Рішення № 10777257, 10.08.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.08.10 р.                     Справа № 9/113                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Марченко О.А.

При секретарі судового засідання Гутевич С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Акціонерного товариства закритого типу з іноземними інвестиціями „Екопрод А.Т.”, м.Волноваха

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Волноваський комбінат хлібопродуктів”, м.Волноваха

про стягнення 27167грн.69коп.

В засіданні брали участь представники сторін:

від позивача: Ростем В.П. – представник (за довіреністю №13 від 06.07.2010р.);

від відповідача: не з’явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Акціонерне товариство закритого типу з іноземними інвестиціями „Екопрод А.Т.”, м.Волноваха, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Відкритого акціонерного товариства „Волноваський комбінат хлібопродуктів”, м.Волноваха, про стягнення заборгованості в розмірі 27167грн.69коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 24254грн.42коп., інфляційних витрат в розмірі 1794грн.83коп., 3% річних в розмірі 504грн.56коп. та пені в розмірі 613грн.88коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір поставки №13/07-09-П від 13.07.2009р., специфікацію №4 від 01.09.2009р. до наведеного договору, акт звіряння взаєморозрахунків станом на 31.03.2010р., видаткові накладні №РН-11-09 від 04.09.2009р., №РН-12-09 від 07.09.2009р., лист-вимогу б/н від 10.09.2009р., лист б/н від 12.09.2009р.

06.07.2010р. через канцелярію суду від позивача надійшла заява про зміну підстав позову б/н від 06.07.2010р., виходячи з якої вбачається, що між сторонами виникли господарсько-майнові відносини на підставі наявних у справі видаткових накладних, тобто правовідносини сторін є позадоговірними.

Одночасно заявою про зміну підстав позову б/н від 06.07.2010р. позивач просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 24254грн.42коп., інфляційних витрат в розмірі 1640грн.00коп. та 3% річних в розмірі 490грн.40коп. У судовому засіданні 10.08.2010р. представник позивача зазначив, що заявою б/н від 06.07.2010р. позивачем зменшено розмір позовних вимог (протокол судового засідання від 10.08.2010р.).

Суд розглядає змінені та зменшені позовні вимоги відповідно до вищевказаної заяви.

10.08.2010р. відповідачем надано відзив на позовну заяву №472 від 09.08.2010р., відповідно до якого відповідач визнає позов в повному обсязі.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №66322509 Відкрите акціонерне товариство „Волноваський комбінат хлібопродуктів”, м.Волноваха станом на 30.06.2010р., зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців як юридична особа.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов’язками відповідно до ст.ст.20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи судом відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача у судових засіданнях, господарський суд встановив:

За твердженням позивача, між Акціонерним товариством закритого типу з іноземними інвестиціями „Екопрод А.Т.”, м.Волноваха та Відкритим акціонерним товариством „Волноваський комбінат хлібопродуктів”, м.Волноваха досягнуто згоди про поставку на адресу останнього продукції.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

За приписом ч.1 ст.206 Цивільного кодексу України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Крім того, ст.218 Цивільного кодексу України встановлює, що недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

За твердженням позивача, на виконання умов домовленості останнім на адресу відповідача здійснена поставка продукції на загальну суму 42516грн.00коп., що підтверджується видатковими накладними №РН-11-09 від 04.09.2009р., №РН-12-09 від 07.09.2009р., копії яких наявні в матеріалах справи.

Для всебічного та об`єктивного розгляду справи господарський суд ухвалою від 06.07.2010р. зобов’язав відповідача надати письмові пояснення стосовно отримання товарно-матеріальних цінностей за накладними №РН-11-09 від 04.09.2009р., №РН-12-09 від 07.09.2009р. на підставі договору поставки №13/07-09-П від 13.07.2009р. Однак вимоги суду відповідачем не виконані, відповідні пояснення не надані.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності. За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

При цьому, з урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, суд вважає, що фактичне отримання відповідачем товару, зазначеного у видаткових накладних №РН-11-09 від 04.09.2009р., №РН-12-09 від 07.09.2009р. підтверджується підписом представника відповідача на вищезазначених накладних та наявною печаткою підприємства відповідача, а отже прийнятий відповідачем без заперечень.

За приписом ст.181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини (ч.2 п.1 ст.11 ЦК України).

Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Таким чином, між сторонами виникли зобов`язувальні правовідносини у результаті фактичних дій сторін, направлених на встановлення цих правовідносин.

Отже, угода укладена між сторонами шляхом підписання вищезазначених видаткових накладних відповідачем.

Згідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Таким чином, прийнявши продукцію від позивача, у відповідача виникло зобов`язання щодо оплати отриманого товару.

