Постанова № 10774314, 04.08.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" серпня 2010 р.                               м. Київ                                        К-6905/09

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого: судді Сіроша М.В.

суддів: Гордійчук М.П., Леонтович К.Г., Кравченко О.О., Маринчак Н.Є.

Секретар –Кальненко О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Державної інспекції з контролю за цінами в Київській області на постанову господарського суду Київської області від 15 листопада 2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2009 року у справі за позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Київській області до Києво-Святошинської районної санітарно-епідеміологічної станції про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2007 року Державна інспекція з контролю за цінами в Київській області звернулася до господарського суду Київської області з адміністративним позовом до Києво-Святошинської районної санітарно-епідеміологічної станції про стягнення з відповідача в дохід державного бюджету суми необґрунтовано одержаної виручки та штрафу в розмірі 436 818 грн..

Свої вимоги Державна інспекція з контролю за цінами в Київській області обґрунтовує тим, що за період з 01 січня 2005 року по 01 травня 2006 року при наданні платних послуг за державними регульованими цінами до законодавчо встановлених фіксованих тарифів, Києво-Святошинською районною санітарно-епідеміологічною станцією безпідставно здійснювалось додаткове нарахування 20% плати, в результаті чого необґрунтовано нарахована та отримана сума виручки 145606 грн. Позивач вважає, що відповідачем було порушено вимоги Тарифів (прейскурантів) на роботи і послуги, що виконуються та надаються за плату установам та закладам державної санітарно-епідеміологічної служби, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1351 від 27серпня 2003 року «Про затвердження тарифів (прейскурантів) на роботи і послуги, що виконуються і надаються за плату установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби». Як вважає позивач, сума необґрунтовано отриманої виручки, відповідно до ст. 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення»разом зі штрафом у подвійному розмірі підлягає стягненню з відповідача до бюджету.

Постановою господарського суду Київської області від 15 листопада 2007 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2009 року, Державній інспекції з контролю за цінами в Київській області відмовлено у задоволенні позову.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Державна інспекція з контролю за цінами в Київській області звернулась з касаційною скаргою, у якій просить скасувати їх, як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального права, ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною інспекцією з контролю за цінами в Київській області була проведена перевірка додержання порядку формування, встановлення та застосування цін і тарифів у Києво-Святошинській районній санітарно - епідеміологічній станції за період з 01 січня 2005 року по 01 травня 2006 року.

За результатами перевірки був складений акт за № 573 від 06 грудня 2006 року.

Відповідно до висновків акту Києво-Святошинською районною санітарно-епідемілогічною станцією при наданні споживачам послуг за державними регульованими цінами, в порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2003 року № 1351 «Про затвердження тарифів (прейскурантів) на роботи і послуги, що виконуються і надаються за плату установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби», додатково до фіксованих тарифів, встановлених даною постановою, застосовувалось нарахування плати в розмірі 20 %. В результаті, за період з 01 січня 2005 року по 01 травня 2006 року Києво-Святошинською районною санітарно-епідеміологічною станцією надано послуг за державними регульованими цінами на суму 873 640 грн. та безпідставно зараховано плату у розмірі 20 % до фіксованих тарифів на загальну суму 145606 грн.

Таким чином, нарахована Києво-Святошинською районною санітарно-епідеміологічною станцією споживачам плата за період з 01 січня 2005 року по 01 січня 2006 року в розмірі 106 855грн. та з 01 січня 2006 року по 01 травня 2006 року в розмірі 38 751 грн., (всього - 145 606 грн.) є необґрунтовано отриманим доходом.

Колегія суддів вважає, що відповідачем порушено вимоги Тарифів (прейскурантів) на роботи і послуги, що виконуються і надаються за плату установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1351 від 27 серпня 2003 року «Про затвердження тарифів (прейскурантів) на роботи і послуги, що виконуються і надаються за плату установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби».

Ст. 14 Закону України «Про ціни та ціноутворення»зазначає, що необґрунтовано одержана сума виручки разом зі штрафом підлягає вилученню до державного бюджету у подвійному розмірі.

Посилання суду на правомірність додавання податку на додану вартість до тарифів на роботи та послуги, що надаються і виконуються за плату установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби, на підставі роз’яснення Державної податкової адміністрації України № 8110/5/15-2416 від 15 вересня 2003р. є необґрунтованими, оскільки вищезазначені роз’яснення, викладені в листі, не мають сили нормативно-правового акту, а тому не обов’язкові для виконання.

Роз’яснення Державної податкової адміністрації України, яким визначена структура тарифу на роботи і послуги, що виконуються і надаються за плату установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби, видані за межами повноважень Державної податкової адміністрації України та є порушенням ст.2 Закону України «Про державну податкову службу України», оскільки Закон України «Про податок на додану вартість визначає платників податку, об’єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету, тобто регулює правові відносини, що виникають між платниками та державою щодо сплати податку на додану вартість, а не визначає структуру тарифу, повноваження по затвердженню якого покладені діючим законодавством на Кабінет Міністрів України.

Києво-Святошинська районна санітарно-епідеміологічна станція неправомірно нарахувала 20% до тарифу, встановленого постановою Кабінету Міністрів України № 1351 від 27 серпня 2003 року «Про затвердження тарифів (прейскурантів) на роботи і послуги, що виконуються і надаються за плату установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби».

Судами попередніх інстанцій обставини справи встановлені повно, але неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, що призвело до ухвалення незаконних рішень.

Зазначена обставина відповідно до ст. 229 КАС України підставою для скасування постановлених у справі судових рішень та ухвалення нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 223, 229, 232 КАС України, -

ПОСТАНОВИЛА :

Касаційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Київській області - задовольнити.

Постанову господарського суду Київської області від 15 листопада 2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2009 року - скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Державної інспекції з контролю за цінами в Київській області.

Стягнути з Києво-Святошинської районної санітарно-епідеміологічної станції 436818 грн. (чотириста триста шість тисяч вісімсот вісімнадцять гривень) в дохід державного бюджету УДК в Києво-Святошинському районі за кодом бюджетної класифікації 21081100 код ЗКПО 23569671 на рахунок 31116106700356 банк одержувача УДК у Київській області МФО 821018.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку ст.ст. 237-239 КАС України.

Судді :