Рішення № 107723842, 06.12.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2022 року Справа № 160/15268/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіВіхрової В.С.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

03.10.2022 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправною і скасувати вимогу ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 02.08.2022 №Ф-11654-52/04-63р про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску, штрафів, пені у розмірі 9595,30 грн;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області внести зміни до облікової картки ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , шляхом скасування (виключення) даних щодо нарахувань сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) від 02.08.2022 №Ф-11654-52/04-63р є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки офіційно з 14.02.2017 по день звернення до суду з позовом позивач працевлаштований в АТ КБ «Приватбанк» на посаді юрисконсульта. Роботодавцем щомісячно за позивача сплачується ЄСВ із заробітної плати. Враховуючи те, що за позивача нараховує та сплачує ЄСВ роботодавець, це виключає обов`язок по сплаті єдиного внеску позивачем. Отже, оскаржувана вимога та суми нарахувань єдиного внеску є протиправними, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Частиною 2ст. 257 КАС Українивстановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно ч.ч. 1, 2ст. 261 КАС України, відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч.1ст. 262 КАС України, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.10.2022 позовну заяву залишено без руху та надано час для усунення недоліків.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.10.2022 відкрито провадження у адміністративній справі; справу №160/15268/22 призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

02.11.2022 відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що позовні вимоги не визнає, просить у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своєї позиції вказує на те, що позивач є платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановленіЗаконом №2464, є недоїмкою, за який сплачується єдиний внесок. Станом на день подання відзиву в ІКП ОСОБА_1 обліковується борг (недоїмка) на загальну суму 9595,30 грн, за період з 2020 року відсутня звітність по єдиному внеску.

10.11.2022 позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій зазначено, що заборгованість за 2020 рік була скасована рішенням суду у справі №160/7557/21 від 05.07.2021.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 зареєстрований як самозайнята особа адвокат, що підтверджується свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю №1092 від 12.09.2002.

09.02.2021 Головним управління ДПС у Дніпропетровській області було винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-11654-52/04-63, відповідно до якої визначено суму боргу зі сплати єдиного внеску у сумі 9 595,30 грн.

Не погоджуючись з вказаною вимогою, позивач звернувся до суду з позовом про її оскарження.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.07.2021 у справі №160/7557/21 позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправною і скасовано вимогу ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 09.02.2021 року №Ф-11654-52/04-63 на суму 9 595,30 грн.

Зобов`язано Головне управління ДПС у Дніпропетровській області внести зміни до облікової картки ОСОБА_1 шляхом скасування (виключення) даних щодо нарахувань сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за 2020 рік,а саме: за І квартал 2020 року в сумі 2 078,12 грн., за ІІ квартал2020 року в сумі 1 039,00 грн., за ІІІ квартал 2020 в сумі 3 178,12 грн., та ІV квартал 2020 року в сумі 3300,00 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішення суду набрало законної сили 07.10.2021, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень.

02.08.2022 відповідачем на підставі даних інформаційної системи податкового органу прийнято вимогу № Ф-11654-52/04-63р про сплату боргу (недоїмки)з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на суму 9595,30 грн.

Підставою для формування вимоги № Ф-11654-52/04-63р від 02.08.2022 є інформація, наявна в базі даних інформаційної системи податкового органу по інтегрованій картці платника податків, в якій відображено наступні несплачені нарахування на момент розгляду цієї справи:

-за І квартал 2020 року по терміну сплати 21.04.2020 року в сумі 2078,12 грн.;

-за ІІ квартал 2020 року по терміну сплати 20.07.2020 року в сумі 1039,06 грн.;

-за ІІІ квартал 2020 року по терміну сплати 19.10.2020 року в сумі 3178,12 грн.;

-за ІV квартал 2020 року по терміну сплати 19.01.2021 року в сумі 3300,00 грн.

Загальна сума недоїмки з єдиного соціального внеску складає 9595,30 грн.

Не погодившись з вимогою про сплату боргу (недоїмки) № Ф-11654-52/04-63р від 02.08.2022, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з такого.

Відповідно до пункту14.1.195 статті 14 Податкового Кодексу України, працівникфізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію згідно з укладеним з роботодавцем трудовим договором (контрактом) відповідно до закону.

