Рішення № 107712273, 07.12.2022, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/8412/22

2-а/357/186/22

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07 грудня 2022 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Орєхова О. І. ,

за участю секретаря Сокур О. В.,

відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Калікіної Г.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 в м.Біла Церква Київської області у порядку спрощеного позовного провадженняадміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства «Білоцерківське лісове господарство» в особі провідного інженеру охорони та захисту лісу Хоменка Олексія Юрійовича про оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2022 року позивач ОСОБА_2 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з адміністративним позовом до Державного підприємства Білоцерківське лісове господарство» в особі провідного інженера охорони та захисту лісу Хоменко Олексія Юрійовича про оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, посилаючись на наступні обставини.

Постановою від 02.09.2021 р. № 000072 провідного інженеру охорони та захисту лісу державного підприємства «Білоцерківське лісове господарство», ІКЮО 00992119, ОСОБА_1 він був визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 65 Кодексу України про адміністративне правопорушення (у подальшому - КУпАП) - незаконна порубка дерев,а саме: «у лісовому кварталі № 173 виділ № 21 Білоцерківського лісництва здійснив незаконну порубку двох дерев породи берести (сухостійних). У результаті цього порушення заподіяно шкоду лісовому господарству на суму 12 417,98 грн.», та з нього було стягнуто штраф у розмірі 510,00 гри. і запропоноване добровільно відшкодувати шкоду у розмірі 12 417,93 грн., за зрублені дерева.

Відповідач в особі ОСОБА_1 перший приїхав на місце пригоди на автомобілі «Лада Нива», Д.Н.З. НОМЕР_1 і на звук його пили зайшов у глиб лісосмуги десь на 180метрів від земельної ділянки кадастровий номер № 3224085601:01:007:0026 (для ведення особистого селянського господарства), що є власністю ОСОБА_3 , у якої він проживає з лютого 2022 p., як внутрішньо переміщена особа. Земельна ділянка ОСОБА_3 межує з зазначеною лісосмугою.

ОСОБА_1 побачив чотири вже повалених сухостійних дерев, частин стовбурів, два з яких він пиляв на поліна.При цьому, він знаходився десь метрів у 10 від пнів, так як різав на поліна вершину стовбура.Комлева частина цих двох дерев, десь метрів 3-4, була відсутня, що підтверджує його ствердження, що самі дерева він не рубав.

При цьому, безпосередньо на місці пригоди знаходилися частини стовбурів інших двох дерев, і на початку їхньої розмови ОСОБА_1 стверджував, що він їх теж порубав.

Так як у нього з собою документів не було, він запропонував ОСОБА_1 пройти 100 метрів від його машини у подвір`я, де він мешкає. Він хотів взяти свій телефон, де у додатку «Дія» знаходяться його документи, що підтверджують його особу.

Крім того, він хотів, щоб ОСОБА_1 побачив, що у подвір`ї немає комлевої частини цих двох дерев.

ОСОБА_1 відмовився з ним йти до подвір`я, забрав у нього бензопилу, яка його чомусь цікавила більше, ніж він.

У той день, він опинився за 180-метрів углиб лісосмуги саме тому, що він разом з ОСОБА_4 який у нього гостював, шукав стовбури повалених дерев, щоб вони були не зовсім гнилі.

Перед цим, він отримав юридичні відео консультації від адвоката Гула Сергія, які є на YouTube і які можливо подивитися на його каналі. Ці відео консультації він скачав і записав на DVD-диск, саме ОСОБА_4 йому скинув ці відео консультації адвоката Гули.

Ознайомившись з цими консультаціями, він вважав себе санітаром лісу, так як виконував те, чого не робить відповідач, хоча саме на відповідача прямо покладені ці обов`язки «Санітарними правилами в лісах України», які затверджені постановою КМУ від 27.07.1995 року № 555.

До речі, від злісного невиконання відповідачем свої прямих обов`язків щодо санітарного стану цій лісосмузі, власниця суміжної земельної ділянки - ОСОБА_3 отримує шкоду, так як захаращення лісосмуги побутовим сміттям і гнилими деревами, на її земельну ділянку розповсюджується багато хвороб, від чого страждають її дерева, чагарники, овочі та фрукти.

При цьому, на його переконання, вирубування має місце тоді, коли припиняється ріст дерева шляхом у спосіб його зрубування, запилювання тощо, тобто відділення стовбура і верхівки здорового дерева від його кореня.

