Рішення № 10777665, 04.08.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/33204.08.10 За позовом           Заступника військового прокурора Київського гарнізону в інтересах

          держави в особі Міністерства оборони України

до           Державного підприємства «Конструкторське бюро «Артилерійське

          озброєння»

про стягнення 96 992,18 грн.

Суддя Хрипун О.О.

Представники сторін :

Від Прокуратури Лесько Г.Є. –ст.пом.військ.прок.

Від Позивача Маєвський С.В. –предст.

Від Відповідача Єнько Т.Г. –предст.

Обставини справи:

Заступник військового прокурора Київського гарнізону звернувся до Господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства оборони України з позовом до Державного підприємства «Конструкторське бюро «Артилерійське озброєння»та просить стягнути з Відповідача на користь Позивача штрафні санкції у сумі 96 992,18 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем зобов’язань за Державним контрактом № 117539 на виконання з державного оборонного замовлення від 08.08.1997, зокрема, в частині надання звітних матеріалів щодо використання коштів Позивача в сумі 549497,24 грн.

Позивач письмових пояснень по суті спору не надав, повноважний представник Міністерства оборони України в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимогти та наполягав на задоволенні позову.

Відповідач відзиву на позов не надав, представник Державного підприємства «Конструкторське бюро «Артилерійське озброєння»позов визнав в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

08.08.1997 між Міністерством оборони України (далі - Замовник) та Державним підприємством «Конструкторське бюро «Артилерійське озброєння»(далі - Виконавець) укладено Державний контракт № 117539 на виконання з державного оборонного замовлення (далі - Контракт), предметом якого Сторони погодили виконання дослідно-конструкторської роботи «Бліндаж»(модернізація бойової машини піхоти БМП-1).

Відповідно п. 11 Додаткової угоди № 2, підписаної Сторонами 20.12.2006, розрахунки можуть здійснюватися шляхом попередньої оплати, розмір авансу визначається окремим Узгоджувальним протоколом.

Так, Погоджувальним протоколом про порядок виконання робіт за д/у до Договору № 117539 від 08.08.1997 ДКР «Бліндаж»№ 15 від 14.07.2009 Сторони погодили здійснення Замовником попередньої оплати у розмірі до 100 % від суми етапу Контракту.

На виконання своїх зобов'язань за Державним Контрактом Міністерство оборони України платіжним дорученням від 17.07.2009 № 247/2/74 перерахувало Виконавцю попередню оплату виконання робіт по етапу 2 ДКР «Бліндаж»у сумі 1 300 000,0 грн.

Пунктом 2 Погоджувального протоколу зобов’язано Виконавця звітність про використання отриманого авансу здійснити у строк не більше як 6 місяців з моменту його перерахування.

В ході розгляду справи встановлено, що Відповідач в порушення вимог Контракту та Погоджувального протоколу у визначений термін, тобто до 17.01.2010, не надав звітні матеріали Позивачу.

Пунктом 4 зазначеного Погоджувального протоколу Сторони також передбачили та погодили відповідальність за ненадання звітних документів за використання авансу у вигляді штрафу у розмірі 0,1% від суми коштів, на яку не подано звітність про використання авансу за кожний день прострочення.

Як зазначається в позовній заяві, звітні матеріали Виконавцем надані Міністерству оборони України 12.02.2010, тобто із простроченням на 26 днів, при цьому, Виконавцем не було підтверджено використання коштів на суму 549 497,24 грн.

Згідно зі ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов’язки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Відповідно до ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

З урахуванням викладеного, суд визнає обґрунтованими вимоги про стягнення з Відповідача 96992,18 грн. штрафу у зв’язку з неналежним виконанням зобов’язань за Державним контрактом № 117539 на виконання з державного оборонного замовлення від 08.08.1997 в частині надання звітних матеріалів щодо використання коштів Позивача.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача.

Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Конструкторське бюро «Артилерійське озброєння»(03057, м. Київ, вул. В.Гетьмана, 6, код 34297075) на користь Міністерства оборони України (03168, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 6, код 00034022) 96922,18 грн. штрафних санкцій.

Стягнути з Державного підприємства «Конструкторське бюро «Артилерійське озброєння»(03057, м. Київ, вул. В.Гетьмана, 6, код 34297075) до Державного бюджету України 969,22 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                                     О.О.Хрипун

Дата підписання рішення: 16.08.2010