Відповідно до пункту14.1.226 статті 14 Податкового Кодексу України, самозайнята особаплатник податку, який є фізичною особою підприємцем або проводить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності. Незалежна професійна діяльністьучасть фізичної особи в науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Спеціальним законом, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку є Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI(далі - Закон №2464-VI).

Відповідно до пункту 2 частини першоїстатті 1 Закону № 2464-VIєдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

За змістомстатті 2 Закону № 2464-VIйого дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Згідно з абзацом другим пункту 1 частини першоїстатті 4 Закону №2464-VIплатниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до абзацу першого пункту 1 та пункту 3 частини першоїстатті 7 Закону N 2464-VI(в редакції, чинній з 1 січня 2017 року) єдиний внесок нараховується:

для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першоїстатті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно доЗакону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами;

для платників, зазначених у пункті 4 частини першоїстатті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

В той же час відносини щодо адміністрування єдиного внеску при одночасному перебуванні фізичної особи в трудових відносинах та наявності у неї статусу самозайнятої особи Законом № 2464-VIне врегульовано.

Необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою, зокрема, діяльності, спрямованої на отримання доходу від такої діяльності, який і є базою для нарахування ЄСВ. Отже, саме дохід особи від такої діяльності є базою для нарахування, проте за будь-яких умов розмір ЄСВ не може бути меншим за розмір мінімального страхового внеску за місяць. При цьому, за відсутності бази для нарахування ЄСВ у відповідному звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, законодавство встановлює обов`язок особи самостійно визначити цю базу, розмір єдиного внеску не може бути меншим за розмір мінімальної заробітної плати.

Таким чином, метою встановлення розміру мінімального страхового внеску та обов`язку сплачувати його незалежно від наявності бази для нарахування є забезпечення у передбачених законодавством випадках мінімального рівня соціального захисту осіб шляхом отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Наведене правове врегулювання дає підстави для висновку, що, з урахуванням особливостей форми діяльності осіб, що зареєстровані як фізичні особи підприємці або як самозайняті особи, проте фактично не здійснюють та не ведуть господарську діяльність та доходи не отримують, саме задля досягнення вищевказаної мети збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування законодавством встановлено обов`язок сплати особами мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу від їх діяльності.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.12.2019 року у справі № 440/2149/19 адміністративне провадження № К/9901/28514/19.

Верховним Судом у цій справі сформовано правовий висновок, відповідно до якого особа, яка зареєстрована як фізична особа-підприємець, проте господарську діяльність не веде та доходи не отримує, зобов`язана сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, що така особа не є найманим працівником. В іншому випадку (якщо особа є найманим працівником), така особа є застрахованою і платником єдиного внеску за неї є її роботодавець, а мета збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування досягається за рахунок його сплати роботодавцем.

Інше тлумачення нормЗакону № 2464-VIщодо необхідності сплати єдиного внеску особами, які перебувають на обліку в органах ДФС і зареєстровані як фізичні особи-підприємці або самозайняті особи (однак господарську діяльність не здійснюють і доходи не отримують), та які одночасно перебувають у трудових відносинах, спричиняє подвійну його сплату (безпосередньо особою та роботодавцем), що суперечить меті запровадженого державою консолідованого страхового внеску.

Таким чином, з урахуванням наведеного, суди при вирішенні спору повинні перевірити обставини щодо: наявності у позивача статусу фізичної особи-підприємця або самозайнятої особи; здійснення нею підприємницької діяльності та отримання нею доходу у періоді, за який податковим органом нарахований єдиний внесок; нараховування та сплати роботодавцем за позивача, як за застраховану особу, єдиного внеску в розмірі не меншому мінімального страхового внеску на місяць.

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З аналізу правового висновку Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №440/2149/19 судом встановлено, що фізична особа-підприємець або самозайнята особа звільняється від сплати єдиного внеску у випадку встановлення судом, що за неї єдиний внесок сплачує роботодавець.

Відповідно до довідки Пенсійного фонду України форми ОК-7 «Реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування «Індивідуальні відомості про особу» за 2020 рік за позивача АТ КБ «Приватбанк» були сплачені страхові внески на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі, що перевищує законодавчо встановлений мінімум.

Таким чином, у вказаний період 2020 рік, який включає строк, за який позивачу нараховано суми єдиного внеску оскаржуваною вимогою, роботодавцем позивача здійснювались відрахування єдиного соціального внеску за ОСОБА_1 до бюджету, що підтверджується наданою суду довідкою та не заперечується відповідачем.

Особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, зокрема адвокатську, вважається самозайнятою особою і зобов`язана сплачувати єдиний соціальний внесокне нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходулише за умови, що така особа не отримує дохід від роботодавця, який використовує її працю на умовах трудового або цивільно-правового договору, або на інших умовах, передбачених законодавством.В іншому випадку така особа є застрахованою і платником єдиного внеску за неї є її роботодавець, а мета збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування досягається за рахунок його сплати роботодавцем.

Інше тлумачення правових норм, якими врегульована сплата єдиного внеску особами, які перебувають на обліку в органах ДПС як самозайняті особи, зокрема особи, які мають свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, та які одночасно отримують доход від роботодавця, який використовує їх працю на підставі трудового або цивільно-правового договору, або інших умовах, передбачених законодавством, спричиняє подвійну сплату єдиного внеску (безпосередньо особою та роботодавцем), що суперечить меті запровадженого державою консолідованого страхового внеску.

Такий правовий висновок щодо застосування нормЗакону №2464-VIвідповідає висновку, який Верховний Суд зробив в постанові від 27.11.2019 у адміністративній справі №160/3114/19 та в подальшому був підтриманий, зокрема в постанові від 04.12.2019 у адміністративній справі №440/2149/19, в постанові від 16.03.2021 у адміністративній справі № 500/2433/19, в постанові від 18.11.2021 у адміністративній справі № 620/3987/18.

Відповідно до частини п`ятоїстатті 242 Кодексу адміністративного судочинства Українипри виборі і застосування норми до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Неврахування відповідачем всіх обставин статусу позивача як найманого працівника та відрахування за нього роботодавцем сум єдиного внеску призвело до невірного обчислення податковим органом суми єдиного внеску виставленою вимогою, відтак, оскаржувана вимога №Ф-11654-52/04-63р від 02.08.2022 підлягає скасуванню в повному обсязі.

Також суд звертає увагу, що в рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.07.2021 у справі №160/7557/21, яке набрало законної сили 07.10.2021, надавалась правову оцінка вимозі відповідача від 09.02.2021 року №Ф-11654-52/04-63 на суму 9 595,30 грн.

У вказаному рішенні судом зазначено, що позивачу нараховано розрахункову суму єдиного внеску за період 2020 року: 1 квартал 2020 року - 2078,12 грн., ІІ квартал 2020 року - 1038,06 грн., ІІІ квартал 2020 року = 3178,12 грн., IV квартал 2020 року - 3300 грн., загалом 9595,30 грн.

Суд в межах адміністративної справи №160/7557/21 вказав, що проведені в обліковій картці позивача нарахування сум єдиного внеску за 2020 рік є протиправними, з метою ефективного захисту порушеного права позивача суд із виходом за межі позову, зобов`язує відповідача внести зміни до облікової картки позивача шляхом скасування (виключення) даних щодо нарахувань сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за 2020 рік,а саме: за І квартал 2020 року в сумі 2 078,12 грн., за ІІ квартал2020 року в сумі 1 039,00 грн., за ІІІ квартал 2020 в сумі 3 178,12 грн., та ІV квартал 2020 року в сумі 3300,00 грн.

Відповідно до ч.4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, в рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.07.2021 у справі №160/7557/21, яке набрало законної сили 07.10.2021, вже надано правову оцінку нарахуванням єдиного внеску позивача за 2020 рік. Вказані нарахування скасовані та зобов`язано внести зміни до облікової картки позивача шляхом скасування (виключення) даних щодо нарахувань сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за 2020 рік,а саме: за І квартал 2020 року в сумі 2 078,12 грн., за ІІ квартал2020 року в сумі 1 039,00 грн., за ІІІ квартал 2020 в сумі 3 178,12 грн., та ІV квартал 2020 року в сумі 3300,00 грн.

Натомість відповідач повторно нараховує позивачу суми єдиного внеску за 2020 рік та приймає нову податкову вимогу, яка є предметом розгляду у цій справі.

З огляду на вищевикладене та приписи ч.2ст.2 КАС України, суд вважає, що відповідач, приймаючи оскаржувану податкову вимогу №Ф-11654-52/04-63р від 02.08.2022, діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцієюта законами України.

Отже, позовна вимога про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-11654-52/04-63р від 02.08.2022, винесеної Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, підлягає задоволенню.

