Рішення № 10776989, 03.08.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

03.08.2010Справа №2-1/3797-2010 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріфон-Крим», (95026, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Лихого, 12),

до відповідачів:

1.          Республіканського підприємства «Крим-медтехніка», (95026, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Гайдара, 14),

2.          Кримського республіканського підприємства «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації», (95001, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Некрасова, 11),

про визнання права власності та спонукання до виконання певних дій,

Суддя Л.О.Ковтун

представники:

від позивача Фоминих І.Г., представник, Руссу В.Д., директор,

від відповідачів:

1.          Хайсанова Н.А., представник;

2.          не з’явився, повідомлений належним чином,

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ріфон-Крим» звернулось до господарського суду АР Крим з позовом до Республіканського підприємства «Крим-медтехніка» та Кримського республіканського підприємства «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» про визнання права власності на складську базу, розташовану на земельній ділянці площею 7089 кв.м. по вул. Кубанській, 24, яка складається із нежитлових будівель літер А, Б, В, Е, Ж, З, загальною площею 1694,4 кв.м. господарських будівель літер Г, Д, И та споруд. Також, позивач просить зобов’язати КРП «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» зареєструвати право власності на зазначені споруди.

Позовні вимоги обґрунтовані положеннями 331Цивільного кодексу України.

Присутній в судовому засіданні представник відповідача (Республіканське підприємство «Крим-медтехніка») заявлені позовні вимоги визнав.

Інший відповідач жодних пояснень стосовно заявленого позову не висловив.

Суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують відносини між сторонами, у зв’язку з чим підстав для відкладення розгляду справи не вбачає.

Розглянувши матеріали справи, заслухав пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

21.02.2005р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ріфон-Крим» та Республіканським підприємством «Крим-медтехніка» укладений договір №25/21.02.05 про пайову участь в будівництві складської бази в м. Сімферополі.

Відповідно до пункту 1.1 договору учасники зобов’язались спільно діяти шляхом об’єднання своїх пайових внесків для досягнення наступної мети: будівництва складської бази за адресою: м. Сімферополь, вул. Кубанська, 24 та вводу її в експлуатацію.

Згідно з умовами договору, Республіканське підприємство «Крим-медтехніка» зобов’язано передати позивачу на період будівництва земельну ділянку площею 0,7089 га та частково фінансувати будівництво в об’ємі 30% вартості об’єкту, а ТОВ «Ріфон-Крим» в свою чергу зобов’язаний забезпечити за рахунок власних коштів, кредитів банків, тощо фінансування будівельних об’єктів та здачу бази в експлуатацію.

Відповідно до пункту 3.2 договору розмір часток кожного учасника в загальній площі об’єкту пропорційний розміру їх вкладів, які складають: частка Республіканського підприємства «Крим-медтехніка» - 30%, частка Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріфон-Крим» - 70%.

Втім, згідно актів прийому виконаних підрядних робіт №1 та №2 та довідки про вартість виконаних підрядних робіт, складська база була повністю побудована за рахунок позивача.

Кримським республіканським підприємством «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» проведено інвентаризація новозбудованого об’єкту та виданий технічний паспорт, відповідно до якого спірне об’єкт розташований на земельній ділянці площею 7089 кв.м. по вул. Кубанській, 24 та складається із нежитлових будівель: адміністративної будівлі літер А, прохідної літер Б, складів літер В, Е, Ж, З загальною площею 1694,4 кв.м. господарських споруд: сараю літер Г, душу літер Д, вбиральної літер И, споруд.

Як свідчать матеріали справи, у зв’язку з відсутністю фінансування будівництва об’єкту відповідачем (Республіканське підприємство «Крим-медтехніка») зняті з балансу підприємства складські приміщення та господарські споруди, що є предметом спору, (довідка підприємства від 11.01.210р. №4).

Товариство звернулось до виконавчого комітету Сімферопольської міської ради з заявою про надання в довгострокову оренду земельної ділянки площею 0,7089га по вул. Кубанській, 24 в м. Сімферополі.

Згідно витягу з додатку №1 до протоколу засідання постійної комісії з питань містобудування, раціонального природокористування, екології та земельних відносин від 16.04.2010р. №104 Сімферопольською міською радою прийнято рішення про відкладення розгляду питання про оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку площею 0,7089 га для обслуговування та реконструкції спірного майна до надання документів про право власності на об’єкт нерухомості.

Зазначене й стало підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом.

Дослідивши надані позивачем докази у підтвердження своїх доводів, суд приходить до висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, відповідно до статті 1134 Цивільного кодексу України внесене учасниками майно, яким вони володіли на праві власності, а також вироблена у результаті спільної діяльності продукція та одержані від такої діяльності плоди і доходи є спільною частковою власності учасників.

Статтею 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У відповідності зі ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

Відповідно до інформаційного листа Вищого господарського суду України від 31.01.2001р. за № 01-8/98 «Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані із здійсненням права власності та його захистом» одним з основних критеріїв визначення законності володіння майном є джерела фінансування (централізоване або власні кошти підприємства), передача підприємству у володіння майна безпосередньо власником (уповноваженим ним органом) чи підприємством, яке володіє майном на праві повного господарського відання.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем здійснено будівництво спірного об’єкту за власні кошти. При цьому, з матеріалів справи не вбачається наявності спору стосовно майна по якому заявлено вимоги позивачем зі сторони третіх осіб, що свідчить про правомірність володіння майном.

Відповідно до положень п. 1 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, п. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, ст.1 Господарського процесуального кодексу України захист прав та інтересів суб’єктів господарювання може здійснюватися судом, у тому числі й шляхом визнання цих прав.

Зазначена норма кореспондується із приписами статті 392 ЦК України, відповідно до якої власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Суд приходить до висновку, що відсутність реєстрації прав власності на зазначене майно тягне порушення прав позивача відносно володіння, розпорядження, користування майном.

Рішення суду про визнання права власності відповідно до додатку № 1 до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції № 7/5 від 07.02.2002 р. із змінами та доповненнями (п. 10 додатку – переліку) відноситься до правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна. Відповідні положення містяться і у ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень».

Пунктом 1.3 Тимчасового положення визначено, що державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.82-84 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Ріфон-Крим», (95026, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Лихого, 12, ідентифікаційний код у ЄДРПО України 33187200) право власності на складську базу, розташовану на земельній ділянці площею 7089 кв.м. по вул. Кубанській, 24, яка складається із нежитлових будівель літер А, Б, В, Е, Ж, З, загальною площею 1694,4 кв.м. господарських будівель літер Г, Д, И та споруд.

Зобов’язати Кримське республіканське підприємство «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації», (95001, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Некрасова,11) зареєструвати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Ріфон-Крим», (95026, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Лихого, 12, ідентифікаційний код у ЄДРПО України 33187200) право власності на складську базу, розташовану на земельній ділянці площею 7089 кв.м. по вул. Кубанській, 24, яка складається із нежитлових будівель літер А, Б, В, Е, Ж, З, загальною площею 1694,4 кв.м. господарських будівель літер Г, Д, И та споруд.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Ковтун Л.А.