йому тілесні ушкодження, а ОСОБА_3 в цей час збирав речі в квартирі. Окрім цього, обвинувачені бачили, що в квартирі перебувають малолітні діти, втім їх це не зупинило. Крім того, до квартири обвинувачених ні він. Ні його дружина не запрошували і дозволу на перебуванні в їх житлі, не давали

Показами потерпілої ОСОБА_1 , яка в суді пояснила, що 16 лютого 2019 року вдома її не було. Їй зателефонував чоловік ОСОБА_2 та повідомив, що прийшов ОСОБА_3 , який бажає з нею зустрітися. Оскільки вона була недалеко від свого будинку, попросила ОСОБА_3 вийти на вулицю. Однак, вони так і не зустрілися ОСОБА_3 не прийшов. Потім вона з подругою поїхали у справах, а коли повернулися, то вона знову стала телефонувати ОСОБА_3 . Однак додзвонитися не змогла та вирішила піти до нього додому. Адресу його мешкання по АДРЕСА_8 , на 4 поверсі, дізналася через спільних знайомих. Коли вона вже підходила до будинку, в якому мешкає ОСОБА_3 , їй зателефонувала сусідка та повідомила, що її чоловіка побили. Прийшовши додому, чоловік повідомив про обставини, що сталися. Разом із чоловіком у квартирі перебувала її донька, син та брат інвалід. Донька також повідомила, про обставини і розповіла, що батька ( ОСОБА_2 ) один чоловік бив, а інший - зайшов до кімнати, де перебували вони та став лазити по шафам та забирав цінні речі. Показами малолітнього свідка ОСОБА_15 , яка в присутності педагога ОСОБА_16 та законного представника ОСОБА_2 , в суді розповіла, що її батько- це ОСОБА_17 , а мати - ОСОБА_11 . Повідомила, про те, що 16.02.2019, ввечері, вона разом із батьком та молодшим братиком ОСОБА_18 перебували вдома. Їм хтось постукав у двері та, коли батько відчинив, до квартири зайшло двоє чоловіків у чорних шапках, де були лише отвори для очей. Чоловіки стали бити батька руками та ногами. Від цих дій вона з братиком дуже злякалися та забігли до кімнати. Один чоловік бив батька, а інший зайшов до них у кімнату та заспокоював їх. Перебуваючи з ними у кімнаті, один із чоловіків узяв чорну мамину сумку та став складати до неї планшет, фотоапарат, а також батьків мобільний телефон. При цьому, запитав у неї пароль від телефону, який вона не повідомила. Потім, коли чоловіки пішли, вона зайшла до кімнати, де перебував батько та побачила, що він весь був побитий, а на руках була кров. Далі, батько пішов до сусідки та попросив зателефонувати мамі. Показами свідка ОСОБА_10 про те, що ОСОБА_3 знає близько 2 років, ОСОБА_4 також знає близько року, стосунки з обвинуваченими товариські. Потерпілого ОСОБА_19 знає, втім стосунків не підтримує. Вказав, що точної дати та часу не пам`ятає, йому зателефонував ОСОБА_3 та попросив сходити з ним до ломбарду, закласти мобільний телефон, оскільки у нього немає документів. Він погодився та сказав ОСОБА_20 , щоб той підходив до нього додому. Через деякий час ОСОБА_3 прийшов разом із ОСОБА_21 та став демонструвати йому мобільний телефон. Також попросив залишити у нього вдома свій рюкзак та фотоапарат, на що він дав свою згоду. Далі, вони втрьох на автомобілі таксі поїхали до ломбарду «Імперіал» в районі «Підстанції», де він разом із ОСОБА_3 зайшли до ломбарду, а ОСОБА_4 залишився в автомобілі їх чекати. Оскільки необхідні документи були у нього, то в приміщенні ломбарду ОСОБА_3 передав йому мобільний телефон та обручку, які він передав працівнику ломбарду, а вона в свою чергу передала йому грошові кошти, в сумі 1200-1300 гривень, які він тут же віддав ОСОБА_3 . При цьому, ОСОБА_3 з ним будь якою сумою грошей не ділився. Також ОСОБА_3 не повідомляв йому, звідки у нього ці речі. Після вони повернулися до автомобіля таксі та роз`їхались по своїх справах. Додав, що він погодився на пропозицію ОСОБА_3 допомогти йому, оскільки вважав, що ці речі належать ОСОБА_3 . Про те, що закладені речі викрадені у ОСОБА_2 йому було не відомо. А також дослідженими письмовими доказами по справі:

