№ 107767254, 08.12.2022, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 28/63/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.12.2022 Справа № 908/1776/22

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Федорової Олени Владиславівни розглянув заяву приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» про ухвалення додаткового рішення у справі №908/1776/22

за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 154, ідентифікаційний код 33908322)

до відповідача товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО» (69068, м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, буд. 34)

про стягнення грошових коштів.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Запорізької області 28.11.2022 від приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (позивач у справі) надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі №908/1776/22, яким просили вирішити питання про відшкодування судових витрат, які позивач поніс у зв`язку з розглядом справи на професійну правничу допомогу (пакет документів сформований та переданий до відправлення 22.11.2022). До заяви додані копія договору про надання правової допомоги від 28.09.2021 № 280921, акт виконаних робіт №908/1776/22 від 26.09.2022, рахунок №908/1776/22 від 26.09.2022 на суму 5.000,00 грн, докази направлення заяви відповідачу.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 28.11.2022 заяву ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» передано на розгляд судді Федорової О.В.

Ухвалою суду від 29.11.2022 заяву приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» про стягнення витрат на правничу допомогу у справі №908/1776/22 прийнято до розгляду, призначено розгляд заяви на 08.12.2022. Явку сторін в судове засідання визнано необов`язковою.

Представники сторін (позивача та відповідача) в судове засідання не з`явилися, будь-яких заяв або клопотання до суду не направили. Про час та місце розгляду заяви учасники судового процесу повідомлені належним чином.

У зв`язку з неявкою представників усіх учасників судового процесу відповідно до ч.3 ст. 222 ГПК України фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалась.

Частиною 4 ст. 244 ГПК України встановлено, що у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Розглянувши матеріали зазначеної заяви, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення клопотання, виходячи з наступного.

Частиною 8 ст. 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

В позовній заяві позивач зазначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку з розглядом справи, складається, зокрема з витрат на правничу допомогу в розмірі 10.000,00 грн.

Отже, позивач дотримався положень ст. 129 ГПК України, зазначивши про свій намір стягнути з відповідача судові витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Крім того, законодавець надає стороні право протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, звернутися до суду з вимогами про стягнення судових витрат.

Як вже зазначалося судом вище, рішення суду по справі №908/1776/22 складено та підписано 10 листопада 2022.

Відповідно до рекомендованого повідомлення представник позивача отримав копію рішення у справі №908/1776/22 18.11.2022. Таким чином, приймаючи до уваги положення п. 8 ст. 129 ГПК України, сторона має право звернутися до суду з відповідною заявою протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Зазначені дії позивача відповідають приписам діючого законодавства щодо строків звернення до суду з відповідною заявою.

Верховний Суд у ряді постанов, зокрема у справах № 922/676/21 від 14.12.2021, № 905/716/20 від 08.04.2021, № 916/2087/18 від 31.03.2021, № 922/3812/19 від 10.12.2020, зазначав, що у разі неподання учасником справи попереднього розрахунку у суду є право, а не обов`язок відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат. Тобто сам по собі факт неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат разом з першою заявою по суті спору не є безумовною та абсолютною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат.

Отже, подача попереднього розрахунку суми судових витрат на більш пізніх стадіях не є безумовною підставою для відмови у відшкодуванні таких витрат, проте залишається на розсуд суду, а відтак у сторони залишається і ризик не отримати відповідне відшкодування судових витрат.

Згідно зі ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ст. 16 ГПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відповідно до ст. 59 Конституції України, кожен має право на правову допомогу. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.

Згідно ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно зі ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правової допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Визначаючи розмір сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, повинні братися до уваги, зокрема: час, який міг витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні, наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Згідно п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 1 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Відповідно до п.п.4 ч. 1 ст. 1 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Виходячи зі змісту положень ч. 3 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Статтею 627 ЦК України закріплено принцип свободи договору, який полягає у визначенні за суб`єктом цивільного права можливості укладати договір або утримуватися від його укладання, а також визначати його зміст на свій розсуд відповідно до досягнутої сторонами домовленості.

Відповідно до статті 903 ЦК України плата за договором про надання послуг здійснюється замовником у розмірі, встановленому договором.

Згідно ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (зі змінами та доповненнями) адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути:

1) договір про надання правової допомоги;

2) довіреність;

3) ордер;

4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.

Матеріали справи містять договір про надання правової допомоги №280921 від 28.09.2021, укладений Даниловим Анатолієм Григоровичем (виконавець, адвокат) та ПрАТ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» (замовник, довіритель).

