Рішення № 107723835, 06.12.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2022 року Справа № 160/16610/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої суддіВіхрової В.С.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

24.01.2022 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі відповідач), в якій просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у врахуванні стажу з 01 грудня 1977 року по 31 серпня 1978 року, з 01 червня 1983 року по 01 вересня 1983 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , листом від 24 червня 2022 року за №18375-13545/М-01/8-0400/22;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до загального трудового (страхового) стажу період з 01 грудня 1977 року по 31 серпня 1978 року, з 01 червня 1983 року по 01 вересня 1983 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 19 вересня 2017 року з урахуванням до загального трудового (страхового) стажу періодів з 01 грудня 1977 року по 31 серпня 1978 року, з 01 червня 1983 року по 01 вересня 1983 року та з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що ОСОБА_1 у вересні 2017 року звернувся за призначенням пенсії, але при призначенні пенсії йому не було враховано в трудовий стаж періоди навчання. Листом від 24.06.2022 відповідач відмовив у зарахуванні періоду навчання до страхового стажу, оскільки позивач є слухачем підготовчого відділення вищого навчального закладу, не здобуває певних освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівня, то і підстав для обчислення страхового стажу з урахуванням періоду навчання на підготовчому відділенні вищого навчального закладу не має. Позивач не погоджується з відмовою у зарахуванні періоду навчання до страхового стажу та зазначає, що відповідно до законодавства, яке діяло у період з 1977 року по 1983 рік, слухачі підготовчого відділення за правовим статусом прирівняні у правах до студентів вищого навчального закладу. Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з цим позовом.

Частиною 2ст. 257 КАС Українивстановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно ч.ч. 1, 2ст. 261 КАС України, відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч.1ст. 262 КАС України, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.10.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

29.11.2022 відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що позовні вимоги не визнає, просить у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування правової позиції зазначено, що згідно записів трудової книжки позивача з 01.12.1977 року зарахований слухачем до підготовчого відділення Дніпропетровського державного університету. Відповідно до Положення про підготовчі відділення при вищому учбовому закладі, затвердженого наказом міністра вищої та середньої спеціальної освіти СРСР № 712 від 26.09.1969 року, зарахування на підготовче відділення проводиться за результатами співбесіди. Особам, які зараховані на підготовче відділення видається білет слухача. Крім того, згідно п. 18 Положення, підставою для вступу до вищого навчального закладу є результати випускних іспитів, а при вступі в інші заклади - посвідчення, яке видається особам, які закінчили підтовчи курси. Таким чином, особа по закінченню підготовчого відділення має лише посвідчення, при закінченні ж навчального закладу видається диплом, як документ про середню та вищу освіту. З аналізу вказаних законодавчих актів вбачається, що навчання у вищому навчальному закладі та на його підготовчому відділенні не є тотожними і слухач підготовчого відділення може стати студентом такого навчального закладу лише за результатами зданих іспитів.

У зв`язку з перебуванням судді Віхрової В.С. у щорічній відпустці, розгляд справи здійснено в перший робочий день судді.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 .

У вересні 2017 року, як стверджує позивач, він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком.

Позивачу призначено пенсію, проте до загального стажу роботи не враховано період навчання позивача 01 грудня 1977 року по 31 серпня 1978 року, з 01 червня 1983 року по 01 вересня 1983 року.

01.06.2022 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про зарахування періодів навчання до стразового стажу.

24.06.2022 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надано відповідь, оформлену листом за №18375-13545/М-01/8-0400/22, в якій зазначено, що оскільки після навчання на підготовчих відділеннях (курсах) особа не здобуває певних освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівнів, до стажу роботи зараховується лише період, з дня зарахування студентом першого курсу навчального закладу до закінчення чи відрахування. Враховуючи викладене, підстави для зарахування до страхового стажу часу навчання на підготовчому відділенні (курсах) відсутні.

Не погоджуючись з діями відповідача щодо не зарахування періодів навчання до страхового стажу, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд зазначає наступне.

Згідно з ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно достатті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Частиною 2 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого облікуна підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року за № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно з п. 20 вказаної постанови, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Аналіз наведених норм права дає змогу дійти висновку, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами можливе лише у випадку її відсутності або відсутності в ній записів.

