Рішення № 10777279, 12.08.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.08.10 р.                     Справа № 9/115                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Марченко О.А.

при секретарі судового засідання Гутевич С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Промснаб”, м.Пермь, Російська Федерація

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Багатопрофільне підприємство „Азовмашпром”, м.Маріуполь

про: стягнення заборгованості в розмірі 652503,72 російських рублів (166362,35 українських гривень).

В засіданні брали участь представники сторін:

від позивача: Курило Ю.В. – адвокат (за довіреністю б/н від 26.05.2010р.);

від відповідача: не з’явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Промснаб”, м.Пермь, Російська Федерація, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Багатопрофільне підприємство „Азовмашпром”, м.Маріуполь, про стягнення заборгованості в розмірі 652503,72 російських рублів (166362,35 українських гривень), яка складається з суми основного боргу в розмірі 637466,50 російських рублів (162528,46 українських гривень) та 3% річних в розмірі 15037,22 російських рублів (3833,89 українських гривень).

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на контракт №22-09 від 05.08.2009р., специфікацію №1 від 05.08.2009р. до зазначеного договору, платіжне доручення №222 від 11.08.2009р., лист №379 від 17.08.2009р., лист №518 від 20.08.2009р., лист №014 від 26.01.2010р., претензію б/н від 16.03.2010р., банківську виписку від 11.08.2009р.

08.07.2010р. відповідач надав відзив на позовну заяву б/н від 06.07.2010р., відповідно до якого останній зазначив, що викладені у позовній заяві обставини відповідають дійсності та заявлені вимоги Товариством з обмеженою відповідальністю „Багатопрофільне підприємство „Азовмашпром”, м.Маріуполь визнаються в повному обсязі.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов’язками відповідно до ст.ст.20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи судом відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у попередніх судових засіданнях, господарський суд встановив:

05.08.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Промснаб”, м.Пермь, Російська Федерація та Товариством з обмеженою відповідальністю „Багатопрофільне підприємство „Азовмашпром”, м.Маріуполь укладений контракт №22-09, відповідно до п.1.1 якого продавець (відповідач) зобов`язується виготовити та передати у власність покупцю (позивачу), а покупець зобов’язується прийняти та оплатити продукцію на умовах, у порядку та у строки, встановленими даним контрактом.

Контракт вступає в силу з дати його підписання сторонами та діє до 30.04.2010р. (п.11.3 контракту).

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, між сторонами виникли господарські правовідносини щодо поставки товару за контрактом №22-09 від 05.08.2009р.

Пунктом 3.1 контракту сторони передбачили, що постачання товару здійснюється автомобільним транспортом на умовах СРТ, м.Пермь згідно ІНКОТЕРМС-2000.

Найменування товару, номера креслень, кількість та ціна товару, який постачається у відповідності з даним контрактом, вказані у специфікації №1 (додаток №1 до контракту), яка є невід’ємною частиною даного контракту (п.1.2 контракту).

Специфікацією №1 від 05.08.2009р. передбачено найменування товару, номера креслень, кількість, ціна товару та встановлений строк відвантаження товару – 15.11.2009р. з правом дострокового постачання.

За умовами контракту оплата здійснюється шляхом 50% передоплати, 50% на протязі 10 банківських днів з дати письмового повідомлення про готовність партії товару до відвантаження (п.6.3 контракту).

Пунктом 2.2 контракту та специфікацією №1 від 05.08.2009р. сторони передбачили, що загальна сума контракту та поставки складає 1274933,00 російських рублів.

Як вбачається з матеріалів справи, платіжним дорученням №222 від 11.08.2009р. позивач перерахував на рахунок відповідача передоплату за контрактом №22-09 від 05.08.2009р. в розмірі 637466,50 російських рублів, яка станом на 07.06.2010р. складає 162528,46 українських гривень.

За твердженням позивача листом №379 від 17.08.2009р. останній повідомив відповідачу про відмову від постачання (про розірвання контракту №22-09 від 05.08.2009р.) та листом №518 від 20.08.2009р. відповідач погодився на розірвання наведеного контракту та зобов’язався повернути сплачені позивачем у рахунок передоплати грошові кошти.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до ч.1 ст.651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписом ч.1, 2 ст.188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Пунктом 11.4 контракту сторони передбачили, що дострокове розірвання контракту можливе за взаємною згодою сторін. Про майбутнє розірвання контракту сторона, яка забажала розірвати контракт, зобов’язана повідомити у письмовій формі іншу сторону з докладним зазначенням причин розірвання, в строк не менш ніж за 60 днів до дати розірвання контракту. Сторона, яка отримала дане повідомлення, зобов’язана розглянути та відповісти у письмовій формі на протязі 5 днів з моменту отримання повідомлення.

Як вбачається з матеріалів справи, листами №379 від 17.08.2009р. та №014 від 26.01.2010р. позивач звертався до відповідача з проханням повернути передоплату в сумі 637466,50 російських рублів.

Крім того, листом №379 від 17.08.2009р. позивач зазначив, що у зв’язку з відсутністю фінансування, останній змушений відмовитись від придбання продукції за контрактом №22-09 від 05.08.2009р.

