Рішення № 10777042, 10.08.2010, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" серпня 2010 р. Справа № 02/114-38 Господарський суд Волинської області у складі судді Костюк С.В., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бетон Брук Сервіс», м. Луцьк до відповідача П.П. «Компанія Класика», с. Великий Омеляник, Луцького району

про стягнення 2 295,08 грн.

За участю представників сторін

від позивача: н/з

від відповідача: н/з

Технічна фіксація судового процесу не здійснювалася у звязку з неявкою учасників судового процесу.

Суть спору: Позивач ТзОВ «Бетон Брук Сервіс»(правонаступник ТзОВ «Ікарбуд») звернувся з позовом про стягнення з ПП «Компанія Класика»2295,08 грн., з них 2107,01 грн. основного боргу, 131,37 грн. інфляційних та 56,70 грн. 3% річних.

При обґрунтовані заявленої вимоги вказує, що заборгованість виникла із за неоплати товару цементу відпущеного по видаткових накладних РН 0000490 від 17.11.2008р. та РН- 0000491 від 18.11.2008р. через представника відповідача Шишку В.В. на підставі довіреності серії ЯПН № 073211 від 12.11.2008р. При нарахуванні інфляційних та 3% річних посилається на положення статті 625 ЦК України.

Відповідач відзиву на позов не представив, в судове засідання не з'явився. Ухвала суду про порушення провадження у справі від 14.07.2010р. направлена за адресою зазначеною в позовній заяві, повернута без вручення адресату з відміткою поштового звязку «адресат відсутній».

Як встановлено, ухвала від 14.07.2010р. направлялись відповідачу саме за місцем його державної реєстрації : с. Великий Омеляник, вул. Володимирська, 3, Луцький район.

Водночас, законодавство України, в т.ч. ГПК, не зобов'язує сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони у справі ( якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із ст. 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

У разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно із законом, і дана особа своєчасно не повідомила про це господарський суд, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.(Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675).

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не подані, справу може бути розглянуто за наявними в ній документами.

З наданих позивачем матеріалів, пояснень його представника вбачається наступне.

ТзОВ «Ікарбуд»17 листопада 2008р. по видатковій накладній РН 0000490 відпущено відповідачу цементу на суму 1176 грн., 18.11.2008р., по видатковій накладній РН 0000491 на суму 931 грн., всього на суму 2107,01 грн.

Як вбачається з даних накладних товар отримав Шишко В.В. за довіреністю серії ЯПН № 073211 від 12.11.2008р.

Умова продажу зазначена в видаткових накладних «попередня оплата».

24.07.2009р. на адресу ПП «Компанія Класика»направлена претензія про сплату заборгованості, яка залишена без відповіді та задоволення.

Рішенням загальних зборів ТзОВ «Ікарбуд», яке оформлено протоколом №2 від 04.02.2010р., змінено назву ТзОВ «Ікарбуд»на ТзОВ «Бетон Брук Сервіс»та 01.03.2010р. внесено зміни до ЄДРПОУ.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, ст.526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 599 ЦК України, ст. 202 ГК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

В силу ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

За статтею 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив зобовязання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частина 2 ст. 625 Цивільного кодексу України зобовязує боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В даному випадку прострочення платежу наступило з 02.08.2009р., оскільки претензія про оплату боргу, згідно квитанції пошти, направлена ПП «Компанія Класика»24.07.2009р.

Тому нарахування інфляційних за пять місяців 2009р. та пять місяців 2010р. та 3% річних за 326 днів відповідно в сумі 131,37 грн. та 56,70 грн. є обґрунтованими.

Враховуючи те, що заборгованість в сумі 2107,01 грн. підтверджена матеріалами справи, інфляційні та 3% річних нараховано у відповідності до ст. 625 ЦК України, вимога позивача є підставною і суд задовільняє її.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

В супереч вимог ст. 33 ГПК України відповідачем не було надано суду доказів, які б спростовували факти вказані в позовній заяві.

Оскільки спір до розгляду суду доведений з вини відповідача, то понесені позивачем витрати на оплату державного мита в сумі 102 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 236 грн. підлягають відшкодуванню з відповідача відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 526, 599, 610, 625 Цивільного кодексу України, ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Приватного підприємства «Компанія Класика»(45624, с. Великий Омеляник, вул. Володимирська, 3, Луцький район) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бетон Брук Сервіс»(43000,м. Луцьк, вул. Підгаєцька,3, р/р 349284303181 в філії ПАТ «Форум», МФО 322948, код ЄДРПОУ 34928439) 2295,08 грн. заборгованості, а також 102 грн. витрат по оплаті державного мита та 236 грн. витрат по оплаті ІТЗ.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду у відповідності до ст.85 ГПК України набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 цього Кодексу.

Суддя С.В.Костюк

Дата підписання

повного тексту

рішення 13.08.2010р.