Суб`єктивною стороною вищевказаного адміністративного правопорушення є незаконна порубка дерев і чагарників, які можуть здійснюватися лише з умислом, чого у його діях не було, так як він не рубав дерева і умислу на знищення дерев у нього не було. Більш того, він був впевнений у правомірності своїх дії, про що одразу заявив ОСОБА_1 .

Тому, просив суд постанову провідного інженеру охорони та захисту лісу державного підприємства «Білоцерківське лісове господарство», ІКЮО 00992119, ОСОБА_1 від 02.09.2022 р. № 000072 про накладення штрафу на ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 65 КУпАП - скасувати, як протиправну, провадження в справі про адміністративне правопорушення закрити ( а. с. 1-7 ).

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.09.2022 року ( а. с. 42 ), головуючим суддею визначено Орєхова О.І. та матеріали передані для розгляду.

Ухвалою судді від 23 вересня 2022 року адміністративний позов ОСОБА_2 до Державного підприємства Білоцерківське лісове господарство» в особі провідного інженера охорони та захисту лісу Хоменко Олексія Юрійовича про оскарження рішення суб`єкта владних повноважень було залишено без руху у зв`язку з несплатою судового збору ( а. с. 53-58 ).

03 жовтня 2022 року за вх. № 35162 судом отримано заяву про усунення недоліків ( а. с. 61 ) та квитанцію про сплату судового збору ( а. с. 62 ).

Ухвалою судді від 04 жовтня 2022 року адміністративний позов ОСОБА_2 до Державного підприємства Білоцерківське лісове господарство» в особі провідного інженера охорони та захисту лісу Хоменко Олексія Юрійовича про оскарження рішення суб`єкта владних повноважень було повторно залишено без руху у зв`язку з несплатою судового збору в повному обсязі ( а. с. 63-65 ).

11 жовтня 2022 року за вх. № 36149 судом отримано заяву про усунення недоліків ( а. с. 67 ) та квитанцію про сплату судового збору ( а. с. 68 ).

Ухвалою судді від 13 жовтня 2022 року відкрито провадження у вищевказаній справі та постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням ( викликом ) сторін. Розгляд справи призначено на 24.10.2022 року ( а. с. 69-70 ).

В судовому засіданні 17.11.2022 року позивач підтримав позовні вимоги, надав пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві та просив суд адміністративний позов задовольнити. Наполягав на тому, що дерева він не спиляв, лише дійсно пиляв ті, які лежали на землі.

Представники відповідача Калікіна Г.К. та ОСОБА_1 , кожний окремо, заперечували проти позовних вимог позивача, просили в позові відмовити так як заготівля деревини в порядку проведення рубок головного користування, а також інших рубок, пов`язаних із веденням лісового господарства, проводиться власниками лісів і постійними лісокористувачами, яким у встановленому порядку надано це право. Позивач, в свою чергу, не є власником лісів та відповідно не мав такого права на здійснювати порубку дерев. В свою чергу, ОСОБА_1 зазначив, що дерева, які пиляв позивач були щойно зрізані, він певний в цьому з свого досвіду, як працівника лісгоспу.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні 17.11.2022 року пояснив, що він є другом позивача, знає його 12 років. Дійсно гостював у позивача. Під час обіду стало питання, як опалювати взимку будинок. Він запропонував в лісосмузі зібрати дрова. Вони разом з ним та його дружиною пішли до лісу та знайшли повалені дерева, однак збирати позивач зазначив, що сьогодні не будуть, тому повернулися до будинку. У вечорі він з дружиною поїхав до Києва. Він не бачив, що саме пиляв позивач, оскільки це він робив на наступний день.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні 17.11.2022 року пояснила, що позивач є її зятем. Її город впирається в лісову смугу. ОСОБА_5 будучи в них в гостях сказав, що все що лежить у лісі можна збирати, за це не буде ніякого штрафу. Разом із позивачем ходила до лісу, бачила як лежали повалені дерева, ОСОБА_6 почав їх різати, а вона не стала чекати його та пішла до дому.

У зв`язку з знеструмленням в суді та задоволенням клопотань з боку позивача, розгляд справи було відкладено на 06.12.2022 року, про що свідчить наявна в матеріалах справи розписка ( а. с. 104 ).

