Окрема ухвала № 107727519, 06.12.2022, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/6667/22

ОКРЕМА УХВАЛА

06 грудня 2022 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача про постановлення ухвали в порядку ст.ст. 249, 383 КАС України

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13.07.2022 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення з 01.01.2018 року основного розміру пенсії за вислугу років з 71 відсотка до 70 відсотків грошового забезпечення та обмеження максимальним розміром пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2022 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести з 01.01.2018 року перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , виходячи з 71 відсотка відповідних сум грошового забезпечення та виплатити з урахуванням вже виплачених сум. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести з 01.04.2019 року перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , виходячи з 71 відсотка відповідних сум грошового забезпечення без обмеження її максимальним розміром та виплатити з урахуванням вже виплачених сум. Стягнуто на користь ОСОБА_1 з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань судовий збір в розмірі 992,40 грн (дев`ятсот дев`яносто дві гривні сорок копійок). В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Рішення суду набрало законної сили 16.08.2022 року.

Позивачем надано до суду заяву, в які позивач просить постановити ухвалу в порядку ст.ст. 249, 383 КАС України, яку обґрунтовує тим, що 05 листопада 2022 року позивач отримав пенсію в розмірі 20270,00 гривень. З огляду на стриману суму, позивач зробив висновок що при перерахуванні пенсії йому знову було обмежено розмір виплаченої пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, що призвело до значного зниження пенсії.

Позивач зазначає, що в рішенні Одеського окружного адміністративного суду від 13.07.2022 року у справі № 420/6667/22 зазначено дату (з 01.04.2019) з якої починається перерахунок пенсії позивача без обмеження максимальним розміром, а не станом на 01.04.2019, як помилково зазначає відповідач у листі від 23.11.2022 № за № 19422-16975/П-02/8-1500/22. Відтак, розмір пенсії позивача, після перерахунку на виконання зазначеного рішення суду, з 01.04.2019 становив - 20174,65 грн., з 01.03.2022 року до розміру пенсії нарахована індексація пенсії в сумі 2499,29 грн.

З перерахунку пенсії (сформованого 26.10.2022) вбачається, що розмір пенсії позивача з 01.03.2022 року з урахуванням індексації становить 22999,10 грн.

Підсумок пенсії ( з надбавками): 22999,10 грн. Розмір пенсії за рішенням суду: 20174,65 грн.

Отже, ГУ ПФУ в Одеській області з 01.03.2022 обмежено пенсію позивачу розміром пенсії за рішенням суду: 20174,65 грн.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13 липня 2022 року у справі № 420/6667/22 дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження з 01.03.2022 призначеної та перерахованої позивачу пенсії максимальним розміром (десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність) визнано протиправними із зобов`язанням відповідача провести з 01.04.2019 перерахунок пенсії без обмеження її максимальним розміром.

Однак, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області після 01.03.2022 застосовано обмеження пенсії максимальним (граничним) розміром з грубими ігноруваннями мотивувальної частини та вимог рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.07.2022 року у справі № 420/6667/22.

Таким чином, позивач стверджує, що перерахунок пенсії на виконання рішення суду позивача з 01.03.2022 року проведено без урахування рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 липня 2022 року по справі № 420/6667/22 так як з 01.03.2022 року застосовано обмеження максимальним (граничним) розміром/розміром пенсії за рішенням суду: 20174,65 грн.

Позивач вважає, що здійснення відповідачем з 01.03.2022 обмеження пенсії позивача після її перерахунків, розміром пенсії за рішенням суду, у якому вона була обчислена на виконання зазначеного вище судового рішення станом на 01.04.2019, є необґрунтованим та безпідставним.

Також позивач зазначає, що казані дії відповідача суперечать рішенню Одеського окружного адміністративного суду від 13.07.2022 року у справі № 420/6667/22, в якому зазначено, що застосування положень Закону України Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи №3668 від 08.07.2011 року по відношенню до осіб, що отримують пенсію за Законом №2262-ХІІ, фактично зводить нанівець наслідки прийняття рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року, яким встановлено, що обмеження пенсії даної категорії пенсіонерів максимальним розміром не відповідає статті 17 Конституції України. За висновком суду після прийняття Конституційним Судом України рішення №7-рп/2016 від 20.12.2016 року, обмеження розміру пенсії позивача 10 (десятьма) прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність - є неправомірним.

Представником Головного управління ПФУ в Одеській області подано заперечення на заяву, в якій зазначено, що покладені судом обов`язки виконано в повному обсязі, в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на Головне управління.

Розглянувши вищезазначену заяву позивача, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 383 КАС України, передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Правові норми статті 383 КАС України, мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є невиконання судового рішення, яке стало наслідком протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, на якого покладений обов`язок щодо його виконання.

Правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами ст. 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача, в свою чергу, що має бути підтверджено відповідними доказами.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 5 лютого 2020 року у справі № 640/10843/19, від 28.04.2020 у справі № 611/26/17.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

Згідно з частиною 2 статті 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до статті 370 КАС України, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Конституційний Суд України, розглядаючи справу №1-7/2013 у Рішенні від 26.06.2013 року, звернув увагу, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року №11-рп/2012).

За приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" вказав, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов`язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.

Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі "Піалопулос та інші проти Греції", пункт 68).

В рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 року Європейський Суд з прав людини вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43).

У справі "Сорінг проти Об`єднаного Королівства" від 07.07.1989 Європейський суд визначив, що на державі лежить прямий обов`язок дотримуватися громадянських прав осіб і забезпечувати належне та своєчасне виконання рішення суду, що набрало законної сили. Виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам ст. 6 Конвенції. Поза сумнівом, вирішення справи в суді без невиправданого і необґрунтованого зволікання є запорукою ефективного захисту особою своїх прав. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвим, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням, зазначено в Концепції Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру.

У пунктах 46, 48, 51, 53, 54 рішення від 15.10.2009 у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" (заява № 40450/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що від особи, яка домоглася винесення остаточного судового рішення проти держави, не можна вимагати ініціювання окремого провадження з його примусового виконання. Відповідний державний орган, який було належним чином поінформовано про таке судове рішення, повинен вжити всіх необхідних заходів для його дотримання або передати його іншому компетентному органу для виконання. Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. Відповідно необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Саме на державу покладено обов`язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади.

Отже, обов`язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.

Відтак, відповідач зобов`язаний виконати судове рішення, яке набрало законної сили, в межах покладених на нього цим рішенням зобов`язань.

Судом встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13.07.2022 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення з 01.01.2018 року основного розміру пенсії за вислугу років з 71 відсотка до 70 відсотків грошового забезпечення та обмеження максимальним розміром пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2022 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести з 01.01.2018 року перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , виходячи з 71 відсотка відповідних сум грошового забезпечення та виплатити з урахуванням вже виплачених сум. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести з 01.04.2019 року перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , виходячи з 71 відсотка відповідних сум грошового забезпечення без обмеження її максимальним розміром та виплатити з урахуванням вже виплачених сум. Стягнуто на користь ОСОБА_1 з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань судовий збір в розмірі 992,40 грн (дев`ятсот дев`яносто дві гривні сорок копійок). В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

08.09.2022 року Одеським окружним адміністративним судом видано 3 виконавчих листа по справі №420/6667/22, а саме:

щодо стягнення на користь ОСОБА_1 з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань судовий збір в розмірі 992,40 грн (дев`ятсот дев`яносто дві гривні сорок копійок);

щодо зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести з 01.04.2019 року перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , виходячи з 71 відсотка відповідних сум грошового забезпечення без обмеження її максимальним розміром та виплатити з урахуванням вже виплачених сум;

щодо зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести з 01.01.2018 року перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , виходячи з 71 відсотка відповідних сум грошового забезпечення та виплатити з урахуванням вже виплачених сум.

Відповідно до інформації з автоматизованої системи виконавчих проваджень, 12.10.2022 року Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відкрито виконавчі провадження № 70021066, 70050182, 70057619.

Після набрання законної сили рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.07.2022 року по справі №420/6667/22, 26.10.2022 року Головним управлінням ПФУ в Одеській області здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , а саме:

З 01.04.2019 року підсумок пенсії (з надбавками) складає 20174,85 грн;

З 01.03.2022 року підсумок пенсії (з надбавками) складає 22999,1 грн, розмір пенсії за рішенням суду 20174,65 грн;

З 01.11.2022 року 20270,00 грн;

З 01.12.2022 року 20930,00 грн.

09.11.2022 року позивач звернувся до відповідача з заявою про результати перерахунку пенсії, в якій просив:

розтлумачити правомірність дій щодо обмеження, після проведення перерахунку на виконання рішення суду від 13.07.2022 №420/6667/22, пенсії ОСОБА_1 граничною межею (максимальним розміром) з 01.03.2022, з 01.07.2022 та з 01.11.2022.

здійснити з 01.03.2022, з 01.07.2022, з 01.11.2022 року перерахунок, виплату пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, доплат до пенсії та індексації пенсії), перерахованої з урахуванням індексації, без обмеження ії граничною межею (максимальним розміром) з урахуванням виплачених сум.

Листом ГУ ПФУ в Одеській області від 23.11.2022 №19422-16975/П-02/8-1500/22 повідомлено позивача, що на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.07.2022 по справі № 420/6667/22, позивачу проведено перерахунок пенсії.

Звернуто увагу, що до розміру пенсії позивача з 01.03.2022 нарахована індексація пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році в сумі 2499,29 грн.

Кодексом адміністративного судочинства України передбачено, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання на всій території України.

Судові рішення виконуються органами Пенсійного фонду України в межах покладених зобов`язань.

У випадку, коли судом не визначено порядок проведення перерахунку пенсії, застосовуються норми законодавства, чинного на час, з якого проводиться перерахунок пенсії.

Оскільки рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13.07.2022 було установлено з 01.04.2019 провести перерахунок Вашої пенсії без обмеження максимального розміру, тому розмір пенсії визначений на зазначену дату та становить 20174,65 грн.