Протоколом оглядувід 16.02.2019року зфототаблицею,відповідно доякого,в присутностіпонятих,а також ОСОБА_1 ,оглянута житловаквартира АДРЕСА_7 .Оглядом дитячоїкімнати вказаноїквартири виявленопошкоджене диван-крісло,що стоїтьна переднійчастині,обпершись настіну.На даномукріслі відірванеднище тавиявлені плямибурого кольору.Шпалери вданій кімнатіна західнійстані відірвані.Також,в кімнатівиявлено шафу,яка начас оглядувідчинена,одяг знаходитьсяв хаотичномупорядку.Між даноюшафою таліжечком виявленодерев`яну фанеру,розміром приблизно8х2см,на якійвиявлені плямибурого кольору,схожі накров.Також,в кімнатівиявлено письмовийстіл,на якомухаотично розкиданийодяг.Вікно вкімнаті зправої сторонирозбите,на шторівиявлені плямибурого кольору,схожі накров.Під вікномвиявлено зламанудерев`яну дощечку,а такожлист паперуз плямамибурого кольору,схожими накров.На підлозікімнати килим,на якомурозкидані речі,дитячі іграшки,виявлено плямубурого кольору,схожу накров.Під часогляду вилученофрагмент паласу зречовиною бурогокольору тафрагмент паласу(зразок),фрагмент паперуз речовиноюбурого кольорута чистий фрагментпаперу,фрагмент фанери зречовиною бурогокольору тачистий фрагментфанери,дерев`яна дошка(том 1а.с.69-73),що визнаніречовими доказами(том 1а.с.74-75). Протоколомогляду від17.02.2019року,згідно зяким,в присутностіпонятих та ОСОБА_10 ,оглянуто добровільновидані останнімелектронні вагисірого кольорута фотоапарат«Nikon»(том 1а.с.78),які визнаніречовими доказами(том 1а.с.80-81). Протоколомогляду від17.02.2019року,відповідно доякого,в присутностіпонятих вприміщенні Шевченківськоговідділення поліціїоглянуто ОСОБА_4 ,який намомент оглядувзутий укросівки чорногокольору,одягнений успортивні штани,які маютьдві білісмужки,пально сірогокольору тасветр сірогокольору.Під часогляду ОСОБА_4 добровільно видавмаску чорногокольору зпрорізями спереду,яка вилучається,також вилученепальто сірогокольору.Як пояснив ОСОБА_4 в ходіданого огляду,в данійчорній масці,разом з ОСОБА_3 ,він відкритозаволодів майномпотерпілого ОСОБА_2 із застосуваннямнасильства,а саме:мобільним телефоном,обручкою,фотоапаратом,електронними вагамиз квартири.Під часогляду вилученамаска чорногокольору,пальто сірогокольору ( том 1 а.с.95), що визнані речовими доказами ( том 1 а.с.97-98). Договором про надання фінансового кредиту під заставу №3.51156/0 від 16.02.2019 року, згідно до якого ОСОБА_10 передав під заставу виріб, а саме: кільце із золота, 375 проби ( том 1 а.с.116), що є речовим доказом ( том 1 а.с.118). Договором про надання фінансового кредиту під заставу №3.51157/0 від 16.02.2019 року, згідно до якого ОСОБА_10 передав під заставу мобільний телефон Poptel P9000 max (том 1 а.с.117), що є речовим доказом ( том 1 а.с.118). Протоколом отримання біологічних зразків крові ОСОБА_4 ( том 1 а.с.158), ОСОБА_2 ( том 1 а.с.166), ОСОБА_3 ( том 1 а.с.193) Висновком експерта №537 від 19.03.2019 року, відповідно до якого, кров ОСОБА_4 належить до групи 0 з ізогемаглютинінами анти- А і анти В за системою АВ0 ( том 1 а.с.161). Висновком експерта №605 від 26.03.2019 року, відповідно до якого, кров ОСОБА_2 належить до групи В з ізогемаглютиніном анти- А за системою АВ0 ( том 1 а.с.169-170). Висновком експерта №538 від 19.03.2019 року, відповідно до якого, кров ОСОБА_3 належить до групи А з ізогемаглютиніном анти В за системою АВ0 ( том 1 а.с.196). Копіями документів на викрадені речі, а саме: копією акту прийому-передачі від 09.08.2012 року, в якому вказано, що ОСОБА_2 прийняв у власність товар, в тому числі цифрову фотокамеру «Nikon D3100 18-55VR Kit»; копією гарантії, чеку та бірки на придбання золотої обручки, 375 проби; копіями документів на мобільний телефон ( том 1 а.с.208, 209, 210-211). Протоколом від 21.02.2019 року, відповідно до якого, у присутності понятих, потерпілий ОСОБА_2 впізнав на фотознімку №2 саме ОСОБА_4 , котрий 16.02.2019 року вчинив щодо нього напад та спричинив йому тілесні ушкодження ( том 1 а.с.212-215). Даними судово-медичної експертизи № 796е від 14.03.2019 року, відповідно до висновку якого у ОСОБА_2 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому кісток носу без зміщення кісткових уламків, синців - 1-го в лівій параорбітальній ділянці, 1-го в лівій завушній області, 1-го на тильній поверхні лівої кисті, 1-го на правій бічній поверхні тулуба по середньо-пахвовій лінії на рівні 6-10 ребер, саден на обличчі, забійної рани зовнішнього кута лівого ока, що ускладнилась розвитком травматичного кон`юктивіту, які спричинені від механічної дії тупого твердого предмету (предметів), чи удару об такий (такі), індивідуальні особливості травмуючого предмету на характеру тілесних ушкоджень не відобразилися. Враховуючи характер та локалізацію виявлених тілесних ушкоджень, наданої на момент огляду обстеженого медичної документації, можливо вказати, що вони спричинені незадовго до звернення за медичною допомогою в 16 МКЛ ( 16.02.2019 року), тобто і в термін, на який вказує обстежений та слідчий в ухвалі. Виявлені тілесні ушкодження у вигляді синців на тулубі на лівій кисті відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки. За своїм характером виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому кісток носу без зміщення кісткових уламків, синців та саден на обличчі, забійної рани зовнішнього кута лівого ока, що ускладнилась розвитком травматичного кон`юктивіту, відносяться до легких тілесних ушкоджень, як такі, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, тривалістю понад 6 діб, але не більше, як три тижні (21 день). ( том 1 а.с. 221-224). Висновком судово-товарознавчої експертизи №1352-19 від 15.03.2019 року, відповідно до якого, станом на 16.02.2019 року, ринкова вартість викраденого майна, а саме: -мобільного телефону «Poptel P9000 max», придбаного у липні 2018 року, складала 5 361 грн.; -планшету «Lenovo ideatab A3000» з тріщиною на екрані з лівої сторони, придбаного в 2005 році, складає 508 грн.;-фотоапарату «NICON D3000» з тріснутим дисплеєм та віконцем, придбаним у 2006 році, складала 3 993 грн.;-золотої обручки 375 проби, вагою 1,7 г, придбаної 14.02.2017 року, складала 1 836 грн.