24 листопада 2022 року за вх. № 41800 судом отримано додаткові пояснення з боку відповідача ( а. с. 106-112 ), матеріали адміністративної справи ( а. с. 113-119 ) та додаткові документи ( а. с. 120-144 ).

Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, як зазначено вище, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином. Заяв та клопотань про відкладення судового розгляду з боку позивача на адресу суду не надходило.

Так, 01.12.2022 року за вх. № 42896 судом було отримано від позивача клопотання про заміну первісного відповідача належним позивачем, оскільки позивач вважав, що ДП «Білоцерківське лісове господарство» припинило свою діяльність, шляхом приєднання до ДП спеціалізованого господарського підприємства «Ліси «країни».

Суд, протокольною ухвалою від 06.12.2022 року відмовив в задоволенні вказаного клопотання позивача, оскільки було встановлено, що наразі дійсно має місце припинення ДП «Білоцерківське лісове господарство», про що свідчить Наказ № 943 від 28.10.2022 року, однак на сьогодні таке припинення не здійснено, а в п. 6 зазначеного Наказу вбачається, що визначено термін припинення до 20.01.2023 року ( а. с. 131-133 ).

Крім того, з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 10.11.2022 року вбачається, що ДП «Білоцерківське лісове господарство» ще не припинило свою діяльність, а лише перебуває в стані припинення ( а. с. 136-144 ).

Отже визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. При цьому обов`язком суду є встановлення належності відповідачів та їх заміна у разі необхідності, або залучення співвідповідачів.

При цьому суд зазначає, що з аналізу статті 48 КАС України слідує, що заміна первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем належить до повноважень суду першої інстанції, оскільки як наслідок заміни неналежного відповідача справа має розглядатися спочатку.

Такий висновок був неодноразово викладений Верховним Судом, зокрема у постановах від 29.06.2021 у справі №460/2903/20, від 14.12.2020 у справі №826/17787/14, від 09.07.2020 у справі №2040/5355/18, від 26.08.2020 у справі №500/2972/17, від 23.06.2020 у справі №540/2269/18 та від 30.09.2019 у справі №140/72/19.

Такої правової позиції дотримується і Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19 квітня 2022 року у справі №400/3989/19, адміністративне провадження № К/9901/14845/20.

Відповідач ОСОБА_1 та представник ДП «Білоцерківське лісове господарство» Калікіна Г.К., яка діє на підставі довіреності, кожний окремо, в судовому засіданні 06.12.2022 року підтримали раніше надані пояснення (17.11.2022 року), просили суд відмовити позивачу у задоволені позовних вимог, оскільки було доведено, що позивач дійсно в порушення чинного законодавства здійснив порубку дерев без дозволу, чим спричинив шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки ( п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України ).

Згідно ч. 5 цієї ж статті, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.

Оскільки належним чином повідомлений позивач не з`явився в судове засідання без поважних причин, враховуючи наданні останнім пояснення в судовому засіданні 17.11.2022 року, його явка не перешкоджає розгляду, і відповідачі наполягали на розгляді даної справи за відсутності позивача, суд приходить до висновку про можливість проведення судового засідання за відсутності позивача, враховуючи надані пояснення останнім в попередньому судовому засіданні та на підставі наявних у справі доказів.

Суд, вислухавши пояснення відповідача, представника відповідача, враховуючи пояснення надані сторонами в судовому засіданні 17.11.2022 року, а також свідків, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з ч.2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Враховуючи викладене, положення ст. 286 КАС України, ст. 289 КУпАП, суд приходить до висновку, що позивач при зверненні до суду з адміністративним позовом 16.09.2022 р., що підтверджується штампом суду ( а. с. 1 ), щодо оскарження постанови від 02.09.2022 р., не порушив передбачений 10-денний строк для захисту своїх прав в судовому порядку, оскільки остання звернулася до суду з адміністративним позовом в межах вищевказаного строку для оскарження, про що свідчить поштовий конверт про направлення адміністративного позову до суду, направлено 12.09.2022 року ( а. с. 41 ).

Судом встановлені наступні фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

Так, відносно ОСОБА_2 29 серпня 2022 року було складено протокол № 000072 про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 65 КУпАП, за те, що ОСОБА_2 о 16 годині 55 хвилин 29.08.2022 року у кв. 173 вид. 21 Білоцерківського лісництва здійснив незаконну порубку двох дерев породи берест ( сухостійних ), що є порушенням п. 1 ст. 105 Лісового кодексу України ( а. с. 114 ).

