Постанова № 10771847, 28.08.2009, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

02 вересня 2009 року Справа № 2-24/2254-2009                     Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  ,

суддів                                                                      ,

                                                                                          ,

за участю представників сторін:

позивача:          Бородай Ольги Василівни, довіреність № 90 від 04.07.08;

відповідача: Нізяєвої Юлії Юріївни, довіреність № б/н від 22.07.09;

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Пріоритет" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Колосова Г.Г.) від 16.06.2009 у справі №2-24/2254-2009

за позовом Кримського Республіканського сільськогосподарського підприємства "Озеленитель" (вул. Севастопольська, 41/1, м. Сімферополь,95000)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Пріоритет" (вул. Будівельників, 3, Гурзуф, м. Ялта, 98640)

про стягнення 136759,92 грн.

                                                            ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Автономної республіки Крим від 16.06.2009 у справі № 2-24/2254-2009 позов задоволено частково.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Пріоритет" на користь Кримського республіканського сільськогосподарського підприємства "Озеленитель" 116546,69 грн. заборгованості, 3291,47 грн. індексу інфляції, 1063,29 грн. 3 % річних, 8493,53 грн. пені, 1293,95 грн. державного мита та 116,70 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині стягнення 736,16 грн. індексу інфляції, 76,63 грн. З % річних, 625,85 грн. пені у задоволенні позову відмовлено.

Повернуто з Державного бюджету України на користь Кримського республіканського сільськогосподарського підприємства "Озеленитель" 59,26 грн. зайве сплаченого державного мита.

В основу рішення покладені загальні норми господарського та цивільного права, а саме положення статей 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України, 173, 175, 193 Господарського кодексу України, які регулюють договірні зобов’язальні правовідносини сторін, а також статті 230, 231 Господарського кодексу України та статті 546, 548, 549, 625 Цивільного кодексу України, які передбачають відповідальність боржника у вигляді пені, проценти річних та інфляційні втрати.

Не погодившись з цим судовим актом, відповідач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, прийняти нове, яким у позові відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному дослідженні всіх обставин справи, які мають значення для правомірного вирішення спору по суті.

Так, відповідач зазначає, що у матеріалах справи відсутня додаткова угода № 1 від 08.10.2008 до договору підряду № 09/07/08, відповідно до якої Кримське Республіканське сільськогосподарське підприємство "Озеленитель" виконало додаткові роботи, які були оплачені відповідачем у повному обсязі. При цьому, були оплачені роботи і по основному договору. В обґрунтування своїх доводів заявник апеляційної скарги додає додаткову угоду, акти виконаних робіт, банківські виписки та інші документи.

Також, відповідач посилається на неналежне повідомлення про час та місце слухання справи, у зв’язку з чим не були представлені вищенаведені документи у суд першої інстанції.

Представник позивача у судовому засіданні з доводами апеляційної скарги не погодився, вважає рішення господарського суду Автономної Республіки Крим законним та обґрунтованим, підстав для його скасування не вбачає.

Кримське Республіканське сільськогосподарське підприємство "Озеленитель" вважає додаткову угоду окремим договором, у зв’язку з чим, на його думку, ці два документа є непов’язаними один з одним правочини, які не належить розглядати разом.

26 серпня 2009 року у судовому засіданні було оголошено перерву до 02 вересня 2009 року.

Повторно розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Пріоритет" підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 09.07.2008 між Кримським республіканським сільськогосподарським підприємством "Озеленитель" (Підрядник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Пріоритет" (Замовник) був укладений договір підряду № 09/07/08 (том 1, а. с. 13-19).

Пунктом 2.1 договору передбачено, що Підрядник зобов'язується за дорученням Замовника виконувати та здавати йому у встановлений Договором строк виконані роботи по пристрою полівочного водопроводу та озелененню території, площею озеленення 2950,0 м. кв. за адресою: смт. Гурзуф, вул. Стоителей, 3, а Замовник зобов'язується у порядку та у строки, встановлені положенням договору, передати підряднику фронт робіт, прийняти від Підрядника виконані роботи та сплатити їх вартість.