Всього вартість викраденого майна становила 11698 грн. ( том 1 а.с.231-234). Висновком експерта №606 від 09.04.2019 року, згідно з яким, кров потерпілого ОСОБА_2 належить до групи В з ізогемаглютиніном анти- А за системою АВ0. При подальшому дослідженні був виявлених і супутній антиген Н. Кров ОСОБА_22 належить до групи А з ізогемаглютиніном анти В за системою АВ0. При подальшому дослідженні був виявлений і супутній антиген Н. Кров ОСОБА_4 належить до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за системою АВ0. На представлених для дослідження аркушах паперу (об`єкти № 1-3, 4-6), фрагменті килиму ( об`єкт №7) та фрагменті ДВП, названому слідчим «фрагмент фанери» ( об`єкт №8), встановлена наявність крові людини. При її серологічному дослідженні, в більшості слідів, були виявлені антигени В і Н, а в слідах ( об`єкти № 4,5,8) були виявлені антигени В і Н та ізогемаглютинін анти- А. Отриманий результат не виключає можливості утворення усіх цих слідів за рахунок крові групи В з ізогемаглютиніном анти А з вмістом супутнього антигену Н або за рахунок змішування в цих слідах крові кількох осіб, груповій характеристиці крові яких властиві антигени В і (або) Н та ізогемаглютинін анти-А. Таким чином, не виключається можливість походження усіх цих слідів крові від потерпілого ОСОБА_2 , крові якого властиві, виявлені в цих слідах, антигени В і Н та ізогемаглютинін анти-В, або від іншої особи (осіб) з аналогічними груповими властивостями; не виключається можливість присутності в цих слідах, в якості домішки, і крові ОСОБА_4 , для крові якого антиген Н, виявлений в цих слідах, є основним групоспецифічним фактором; у зв`язку з не виявленням в цих слідах крові антигену А основного групоспецифічного фактору крові ОСОБА_3 , виключається можливість походження цих слідів крові від нього (том 1 а.с.240-242). Висновком експерта №369 від 10.04.2019 року, відповідно до якого, кров потерпілого ОСОБА_2 належить до групи В з ізогемаглютиніном анти- А за ізосерологічною системою АВ0. При подальшому дослідженні був виявлених і супутній антиген Н ізосерологічної системи АВ0. Кров ОСОБА_22 належить до групи А з ізогемаглютиніном анти В за ізосерологічною системою АВ0. При подальшому дослідженні був виявлений і супутній антиген Н ізосерологічної системи АВ0. Кров ОСОБА_4 належить до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВ0, якій властивий антиген Н ізосерологічної системи АВ0. На фрагменті одної дошки в об`єктах №№1,2,5 встановлена наявність крові та визначений біло людини. На інших ділянках цієї дошки в об`єктах №№3,4 та на фрагменті другої дошки в об`єктах №№6,7, наявність крові не встановлено. В об`єктах №№1-7 клітин з ядрами та мікрочастки тканин людини не виявлені. При цитологічному дослідженні виявлено, що кров в об`єкті №1 належить особі чоловічої генетичної статі; статева належність крові в об`єктах №№2,5 не встановлена через відсутність її формених елементів. При визначені групової належності слідів крові в об`єктах №№1,5 виявлені антигени В та Н ізосерологічної систем и АВ0; групова належність слідів крові в об`єкті №2 не встановлена через не виявлення антигенів А,В,Н ізосерологічної системи АВ0. Враховуючи вищевказані результати дослідження можна вказати, що кров на одному фрагменті дошки в об`єкті №1 могла походити від чоловіка (чоловіків) груповій властивості крові якої ( яких) характері виявлені антигени В та Н ізосерологічної системи АВ0; кров в об`єкті №5 могла походити від особи (осіб), груповій властивості крові якої (яких) також характерні виявлені В та Н ізосерологічної системи АВ0. Або, можливе походження крові одному фрагменті дошки в об`єктах №№1,5 за рахунок змішування її від декількох осіб з різним сполученням виявлених антигенів В та Н. Враховуючи вищевказані результати дослідження та групову характеристику крові ОСОБА_2 , можна вказати, що кров на одному фрагменті дошки (об`єкти №№1,5) могла походити від потерпілого ОСОБА_2 . Враховуючи вищевказані результати дослідження та групову характеристику крові ОСОБА_23 , можна припустити, що кров на одному фрагменті дошки (об`єкти №№1,5) могла походити у вигляді домішку його крові. Враховуючи вищевказані результати дослідження та групову характеристику крові ОСОБА_22 , виключається можливість походження його крові в слідах на одному фрагменті дошки (об`єкти №№1,5), оскільки антиген А, який властивий його групі крові, не виявлений ( том 1 а.