Ухвала суду № 10773392, 22.07.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" липня 2010 р. м. КиївК-17327/07

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.

суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Шипуліної Т.М.

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Експорт» на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 11.06.2007 у справі № 10/166 Господарського суду Рівненської області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Експорт»

до Державної податкової інспекції у Костопільському районі

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Рівненської області від 26.02.2007, ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 11.06.2007, в задоволенні позову ТОВ «Агро-Експорт» про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 24.07.2006 № 0000582342/0 про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств в сумі 8955,00 грн. (в т.ч.5970,00 грн. основний платіж та 2985,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій) відмовлено.

В касаційній скарзі ТОВ «Агро-Експорт»просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та постановити нове рішення яким задовольнити позов, посилаючись на неправильне застосування судами пункту 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 № 334/94-ВР (далі Закон № 334/94-ВР).

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

ДПІ у Костопільському районі проведена перевірка ТОВ «Агро-Експорт»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005 по 31.03.2006, за результатами якої складений акт перевірки від 07.07.2006 № 26/23-32512194 та прийняте вказане податкове повідомлення-рішення.

Перевіркою встановлено порушення пункту 5.9 ст. 5 Закону № 334/94-ВР: товариством у рядку 01.2 податкової декларації з податку на прибуток занижено приріст балансової вартості запасів, що призвело до заниження скоригованого валового доходу за 9 місяців 2005 року на 25433,00 грн. та за 2005 рік - на 23883,00 грн.

Суд встановив, що позивачем у перевіряємий період не включенні до приросту балансової вартості запасів на кінець звітного періоду витрати в сумі 4787,58 грн., понесені у звязку із виплатою комісійної винагороди субєктам підприємницької діяльності-фізичним особам, які згідно договорів комісії заготовляли для позивача сировину (ягоди), витрати на придбання послуг з доочистки замороженої продукції (ягід) в сумі 1823,84 грн. та витрати на оренду холодильної камери, використаної для зберігання замороженої продукції, в сумі 17270,43 грн.

Вказані обставини підтверджені наявними у справі письмовими доказами, сторонами не оспорюються і є встановленими.

В податковому обліку вартість використаних у звітному періоді запасів впливає на розмір валових витрат шляхом участі в розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів відповідно до п. 5.9 ст. 5 Закону № 334/94-ВР.

Згідно із абзацами 1-5 цього пункту платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно). Вартість запасів оплачених, але не отриманих (не оприбуткованих) платником податку - покупцем, до приросту запасів не включається. Вартість запасів оплачених, але не відвантажених (не знятих з обліку) платником податку - продавцем, до убутку запасів не включається. У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді. У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

Отже, ведення податкового обліку приросту (убутку) балансової вартості здійснюється відносно тих запасів, витрати на придбання (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат (за винятком безкоштовно отриманих) та які знаходяться на складах; у незавершеному виробництві, залишках готової продукції.

Зміст такого перерахунку балансової вартості запасів полягає в порівнянні вартості залишків запасів, заздалегідь включених до валових витрат, на початок та на кінець звітного періоду. За результатами такого перерахунку проводиться коригування валових витрат та валових доходів: у бік збільшення валових доходів, якщо балансова вартість запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того самого звітного періоду; у бік збільшення валових витрат, якщо балансова вартість запасів на кінець звітного періоду менше їх балансової вартості на початок того самого звітного періоду.

Відповідно до пункту 8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 № 246 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 за № 751/4044) придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. У пункті 9 цього Положення вказано, що первісною вартістю запасів, які придбані за плату, є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат: суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю), за вирахуванням непрямих податків; суми ввізного мита; суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству; транспортно-заготівельні витрати (затрати на заготівлю запасів, оплата тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів). Сума транспортно-заготівельних витрат, що узагальнюється на окремому субрахунку рахунків обліку запасів, щомісячно розподіляється між сумою залишку запасів на кінець звітного місяця і сумою запасів, що вибули (використані, реалізовані, безоплатно передані тощо) за звітний місяць. Сума транспортно-заготівельних витрат, яка відноситься до запасів, що вибули, визначається як добуток середнього відсотка транспортно-заготівельних витрат і вартості запасів, що вибули, з відображенням її на тих самих рахунках обліку, у кореспонденції з якими відображено вибуття цих запасів. Середній відсоток транспортно-заготівельних витрат визначається діленням суми залишків транспортно-заготівельних витрат на початок звітного місяця і транспортно-заготівельних витрат за звітний місяць на суму залишку запасів на початок місяця і запасів, що надійшли за звітний місяць. Приклади розподілу транспортно-заготівельних витрат наведені в додатку до Положення (стандарту) 9; інші витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях. До таких витрат, зокрема, належать прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати підприємства на доопрацювання і підвищення якісно технічних характеристик запасів.

Отже, витрати на виплату комісійної винагороди, по отриманню послуг з доочистки замороженої продукції та витрати на зберігання ягід в орендованій холодильній камері повязані із придбанням таких запасів та доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях, а тому такі витрати збільшують балансову вартість цих запасів, що в подальшому вплинуло у бік збільшення балансової вартості таких запасів на кінець відповідного звітного періоду і перевищує їх балансову вартість на початок того самого звітного періоду, тобто утворився приріст балансової вартості запасів.

Враховуючи викладене, суди першої та апеляційної інстанції, дійшли обґрунтованого висновку про правомірність прийняття податковим органом податкового повідомлення-рішення.

Доводи касаційної скарги правильність висновків суду першої та апеляційної інстанції не спростовують.

За таких обставин відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Експорт» залишити без задоволення.

Ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 11.06.2007, постанову Господарського суду Рівненської області від 26.02.2007 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписЄ.А.Усенко

Судді підписЛ.І.Бившева

підписМ.І.Костенко

підпис Н.Є.Маринчак

підписТ.М.Шипуліна