Загальна сума договору складає 416630,00 грн., у т.ч. ПДВ (п. 4.1 договору). Вказана договірна ціна за своєю правовою природою є динамічною та може уточнюватися по взаємній згоді сторін, у випадках збільшення об'ємів робіт з дійсного договору (п. 4.2 договору).

Згідно з пунктом 6.1. договору підрядник зобов'язується виконати роботи протягом 30 календарних днів, але не раніше ніж через 10 днів з дня отримання авансу узгодженого сторонами в п. 17.1 дійсного договору та надання фронту робіт.

Здача-прийом робіт оформлюється актом виконаних робіт, оформлених відповідно ДБН, який надається підрядником кожного місяця у строк не пізніше 20-го числа звітного місця (п. 16.1 Договору).

Замовник протягом 5 робочих днів з моменту отримання від підрядника акту перевіряє реальність акту та підтверджує у випадку відповідності його фактично виконаним об'ємам та якості робіт, про що письмово повідомляє Підрядника (п. 16.2 Договору).

Відповідно до п. 17.1 Договору, протягом 5 банківських днів, з дня підписання Сторонами Договору, Замовник сплачує Підряднику передоплату у розмірі 70 % від суми договору, шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на поточний рахунок Підрядника.

Сума авансового платежу враховується Замовником при сплаті прийнятих з дійсного договору робіт (п. 17.2 Договору).

Крім того, пунктами 7.2.2, 17.3 Договору сторони погодили, що Замовник зобов'язується прийняти у встановленому порядку та сплатити виконані Роботи. Розрахунки здійснюються на підставі підписаного сторонами акту виконаних робіт, складених за формою КБ-2в, та довідки про вартість виконаних робіт (форма КБ-3).

Дійсний договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по договору (п. 24.1 Договору).

Судом встановлено, що на виконання умов договору відповідачем протягом червня 2008 року по вересень 2008 року було перераховано 291641,00 грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку позивача (том 1, а. с. 20 - 23).

Згідно з актами приймання виконаних підрядних робіт № 1 за вересень 2008 року та № 2 за листопад 2008 року позивачем виконано роботи на загальну суму 408317,69 грн., що підтверджується підписаними та погодженими сторонами договору (том 1, а. с. 25 - 27, 29).

Однак, судова колегія вважає, що суд першої інстанції помилково залишив поза увагою зміст вимоги, яка була направлена позивачем на адресу відповідача 18.02.2009 за вих. № 22 (том 1, а. с. 57). Так, з тексту цього документу вбачається, що протягом 2008 року позивачем виконувались роботи як по договору № 09/07/08 від 19.07.2008, так і по додатковій угоді № 1 до цього договору. У матеріали справи позивачем не було надано додаткову угоду № 1. Отже, на підставі статті 38 Господарського процесуального кодексу України місцевий суд повинен був витребувати цей документ від сторін.

За таких обставин, колегія суддів приймає до розгляду додаткову угоду № 1 до договору підряду № 09/07/08.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що Підрядник зобов'язується за дорученням Замовника виконувати та здавати йому у встановлений додатковою угодою строк виконані роботи по декоративному комплексному озелененню території і облаштуванню полівочного водопроводу, за адресою: смт. Гурзуф, вул. Стоителей, 3, а Замовник зобов'язується у порядку та у строки, встановлені положенням додаткової угоди, передати підряднику фронт робіт, прийняти від Підрядника виконані роботи та сплатити їх вартість.

Загальна сума договору складає 400000,00 грн., у т.ч. ПДВ (п. 3.1 договору).

Згідно з пунктом 4.1. договору підрядник зобов'язується виконати роботи протягом 30 календарних днів, але не раніше ніж через 10 днів з дня отримання авансу узгодженого сторонами та надання фронту робіт.

Здача-прийом робіт оформлюється актом виконаних робіт, оформлених відповідно ДБН, який надається підрядником кожного місяця у строк не пізніше 25-го числа звітного місця (п. 16.1 Договору).