У вказаному протоколі міститься пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

В зазначених поясненнях ОСОБА_2 зазначив, що у його діях немає складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 65 КУпАП, так як зрізав сухостої.

В зазначеній постанові вказано коли відбудеться розгляд даної адміністративної справи ( 11:00 год. 02.09.2022 року в конторі Білоцерківського лісництва за адресою: м. Біла Церква, вул. Січневого прориву, 63 ).

Отже, позивач був належним чином обізнаним про дату, час та місце розгляду адміністративного матеріалу.

Постановою про накладення адміністративного стягнення № 000072 від 02.09.2022 року, ОСОБА_2 визнано винним вчинені адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачене ч. 1 ст. 65 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень за те, що останній у кв. 173 вид. 21 Білоцерківського лісництва здійснив незаконну порубку двох дерев породи берест ( сухостійних ), тим самим завдав шкоди лісовому господарству ( а. с. 115 ).

Загальний розмір завданої шкоди склав 12 417,98 грн., розрахунок здійснено ДП «Білоцерківське лісове господарство» з урахуванням Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд внаслідок незаконної рубки або пошкодження дерев та рослин, що мають здерев`яніле стебло, до ступеня припинення росту, затвердженими постановою КМУ від 24.07.2013 № 541 ( а. с. 116-118 ).

Оскаржувану постанову позивач отримав 03.09.2022 року, про що в матеріалах справи свідчить наявне рекомендоване повідомлення про вручення ( а. с. 119 ).

Встановлено, що позивач ОСОБА_2 не був присутнім на засіданні, однак як зазначено вище, обізнай про дату такого розгляду.

До того ж, у своїх письмових поясненнях, адресованих керівнику ДП «Білоцерківське лісове господарство» Вітряку А.В. від 01.09.2022 року ( а. с. 124 ) на які посилається позивач, було зазначено, що він погоджується на розгляд справи у його відсутності та просить направити на його адресу прийняту постанову.

Звертаючись до суду з вказаним адміністративним позовом, позивач вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, його безпідставно було притягнуто до адміністративної відповідальності, оскільки він дерева не зрізав, а лише пиляв ті, що вже були на землі.

Зі змісту ст.9 КУпАП слідує, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (ст.10 КУпАП).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюються КУпАП.

Як передбачено ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно п.1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Отже, одним із принципів, яким повинно відповідати рішення суб`єкта владних повноважень у публічно-правових відносинах щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, є принцип обґрунтованості.

Принцип обґрунтованості прийнятого рішення, тобто прийняття рішення з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, вимагає від суб`єкта владних повноважень (в тому числі, при притягненні особи до адміністративної відповідальності) враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих рішень, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення суб`єкта владних повноважень, в тому числі рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, повинно бути вмотивованим.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України №5-рп/2015 від 26 травня 2015 року наданого за поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з приводу офіційного тлумачення положення частини першої ст. 276 КУпАП органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України (частина друга статті 6 Основного Закону України).

За частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом.

Порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюються нормами КУпАП.

Також, порядок оформлення та обліку матеріалів про адміністративні правопорушення, порядок здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення посадовими особами органів лісового господарства визначається, окрім КУпАП , Інструкцією з оформлення органами Державного комітету лісового господарства України матеріалів про адміністративні правопорушення, що затверджена наказом Державного комітету лісового господарства України від 31.08.2010 №262, із останніми змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства аграрної політики та продовольства №402 від 21.10.2015 (далі - Інструкція).

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 25 червня 2020 року по справі № 520/2261/19, визначений статтею 77 КАС України обов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що 29.08.2022 року лісничим Білоцерківського лісництва Котенко Віталієм Леонідовичем відносно ОСОБА_2 складено протокол № 000072 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 65 КУпАП(а. с. 14).

02 вересня 2022 року провідним інженером охорони та захисту лісу ДП «Білоцерківське лісове господарство» Хоменко Олексієм Юрійовичем відносно гр. ОСОБА_2 , на підставі протоколу № 000072 від 29.08.2022, було винесено постанову № 000072 про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, передбачене ч. 1 ст.65 КУпАП (а. с. 115). Вказаною постановою позивача піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності ( ст. 7 КУпАП).