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання Головне управління ДПС у Дніпропетровській області внести зміни до облікової картки ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , шляхом скасування (виключення) даних щодо нарахувань сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, суд зазначає наступне.

Згідно з пп. 19.1.10 п.19.1 ст. 19 ПК Україниконтролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекційстаттею 19-3 цього Кодексу, забезпечують ведення обліку податків, зборів, платежів.

Правила ведення в податкових органах оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) встановлені Порядком ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 року №5.

Відповідно до п.2 Порядку №5 інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску (далі - платежі), що ведеться за кожним видом платежу.

Інформаційна система - інтегрований комплекс процесів, компонентів та засобів апаратного і програмного забезпечення для виконання цільової функції.

Відповідно до п.1 підрозділу 2 розділу VII Порядку №5 первинними документами, на підставі яких вносяться первинні показники до інформаційної системи, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, є: ухвала суду про відкриття провадження; ухвала суду про забезпечення позову; ухвала суду про відкриття апеляційного провадження; ухвала суду про відкриття касаційного провадження; ухвала суду касаційної інстанції про зупинення виконання рішення; рішення суду, прийняте по суті, що набрало законної сили (перша інстанція, апеляційна чи касаційна інстанція, Верховний Суд).

Підрозділом 3 Розділу VII Порядку №5 встановлено, що у разі судового провадження - керівник підрозділу судового оскарження (або особа, яка виконує його обов`язки) після отримання ухвали про відкриття провадження у справі за позовом платника чи після отримання матеріалів від відповідного структурного підрозділу податкового органу для підготовки позовної заяви призначає відповідальним за супровід цієї судової справи у суді працівника підрозділу судового оскарження (далі - юрист).

Інформація про призначення юриста вноситься до інформаційної системи, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, безпосередньо юристом не пізніше дня, наступного за днем його призначення. Інформація про заміну юриста вноситься до інформаційної системи, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, керівником (або особою, що виконує його обов`язки) не пізніше дня, наступного за днем його заміни.

Юрист не пізніше наступного робочого дня, що настає за днем отримання первинних документів, а для документів, що готуються територіальним органом ДПС,- наступного робочого дня після направлення позову до суду підрозділом судового оскарження, здійснює їх реєстрацію в інформаційній системі, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, та вносить первинні показники документів, визначені упідрозділі 2розділу VII цього Порядку. Сканована цифрова копія документа, що надійшла до територіального органу ДПС, або електронна копія документа, підготовлена територіальним органом ДПС, із додатками приєднується юристом до інформаційної системи, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, не пізніше трьох робочих днів із дня отримання чи направлення таких документів підрозділом судового оскарження.

Сума позову, яка відображена у рішенні суду про визнання недійсними податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску, та відповідає сумі податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску заноситься юристом до інформаційної системи, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження.

Інформація, яка відображена у рішенні суду про оскарження частини суми податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску, заноситься юристом до інформаційної системи, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження.

З метою забезпечення контролю за повнотою внесення інформації до інформаційної системи, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, за первинними документами засобами інформаційної системи щоденно формується реєстр справ, де суми у загальному результаті не співпадають із сумами податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та/або рішень щодо єдиного внеску, та звіт щодо кількості помилок, допущених працівниками територіальних органів ДПС під час занесення до інформаційної системи, яка забезпечує відображення результатів судових оскаржень, що знаходяться на розгляді, щодо яких зупинено або закінчено провадження у звітному періоді.

Інформація, внесена та збережена юристом в інформаційній системі, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, щодня автоматично відображається в реєстрі «Апеляційне та судове оскарження» підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи.

На основі первинних документів та первинних показників засобами інформаційної системи щоденно формується загальний реєстр про стан судового оскарження (початок процедури, стан та результати розгляду судового оскарження).

Складові результату аналізу первинних документів та первинних показників реєстру про стан судового оскарження:

інформація про первинні документи та первинні показники, яка не підлягає завантаженню до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи;

інформація про первинні документи та первинні показники, яка потребує доопрацювання перед завантаженням до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи;

інформація про первинні документи та первинні показники, що знаходяться у процесі судового оскарження та не пов`язані з контрольно-перевірочною роботою, яка підлягає завантаженню до інформаційної системи;

інформація про первинні документи та первинні показники, що знаходяться у процесі судового оскарження та не пов`язані з контрольно-перевірочною роботою, яка не підлягає завантаженню до інформаційної системи.