с. 248-252). Протоколом про визнання речовими доказами від 13.04.2019 року об`єктів. Долучених до виновку експерта №369: змиви з об`єкиів №1-7, вит. з об.№1,2,5 на ниточках марлі, зразки крові ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 ( том 2 а.с.1) Протоколом слідчого експерименту від 11.03.2019 року, проведеного за участю потерпілого ОСОБА_2 , який в присутності спеціаліста продемонстрував механізм завдання йому тілесних ушкоджень ( том 2 а.с.3-5). Висновком експерта №994е від 02.04.2019 року, відповідно до якого, враховуючи характер та локалізацію виявлених тілесних ушкоджень, можливо вказати, що вони не суперечать механізму їх утворення на який вказує ОСОБА_2 в ході проведення слідчого експерименту за його участю ( том 2 а.с.19-21). Протоколом пред`явлення речей для впізнання від 23.03.2019 року з фототаблицею, згідно з яким потерпілий ОСОБА_2 впізнав пальто №2, в якому був нападник, що 16.02.2019 року спричинив йому тілесні ушкодження ( том 2 а.с.26-30). Відповідно до протоколу, під №2 зазначено пально сірого кольору з біркою з надписом «Zara man eur Lusa mex 40», яке було спаковано до спецпакету з надписом «вилучено за адресою АДРЕСА_9 у ОСОБА_4 » (том 2 а.с.26-30). Висновком експерта №646 від 09.04.2019 року, згідно з яким, на представленому для дослідження пальто (об`єкти №№1-4) встановлена наявність крові людини. При її серологічному дослідженні були виявлені антигени В і Н. Отриманий результат не виключає можливості утворення цих слідів за рахунок крові групи В з ізогемаглютиніном анти А з вмістом супутнього антигену Н або за рахунок змішування в цих слідах крові кількох осіб , груповій характеристиці крові яких властиві антигени В і (або) Н. Таким чином, не виключається можливість походження усіх цих слідів крові від потерпілого ОСОБА_2 , крові якого властиві, виявлені в цих слідах, антигени В і Н, або від іншої особи (осіб)з аналогічними груповими властивостями; не виключається можливість присутності в цих слідах, в якості домішки, і крові ОСОБА_4 , для крові якого антиген Н, виявлений в цих слідах, є основним групоспецифіним фактором; у зв`язку з не виявленням в цих слідах крові антигені А основного групоспецифічного фактору крові ОСОБА_22 , виключається можливість походження цих слідів крові від нього. На шапці (масці), представленій на дослідження, наявність крові не встановлена ( том 2 а.с. 36-38). Протоколом огляду від 04.04.2019 року з фототаблицею, згідно до якого оглянуті добровільно видані ОСОБА_24 працівником ломбарду «Онікс» ОСОБА_25 » мобільний телефон «Poptel» в корпусі чорного та зеленого кольорів, обручка з металу жовтого кольору, вагою 1,64 г 375 проби, що були передані до вказаного ломбарду на підставу договору про надання фінансового кредиту під заставу ОСОБА_10 ( том 2 а.с.39-41), що визнанні речовим доказом ( том 2 а.с.45) та повернуті під розписку потерпілому ОСОБА_2 ( том 2 а.с.46). Протоколом огляду від 04.04.2019 року з фототаблицею, згідно до якого, за участю потерпілого ОСОБА_2 оглянутий мобільний телефон «Poptel», який при запуску запросив ввести графічний ключ. Потерпілим ОСОБА_2 введено графічний ключ у вигляді літери V, після чого даний телефон увімкнувся, встановлено ІМЕІ 1: НОМЕР_3 , ІМЕІ 2: НОМЕР_4 ( том 2 а.с.42-44), визнаний речовим доказом ( том 2 а.с.45) та повернутий під розписку потерпілому ОСОБА_2 ( том 2 а.с.46).