Пунктом 1 ч. 2 ст. 105 Лісового кодексу України передбачено, що особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників, несуть відповідальність за порушення лісового законодавства.

Відповідно до ст.65 КУпАП незаконна порубка і пошкодження дерев і чагарників; знищення або пошкодження лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розсадниках і на плантаціях, а також молодняка природного походження і самосіву на площах, призначених під лісовідновлення, тягнуть за собою накладення штрафу на громадян у розмірі від п`яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від семи до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Зі змісту протоколу та оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення вбачається, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 65 КУпАП, оскільки о 16 годині 55 хвилин 29.08.2022 року у кв. 173 вид. 21 Білоцерківського лісництва останній здійснив незаконну порубку двох дерев породи берест ( сухостійних ), заподіяв шкоду лісовому господарству на суму 12 417,98 грн., що розрахована за додатками №1 до постанови КМУ №541 від 24.07.2013.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 65 КУпАП полягає у вчиненні таких дій, як незаконна порубка і пошкодження дерев і чагарників; знищення або пошкодження лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розсадниках і на плантаціях; знищення або пошкодження молодняка природного походження і самосіву на площах, призначених під лісовідновлення.

Суб`єктивною стороною вищевказаного адміністративного правопорушення є незаконна порубка дерев і чагарників, які можуть здійснюватися лише з умислом, інші дії, передбачені цією статтею, як з умислом, так і з необережності. Суб`єктом є громадяни та посадові особи.

Тому, виходячи з вищезазначеного, незаконна порубка полягає у рубці дерев та чагарників без спеціального дозволу або з порушенням встановлених правил рубки, що зумовлює припинення його росту або якщо і не припиняє росту, але змінює первісний стан дерев і чагарників на гірший та яка здійснюється з умислом або з необережності.

Відповідно до ст. 241 КУпАП центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства розглядає справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 49, 63-70, 73, 75, 77, 188-5 цього Кодексу. Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, його заступники, головні лісничі, старші інженери та інженери, командири авіаланок, старші льотчики-спостерігачі та льотчики-спостерігачі баз авіаційної охорони лісів, лісничі, помічники лісничих, майстри лісу.

Пунктом 7-1 частини другої статті 255 КУпАП передбачено, що у справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222 - 244-2 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи цих органів.

Згідно із ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Аналогічні положення містяться в п. 2.3. Інструкції, а саме: протокол складається на місці виявлення правопорушення в двох примірниках, один яких під розписку вручається особі, яка притягується до адміністративні відповідальності. У разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення якщо складення протоколу є обов`язковим, посадові особи органів лісового господарств можуть доставляти порушника (ів) до органів, визначених статтею 259 КУпАП).

Відповідно до ст. 256 КУпАП та п. 2.4, 2.10 Інструкції, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

Згідно п. 2.11 Інструкції посадова особа органу лісового господарства, яка склала протокол, роз`яснює особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, її права та обов`язки, передбачені статтею 268 КУпАП, про що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ставить свій підпис; у разі її відмови від підпису в протоколі про це робиться відмітка та вручається чи надсилається повідомлення щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Згідно ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися із матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до п. 3.2-3.7 Розділу 3 Інструкції вбачається зокрема, що справа розглядається в п`ятнадцятиденний строк з дня складення протоколу. Справа розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, або її законного представника. Розгляд справи за відсутності правопорушника можливий лише у випадках, коли є дані про своєчасне його сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Відповідно до статті 278 КУпАП посадова особа органу лісового господарства під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи належить до її компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвокатів. Розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол, заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Посадова особа, яка виносить постанову про накладення адміністративного стягнення (додаток 5), оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП). Стягнення за адміністративне правопорушення накладається в межах, установлених КУпАП та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер учиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

У відповідності до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Наведені положення закону вказують на те, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення в лісовому господарстві, посадова особа зобов`язана не лише з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні, а й при оформленні справи про порушення, при розгляді такої справи і притягнення винної особи до адміністративної відповідальності дотриматися порядку провадження у справах про адміністративні правопорушення, що передбачений КУпАП та вищезазначеною Інструкцією.