З метою забезпечення контролю за повнотою передачі інформації, внесеної в інформаційну систему, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, щодекадно та станом на 01 число місяця, наступного за звітним, формується реєстр співставлення донарахованих сум.

Відпрацювання записів у реєстрі співставлення донарахованих сум забезпечується відповідно до підрозділу 5 розділу V цього Порядку.

Для забезпечення повноти та своєчасності відображення в підсистемах інформаційної системи резолютивної частини рішень судів, прийнятих по суті, що набрали законної сили, не пов`язаних з контрольно-перевірочною роботою, структурним підрозділом судового оскарження щодекадно проводиться попередній контроль.

В інформаційній системі в автоматичному режимі формується реєстр контролю виконання рішень судів, прийнятих по суті, що набрали законної сили, не пов`язаних з контрольно-перевірочною роботою (далі - реєстр контролю виконання рішень судів), щодекадно та станом на 01 число місяця, наступного за звітним.

Підрозділом 4 розділу V Порядку №5 працівники підрозділів адміністративного/судового оскарження податкового органу, до компетенції яких належать розгляд скарг під час проведення процедури адміністративного оскарження або супроводження справ у судах, під час проведення процедури судового оскарження прийнятих податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та/або рішень щодо єдиного внеску, в установленому порядку відповідно до вимог регламентів використання відповідних інформаційних систем вносять дані до інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, у день отримання чи складання відповідних документів або отримання інформації з подальшим збереженням даних та встановленням зв`язків записів зазначених інформаційних систем із записами підсистеми, що відображає результати контрольно-перевірочної роботи.

Відображенню в інформаційній системі підлягають матеріали, які зареєстровані в інформаційних системах, що забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, та мають безпосередній зв`язок з матеріалами, внесеними до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи в ході виконання її функцій.

Такими матеріалами є, зокрема, рішення суду, прийняте по суті.

Залежно від інформації, яка завантажена в інформаційну систему з інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, одночасно змінюється статус податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та/або рішень щодо єдиного внеску та в ІКП відображається така інформація щодо оскарження донарахованих сум та прийнятих рішень відповідними органами інформація з рішення суду, прийнятого по суті.

Статус податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та/або рішень щодо єдиного внеску змінюється відповідно до суті рішення (постанови) («Скасовується в судовому порядку» / «Вручено, судовий розгляд»).

У підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, статус податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та рішень щодо єдиного внеску змінюється на «Скасовується в судовому порядку» / «Вручено, судовий розгляд».

Під час часткового скасування формується нове податкове повідомлення-рішення / рішення/ вимога та/або рішення щодо єдиного внеску на суму, що залишилась.

Під час збільшення зазначених сум у податковому повідомленні-рішенні / рішенні / вимозі та/або рішенні щодо єдиного внеску формується податкове повідомлення-рішення / рішення / вимога та/або рішення щодо єдиного внеску на суму збільшення без анулювання первинного документа та вручається платнику (вноситься дата вручення до інформаційної системи та виконуються процеси, описані впункті 2підрозділу 1 цього розділу).

На підставі інформації про результати судового оскарження (рішення суду, прийнятого по суті) та у разі, якщо донарахована/зменшена сума з урахуванням її складових (платіж, санкція, пеня) у повному обсязі підтверджується (статус податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та/або рішень щодо єдиного внеску в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, змінюється на «Вручено, судовий розгляд»), та якщо з урахуванням законодавчо встановлених строків вона вважається узгодженою, то в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо донарахування (поновлення у разі попереднього виключення з обліку)/ зменшення суми.

У разі якщо за результатами судового оскарження донарахована/зменшена сума з урахуванням її складових (платіж, санкція, пеня) у повному обсязі скасовується (статус податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та/або рішень щодо єдиного внеску в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, змінюється на «Скасовується в судовому порядку»), то в ІКП відображення облікових показників (операцій) щодо донарахування/зменшення суми не проводиться.

Інформація, внесена та збережена працівниками підрозділів адміністративного/судового оскарження до інформаційної системи податкових органів, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, та інформаційної системи податкових органів, яка забезпечує відображення результатів адміністративного оскарження, щоденно автоматично відображається в реєстрі «Апеляційне та судове оскарження» підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи.

Працівники підрозділів, які проводять контрольно-перевірочні заходи, щоденно опрацьовують інформацію, завантажену в підсистему, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи з інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскаржень.

Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що ІКП платника податків формується відповідним контролюючим органом, який зобов`язаний забезпечити достовірність та об`єктивність даних що в ній містяться.

При цьому, скасування податкової вимоги судовим рішенням, яке набрало законної сили, та яким встановлено відсутність у платника відповідного боргу, зумовлює необхідність коригування відповідних показників його ІКП.

Оскаржуваною вимогою у цій справі №Ф-11654-52/04-63р від 02.08.2022 позивачу нараховані суми єдиного внеску за І квартал 2020 року в сумі 2 078,12 грн., за ІІ квартал2020 року в сумі 1 039,00 грн., за ІІІ квартал 2020 в сумі 3 178,12 грн., та ІV квартал 2020 року в сумі 3300,00 грн.

При цьому, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.07.2021 у справі №160/7557/21, яке набрало законної сили 07.10.2021, вже надано правову оцінку нарахуванням єдиного внеску позивача за 2020 рік. Вказані нарахування скасовані та зобов`язано внести зміни до облікової картки позивача шляхом скасування (виключення) даних щодо нарахувань сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за 2020 рік,а саме: за І квартал 2020 року в сумі 2 078,12 грн., за ІІ квартал2020 року в сумі 1 039,00 грн., за ІІІ квартал 2020 в сумі 3 178,12 грн., та ІV квартал 2020 року в сумі 3300,00 грн.

Таким чином, станом на день розгляду цієї справи, є таке, що набрало законної сили рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.07.2021 у справі №160/7557/21 про зобов`язання відповідача внести зміни до облікової картки позивача шляхом скасування (виключення) даних щодо нарахувань сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за 2020 рік,а саме: за І квартал 2020 року в сумі 2 078,12 грн., за ІІ квартал2020 року в сумі 1 039,00 грн., за ІІІ квартал 2020 в сумі 3 178,12 грн., та ІV квартал 2020 року в сумі 3300,00 грн.

Однак неналежне виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.07.2021 у справі №160/7557/21 призвело до прийняття повторної вимоги про сплату єдиного внеску за відповідні періоди, що є предметом оскарження у цій справі.

Твердження позивача про те, що вимога прийнята станом на 31.01.2022, а тому вказані нарахування здійснені у 2021 році, є хибними. Оскільки податкова вимога приймається за наявності в ІКП несплачених сум боргу, позначка «станом на 31.01.2022» не свідчить про нарахування єдиного внеску саме у 2021 році. У 2021 році діяли інші ставки мінімальної суми сплати єдиного внеску та сума нарахувань за 2021 рік була б більша аніж у 2020 році.

В даному випадку оскаржуваною вимогою позивачу повторно нараховані ті ж самі суми єдиного внеску, яким надавалась правова оцінка в адміністративній справі №160/7557/21.

Суд зазначає, що виконання рішення суду здійснюється у відповідності до Розділ IV КАС України «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах» та не може повторно вирішуватись судом шляхом звернення з позовною заявою та викладенням позовних вимог, які вже бути вирішені в межах іншої адміністративної справи.

Позивачем, звертаючись до суду з позовними вимогами в частині скасування (виключення) даних щодо нарахувань сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, обрано неналежний спосіб правового захисту.

При цьому неправильно обраний спосіб захисту порушеного права не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви чи залишення її без руху, а в певних випадках за таких обставин може бути відмовлено в позові.

Такої ж правової позиції дотримується і Верховний Суд України у постанові від 24.05.2017 року в справі № 6-951цс16, з якої вбачається, що власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні правовідносини.

Отже відповідна вимога не підлягає задоволенню судом, як така, що вирішена в адміністративній справі №160/7557/21.

Відповідно достатті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є такими, що підлягають частковому задоволенню, а вимога Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № Ф-11654-52/04-63р від 02.08.2022 є такою, що підлягає скасуванню судом.

Відповідно до ч. 1ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в загальному розмірі 992,40 грн., що документально підтверджується квитанцією від 03.10.2022.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено частково, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 992,40 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 496,20 грн.

Керуючись статтями2,9,77,78,90,139,241-246,262 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС України в Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658) про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 02.08.2022 №Ф-11654-52/04-63р про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску, штрафів, пені у розмірі 9595,30 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

В порядку розподілу судових витрат стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору у сумі 496 грн. 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.С. Віхрова