Також, згідно із статтею 2 Закону України від 08.07.2011 № 3668 Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Оскільки, відповідно до Закону України Про державний бюджет України на 2022 рік прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 01.07.2022 становить 2027,00 грн, максимальний розмір пенсії з 01.07.2022 - 20270,00 грн.

Розмір пенсії позивач на 01.11.2022 становить 20270,00 грн.

Отже, у спірних правовідносинах наявні обставини, з якими стаття 383 КАС України пов`язує наявність підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

Так, суд при розгляді справи №420/6667/22 дійшов висновку, що, зважаючи на визнання неконституційними положень частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, якою передбачено обмеження пенсії максимальним розміром, приймаючи до уваги те, що обмеження пенсії максимальним розміром порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, суд дійшов висновку про протиправність дій ГУПФ України в Одеській області щодо проведення нарахування та виплати пенсії позивача після її індексації з 01.03.2022 з обмеженням граничним розміром.

При цьому, в ухвалі Одеського окружного адміністративного суду від 31.10.2022 року, якою відмовлено в роз`ясненні рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.07.2022 року зазначено, що в мотивувальній частині рішення суд дійшов висновку, що зважаючи на визнання неконституційними положень частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, якою передбачено обмеження пенсії максимальним розміром, приймаючи до уваги те, що обмеження пенсії максимальним розміром порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, суд дійшов висновку про протиправність дій ГУПФ України в Одеській області щодо проведення нарахування та виплати пенсії позивача після її індексації з 01.03.2022 з обмеженням граничним розміром.

Отже, за висновком суду, викладеним в рішенні від 13.07.2022 року пенсія позивача не обмежується максимальним розміром не залежно від виду та дати здійснення перерахунку.

Однак, як вбачається з матеріалів справи відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача після набрання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.07.2022 року та, не зважаючи на викладені в ньому висновки, встановлено обмеження грачиного розміру пенсії позивача.

При цьому, абсолютно безпідставним та необґрунтованим є твердження відповідача щодо того, що рішенням суду встановлено розмір пенсії позивача, у зв`язку з чим з 01.03.2022 року позивачу виплачено пенсію без урахування індексації в розмірі 20174,65 грн, а не у нарахованому розмірі 22999,10 грн.

Тобто, в рішенні Одеського окружного адміністративного суду від 13.07.2022 року по справі №420/6667/22 встановлено право позивача на перерахунок пенсії з розрахунку 71 відсотка відповідних сум грошового забезпечення без обмеження граничного розміру та зобов`язано здійснити перерахунок з певної дати, проте, рішення суду не містить жодних застережень щодо втрати позивачем набутого права при здійсненні наступних перерахунків.

Однак, Головним управлінням ПФУ в Одеській області на власний розсуд вибірково виконано рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.07.2022 року.

Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача щодо протиправності дій відповідача при здійсненні відповідачем перерахунку його пенсії з 01.03.2022 року з обмеженням пенсії розміром 20174,65 грн та 10 прожитковими мінімумами.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вчинивши дії щодо визначення розміру належного до виплати ОСОБА_1 розміру пенсії, з 01.03.2022 в розмірі 20174,65 грн та в подальшому з обмеженням 10 прожитковими мінімумами, за наявності при цьому рішення суду, яке набрало законної сили і є обов`язковим до виконання, відповідач вчинив протиправні дії, які суперечать вказаному рішенню суду.

У зв`язку з цим, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 , подана в порядку статті 383 КАС України, підлягає задоволенню.

Частиною 6 статті 383 КАС України встановлено, що за наявності підстав для задоволення заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених рішенням суду, суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Відповідно до статті 249 КАС України, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.

З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.

Таким чином, окрема ухвала є формою реагування суду на порушення норм права, причини та умови, що спричинили (зумовили) ці порушення, з метою їх усунення та запобігання таким порушенням у майбутньому.

Враховуючи, що Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нараховуючи ОСОБА_1 пенсію на виконання рішення суду обмежило її розмір всупереч висновками, викладеним в рішенні суду, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для постановлення окремої ухвали.

Відтак, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області у 30-денний строк з моменту отримання цієї ухвали повідомити суд про виконання окремої ухвали.

Керуючись ст. ст. 6, 9, 159, 248, 249, 261, 262, 383 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження з 01.03.2022 року максимальним (граничним) розміром пенсії/розміром пенсії за рішенням суду ОСОБА_1 при проведенні на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.07.2022 року по справі № 420/6667/22 перерахунку пенсії позивачу з 01.04.2019 року;

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області у 30-денний строк з моменту отримання цієї ухвали надати до Одеського окружного адміністративного суду докази на підтвердження здійснення перерахунку та виплати пенсії.

Направити дану окрему ухвалу до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області для вжиття заходів щодо усунення порушення, встановленого судом.

Копію окремої ухвали направити до Пенсійного фонду України для здійснення контролю за її виконанням та притягнення до відповідальності винних осіб.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена протягом 15 днів з дня її складення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя П.П.Марин