Відповідно до частини другої та третьої статті 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Так, суд критично оцінює твердження позивача щодо вчиненого правопорушення, в яких останній зазначив, що не згоден з протоколом та не вважає свої дії незаконною порубкою відповідно до ст. 105 ЛК України, адже збирав та різав мертву деревину, що лежала на землі.

Судом встановлено, що вищевказаний протокол містить підпис позивача та йому роз`яснено права передбачені ст. 268 КУпАП та в протоколі вказано, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 11 год. 00 хв. 02.09.2022 в приміщенні контори ДП «Білоцерківське лісове господарство» за адресою: м. Біла Церква, вул. Січневий прорив, 63, отже, відповідач належним чином повідомив позивача про розгляд справи про адміністративне правопорушення.

Окрім того, у вказаному протоколі позивач ОСОБА_2 зазначив наступне, вважає, що у його діях немає складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 65 КУпАП, так як він зрізав сухостій.

Відповідно до ч. 1 ст. 78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

До того ж, в судовому засіданні позивач не спростовував, що дійсно різав дерева, однак вже вказував, що такі дерева були зрізані ще задовго, вони лежали не землі, а він лише різав їх, відвозив до оселі.

Те, що позивач різав дерева, які вже були на землі наголошувала і теща позивача, яка була допитана в судовому засіданні 17.11.2022 року.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні 17.11.2022 року зазначив лише те, що він запропонував в лісо смузі зібрати дрова, пішли до лісу та знайшли повалені дерева, однак після цього повернулися до дому, а у вечорі він з дружиною поїхав до Києва. Він не бачив, що саме пиляв позивач, оскільки це він робив на наступний день.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст.65 Лісового кодексу України, використання лісових ресурсів може здійснюватися в порядку загального і спеціального використання.

Загальне використання лісових ресурсів визначено ст. 66 Лісового кодексу України, а саме громадяни мають право в лісах державної та комунальної власності, а також за згодою - власника в лісах приватної власності вільно перебувати, безоплатно без видачі спеціального дозволу збирати для власного споживання дикорослі трав`яні рослини, квіти, ягоди, горіхи, гриби тощо, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ч. 1,4 ст. 67 Лісового кодексу України у порядку спеціального використання можуть здійснюватися такі види використання лісових ресурсів: 1) заготівля деревини; 2) заготівля другорядних лісових матеріалів; 3) побічні лісові користування; 4) використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, потреб мисливського господарства, проведення науково-дослідних робіт. Порядок та умови здійснення спеціального використання лісових ресурсів встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 69 Лісового кодексу України спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно. Спеціальний дозвіл на заготівлю деревини в порядку рубок головного користування видається органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства. Спеціальний дозвіл на інші види спеціального використання лісових ресурсів видається власниками лісів або постійними лісокористувачами. Спеціальний дозвіл видається власниками лісів або постійними лісокористувачами у встановленому порядку також на проведення інших рубок та робіт, пов`язаних і не пов`язаних із веденням лісового господарства.

Дії по заготівлі деревини врегульовані ст. 70 Лісового кодексу України, у відповідності до частини 1 якої, заготівля деревини здійснюється при використанні лісових ресурсів у порядку рубок головного користування, що проводяться в стиглих і перестійних деревостанах. Для заготівлі деревини під час рубок головного користування в першу чергу призначаються пошкоджені, ті, що усихають, інші деревостани, що потребують термінової рубки за своїм станом, і деревостани, які вийшли з підсочування. Залежно від категорій лісів, природних лісорослинних умов, біологічних особливостей деревних порід та інших особливостей застосовуються такі системи рубок головного користування: суцільні, поступові або вибіркові, комбіновані рубки.

Згідно із приписами частини 4 статті 70 Лісового кодексу України деревина заготовляється також під час здійснення лісогосподарських заходів, не пов`язаних з використанням лісових ресурсів (поліпшення якісного складу лісів), та під час проведення інших заходів (розчищення лісових ділянок, вкритих лісовою рослинністю, у зв`язку з будівництвом гідровузлів, трубопроводів, шляхів тощо).

Норми частини 8 статті 70 Лісового кодексу України встановлюють, що заготівля деревини в порядку проведення рубок головного користування, а також інших рубок, пов`язаних із веденням лісового господарства, проводиться власниками лісів і постійними лісокористувачами, яким у встановленому порядку надано це право.