Відповідно до п. 1.1 даного договору адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а довіритель зобов`язаний оплатити замовлення у порядку та строки обумовлені сторонами.

Згідно з п. 3.1 договору за правову допомогу, передбачену в п. 1.2 договору, довіритель сплачує адвокату винагороду в розмірі визначеною додатком №1 до цього договору.

Пунктом 4.1 договору встановлено, що розмір оплати праці Адвоката при наданні правової допомоги, а також умови та порядок розрахунків, визначаються сторонами у додатках до цього договору.

Матеріали справи містять ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АА №032310 від 28.09.2021.

До заяви позивачем доданий Акт виконаних робіт №908/1776/22 (додаток № 1 до договору №280921) від 26.09.2022 з детальним описом проведення робіт до договору про надання правової допомоги 280921 від 28.09.2021.

В акті сторони зазначили, що відповідно до договору про надання правової допомоги №280921 від 28.09.2021 Адвокат надав, а Довіритель прийняв юридичні (правничу допомогу) послуги на загальну суму 5000,00 грн.

Сторони претензій одна до одної не мають.

Вирішуючи питання стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Дослідивши зміст наданої Адвокатом професійної правничої допомоги, про яку зазначено в Акті виконаних робіт №908/1776/22 від 26.09.2022, суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18.

Також, суд зазначає, що розмір судових витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється згідно з умовами договору про надання правової допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачено) відповідною стороною або третьою особою.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.

Приймаючи до уваги ч. 6 ст. 129 ГПК України відповідач у відзиві на позовну заяву вих. №2900 від 13.10.2022 в клопотанні про зменшення розміру судових витрат на правничу допомогу навів свої заперечення щодо розміру заявлених витрат на правничу допомогу, а саме вказував, що підготовка відповідної справи до розгляду в суді не вимагала значного обсягу юридичної та технічної роботи, оскільки вказана справа є малозначною та розглядається судом у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. При підготовці позовної заяви не вимагалося проводити додатковий аналіз великої кількості законів та підзаконних актів адже нормативно-правове регулювання спірних правовідносин регулюються нормами ЦК України та Законом. Таким чином, просив суд стягнути витрати на правничу допомогу у розмірі 1.000,00 грн.

Дослідивши зміст наданої адвокатом професійної правничої допомоги, про яку зазначено в Акті виконаних робіт №908/1776/22 від 26.09.2022 до Договору про надання правової (правничої) допомоги № 280921 від 28.09.2022, суд вважає, що такий зміст наданої правничої допомоги відповідає умовам Договору про надання правової (правничої) допомоги № 280921 від 28.09.2022.

Разом із тим, суд зауважує, що спірні правовідносини між сторонами у справі виникли у зв`язку із невиконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо відшкодування страхової виплати. При цьому, відповідач проти позовних вимог заперечень не висловив, сам підтвердив факт невиконання зобов`язання щодо відшкодування і не заперечував суми, що заявлена позивачем до стягнення.

Тобто, даний спір для кваліфікованого юриста є спором незначної складності. У спорах такого характеру, за відсутності протиріч між наявними у справі документами щодо суми виплаченого страхового відшкодування та розміру завданих збитків, судова практика є сталою (тим більше, що відповідач не заперечує суму позовної вимоги).

Крім того, спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України та Законами України «Про страхування» та «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.

Надавши оцінку усім доданим доказам з урахуванням складності цієї справи врахувавши критерії співмірності розміру заявлених витрат на правничу допомогу, визначені ч. 4 ст. 126 ГПК України, зважаючи на клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про те, що справедливим та співмірним є зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до 2.500,00 грн від попередньо заявленої суми (5.000,00 грн), який відповідає критерію розумної необхідності таких витрат. Решту витрат на правничу допомогу у розмірі 2.500,00 грн покласти на позивача.

Підсумовуючи наведене, використовуючи свої дискреційні повноваження, застосовуючи принцип пропорційності у визначенні розміру витрат на правову допомогу, заяву відповідача про зменшення витрат на правову допомогу, керуючись ст. ст. 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Заяву приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» про ухвалення додаткового рішення у справі №908/1776/22 задовольнити частково.

2.Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО» (проспект Моторобудівників, буд. 34, м. Запоріжжя, 69068, ідентифікаційний код 13622789) на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія Арсенал Страхування» (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 154, ідентифікаційний код 33908322) 2.500,00 грн (п`ять тисяч грн. 00 коп) витрат на професійну правничу допомогу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.Решту витрат на послуги адвоката залишити за позивачем.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Додаткове рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241, 244 ГПК України 08.12.2022.

Суддя О.В. Федорова