Таким чином, суд вважає повністю доведеним дане обвинувачення ОСОБА_3 у скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.3 ст. 187 КК України та ОСОБА_4 , у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України, оскільки досліджені вищезазначені докази, які є в матеріалах кримінального провадження, отримані у передбаченому кримінально-процесуальному порядку, є допустимими, належними та достовірними, взаємно узгодженими, підтверджуючими один одного, які мають значення для кримінального провадження та такими, що відповідають фактичним обставинам справи.

Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 свою провину у вчинених кримінальних правопорушеннях за ч.2 ст.190 КК України та ч.3 ст. 187 КК України визнав повністю,обвинувачений ОСОБА_4 за ч.3ст.187КК України такожвизнав своюпровину повністю.При цьому, увідповідності дост.63Конституції України,обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відмовилисянадавати показаннята відповідатина запитання. Такожобвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заявили,що розкаялись ускоєних злочинах.

При цьому, без огляду на дану позицію обвинувачених, їх провина повністю знайшла своє підтверження вищевказаними доказами.

Під час судового засідання достовірно встановлено, що саме ОСОБА_3 шахрайським шляхом заволодів майном потерпілої ОСОБА_1 . Також встановлено й те, що ОСОБА_3 за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_4 скоїли розбійний напад на потерпілого ОСОБА_2 з проникненням до його житла, звідкіля заволоділи майном. Так, по епізоду шахрайства, потерпіла ОСОБА_1 як під час досудового розслідування, так і в судовому засіданні детально та послідовно розповіла про обставини шахрайського заволодіння її мобільним телефоном. Вказала, що обвинуваченого ОСОБА_3 вона знає на протязі трьох років, а тому довіряючи йому, передала свій мобільний телефон для дзвінка, а сама за пропозицією обвинуваченого, направилась в квартиру, одягнутися. Коли вийшла, то обвинувачений ОСОБА_3 з її мобільним телефоном зник. При цьому, судом не здобуто обєктивних даних, які б свідчили про наявність у потерпілої ОСОБА_1 будь-яких причин обумовляти обвинуваченого ОСОБА_3 . Ці покази не викликають у суда сумнівів в їх достовірності, оскільки не мають суперечностей і узгоджуються з іншими доказами наяними в матеріалах крімінального провадження. Про належність даного мобільного телефону потерпілій свідчить копія документів на цей телефон, де зазначені відповідні ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 (том 1 а.с.14) Саме ці ІМЕІ зазначені на мобільному телефоні, що був наданий свідком ОСОБА_12 для огляду під час досудового розслідування (том1 а.с. 37-39). Свідок ОСОБА_12 підтвердила факт огляду телефону під час досудового розслідування і зазначила, що цей мобільний телефон нею придбаний для сина. За показами свідка ОСОБА_10 , він разом з обвинуваченим ОСОБА_3 продали мобільний телефон, а отримані гроші витратили.Про те, що цей телефон був викрадений, йому не було відомо.

Таким чином, судом достоменно встановлений факт умисного заволодіння обвинуваченим ОСОБА_3 мобільним телефоном саме через шахрайство, оскільки обвинувачений саме задля заволодіння чужим майном, використовуючи особливі довірчи стосунки з потерпілою ОСОБА_1 через їх особисте знайомство, з метою викликати у потерпілої впевніність в своїх діях, попросив у неї мобільний телефон для дзвінка, а потерпіла, розуміючи необхідність для обвинуваченого телефоного дзвінка, добровільно передала свій мобільний телефон.

Окрім цього, провина обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтверджується і по епізоду розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_2 поєднаного із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, вчиненого групою осіб, із проникнення у житло.

Так, потерпілий ОСОБА_2 , як в ході досудового розслідування, так і в суді давав послідовні, детальні покази, описував роль кожного співучасника, вказав, що на нього напало два чоловіки, які були у «балаклавах», при цьому один наносив тілесні ушкодження по голові, обличчу,тулубу, кінцівках, а інший, в цей час, ходив по квартирі та збирав цінні речі. Нападниками були ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , яких він добре розгледів та запам"ятав, коли ті вийшли з під"їзду їх будинку після злочину та зняли балаклави, а він в цей момент перебував на балконі, щоб прослідкувати за нападниками.

Покази потерпілого не викликують у суда будь-яких сумнівів, оскільки узгоджуються з дослідженими доказами.

Так, за висновком судової медичної експертизи №796, саме на вказаних ділянках тіла потерпілого : голові, в області обличчя, носу, очей, тулубу, кінцівках, вивлені тілесні ушкодження ( том1 а.с.221-224) Про дані обставини потерпілий підтвердив і під час слідчого експерименту, в ході якого ОСОБА_2 продемонстрував механізм нанесення йому тілесних ушкоджень, а також повідомив такі деталі скоєння щодо нього злочину, які могли бути відомі тільки безпосередньому учасникуподій.

В подальшому, у висновку судово- медичної експертизи № 994е підтверджено факт того що, локалізація та характер виявлених у потерпілого ОСОБА_2 тілесних ушкоджень не суперечить механізму їх утворення, на який потерпілий вказує в ході проведення слідчого експерименту.

Також, під час досудового розслідування було оглянуто місце вчинення злочину квартиру АДРЕСА_10 , в якій виявлені хаотично розкидані речі , поламані меблі, розбиті вікна, а на кріслі в дитячий кімнаті, на підлозі, шторах, виялені плями, схожі на кров. З місця події вилучені фрагменти предметів з плямами. В подальшому, за результатів імунологічних експертиз, на даних предметах виявлені сліди крові, що не виключають можливість походження усіх цих слідів крові від потерпілого ОСОБА_2 (том 1 а.с. 240-242)

Крім того, потерпілий ОСОБА_2 під час впізнання на досудовому розслідуванні, серед пред`явлених фотознімків, впізнав саме ОСОБА_4 , як особу, яка нанесла йому тілесні ушкодження 16.02.2019.