В свою чергу відповідач листом №518 від 20.08.2009р. на лист №379 від 17.08.2009р. зобов’язався повернути передоплату в сумі 637466,50 російських рублів після укладання договору з АТ „ТНК Казхром”.

Таким чином суд не приймає посилання позивача на те, що контракт №22-09 від 05.08.2009р. розірваний, оскільки наведеними вище листами сторони не узгодили порядок розірвання вищенаведеного контракту відповідно до норм чинного законодавства та умов зазначеного контракту.

Як зазначено вище, специфікацією №1 від 05.08.2009р. встановлений строк відвантаження товару – 15.11.2009р. з правом дострокового постачання.

За приписом ч.1 ст530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, відповідач повинен був поставити оплачену продукцію в строк до 15.11.2009р.

З матеріалів справи не вбачається, що відповідач здійснив поставку товару, обумовленого контрактом та специфікацією. Відповідних доказів того, що відповідач поставив вищевказану продукцію позивачу, незважаючи на попередню оплату останнім його вартості, суду не надано.

У зв`язку з зазначеним, претензією б/н від 16.03.2010р. позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення коштів в розмірі 676312,66 російських рублів (докази надіслання претензії на адресу відповідача залучені до матеріалів справи). Однак, позивач зазначає, що вказана вимога відповідачем не виконана.

Таким чином, за твердженням позивача, на момент подання позовної заяви, відповідач не повернув передоплату.

За приписом ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

В розумінні зазначеної норми, в разі невиконання продавцем своїх договірних зобов`язань, у покупця виникає можливість пред`явлення до продавця альтернативних вимог – або передати обумовлені договором товари, за які вже була здійснена попередня оплата, або вимагати повернення сплаченої за товар суми. Право вибору при цьому належить покупцеві.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов’язання не допускається.

В свою чергу, згідно ст.509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Таким чином, позивач свої зобов`язання за договором виконав належним чином, здійснивши передоплату за належний до поставки товар, що підтверджується матеріалами справи. Відповідач всупереч вимогам договору та закону своїх зобов`язань щодо своєчасної поставки оплаченого товару або повернення сплаченої позивачем передоплати не виконав, у зв`язку з чим за ним утворилась заборгованість в розмірі 637466,50 російських рублів.

Одночасно, як зазначено вище, у відзиві на позовну заяву відповідач визнав позовні вимоги у повному обсязі

Статтею 78 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб. В даному випадку дії відповідача, пов’язані із визнанням позову в частині основного боргу, не суперечать закону та не порушують права та інтереси інших осіб.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

При цьому, з урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки відповідачем не представлено суду доказів перерахування на рахунок позивача передоплати за контрактом №22-09 від 05.08.2009р. в розмірі 637466,50 російських рублів, суд робить висновок, що дана сума не перерахована до теперішнього часу.

З огляду на викладене, враховуючи визнання відповідачем позову, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Промснаб”, м.Пермь, Російська Федерація щодо стягнення заборгованості в розмірі 637466,50 російських рублів є обґрунтованими, доведеними належними чином та такими, що підлягають задоволенню.

Крім вказаного, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 15037,22 російських рублів (3833,89 українських гривень).

За приписом ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі даної норми, позивачем нараховано 3% річних в розмірі 15037,22 російських рублів (3833,89 українських гривень) за період прострочення з 25.08.2009р. по 07.06.2010р.

Перевіривши арифметичний розрахунок позивача, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних в розмірі 15037,22 російських рублів (3833,89 українських гривень) підлягають частковому задоволенню на суму в розмірі 10688,48коп. російських рублів (2725,13 українських гривень) за період прострочення з 15.11.2009р. по 07.06.2010р.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають розподілу між сторонами в порядку, встановленому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.509, 525, 526, 530, 611, 625, 651, 693, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 188, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Промснаб”, м.Пермь, Російська Федерація до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Багатопрофільне підприємство „Азовмашпром”, м.Маріуполь, про стягнення заборгованості в розмірі 652503,72 російських рублів (166362,35 українських гривень), яка складається з суми основного боргу в розмірі 637466,50 російських рублів (162528,46 українських гривень) та 3% річних в розмірі 15037,22 російських рублів (3833,89 українських гривень) – задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Багатопрофільне підприємство „Азовмашпром” (за адресою: вул. Монтажная, 5, м. Маріуполь, Донецька область, 87523, код ЄДРПОУ 13509917, ІПН 135099105821) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Промснаб” (за адресою: вул.Пушкарська, б.138, м.Пермь, Російська Федерація, 614077, код ОДРН (Основний Державний Реєстраційний Номер) 1075906005768, ІПН 5906076488) суму основного боргу в розмірі 637466,50 російських рублів (162528,46 українських гривень), 3% річних в розмірі 10688,48коп. російських рублів (2725,13 українських гривень), витрати по сплаті державного мита в сумі 1652грн.53коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 234грн.43коп.

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У судовому засіданні 12.08.2010р. оголошено повний текст рішення.

Суддя