Пункт 2 частини 1 статті 19 Лісового кодексу України визначає, що постійні лісокористувачі мають виключне право на заготівлю деревини.

Здійснення лісогосподарських заходів, не пов`язаних з використанням лісових ресурсів (поліпшення якісного складу лісів), регулюються, зокрема, Санітарними правилами в лісах України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.95 №555(далі Санітарні Правила).

Згідно з пунктом 4 Санітарних правил для поліпшення санітарного стану лісів здійснюються вибіркові санітарні рубки, суцільні санітарні рубки та ліквідація захаращеності.

В пункті 12 Санітарних правил зазначено що вибіркові санітарні рубки проводяться власниками лісів, постійними лісокористувачами шляхом вилучення з насаджень сухостійних, відмираючих, дуже ослаблених внаслідок пошкодження насаджень пожежами, шкідниками, хворобами лісу і внаслідок аварій та стихійного лиха окремих дерев або їх груп. У межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду, крім господарських зон національних природних парків та регіональних ландшафтних парків та зон антропогенних ландшафтів біосферних заповідників, забороняється проведення вибіркових санітарних рубок, які призведуть до зменшення повноти насаджень нижче встановленого показника повноти.

У відповідності до пункту 16 Санітарних правил, у насадженнях, пошкоджених вітром і внаслідок аварій та стихійного лиха, в першу чергу для рубки призначаються дерева з поваленими чи зламаними стовбурами.

Приписи пунктів 34, 35 Санітарних правил встановлюють, що ліквідація захаращеності здійснюється шляхом прибирання поваленого сухостою (з відхиленням стовбура більше ніж на 30 градусів від вертикальної осі) та хмизу. Ліквідація лісосічної захаращеності незалежно від її обсягів призначається власниками лісів, постійними лісокористувачами та здійснюється в процесі рубок. У межах природно-заповідного фонду ліквідація захаращеності здійснюється відповідно до вимог відповідних проектів організації територій та об`єктів природно-заповідного фонду та/або положень про них, що регламентують здійснення заходів з поліпшення санітарного стану лісів на таких територіях чи об`єктах.

Також, відповідно до п. 36 Санітарних правил підлягають збереженню окремі повалені сухостійні дерева, які слугують середовищем існування та захисту інших об`єктів живої природи, про що робиться відмітка у матеріалах відводу та лісорубному квитку. Під час проведення робіт з ліквідації захаращеності в лісах у межах природно-заповідного фонду (крім хвойних молодняків за межами природних заповідників, заповідних зон і заповідних урочищ) необхідно передбачати залишок неліквідної деревини обсягом не менш як 30 куб. метрів на один гектар.

У додатку № 1 до постанови КМУ від 24 липня 2013 року № 541 «Про затвердження Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд» визначено, що у разі привласнення буреломних, вітровальних дерев, а також самовільне вирубування сухостійних дерев розмір яких обчислюється за таксою для сироростучих дерев, зменшеною у 2 рази.

Отже, враховуючи положення вищенаведених норм законодавства ліквідація дерев з поваленими та зламаними стовбурами, тобто таких, що лежать на поверхні ґрунту є заходом, що називається «рубка», така рубка повалених чи зламаних дерев являється «заготівлею деревини», право на заготівлю деревини з поваленими стовбурами належить виключно власникам лісів і постійним лісокористувачам, на підставі спеціальних дозволів та заготівля дров з сухих дерев на території лісу відноситься до спеціального використання лісових ресурсів, а отже потребує спеціального дозволу.

Вищезазначене також підтверджується копією листа Державного агентства лісових ресурсів України від 21.03.2018 № 08-07/1844-18, в якому зазначено, що законодавством не передбачена можливість заготівлі/збору населенням у лісах дров`яної деревини, поваленого сухостою та хмизу. Громадяни, що зацікавлені у придбанні дров`яної деревини для власних потреб, можуть звернутися до державних лісогосподарських підприємств, які реалізують деревину ( а. с. 125 ).

Таким дозволом на вирубку, згідно статті 69 ЛК є лісорубний або лісовий квиток. Необхідно відзначити, що лісовий квиток видається безкоштовно або власником лісу або постійним лісокористувачем в порядку визначеному в Постанові КМУ "Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів" №761 від 23.05.2007.

Як встановлено під час розгляду справи, позивач такого дозволу не мав.

