Рішення № 10777759, 21.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/27121.07.10 За позовом Заступника військового прокурора Деснянського гарнізону в інтересах

держави в особі

1. Міністерства оборони України

2. Остерської квартирно-експлуатаційної частини району

до Концерну «Війскторгсервіс»

про стягнення заборгованості

Суддя Хрипун О.О.

Представники сторін:

Від прокуратури Гончаров М.П. –пом.військ.прок.

Від позивачів 1. не з’явилися

2. Задачіна Н.П. –предст.

Від відповідача Савченко В.О., Медецький М.Л., Ноздрачева А.В., Костів М.О. –предст.

Обставини справи:

Заступник військового прокурора Деснянського гарнізону звернувся до Господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Остерської квартирно-експлуатаційної частини району з позовом до Концерну «Війскторгсервіс»про стягнення заборгованість за спожиті комунальні послуги по холодному водопостачанню та водовідведенню у сумі 56565,08 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем зобов’язань за Договором № 44/07 на постачання холодної води та прийняття і скид стоків по Київській Філії № 2 Концерну «Військторгсервіс»від 01.09.2007 щодо оплати отриманих Відповідачем послуг за вказаним Договором.

Позивачі письмових пояснень по суті спору не надали, представник Остерської квартирно-експлуатаційної частини району в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та наполягав на задоволенні позову.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що Концерн «Війскторгсервіс»позов не визнає з мотивів, викладених у відзиві.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.09.2007 між Позивачем-2 та Відповідачем укладений Договір № 44/07 на постачання холодної води та прийняття і скид стоків по Київській Філії № 2 Концерну «Військторгсервіс»(далі –договір), за умовами якого Позивач зобов’язався поставляти Відповідачу холодну воду належної якості, та приймати господарсько-фекальні стоки, а Відповідач зобов’язався вчасно оплачувати надані послуги.

Відповідно до пунктів 2.10, 4.2 Договору Відповідач зобов’язався сплачувати кожного місяця протягом 5-ти днів по отриманню рахунків вартість спожитої води та скид стоків. Розрахунки проводяться Відповідачем згідно з Порядком погашення внутрішньо відомчої дебіторської заборгованості за КПКВ 2101060.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій»встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності сплачують комунальні послуги за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання та пропорційну частку витрат на утримання прибудинкової території.

Відповідач не виконав зобов’язання належним чином.

Згідно з наданою Позивачем довідкою про надані комунальні послуги по Київській філії № 2 Концерну «Військторгсервіс»заборгованість Відповідача з 24.09.2008 по 21.12.2009 складає 56565,06 грн.

Стаття 14 Цивільного кодексу України встановлює, що цивільні обов’язки виконуються в межах, встановлених Договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Доказів оплати Позивачу вказаної заборгованості Відповідачем до матеріалів справи не надано. Обставини, викладені в позовній заяві, Відповідач належними та допустимими доказами не спростував.

Боржник, який прострочив виконання зобов’язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ч. 2 ст. 612 ЦК України).

В ч. 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов’язання.

Відповідачем не надано до суду доказів на спростування своєї вини в невиконанні зобов’язання з оплати наданих послуг згідно з Договором.

Факт наявності заборгованості у Відповідача належним чином доведений, документально підтверджений, у зв’язку з чим, суд вважає заявлені вимоги про стягнення суми основного боргу у розмірі 56565,06 грн. обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуюче викладене, суд доходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та відповідність їх чинному законодавству, у зв’язку з чим, позов підлягає задоволенню.

Державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача.

Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Концерну «Військторгсервіс»(03151, м. Київ, вул. Молодогвардійська, 28-А, код 33689922) на користь Остерської квартирно-експлуатаційної частини району (сел. Десна Козелецького району Чернігівської області, код 07807645) 56565,06 грн. основного боргу.

Стягнути з Концерну «Військторгсервіс»(03151, м. Київ, вул. Молодогвардійська, 28-А, код 33689922) на користь державного бюджету 565,65 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                                     О.О.Хрипун

Дата підписання рішення: 16.08.2010