Також,під часдосудового розслідування,потерпілий впізнавпальто,в якомубув одинз нападників. Данепальто буловилучено уобвинуваченого ОСОБА_4 (том 2а.с.26-30).Відповідно довисновку експерта(том 2а.с.36-38),саме нацьому пальто виявленісліди крові, щоне виключаютьможливість походженняцієї кровівід потерпілого ОСОБА_2 . Крім того, покази потерпілого ОСОБА_2 узгоджуються із показами малолітнього свідка ОСОБА_15 , яка є донькою потерпілого, перебувала під час вчинення злочинув квартирі, була безпосереднім очевидцем подій та бачила, як один чоловік наносив ОСОБА_2 тілесні ушкодження, а інший збирав по квартирі цінні речі.

Також судом було допитаносвідка ОСОБА_10 , котрий вказав, що разом з обвинуваченими ОСОБА_3 та ОСОБА_4 їздили до ломбарду, де він за проханням обвинуваченого ОСОБА_26 на свої документи, здав мобільний телефон та обручку. Гроші віддав обвинуваченому ОСОБА_27 .

Про обставини передачі до ломбарду цих речей свідчать договори про надання фінансового кредиту ( том1 а.с. 116,117) Даний мобільний телефон та обручка за цими договорами були оглянуті. Під час розслідування, потерпілий ОСОБА_2 до цього телефону ввів лише йому відомий графічний ключ, внаслідок чого мобільний телефон увімкнувся ( том 2 а.с.42-44)

Крім того, покази потерпілого не викликають у суда жодних сумнівів в їх достовірності, оскільки судом також не встановлено будь-яких підстав у останнього обумовлювати обвинувачених. На переконання колегії суддів, 16 лютого 2019 року обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 мали за мету саме заволодіння майном потерпілого шляхом розбійного нападу з проникненням до його житла.

Так, судом встановлено, що обвинувачених до квартири АДРЕСА_7 , де проживає потерпілий ОСОБА_2 з сім"єю, ніхто не запрошував. Оскільки обвинувачені розуміли, що іншим чином до приміщення квартири, де зберігається майно, їм не потрапити і добровільно потерпілий своє майно не віддасть, придбали собі маски типу"балаклава", які можна підготувати лише заздалегідь, бути не впізнаними, і вподальшому використали їх під час скоєння злочину.

Потім, коли обвинувачені постукали у вхідні двері і потерпілий їм відкрив, ніякого спілкування та розмов між ними не відбулось, навпаки, обвинувачений ОСОБА_4 відразу наніс удар в область обличчя потерпілому, а далі став наносити удари в область голови та тулубу, внаслідок чого обвинувачені пройшли до квартири, оскільки будь-якого опору потерпілий чинити не міг, й свідчить про те, що обвинувачені саме проникли до квартири з метою заволодіння майном, оскільки в інший спосіб потрапити до квартири та заволодіти майном , вони не могли.

В квартирі обвинувачений ОСОБА_4 продовжував наносити удари потерпілому з метою подолання опору, питав де гроші, а ОСОБА_3 збирав речі потерпілого. Потім, побачив обручку, сказали її зняти та забрали. Далі забрали мобільний телефон, вимагаючи його розблокувати.

При цьому, дії обвинувачених потерпілий сприймав реально, вважав їх загрозою для свого життя і здоров`я, що підтвердив під час свого допиту в суді.

За висновком судової медичної експертизи у потерпілого виявлені тілесні ушкодження у вигляді синців на тулубі, на лівій кисті, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки, та тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому кісток носу без зміщення кісткових уламків, синців та саден на обличчі, забійної рани зовнішнього кута лівого ока, що ускладнилась розвитком травматичного кон`юктивіту, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, як такі, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, тривалістю понад 6 діб, але не більше, як три тижні (21 день)

Тобто, характер тілесних ушкоджень, їх локалізація, кількість, спосіб вчинення кримінального правопорушення, вказують на те, що вони були завдані з достатньою силою, й тим самим є небезпечними для життя та здоров"я потерпілого і були спрямовані саме задля подавлення опору потерпілого і безперешкодного заволодіння його майном.

Про спільні умисні дії обвинувачених, їх попередню змову групою осіб, свідчать не лише показання допитаного потерпілого, а і поведінка обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , конкретні дії кожного із обвинувачених, які характеризуються чітким виконанням певної ролі у вчиненні кримінального правопорушення, активністю кожного зі співучасників, узгодженістю та спрямованістю на заволодіння майном потерпілого.

При цьому, кожен з обвинувачених, маючи реальну можливість залишити місце скоєння кримінального правопорушення, цього не зробив, а навпраки, погоджувався з діями одне одного, не перешкоджав цьому, доповнюючи один одного, а тому їх дії свідчать про попередню домовленість та їх змову щодо реалізації спільного умислу на розбій.

Окрім цього, поведінка обвинувачених до вчинення злочину, зокрема те, що вони були у «балаклавах», які ними було заготовлено заздалегідь з метою потратипити до квартири і не бути викритими потерпілим, та в подальшому були використані обвинуваченими під час скоєння правопорушення, також свідчить про умисел спрямований на напад з метою заволодіння майном потерпілого, поєднаного із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу. Таким чином, суд вважає, що застосування до потерпілого вказаного насильства, було здійснено саме з метою заволодіння майном потерпілого, мало реальний характер, оскільки здатне подавити волю потерпілого до опору, а тому є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, який зазнав нападу й свідчить саме про розбійний напад ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на потерпілого ОСОБА_2

Крім того, під час судового розгляду обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заявляли про здійснення на них тиску з боку робітників поліції під час здійснення досудового розслідування. Дані доводи обвинувачених колегією суддів перевірені, за заявою обвинувачених судом винесено ухвалу від 16.09.2021.