Судом під час розгляду справи було встановлено, що лісничий Білоцерківського лісництва Котенко В.Л. та провідний інженер охорони та захисту лісу ОСОБА_1 є такими особами, що уповноважені на складання відповідних протоколів та постанов відносно осіб, які порушили лісове законодавство, що підтверджується Положенням про державну лісову охорону, лісову охорону інших постійних лісокористувачів та власників лісів, затвердженого Постановою КМУ від 16.09.2009 976 «Про затвердження Положення про державну лісову охорону, лісову охорону інших лісокористувачів та власників лісів» та Додатком до цього Положення «Посадові особи державної лісової охорони, лісової охорони інших постійних лісокористувачів та власників лісів».

Згідно із ст. 7 Лісового кодексу України, ліси можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності. Суб`єктами права власності на ліси є держава, територіальні громади, громадяни та юридичні особи.

Відповідно до ст. 8 Лісового кодексу України, у державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності. Право державної власності на ліси набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій відповідно до закону.

Згідно пункту 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України (далі - ЛКУ): «До здійснення державної реєстрації, але не пізніше 1 січня 2027 року, державними та комунальними лісогосподарськими підприємствами, іншими державними та комунальними підприємствами та установами права постійного користування земельними ділянками лісогосподарського призначення, які надані їм у постійне користування до набрання чинності Земельним кодексом України, таке право підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування».

За планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування земельні ділянки в кварталі -73, виділ 21 відносяться до земель лісогосподарського призначення і в цілому є землями державного лісового фонду.

Право на користування земельними лісовими ділянками підтверджується Проектом організації та розвитку лісового господарства ДП «Білоцерківське лісове господарство» Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства, «копіюванням з планшету (майстерська дільниця № 7) ( а. с. 120-122 ).

Отже, доводи позивача про те, що він не вчинив правопорушення належними та допустимими доказами не підтверджуються. Натомість, в судовому засіданні він підтвердив, що прийшов до лісу з ціллю заготовити деревину для опалення будинку, пиляв дерева та частину яких, забрав та відніс до дому, а надані матеріали не підтверджують відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення.

Відповідачем доведено факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення та здійснення заготівлі деревини для власних потреб, шляхом розпилювання дерев породи берест, його винність та розмір шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення № 000072 від 29.08.2022 р., фотознімками, польовою-переліковою відомістю переліку дерев, переводом пнів, розрахунком розміру шкоди, яка складає грн. та поясненнями самого позивача ОСОБА_2 .

В розумінні ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до частини першої статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Стаття 75 КАС України зазначає, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до статті 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Даючи оцінку встановленим обставинам та доказам в їх сукупності суд приходить до висновку, що факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 65 КУпАП є доведеним, а дії інспектора з охорони та захисту лісу ДП «Білоцерківське лісове господарство» Хоменко О.Ю., який є уповноваженою особою на розгляд справи про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 65 КУпАП, при розгляді справи відносно ОСОБА_2 , щодо складення постанови про притягнення останнього до адміністративної відповідальності є правомірними, адже відповідач дотримався вимог ст. 280 КУпАП щодо обов`язку з`ясувати обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, отже у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.

Відповідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального, права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Обґрунтовуючи судове рішення, суд приймає до уваги вимоги ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303А, п.2958, згідно з яким Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Таким чином, даючи оцінку встановленим обставинам та доказам в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_2 є безпідставними, а тому рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути залишенобез змін, а позовна заява без задоволення.

Згідно з ч. 1 ст.139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки вимоги позивача не підлягають до задоволення, не підлягає і стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень судові витрати понесені позивачем при звернені до суду.

На підставі вищевикладеного, та керуючись ст.19 Конституції України, ст. ст. 7, 8, 19, 65, 67, 69, 70, 105 Лісового кодексу України, ст. ст. 2, 5, 7-12, 17-20, 22, 25, 72-76,78, 90, 94, 126, 139, 159-161, 205, 242, 257-259, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. ст. 9, 10, 245, 247, 252, 254, 256, 268, 280, 283, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Державного підприємства «Білоцерківське лісове господарство» в особі провідного інженеру охорони та захисту лісу Хоменка Олексія Юрійовича про оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, - залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 07 грудня 2022 року.

Рішення надруковано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

СуддяО. І. Орєхов