Позивачем на адресу відповідача був надісланий лист-вимога б/н від 10.09.2009р. з вимогою погасити заборгованість за отриманий товар відповідно до вимог ст.530 Цивільного кодексу України, який отримано відповідачем 12.09.2009р., про що свідчить відповідний напис представника відповідача на наведеному листі.

Також у матеріалах справи міститься лист Відкритого акціонерного товариства „Волноваський комбінат хлібопродуктів”, м.Волноваха б/н від 12.09.2009р., відповідно до якого останній просить позивача зарахувати оплату в сумі 18261грн.58коп. здійснену 04.09.2009р. згідно банківської виписки №16 від 04.09.2009р. в рахунок оплати за передану озиму пшеницю, відповідно до видаткової накладної №РН-11-09 від 04.09.2009р.

Відповідно до вимог ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, суд вважає за необхідне в даному випадку застосувати положення ч.2 ст.530 ЦК України, на підставі якої зобов`язання щодо оплати поставленого товару виникає у відповідача з моменту пред`явлення позивачем грошової вимоги.

Виходячи з того, що позивач звернувся до відповідача з листом-вимогою про погашення заборгованість за отриманий товар та оскільки вказаний лист-вимога отриманий відповідачем 12.09.2009р., кінцевим строком оплати товару за видатковими накладними №РН-11-09 від 04.09.2009р., №РН-12-09 від 07.09.2009р. є 19.09.2009р. включно.

За твердженням позивача, вартість отриманого товару відповідач оплатив частково, що підтверджує наявним у матеріалах справи актом звіряння взаєморозрахунків станом на 31.03.2010р., у зв`язку з чим за останнім виникла заборгованість в розмірі 24254грн.42коп.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання не допускається (ст.525 ЦК України).

Аналогічно, ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Таким чином, позивач свої обов`язки за домовленістю сторін виконав належним чином, здійснивши поставку продукції, що підтверджується матеріалами справи. Відповідач свої зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати отриманої продукції не виконав, у зв`язку з чим на момент подання позовної заяви до суду у останнього виникла заборгованість у розмірі 24254грн.42коп. Зазначене підтверджується зокрема актом звіряння взаєморозрахунків станом на 31.03.2010р., який підписаний представниками сторін та акцептований печатками підприємств обох сторін.

Крім того, як зазначено вище, відповідач визнав позов в повному обсязі.

Оскільки відповідачем не надано суду доказів погашення заборгованості за товар, поставлений за видатковими накладними №РН-11-09 від 04.09.2009р. (частково), №РН-12-09 від 07.09.2009р., суд робить висновок, що заборгованість в розмірі 24254грн.42коп. не погашена до теперішнього часу.

З огляду на викладене, суд вважає позовні вимоги Акціонерного товариства закритого типу з іноземними інвестиціями „Екопрод А.Т.”, м.Волноваха щодо стягнення суми основного боргу в розмірі 24254грн.42коп. є обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

На ряду з зазначеним, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні витрати в розмірі 1640грн.00коп. та 3% річних в розмірі 490грн.40коп.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеного за розрахунком позивача, інфляційні витрати становлять суму в розмірі 1640грн.00коп. та 3% річних - 490грн.40коп. за період прострочення з 21.09.2009р. по 25.05.2010р.

Перевіривши арифметичний розрахунок суми інфляційних витрат та 3% річних, суд зазначає, що їх розмір не суперечить вимогам чинного законодавства, а відтак вимоги позивача в частині стягнення інфляційних витрат в розмірі 1640грн.00коп. та 3% річних в розмірі 490грн.40коп. є такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають розподілу між сторонами в порядку, встановленому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 11, 205, 206, 218, 509, 525, 526, 530, 625, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст.174, 181, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства закритого типу з іноземними інвестиціями „Екопрод А.Т.”, м.Волноваха до відповідача, Відкритого акціонерного товариства „Волноваський комбінат хлібопродуктів”, м.Волноваха, про стягнення заборгованості в розмірі 26384грн.82коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 24254грн.42коп., інфляційних витрат в розмірі 1640грн.00коп. та 3% річних в розмірі 490грн.40коп.– задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Волноваський комбінат хлібопродуктів” (за адресою: вул.100 років Червоного Хреста, б.2, м.Волноваха, Донецька область, 85700, код ЄДРПОУ 00957376) на користь Акціонерного товариства закритого типу з іноземними інвестиціями „Екопрод А.Т.” (за адресою: вул.Воровського, 16, м.Волноваха, Донецька область, 85700, р/р 26007000943001 в філії Донецької дирекції АТ „Індекс-банк”, МФО 335850, код ЄДРПОУ 23981928) суму основного боргу в розмірі 24254грн.42коп., інфляційні витрати в розмірі 1640грн.00коп., 3% річних в розмірі 490грн.40коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 263грн.85коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 229грн.20коп.

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У судовому засіданні 10.08.2010р. оголошено повний текст рішення.

Суддя