Постановою слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м.Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтава від 08.12.2021, кримінальне провадження за ч.2 ст.365 КК України відносно службових осіб відділення поліції № 7 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області закрито, у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення. Колегія суддів вважає, що дана постанова слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м.Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтава є обґрунтованою, повною та належною, оскільки слідчим були перевірені всі обставини, вказані обвинуваченими. Також, слід зазначити, що окрім усної заяви ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , їх заяви будь якими іншими обставинами не підтверджена.

А тому,зурахуваннямнаведеного,колегіясуддів вважає що заяви ОСОБА_3 та ОСОБА_4 щодо застосування до них з боку працівників поліції відділення поліції № 7 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області тиску, а також недозволених методів ведення розслідування, не знайшли свого об`єктивного підтвердження.

Також по даному кримінальному провадженню з 28 січня 2020 року судом неоднаразово викликалась свідок ОСОБА_28 , а з 03 червня 2020 року судом виносились ухвали про її примусовий привід. Однак, даний свідок до суду не з"являлась, примусовий привід не виконувався. Згідно наданих до суду матеріалів, відповідно до рапортів працівників поліції, даний свідок за вказаною адресою не проживає.

Ухвалою суду від 21.09.2022 року стороні обвинувачення було встановлено строк до 08.11.2022 року для подання до суду доказів по кримінальному провадженню, а саме забезпечення присутності свідка ОСОБА_28 . Відповідно до наданих документів, пояснення ОСОБА_29 ( матері ) від 18.10.2022 року, ОСОБА_28 по вказаній адресі не проживає приблизно п"ять років, місце її знаходження не відомо. Аналогічного змісту до суду надані рапорти працівників поліції, в зв"язку з чим 08.12.2022 року подальший виклик свідка ОСОБА_28 припинений, а кримінальне провадження розглядалось на підставі наявних у суда доказів.

При цьому, суд вважає, що досліджених та перевірених під час судового розгляду доказів достатньо щодо доведеності вини обвинувачених в інкримінованих злочинах.

Враховуючи наведене, суд визнає обвинуваченого ОСОБА_3 , винним у вчиненні вищезазначених кримінальних правопорушень, а його умисні дії, що виразилися у заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчиненого повторно, а також у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), поєднаного з проникненням у житло, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчинила розбій, вірно кваліфіковані за ч.2 ст.190 КК України, ч. 3 ст. 187 КК України.

При призначенніпокарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд,враховує ступіньтяжкості вчиненихним кримінальнихправопорушень,які відповіднодо ст.12КК Україниє нетяжкимта особливотяжким злочинами, обставини його вчинення, особу обвинуваченого, який на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за місцем відбування покарання характеризується посередньо.

До обставин, що пом`якшують покарання, суд відносить каяття обвинуваченого ОСОБА_3 .

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому є рецидив злочину.

Враховуючи вищенаведені обставини, характер та ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, суспільну небезпечність злочинів та наслідки скоєного, особу обвинуваченого, суд вважає, що ОСОБА_3 необхідно призначити покарання, у видіпозбавлення волі з конфіскацією майна, із урахуванням положень ч.1 ст. 70 КК України, щобуде вданому випадкузаконним тасправедливим,відповідатиме загальнимзасадам призначенняпокарання табуде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Також, з урахуванням наявності вироку Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 27.05.2021 року, який вироком Дніпровського апеляційного суду від 27.10.2021 року скасовано в частині призначеного покарання, суд вважає за необхідне остаточне покарання ОСОБА_3 визначити за правилами ч. 4 ст.70 КК України.

Також, суд визнає обвинуваченого ОСОБА_4 винним у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення, а його умисні дії, що виразились у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), поєднаного з проникненням у житло, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, вірно кваліфіковані за ч.3 ст. 187 КК України.

При призначенніпокарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є особливо тяжким злочином, обставини його вчинення, особу обвинуваченого, який на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за місцем мешкання характеризується позитивно, а за місцем відбування покарання характеризується посередньо.

До обставин, що пом`якшують покарання, суд відносить каяття обвинуваченого ОСОБА_4 . Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому судом не встановлено.

Враховуючи вищенаведеніобставини,характер таступінь тяжкостівчиненого кримінальногоправопорушення,наслідки скоєного,особу обвинуваченого,суд вважає,що ОСОБА_4 необхідно призначитипокарання,у видіпозбавленняволі з конфіскацією майна, щобуде вданому випадкузаконним та справедливим, відповідатиме загальним засадам призначення покарання та буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Вирішуючи питання про відшкодування документально підтверджених процесуальних витрат, пов`язаних з залученням експерта при проведені експертиз по справі, колегія суддів враховуючи ступень вини та майновий стан обвинувачених, вважає необхідним покласти на ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в повному обсязі.

Питання про долю речових доказів вирішити відповідно до ч.9 ст.100 КПК України.