Трудова книжка позивача серії НОМЕР_2 від 05.09.1975 містить наступні записи про навчання позивача:

-01.12.1977 зарахований до слухачів підготовчого відділення Дніпропетровського державного університету;

- 01.09.1978 зарахований студентом Дніпропетровського державного університету;

- 01.09.1983 відрахований з Дніпропетровського державного університету, у зв`язку із закінченням навчання.

Позивачем подано відповідачу та до суду архівну довідку Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара від 24.05.2022 №88-568-238, в якій зазначено наступне:

- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було зараховано з 01.12.1977 до складу слухачів підготовчого відділення денної форми навчання Дніпропетровського державного університету (наказ по ДДУ від 24.11.1977 № 1013);

- наказом по ДДУ від 24.07.1978 № 715 було зараховано з 01.09.1978 до складу студентів першого курсу денної форми навчання радіофізичного факультету Дніпропетровського державного університету як такого, що успішно склав випускні іспити на підготовчому відділенні ДДУ;

- під час навчання в ДДУ ОСОБА_1 згідно навчального плану було залучено до військової підготовки на військовій кафедрі ДДУ за програмою офіцерів запасу. Після закінчення навчання на військовій кафедрі, студент ОСОБА_1 пройшов 90-денні учбові лагерні збори з військової підготовки при військовій частині м.Дніпропетровська;

- наказом по ДДУ від 29.06.1983 № 729 було відраховано з 01.09.1983 зі складу студентів денної форми навчання Дніпропетровського державного університету як такого, що закінчив навчання за спеціальністю «Електронні обчислювальні машини» (після проходження учбових лагерних зборів з військової підготовки у період з 01.06.1983 по 30.08.1983).

Довідка містить посилання на диплом НОМЕР_3 , реєстраційний № 47 від 04.07.1983.

Як зазначено листі відповідача від 24.06.2022 за №18375-13545/М-01/8-0400/22, оскільки після навчання на підготовчих відділеннях (курсах) особа не здобуває певних освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівнів, до стажу роботи зараховується лише період, з дня зарахування студентом першого курсу навчального закладу до закінчення чи відрахування. Враховуючи викладене, підстави для зарахування до страхового стажу часу навчання на підготовчому відділенні (курсах) відсутні.

Таким чином, вказані періоди навчання не зараховані до страхового стажу позивача через те, що він був слухачем підготовчого відділення університету

У законодавстві, що діяло раніше (до 1 січня 2004 року), зокрема у Законі України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII), йдеться про стаж роботи, що дає право на призначення трудових пенсій (загальний трудовий стаж).

Зміст поняття «загальний трудовий стаж» є ширшим, ніж поняття «страховий стаж», оскільки до першого включаються також періоди суспільно корисної діяльності, коли особа не підлягала загальнообов`язковому соціальному страхуванню.

Згідно з пунктом «д» статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи, що дає право на пенсію, зараховується час навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, основним документом, що підтверджує трудовий стаж є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними документами.

Час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.

Згідно із Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України та Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110; далі - Інструкція), до трудових книжок за місцем роботи вносяться окремим рядком з посиланням на дату, номер та найменування відповідних документів, зокрема, запис про час навчання у вищих навчальних закладах.

Для студентів, слухачів курсів, учнів, аспірантів та клінічних ординаторів, які мають трудові книжки, навчальний заклад (наукова установа) вносить записи про час навчання на денних відділеннях (у тому числі підготовчих) вищих навчальних закладів. Підставою для таких записів є накази навчального закладу (наукової установи) про зарахування на навчання та про відрахування з числа студентів, учнів, аспірантів, клінічних ординаторів (пункт 2.16 Інструкції).

Статтею 53 Закону України «Про вищу освіту» передбачено, що студент (слухач) - особа, яка в установленому порядку зарахована до вищого навчального закладу і навчається з метою здобуття певних освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівнів.

Згідно з Положенням про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти України від 02.06.1993 № 161 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 23 листопада 1993 року за № 173, студенту, який захистив дипломний проект (роботу), склав державні екзамени відповідно до вимог освітньо-професійної програми підготовки, рішенням державної комісії присвоюється відповідно освітній рівень (кваліфікація) та видається державний документ про освіту (кваліфікацію).