Замовник протягом 5 робочих днів з моменту отримання від підрядника акту перевіряє реальність акту та підтверджує у випадку відповідності його фактично виконаним об'ємам та якості робіт, про що письмово повідомляє Підрядника (п. 5.2 Договору).

Твердження позивача про те, що вказана додаткова угода № 1 не має відношення до основного договору спростовується самою назвою цього документу –"додаткова угода № 1 до договору підряду № 09/07/08", що вказує на необхідність розгляду цих документів у сукупності. Суд першої інстанції не досліджував питання наявності виконаних робіт за додатковою угодою, а також здійснення Замовником відповідних платежів. Таким чином, колегія суддів приймає до розгляду всі представлені відповідачем документи.

За таких обставин, загальна сума договору з урахуванням додаткової угоди становить 816630,00 грн. Перераховано відповідачем авансовими платежами 591641,00 грн., що підтверджується банківськими виписками доданими до апеляційної скарги. При цьому, здійснений відповідачем платіж по додатковій угоді в сумі 300000,00 грн. рівносильний платежам здійсненим по основному договору, так як ці правочини нерозривно пов’язані один з одним. Факт отримання грошових коштів у вказаному розмірі по суті позивачем не заперечується.

Виконано робіт згідно з актами прийомки виконаних робіт (з урахуванням актів наданих відповідачем) на суму 597131,69 грн.

Несплаченими залишилися роботи на суму 5490,69 грн., які суд враховує як роботи, які виконувались позивачем за додатковою угодою № 1. Оскільки Кримське Республіканське сільськогосподарське підприємство "Озеленитель" свої вимоги засновувало на основному договорі підряду № 09/07/08 від 09.07.2008, вищенаведений борг не входить до предмету спору у даній справі.

Таким чином, вбачається, що відповідач виконав свою договірні обов’язки щодо оплати виконаних робіт за договором підряду № 09/07/08 від 09.07.2008. При цьому, ці роботи були оплачені замовником до пред’явлення позивачем претензії, що свідчить про виконання товариством з обмеженою відповідальністю "Пріоритет" свого обов’язку у належний строк (без прострочки).

Вищенаведені обставини господарським судом Автономної Республіки Крим помилково не були досліджені, що призвело до прийняття неправомірного рішення.

Відсутність основного боргу за виконані роботи вказує на необґрунтованість похідних вимог – пені, процентів річних та суми індексу інфляції.

За таких обставин у задоволенні позову належить відмовити у повному обсязі.

Відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України державне мито підлягає поверненню у випадках і в порядку, встановлених законодавством.

Згідно статті 8 Декрету Кабінету міністрів України "Про державне мито" сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадку внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.

У зв'язку зі зменшенням розміру позовних вимог позивачем, державне мито у розмірі 59,26 грн. зайве сплачена позивачем платіжним дорученням № 136 від 15.04.2009 підлягає поверненню на користь Кримського республіканського сільськогосподарського підприємства "Озеленитель", про що було правильно зазначено у рішенні місцевого суду.

Виходячи з вищенаведеного, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Автономної Республіки Крим прийнято з порушенням норм матеріального права, у зв'язку з чим підлягає частковому скасуванню.

Керуючись статтею 101, пунктом 2 статті 103, пунктами 1, 3, 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:          

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Пріоритет" задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.06.2009 у справі №2-24/2254-2009 скасувати частково виклавши резолютивну частину у наступній редакції:

"1) У задоволенні позову відмовити.

2) Повернути з Державного бюджету України (р/р 31115095700002, Одержувач - Державний бюджет м. Сімферополя, код платежу –22090200, ЄДРПОУ –34740405, Банк - ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополь, МФО 824026) на користь Кримського республіканського сільськогосподарського підприємства "Озеленитель" (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 41/1, ідентифікаційний код 05450506) 59,26 грн. зайве сплаченого державного мита платіжним дорученням № 136 від 15.04.2009.".

Головуючий суддя                                                  

Судді