Арешт, накладений ухвалою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 01.03.2019 року, на електронні ваги, фотоапарат «Nikon D-3100» - скасувати. Арешт, накладений ухвалою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 19.02.2019 року, на маску чорного кольору та пальто сірого кольору - скасувати.

Доводи обвинуваченого ОСОБА_3 про зарахування в строк відбуття покарання терміну перебування під вартою із розрахунку один день тримання підвартою за два дні позбавлення волі, судом не примаються, з наступних підстав.

Згідно з ч. 5 ст. 72 КК України, в редакції Закону України №838- VIII від 26 листопада 2015 року, зарахування судом строку попереднього ув`язнення у разі засудження до позбавленняволі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи застосовано попереднє ув`язнення, проводиться з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Законом України "Про внесення зміни до Кримінального кодексу України" щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув`язнення від 18 травня 2017 року № 2046-VIII, який набрав чинності 21 червня 2017 року, у вказану вище частину статті внесені зміни і вона викладена в новій редакції, яка передбачає зарахування судом попереднього ув`язнення у строк покарання, у разі засудження до позбавленняволі день за день.

Водночас, ч. 2 ст. 5 КК України визначено, що закон про кримінальну відповідальність, який, зокрема, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.

При цьому, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 29 серпня 2018 року (провадження №13-31кс18), якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII в силу як прямої, так і зворотної дії кримінального закону в часі.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 вчинив злочин 15.02.2019 року та 16.02.2019 року.

Відповідно до вироку Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 27.05.2021 року ОСОБА_3 вчинив злочин 17 березня 2017 року. Однак в даному вироці, відсутні дані про те, що по цій справі Криничанським районним судом Дніпропетровської області йому обирався запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Таким чином, з огляду на те, що злочини були вчинені обвинуваченим після 20 червня 2017 року, у суду відсутні правові підстави для зарахування обвинуваченому ОСОБА_27 до покарання, строк попереднього ув`язнення з розрахунку один день тримання під вартою за два дні позбавлення волі.

Керуючись ст.ст.368, 370-371, 373-376, 615 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 190, ч.3 ст.187 КК України.

Призначити ОСОБА_30 покарання:за ч.2 ст.190 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки;за ч.3 ст. 187 КК України у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років із конфіскацією майна.

На підставіч.1ст. 70 ККУкраїни за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхомпоглинання меншсуворого покараннябільш суворимпокаранням призначити ОСОБА_30 покаранняувиді позбавлення волі строком на 7 (сім) років із конфіскацією майна. На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання за вироком Криничанського районногосуду Дніпропетровськоїобласті від27.05.2021року,який вирокомДніпровського апеляційногосуду від27.10.2021року скасовано в частині призначеного покарання, більш суворим покаранням за даним вироком суду, остаточно призначити ОСОБА_30 покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років із конфіскацією майна.

Запобіжний захід, обраний ОСОБА_30 у вигляді тримання під вартою залишити без змін, до набрання вироком законної сили.

Строк покарання ОСОБА_30 обчислювати з 20 лютого 2019 року.

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України.

Призначити ОСОБА_31 покарання за ч.3 ст. 187 КК України у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років із конфіскацією майна. Запобіжний захід, обраний ОСОБА_31 у вигляді тримання під вартою залишити без змін, до набрання вироком законної сили.

Строк покарання ОСОБА_31 обчислювати з 17 лютого 2019 року.

Речові докази:

- мобільний телефон «Xiaomi Redmi 4A rose 16 GB» ( том 1 а.с.41) повернути потерпілій ОСОБА_1 електронні ваги, фотоапарат «Nikon D-3100» ( том 1 а.с.80-82) повернути власнику ОСОБА_2 , скасував арешт, накладений ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 01.03.2019 року (том 1 а.с. 94); фрагмент паласу з речовиною бурого кольору, фрагмент паласу (зразок), фрагмент паперу з речовиною бурого кольору та чистий фрагмент паперу, фрагмент фанери з речовиною бурого кольору та чистий фрагмент, дерев`яну дошку (том 1 а.с.74-75), змиви, зразки крові ( том 2 а.с.1-2), що знаходяться на зберіганні в камері речових доказів Шевченківського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області знищити; -маску чорного кольору, пальто сірого кольору ( том 1 а.с.97-99) знищити, скасував арешт, накладений ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 19.02.2019 року (том 1 а.с. 103); копії договорів про надання фінансового кредиту під заставу ( том 1 а.с.116-117), диски ( том 2 а.с.6,65) зберігати в матеріалах кримінального провадження; -мобільний телефон «Poptel P9000 MAX», золоту обручку (том 2 а.с.45-46) вважати повернутими власнику потерпілому ОСОБА_2 .

Стягнути з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь держави документально підтверджені витрати за проведення експертизи №1352-19 від 15.03.2019 року в рівнихчастках зкожного по157 грн. 00 коп. ( том 1 а.с.230). Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави документально підтверджені витрати за проведення експертизи №1091-19 від 16.04.2019 року в сумі 314 грн. 00 коп. ( том 1 а.с.20).

На вирок суду може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду, через Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська, протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя Л.О. Татарчук

Суддя С.Л.Марущак

Суддя Н.О. Карягіна