Із змісту наведених норм випливає, що навчанням у вищому навчальному закладі є період з дня зарахування особи до вищого навчального закладу на денну, вечірню або заочну форму навчання до дня її відрахування у зв`язку із завершенням навчання та отриманням відповідного документа про вищу освіту державного зразка.

Згідно з Положенням про підготовче відділення при вищому навчальному закладі, підготовчі відділення, як і підготовчі курси, створюються для загальноосвітньої підготовки для вступу до вищого навчального закладу, навчання на яких дає право вступу до цих навчальних закладів без вступних іспитів.

Навчання на підготовчих відділеннях (курсах) є додатковою послугою навчального закладу, мета якої - підготовка до вступу до навчального закладу.

Оскільки після навчання на підготовчих відділеннях (курсах) особа не здобуває певних освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівнів, до стажу роботи зараховується лише період з дня зарахування особи студентом першого курсу вищого навчального закладу та до закінчення чи відрахування.

Верховний Суд у своїй постанові від 21.02.2020 року прийнятої у справі №456/2503/16-а зробив висновок про те, що підготовчі курси (підготовчі відділення) при вищому навчальному закладі не є рівноцінними самим вищим навчальним закладам, перелік яких наведено в статті 25 Закону України «Про вищу освіту», а навчання на підготовчому відділенні (курсах) не є складовою навчання у вищому навчальному закладі, оскільки у випадку, якщо особа не вступить до останнього з будь-якої причини (відмова від вступу, нездача іспитів тощо), період навчання на підготовчих курсах (відділеннях) не можна вважати здобуттям вищої освіти.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи зазначене, відповідач правомірно відмовив позивачу у зарахуванні періоду її навчання на підготовчому відділенні.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 18.05.2022 у справі №160/8955/21.

За таких обставин, суд дійшов висновку,щовідповідачемправомірно не зараховано до стажу роботи навчання позивача у Дніпропетровському державному університеті у період з 01.12.1977 по 31.08.1978.

Стосовно періоду навчання з 01.09.1978 по 01.09.1983, суд зазначає наступне.

Відповідно до інформації, зазначеній в трудовій книжці позивача серії НОМЕР_2 від 05.09.1975 та в архівній довідці від 24.05.2022 №88-568-238, в період з 01.09.1978 по 01.09.1983 позивач був не слухачем, а був зарахований студентом Дніпропетровського державного університету.

Отже, відповідачем протиправно не зараховано вказаний період до страхового стажу позивача.

Позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Стосовно вимоги про перерахунок пенсії з 19.09.2017, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.4 ст. 45 Закону №1058 перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбаченихчастиною першоюстатті 35,частиною другоюстатті 38,частиною третьоюстатті 42ічастиною п`ятоюстатті 48цього Закону, провадиться в такі строки:

у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;

у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.

В матеріалах справи наявна заява позивача про перерахунок пенсії, датована 01.06.2022. До заяви позивачем додано архівну довідку Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара від 24.05.2022 №88-568-238.

Таким чином, перерахунок пенсії в даному випадку має бути проведено з 01.06.2022, оскільки інших доказів звернення із заявою про перерахунок пенсії через зарахування періодів навчання до страхового стажу, суду не надано.

Відповідно до ч.ч. 1, 2ст. 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

При цьому, суд виходить з положень, закріплених в п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень, де вказано, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно ч. ч. 1-3ст. 90 КАС Українисуд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до ч. 1ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено суду судового збору у встановленому законодавством розмірі 992,40 грн., що підтверджується квитанцією від 20.10.2022.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено частково, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 992,40 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі пропорційному до задоволених позовних вимог - 496,20 грн.

Керуючись статтями9,72-77,90,132,139,246,297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, б. 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у зарахуванні стажу навчання з 01 вересня 1978 року по 01 вересня 1983 року ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до загального трудового (страхового) стажу період навчання з 01 вересня 1978 року по 01 вересня 1983 року в Дніпропетровському державному університеті.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 червня 2022 року, з урахуванням до загального трудового (страхового) стажу періоду навчання з 01 вересня 1978 року по 01 вересня 1983 року в Дніпропетровському державному університеті та з урахуванням раніше виплачених сум.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

В порядку розподілу судових витрат стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області судові витрати з оплати судового збору у сумі 496 грн. 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.С. Віхрова